Рішення № 82894271, 05.07.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2019 р. справа № 300/506/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бобик Юрій Ігорович, до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бобик Ю.І., звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206030/2019/000200/2 від 28.01.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206030/2019/00194.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення вимог Митного кодексу України, за наявності всіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу марки BMW, модель 520і, 2013 року випуску, вживаний, номер кузова НОМЕР_1 , та обраний метод його визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), протиправно здійснено визначення митної вартості товару, за резервним методом, внаслідок чого прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206030/2019/000200/2 від 28.01.2019 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206030/2019/00194 від 28.01.2019. Позивач зазначає, що рішення відповідача та картка відмови є незаконні, необґрунтовані та безпідставні, оскільки позивачем надані всі необхідні документи на підтвердження митної вартості. Розрахунок через фінансову установу із продавцем не проводився, оскільки здійснювався готівковий розрахунок, а тому відсутні будь-які банківські документи. Зазначає, що при визначенні митної вартості автомобіля та застосовуючи резервний метод визначення митної вартості, відповідачем не враховано стан транспортного засобу. Також зазначає, що на підтвердження вартості автомобіля позивачем проведено експертизу транспортного засобу і згідно експертного висновку вартість зазначеного автомобіля становить 11471,22 Євро. Звертає увагу, на інформацію з Інтернет джерела, на якому було розміщено оголошення про продаж BMW 520і за ціною 11250,00 Євро.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 в адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив (а.с.72-76). Просив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що відповідачем правомірно застосовано резервний метод для визначення митної вартості товару, передбачений ст.64 Митного кодексу України. Зазначив, що до митного оформлення не було подано повний перелік первинних документів, наведених у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, а саме не долучено платіжного документу, що підтверджує сплачену суму за транспортний засіб, навіть у разі оплати готівкою. Поданий рахунок - фактура не містить необхідних реквізитів, а саме підпису сторін, печатки фірми продавця, що можуть стверджувати про дійсність такого документу, також у ньому не зазначено про оплату товару. Щодо експертного висновку зазначив, що вказаний документ до митного оформлення поданий не був, тому при прийнятті рішення про коригування митної вартості не розглядався. Також зазначив, що інспектор не зміг застосувати жоден із другорядних методів, крім резервного, з підстав неможливості знайти ідентичний, аналогічний або подібний товар та відсутності інформації щодо основи для віднімання вартості та інформації від виробника.

Відповідачем також надано суду письмове пояснення (а.с.111), в якому відповідач вказав про те, що в рішенні про коригування зазначено основні відомості, а саме за яким методом було визначено митну вартість і яке джерело інформації було використано. Коригування митної вартості відбулось у зв`язку зі спрацюванням системи ризиків АСАУР. В такому випадку при введенні VIN коду система вибиває конкретне числове значення, тому розрахунок не проводиться і не зазначається в рішенні про коригування. Щодо використання джерела інформації АСАУР ДФС, зазначив, що використання цієї системи передбачено наказом МФ України №631 від 30.05.2012 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», а саме п.4.5.4 Наказу. У письмових поясненнях вказав також про наказ МФ України №684 від 31.07.2015 «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю», який встановлює єдиний підхід до здійснення органами ДФС аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізацію заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, а також поліпшення ефективності роботи за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій. Щодо документів, які містять запитувані вихідні дані при використанні джерела інформації АСАУР ДФС в систему вносяться дані VIN коду, система вибиває конкретне числове значення.

