Ухвала суду № 82894249, 09.07.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"09" липня 2019 р. справа № 300/1440/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області

про визнання дій та рішення протиправними, скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач), 04.07.2019 звернулася в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач) про:

- визнання протиправними дії щодо припинення з 01.05.2019 виплати пенсії у зв`язку із втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- визнання протиправним та скасування рішення про припинення з 01.05.2019 виплати пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язання відновити з 01.05.2019 виплату пенсії у зв`язку із втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплатити недоотримані кошти пенсії з 01.05.2019 та виплачувати пенсію в зв`язку із втратою годувальника в подальшому.

Разом із позовною заявою 04.09.2019 позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011. Обґрунтовуючи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору позивач вказала, що позовна заява містить 2 позовні вимоги немайнового характеру, що в сумі становить 1536,80 грн. Такий розмір перевищує 5% річного доходу позивача за попередній рік, який становить 1188,56 грн на місяць.

Вивчивши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та позовну заяву, суд зазначає, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайного характеру.

Такий висновок випливає із Аналізу практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", рекомендованого постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 5 лютого 2016 року, в розділі "Порядок сплати судового збору" згідно з яким, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд вказує на помилковість тверджень позивача, що нею заявлено дві самостійні вимоги, оскільки такі переслідують одну мету - відновлення виплати пенсії у зв`язку із втратою годувальника, а заявлення самостійної вимоги щодо визнання дій органу пенсійного фонду протиправними, не відновить порушеного права позивача на отримання пенсії.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати неправомірними дії та рішення щодо припинення виплати пенсії та зобов`язати відновити виплату пенсії у зв`язку із втратою годувальника, що є однією позовною вимогою в розумінні статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, оскільки заявлені позовні вимоги є взаємопов`язаними, стосуються одного предмету та однієї підстави, позивач за подання даної позовної заяви повинен сплатити судовий збір як за одну вимогу немайнового характеру.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (надалі, також - Закон України "Про судовий збір").

Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" врегульовано питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Так, відповідно до змісту наведеної статті, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно із частиною 1 статті 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом 6 підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 3 абзацу 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921,00 гривня.

Таким чином, сума судового збору, що підлягає сплаті позивачем становить 768,40 грн.

Враховуючи те, що сума судового збору в розмірі 768,40 не перевищує 5% річного сукупного доходу позивача за попередній рік (1188,56 грн), правових підстав для звільнення від сплати судового збору немає, а відтак в задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно із частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам вищевказаної норми КАС України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 171, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій та рішення протиправними, скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання документу про сплату судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок або належним чином засвідчених документів, які підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, позовна заява буде повернена позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.