Рішення № 82894180, 27.06.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 червня 2019 року Справа № 280/2427/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, 23-л)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника, нарахованої за період з 4 вересня 2018 р. по 31 січня 2019 р. у розмірі 43318,19 грн. на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 р. у справі № 280/4226/18, розпорядження Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 4 січня 2019 року № 808372 та рішення № 923060808372 від 4 січня 2019 року.

2. Зобов`язати Бердянське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника, нарахованої за період з 4 вересня 2018 р. по 31 січня 2019 р. у розмірі 43318,19 грн. на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 р. у справі № 280/4226/18, розпорядження Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 4 січня 2019 року № 808372 та рішення № 923060808372 від 4 січня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є пенсіонером та внутрішньо переміщеною особою, йому протиправно не виплачено заборгованість за період з 4 вересня 2018 року по 31 січня 2019 року через відсутність окремого порядку виплати заборгованості за минулий період, прийнятого Кабінетом Міністрів України. Позивач вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують його право на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 27.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні на 25.06.2019. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Від представника відповідача 14.06.2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав викладених у відзиві, зокрема зазначає, що заборгованість по невиплаченій пенсії за період з 4 вересня 2018 року по 31 січня 2019 року обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

У зв`язку з тим, що суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В. перебувала у відрядженні в період часу з 25.06.2019 року по 26.06.2019 року включно, розгляд справи проводиться першого робочого дня, тобто 27.06.2019.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач перебуває на обліку в Бердянському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як внутрішньо переміщена особа згідно ст.1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-УІІ від 20.10.2014 року на підставі довідки від 06 листопада 2017 № 0000321372 .

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року у справі № 280/4226/18 позов ОСОБА_1 до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задоволено.

Визнано протиправними дії Бердянського об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області щодо відмови 18 вересня 2018 року ОСОБА_1 в переведенні з 4 вересня 2018 року з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника - судді України у відставці ОСОБА_2 у розмірі 50 відсотків від розміру пенсії за віком у вигляді довічного грошового утримання судді, яку отримував годувальник на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язано Бердянське об`єднане Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області здійснити з 4 вересня 2018 року переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника - судді України у відставці ОСОБА_2 у розмірі 50 відсотків від розміру пенсії за віком у вигляді довічного грошового утримання судді, яку отримував годувальник на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року набрало законної сили 13 грудня 2018 року.

Відповідачем на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року по справі № 280/4226/18 позивачу нарахована пенсія по втраті годувальника з 04 вересня 2018 року у розмірі 10320 грн., що підтверджується розпорядженням Бердянського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області від 4 січня 2019 року № 808372 та рішенням № 923060808372 від 4 січня 2019 року. Однак, виплата за вказаними розпорядженням й рішенням Бердянським об`єднаним УПФУ в Запорізькій області здійснюються щомісячно лише з лютого 2018 року у розмірі 10320 грн.

10 квітня 2019 року позивачем була надіслана до відповідача заява про виплату боргу нарахованого на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року у справі № 280/4226/18, розпорядження УПФУ від 4 січня 2019 року № 808372 та рішення № 923060808372 від 4 січня 2019 року.

Листом від 23 квітня 2019 року № 135/3-4 відповідач повідомив позивачу, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року у справі № 280/4226/18 ОСОБА_1 була нарахована пенсія по втраті годувальника у розмірі 10320,0 грн. та виплачується з лютого 2019 року. Сума доплати пенсії по втраті годувальника за наслідками перерахунку за період з 4 вересня 2018 року по 31 січня 2019 року складає 43318,19 грн., яка буде виплачена на умовах окремого порядку, який Кабінетом міністрів України наразі не затверджений.

Позивач не погодившись з такими діями відповідача, звернувся до суду із вказаним позовом.

Статтею 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) встановлено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до статті 7 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV№ (далі - Закон №1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до ст. 47 Закону №1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду, або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) у разі смерті пенсіонера; 3) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 4) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідачем не проведена виплата пенсії позивачу за період з 04.09.2018 по 31.01.2019 відповідно до п.15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (далі - Порядок).

Так, відповідно до п. 15 Порядку, орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

На даний час окремий порядок, який регулює призначення (відновлення) соціальних виплат відсутній.

Суд зазначає, що за змістом конституційних норм (ст.ст. 113, 116, 117 Конституції України), Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року та № 2-рп-99 від 02 березня 1999 року висловив позицію, згідно з якою Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Особливу увагу варто звернути на те, що у преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Судом встановлено, що жодних змін у вказаний Закон з приводу особливостей виплати заборгованості пенсіонерам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою не приймались.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

При цьому, суд ще раз акцентує увагу на тому, що статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у ст. 9 Закону № 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації, а тому відповідач повинен всіляко сприяти відновленню виплат, гарантованих державою внутрішньо переміщеним особам.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Суд зазначає, що в даному випадку пріоритетними стосовно повноваження державного органу припинення виплати (невиплати) пенсії є вимоги ст. 49 Закону №1058-IV, а тому доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів є безпідставними.

Відтак, постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії, і тому не може застосовуватись. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 по справі №805/402/18 за результатами розгляду зразкової справи.

Таким чином, оцінюючи докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач не заперечує право позивача на виплату пенсії за період з 04.09.2018 по 31.01.2019, проте, таке право піддано формальним обмеженням, з посиланням на порядок виплати соціальних виплат, невиплачених за минулий період, який відсутній, суд, обираючи спосіб захисту, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить до висновку, що позовні вимоги в ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що приписами ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України). Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, 23-л, код ЄДРПОУ 37963785) - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника, нарахованої за період з 4 вересня 2018 року по 31 січня 2019 року у розмірі 43318,19 грн. (сорок три тисячі триста вісімнадцять гривень 19 коп.) на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року у справі № 280/4226/18, розпорядження Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 4 січня 2019 року № 808372 та рішення № 923060808372 від 4 січня 2019 року.

Зобов`язати Бердянське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області випалтити ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника, нарахованої за період з 4 вересня 2018 року по 31 січня 2019 року у розмірі 43318,19 грн. (сорок три тисячі триста вісімнадцять гривень 19 коп.) на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року у справі № 280/4226/18, розпорядження Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 4 січня 2019 року № 808372 та рішення № 923060808372 від 4 січня 2019 року.

Звернути постанову суду до негайного виконання в межах суми стягнень за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 27.06.2019.

Суддя О.В. Конишева