Адвокатом, що діє в інтересах позивача, надано суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що, відповідачем, в ході здійснення контролю за задекларованою митною вартістю у вказаній митній декларації порушено норми законодавства щодо підставності витребування додаткових документів. Зазначив, що до митного оформлення позивачем подано всі документи, які вимагає ст.53 Митного кодексу України, а також вказав на заборону вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Також зазначив, що рахунок-фактура (інвойс) №СА603 від 04.01.2019 видавався юридичною особою, яка керується нормами чинного законодавства на території Європейського Союзу, тому митний орган не вправі ставити під сумнів дійсність чи недійсність цього документу та вказувати, що він не відповідає нормам законодавства України. Звернув увагу, що під час процедури розмитнення транспортного засобу у відповідача не виникло сумнівів щодо дійсності цього документу, адже автомобіль було розмитнено на підставі вказаного рахунку-фактури і він є основним документом, на підставі якого набуто право власності. Стверджує, що дійсність рахунку-фактури (інвойс) №СА603 від 04.01.2019 підтверджено тим, що на підставі нього було видано та сформовано митну декларацію країни відправлення. Вважає доводи відповідача, викладені у відзиві, необґрунтованими і безпідставними. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив (а.с.121), у якому зазначив, що розрахунок митної вартості робиться інспектором при застосуванні каталогу SCHWACKE, в такому випадку скориговується вартість згідно наявним пошкодженням, перепробігу тощо. В даному випадку коригування митної вартості відбулось у зв`язку з спрацюванням системи ризиків АСАУР. В такому випадку при введенні VIN коду, система вибиває конкретне числове значення, тому в рішенні про коригування розрахунок не зазначається. В такій ситуації каталог SCHWACKE не використовується, а тому посилання позивача на Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів вважає недоцільним. Щодо застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками зазначив, що посадові особи в обов`язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР з метою визначення митних формальностей, виконання яких належить до їх компетенції. Вважає, що надані до митного оформлення документи не підтверджують заявлену митну вартість. Просить в задоволенні позову відмовити.

У зв`язку з перебуванням головуючим суддею у справі з 07.05.2019 по 20.05.2019, 22.05.2019, з 28.05.2019 по 31.05.2018 у відпустці, з 02.06.2019 по 04.06.2019 - у відрядженні, строки розгляду справи продовжено.

Заяв про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило. У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на них, суд встановив наступне.

25.01.2019 декларантом ФОП ОСОБА_3, в інтересах позивача, як одержувача товару, подано до митного органу електронну митну декларацію №UA206030/2019/401043, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: легковий автомобіль, вживаний, марки BMW, модель 520і, тип кузова - седан, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - бензиновий, об`єм двигуна - 1997 см3, потужність двигуна - 135 кВТ , 2013 року виготовлення, загальна кількість місць для сидіння - 5, кількість дверей - 4, призначений для перевезення пасажирів на дорогах загального користування (а.с.85).

У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 11500,00 EUR - графа 42 митної декларації. У графі 45 митної декларації "коригування" вказано 362396,06 грн., в графі 23 "курс валюти" - 31.51270100, в графі 15 "країна відправлення/експорту" - Німеччина.

Одночасно із митною декларацією декларантом надано, зокрема, рахунок-фактуру (інвойс) №СА603 від 04.01.2019 (а.с.16, 68), декларацію країни відправлення від 04.01.2019 (а.с.20), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2019/04729 від 21.01.2019 (а.с.40), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 28.12.2018 та № ZBI 191771611 від 28.12.2018 (а.с.17-19, 69-70, 86-87).

26.01.2019 відповідачем направлено декларанту електронне повідомлення про необхідність доставлення автомобіля в зону митного контролю 26.01.2019. Також, у рамках консультації запропоновано відповідно до вимог ст.53 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару (а.с. 79 ).

26.01.2019 декларантом проінформовано відповідача, що відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для його ідентифікації надати немає можливості та надаватись не будуть. Направлено витяги пропозицій продажу цього транспортного засобу на Інтернет ресурсі (а.с.80).

28.01.2019 за результатами розгляду поданої електронної митної декларації Івано-Франківською митницею ДФС прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206030/2019/000200/2, згідно якого митну вартість товару визначено за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України) у сумі 15750,00 EUR (а.с.84).

В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що «митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості (ст.64 Митного кодексу України). Джерело інформації: АСАУР ДФС. Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN - кодами: НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість - 15750. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені п.5 ч.2 ст.55 та Главою 4 Митного кодексу України» (а.с.83).

Також Івано-Франківською митницею ДФС винесено оскаржувану картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206030/2019/00194 від 28.01.2019, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з тих причин, що «Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості (ст.64 Митного кодексу України). Джерело інформації: АСАУР ДФС. Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN - кодами: НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість - 15750. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені п.5 ч.2 ст.55 та Главою 4 Митного кодексу України». Також роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації, митного оформлення - задекларувати митну декларацію згідно рішення № UA206030/2019/000200/2 від 28.01.2019 (а.с.83).

31.01.2019 позивач подав відповідачу скаргу на прийняте рішення про коригування митної вартості № UA206030/2019/000200/2 від 28.01.2019. До скарги додано експертний висновок за №В-23, згідно якого вартість автомобіля марки BMW, модель 520і, 2013 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN- код) НОМЕР_1 , чорного кольору, станом на 29.01.2019 становить 11471,22 євро, що з врахуванням курсу НБУ та з заокругленням складає 363990,21 грн. За наслідками розгляду вказаної скарги відповідач зазначив, що підстави для перегляду рішення відсутні (а.с.21-34).

Не погоджуючись із коригуванням відповідачем митної вартості та відмовою у прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом визнання протиправними і скасування оскаржених рішень.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

Згідно із частиною 1 статті 248 Митного кодексу України (надалі також - МК України), митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою ( частина 1 статті 52 МК України).

Одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

У відповідності до частини 5 статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті Кодексу, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Наведене передбачено частиною 4 статті 57 МК України.

Згідно із частиною 5 вказаної статті, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 Кодексу.

При цьому, відповідно до частини 6 статті 57 Митного кодексу України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

У відповідності до частин 1, 2, 3 та 5 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Як передбачено частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації, визначено за основним методом, а до самої митної декларації додано документ, який на переконання позивача, у повному обсязі підтверджує заявлені відомості про митну вартість товару за ціною договору, зокрема, рахунок-фактуру (інвойс) №СА603 від 04.01.2019.

Згідно із поясненнями представника відповідача, коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу відповідачем проведено у зв`язку із неподанням декларантом із електронною митною декларацією та на вимогу контролюючого органу банківського платіжного документа чи будь-якого іншого платіжного документа, що підтверджують факт сплати за товар. Водночас відповідач відзначив, що поданий до митного оформлення рахунок-фактура №СА603 від 04.01.2019 не містить доказів здійснення оплати за товар. Будь яких інших документів, які б засвідчували витрати на придбання автомобіля до митного оформлення не надавалося.

В підтвердження заявленої митної вартості легкового автомобіля марки BMW, модель 520і, номер кузова НОМЕР_1 , 2013 року виготовлення, в сумі 11500,00 EUR декларантом до митного оформлення подано документ №СА603 від 04.01.2019, згідно перекладу якого з німецької мови на українську виконаного перекладачем Гургулою О.Б. , цей документ є рахунком № СА603 від 04.01.2019, виданий нерезидентом AL-VA ОСОБА_1 , в якому вказано дані транспортного засобу, договірна купівельна ціна - 11500,00 EUR, загальна сума - 11500,00 EUR, описано умови купівлі та оплати, банківські реквізити. Інших відомостей, окрім відтиску штампів митного органу України на документі немає. Зокрема, відсутні будь-які підписи, відтиск печатки нерезидента, відсутнє засвідчення факту передачі грошових коштів.

В контексті вказаного, суд звертає увагу на положення підпункту "б" пункту 2 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 №1118, згідно з яким, документи, що підтверджують право власності на транспортні засоби придбані в підприємств - оформлені на відповідних бланках і завірені печатками цих осіб чи інших організацій та установ оригінали рахунків, чеків, рахунків-фактур, інвойсів, інших документів. У цих документах, крім чеків, згідно з формою відповідного бланка повинні бути зазначені дата продажу, номери шасі (рами), кузова (або ідентифікаційний номер), двигуна транспортного засобу, його модель і рік виготовлення, а також прізвище, ім`я, по батькові особи, якій продано транспортний засіб.

Відтак, в силу приписів Митного кодексу України, зазначений документ не може слугувати беззаперечним підтвердженням фактично сплачених або таких, що підлягали сплаті за придбаний транспортний засіб коштів.

Декларантом позивача не надано жодного іншого документа, підтверджуючого витрати на придбання вищевказаного транспортного засобу. Суд відхиляє твердження позивача про те, що підтвердженням достовірності суми, визначеної рахунком-фактурою №СА603 від 04.01.2019 є відображення вказаної суми у митній декларації країни відправлення від 04.01.2019 №19NLJQI2AKA1PGWD51 - 11500,00 EUR, так як зазначена сума взята саме з зазначеного рахунку-фактури.

Отже, вказані обставини свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності заявленої митної вартості та відсутність можливості у відповідача на підставі таких документів встановити дійсну вартість товару, який переміщувався через митний кордон України, і, як наслідок, правомірність витребування у декларанта додаткових документів.

Як зазначалось судом вище, до відзиву на позовну заяву представником відповідача долучено копію повідомлення, направленого декларанту позивача 26.01.2019 про необхідність подання згідно ст.53 МК України додаткових документів для підтвердження митної вартості. В цей же день декларант повідомив, що банківські платіжні документи та інші платіжні і бухгалтерські документи відсутні, однак долучив витяги пропозицій продажу транспортного засобу на Інтернет ресурсі.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України для подання витребуваних органом доходів і зборів документів декларанту або уповноваженій ним особі надається 10 календарних днів.

Проте, оскаржуване рішення і картка відмови прийняті відповідачем на другий день після дня направлення відповідного повідомлення. В той же час 29.01.2019 за заявою ОСОБА_1 від 28.02.2019 проведено експертне дослідження щодо визначення вартості обговорюваного транспортного засобу марки BMW, модель 520і, номер кузова НОМЕР_1 ,2013 року випуску, за результатами якого вартість вказаного автомобіля становить 11471,22 EUR.

Таким чином суд приходить до висновку про порушення відповідачем процедури проведення консультацій та передчасне прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA206030/2019/000200/2 від 28.01.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206030/2019/00194.

Також, відповідач не довів суду неможливість застосування ним попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару. В оскаржуваному рішенні, не конкретизовано підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що в свою чергу не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

На підтвердження відсутності можливості послідовного використання методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів за статтями 59 і 60 Митного кодексу України, відповідач надав суду витяг про пошук товарів із відповідного програмного забезпечення "Рівень цін по Центральній базі даних" Державної митної служби України від 05.04.2019 (а.с.110).

Суд вважає такий витяг неналежним доказом у справі і таким, який не містить інформації щодо пошуку ідентичних чи подібних (аналогічних) транспортних засобів за основними ідентифікуючими ознаками автомобіля, у відношенні до якого ОСОБА_1 здійснив відповідні митні процедури.

Так, зазначений витяг в розділі "Словах в описі" умов запиту містить абревіатуру (комбінацію) латинських бук і цифр "WBAХG11050D1", які, на переконання суду, як перші десять символів VIN-коду автомобіля позивача, не свідчить про опис автомобіля, за допомогою якого можливо провести порівняння і пошук ідентичного чи подібного автомобіля, в тому числі за ознаками загального пробігу (в кілометрах), об`ємом двигуна, видом комплектації та загальним станом і наявних ушкоджень за наслідками експлуатації.

Крім того, в оскаржуваному рішенні зазначено, що ''митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів'', що свідчить про наявність у відповідача інформації щодо ідентичних транспортних засобів.

Вказане вище свідчить про те, що відповідач не довів належними доказами власну неможливість визначення митної вартості транспортного засобу шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 59, 60 Митного кодексу України.

Більше того, за приписами частини 2 статті 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті Кодексу (резервний метод), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

В даному випадку необхідно наголосити на тому, що згідно пункту 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Частинами 4 і 5 Графи 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" Розділу ІІ "Опис граф Рішення" Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 за №598 (надалі по тексту також - Правила №598), визначено, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Як свідчить зміст графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA206030/2019/000200/2 від 28.01.2019, в ній є посилання про визначення митної вартості за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України), втім відсутні будь які відомості про номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Спірне рішення не містить обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості.

Відсутність обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів, про що свідчить правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду №826/28024/15 від 18.12.2018, №815/1670/17 від 21.12.2018, №813/663/17 від 18.12.2018, №815/228/17 від 21.12.2018 і №820/1436/17 від 18.12.2018.

