Рішення № 82893933, 09.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року Справа № 160/4159/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промо-сервіс" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промо-сервіс" (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1), Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-2), в якій просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення регіональної комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 1084391/39932350 від 22.02.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 66 від 10.10.2018 року, № 1084390/39932350 від 22.02.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 72 від 11.10.2018 року та № 1086034/39932350 від 25.02.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 85 від 12.10.2018 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України провести реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Промо-сервіс" податкових накладних № 66 від 10.10.2018 року, № 72 від 11.10.2018 року, № 85 від 12.10.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що враховуючи наявність у позивача документів, що свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Автобудкомлекс-К» та те, що такі документи були подані позивачем контролюючому органу у встановленому порядку, ГУ ДФС у Дніпропетровській області не мало правових підстав для прийняття рішення про відмову в реєстрації вищезазначених накладних в ЄРПН, отже, рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

22 травня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про усунення недоліків, яким недоліки усунуто.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

24 червня 2019 року на адресу суду від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що перерахування грошових коштів не можуть самі по собі підтверджувати реальність виконання господарських угод, оскільки за інформацією податкового органу вказані суб`єкти господарювання не виконували та об`єктивно не мали можливості виконати дії на користь позивача обумовленого у господарських договорах. Крім того, відповідачем зазначається, що укладені між ТОВ «Промо-сервіс» та контрагентами-постачальниками договори не опосередковувалися реальним виконанням операцій, яка становить його предмет.

24 червня 2019 року на адресу суду від ДФС України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позовні вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати вищезазначені податкові накладні є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні є передчасним. Із матеріалів справи випливає, що зобов`язання зареєструвати податкові накладні є похідною вимогою до ДФС України від вимог до головного управління ДФС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.28 Порядку. З огляду на викладене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

27 червня 2019 року до суду від позивача була надана письмова відповідь на відзиви, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві і зазначено, що відзиви відповідачів є законодавчо необґрунтованими та такими, що не спростовують доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, відзиви на позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі укладених разових договорів-заявок Товариство з обмеженою відповідальністю «Промо-сервіс» (Перевізнік) здійснює для Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобуд- комплекс-К» (Замовник) транспортні перевезення вантажів в межах України. Для надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, ТОВ «Промо-Сервіс» винаймає у фізичної особи ОСОБА_1 вантажні транспортні засоби, згідно з договорами оренди.

На підтвердження реальності виконання умов договорів позивачем було надано: разові договори-заявки на здійснення транспортного перевезення №08/10/5 від 08.10.2018 року, №10/10/4 від 10.10.2018 року та №11/10/2 від 11.10.2018 року; товарно-транспортні накладні №96094 від 09.10 2018 року, №96986 від 10.10.2018 року та №97154 від 11.10.2018 року; акти надання послуг №485 від 10.10.2018 року, №489 від 11.10.2018 року та №500 від 12.10.2018 року; рахунки на оплату №485 від 10.10.2018 року, №489 від 11.10.2018 року та №500 від 12.10.2018 року; платіжні доручення №15570 від 09.11.2018 року та №17715 від 14.12.2018 року; банківські виписки по рахунку; договір оренди транспортних засобів №01-09/18/1 від 01.09.2018 року; акти (звіт) про користування транспортними засобами; видаткові касові ордери №34, №35, №36 та №37 від 08.11.2018 року; оборотно-сальдові відомості.

Так, 24.10.2018 року позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку направлено до Державної фіскальної служби України на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних такі податкові накладні: №66 від 10.10.2018 року на загальну суму 11300,00 грн. в т.ч. ПДВ 1 883,33 грн., №72 від 11.10.2018 року на загальну суму 11 300,00 в т.ч. ПДВ 1883,33 грн. та №85 від 12.10.2018 року на загальну суму 11300,00 в т.ч. ПДВ 1883,33 грн.