З приводу не зазначення у оскаржуваному рішенні відповідного обґрунтування і розрахунку коригування митної вартості представник відповідача у відзиві зазначає, що у спірному випадку розрахунок робився інспектором при застосуванні каталогу SCHACKE, а коригування відбулося у зв`язку із спрацюванням системи ризиків АСАУР. В такому випадку при введені VIN-коду, система вибрала конкретне числове значення, тому розрахунок не зазначався в рішенні. В такій ситуації каталог SCHACKE не використовується.

Таким чином, відповідач стверджує, що конкретне числове значення скоригованої вартої автомобіля визначено таким програмно-інформаційним комплексом як Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (надалі по тексту також - АСАУР).

Системний і послідовний аналіз всього Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №684 від 31.07.2015 (надалі також - Порядок №684), свідчить, що положення останнього не містить будь яких даних про можливість визначення митної вартості транспортних засобів за VIN-кодом, та також вартості взагалі.

Відповідачем не зазначено, на підставі якого нормативно-правового акта саме програмно-інформаційний комплекс АСАУР вправі, крім виявлення відповідних ризиків, самостійно визначати (коригувати) митну вартість транспортних засобів, в тому числі за їх VIN-кодами.

Разом з тим, оскаржуване рішення від 28.01.2019, серед іншого, містить запис "…Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN-кодом: НОМЕР_1 , валюта - EUR ".

Доказів направлення запиту чи звернення до спеціалізованого підрозділу ДФС для визначення митної вартості відповідачем суду не надано.

Які саме спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС або цінову інформацію, отриману в рамках домовленостей, укладених між ДФС та об`єднаннями імпортерів та виробників, використано окрім програмно-інформаційного комплексу АСАУР, відповідачем не зазначено.

Незважаючи на вказане, рішення № UA206030/2019/000200/2 від 28.01.2019 має запис "…валюта - EUR, вартість - 15750,00".

Також, графа 33 оскаржуваного рішення від 10.12.2018 не містить жодного обґрунтування чи відомостей про обставини виникнення ризику ''спрацювання АСАУР'', ''митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів''.

У наданій відповідачем інформації із бази даних «Результати митного контролю по ВМД» такі відомості також відсутні, зокрема, найменування митного органу (митного посту), в якому мало місце декларування товару (автомобіля марки BMW, модель 520і, 2013 року виготовлення) із подібними характеристиками транспортного засобу в порівнянні з тим, який придбав ОСОБА_1 28.12.2018, в тому числі й щодо календарної дати придбання товару і дати такого митного оформлення, конкретних характеристик ідентичного або аналогічного (подібного) транспортного засобу, умов поставки товару, технічного стану транспортного засобу, методу визначення митної вартості товару у ідентичному чи аналогічному випадку. Також у вказаній інформації не зазначено за якими параметрами (даними) здійснювався такий митний контроль.

Вказане свідчить, що відповідач не обґрунтував наявність спрацьованих ризиків при перевірці заявленої митної вартості автомобіля саме з причин - ''митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів''.

При цьому, слід зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.

Згідно додаткового аркуша до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2019/04729 від 21.01.2019, встановлено, що транспортний засіб марки BMW, модель 520і, номер кузова НОМЕР_1 , на час митного огляду містив пошкодження, ознаки експлуатації: царапини лакофарбового покриття, забруднено та потерто оббивку салону та сидінь, пошкоджено переднє праве крило, передні праві двері.

Втім, жодних доказів про врахування вищевказаних пошкоджень під час корегування митної вартості автомобіля марки BMW, модель 520і, номер кузова НОМЕР_1 , суду відповідачем надано не було.

Відповідач не довів, що така інформація про реальний стан транспортного засобу була також внесена в програмно-інформаційного комплексу АСАУР при здійсненні митного контролю і виконанні митних формальностей при здійсненні митного оформлення товару в січні 2019 року.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 МК України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA206030/2019/000200/2 від 28.01.2019 та прийнята за наслідками цього рішення картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206030/2019/00194, є протиправними та такими, що підлягають до скасування.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1536,80 грн. відповідно до квитанції №0.0.1296419040.1 від 15.03.2019 (а.с.54).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби №UA206030/2019/000200/2 від 28.01.2019.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби №UA206030/2019/00194 від 28.01.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39640261, вул. Короля Данила 20, м. Івано-Франківськ, 76010) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1536, 80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.