Відповідно до квитанцій №1, реєстрацію документів в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв`язку перевищуванням обсягу постачання товару/послуги 49.41 величині залишків обсягу придбання такого товару, що відповідає вимогам п.п.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів.

18.02.2019 року позивачем надано до контролюючого органу письмові пояснення, щодо реальності здійснення господарських операцій та копії первинних бухгалтерських документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, а саме: разові договори-заявки із ТОВ «Автобудкомплекс-К» на здійснення транспортного перевезення, акти надання послуг, рахунки на оплату, платіжні доручення, банківські виписки по особовим рахункам, договори оренди транспортних засобів, товарно-транспортні накладні, оборотно-сальдові відомості, звіт за формою 1ДФ за III кв. 2018 року, наказ.

Рішеннями регіональної комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, позивачу було відмовлено у реєстрації вищезазначених податкових накладних, рішенням №91084391/39932350 від 22.02.2019 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №66 від 10.10.2018 року, рішенням №1084390/39932350 від 22.02.2019 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №72 від 11.10.2018 року та рішенням N91086034/39932350 від 02.2019 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №85 від 12.10.2018 року.

Позивач, вважаючи, що такі дії відповідачів є незаконними та протиправними, звернувся із цією позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246).

Пунктом 5 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Наведене положення відповідає пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, яким закріплено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, 201.16. Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 117 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Згідно з пунктом 5 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Системний аналіз викладених положень податкового законодавства дає підстави для висновку, що податкова накладна та процедура її реєстрації є ключовими елементами у механізмі реалізації платниками податків права на зменшення власних податкових зобов`язань з ПДВ на суму податку, що була сплачена постачальнику у складі вартості товарів або послуг (формування податкового кредиту).

При цьому, реєстрації податкової накладної, як обов`язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної з визначеними у законі критеріями оцінки ступеня ризиків.

У разі відповідності податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупиняється.

Пунктом 12 Порядку №117 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

У пункті 14 Порядку №117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пунктів 18-19 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Пунктом 20 Порядку №117 передбачено, що зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Таким чином, умовою розблокування реєстрації податкової накладної, яка за результатами моніторингу була визнана такою, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій, є подання платником податків документів, вичерпний перелік яких передбачений у пункті 14 Порядку №117.

Так, як вже зазначалося судом, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, податкова накладна відповідає оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567.

У ході аналізу господарської операції та наданих первинних документів було встановлено, що позивачем не у повному обсязі надано документи, що розкривають зміст проведених господарських операцій, зокрема, не надано рахунки-фактури, сертифікати походження товарів.

Суд зауважує, що подати контролюючому органу документи, достатні для реєстрації податкової накладної, є обов`язком платника податку. Зміст та обсяг поданих первинних та інших документів для висновку про їх достатність для реєстрації податкової накладної, повинен узгоджуватись зі змістом та характером господарської операції та свідчити про її фактичне виконання. Сама по собі наявність господарських та/або цивільних договорів між учасниками фінансово-господарських операцій, не опосередкованих сукупністю первинних документів, що підтверджують фактичний рух товарів/послуг і коштів у процесі їх здійснення, не свідчить про реальність відповідних фінансово-господарських операцій і не може бути підставою для реєстрації податкової накладної, яка відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків.

Беручи до уваги те, що обсяг поданих позивачем документів та їх зміст не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини поставки товару, суд вважає обґрунтованим висновок комісії, що надані позивачем документи були недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію вищевказаних податкових накладних.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем - ГУ ДФС у Дніпропетровській області було доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятих рішень.

Водночас, докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.

Щодо позовних вимог про зобов`язання зареєструвати податкові накладні, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.ч. 3,4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення були прийняті на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та є обґрунтованими, ця вимога також задоволенню не підлягає.

У силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 77, 78, 139, 205, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Промо-сервіс" (тупик Прохідний, 10, офіс 8-В, м. Кам`янське, 51925, код ЄДРПОУ 39932350) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський