Рішення № 82892812, 05.07.2019, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/4346/18

провадження № 2/0274/707/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.07.19 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Замеги О.В., за участю секретаря Павлюк - Жук А.В., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 20 листопада 2015 року у розмірі 13431.33 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 20.11.2015 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту, на платіжну картку. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків у строки встановлені договором не виконує, внаслідок чого станом на 21 червня 2018 року утворилася заборгованість у розмірі 13431.33 грн., яка включає: 4127.13 грн. - заборгованість за кредитом; 1566.21 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 6622.21 грн. - нараховано пені, 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 615.78 грн. штраф (процентна складова).

В судове засідання представник позивача не з`явився, у матеріалах справи міститься клопотання, в якому він позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглянути справу без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився у наданій суду заяві позовні вимоги визнав частково, просив зменшити суму пені. Справу просив розглянути в його відсутності.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Дослідивши докази, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 20 листопада 2015 року ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк" уклали договір б/н, за яким відповідач отримав кредит у виді встановленого ліміту на платіжну картку у розмірі 5000.00 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом за тратами з 01.04.2015 - 3,6 % на місяць, на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки(а.с. 6-9).

Договір складає анкета-заява ОСОБА_1 , Умови і правила надання банківських послуг та Тарифи банку(а.с. 7, 10-24).

Відповідно до частини першої статті 626, статей 627 та 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому, сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 ЦК України).

Статтями 526 та 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов і правил надання банківських послуг позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

За несвоєчасність виконання зобов`язань Тарифами передбачено сплату пені, штрафів.

Відповідно до пункту 1.1.3.2.4 Умов і Правил надання банківських послуг банк має право на зміну Тарифів, про що зобов`язаний поінформувати клієнта.

Відповідно до з частини другої статті 1050 та частини другої статті 1054 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частинами позики, що залишилися, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З розрахунку заборгованості(а.с. 6 - 7), який не оспорений відповідачем вбачається, що відповідач не вносив у встановленому договором розмірі кошти на погашення боргу по кредиту, станом на 21 червня 2018 року утворилася заборгованість за кредитом за період з 21.03.2017 по 21.06.2018 у розмірі 4127.13 грн., 1566.21 грн. заборгованість за відсотками, 500 грн. штраф (фіксована частина), 615.78 грн. - штраф (процентна складова).

Вказані суми боргу підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно достатті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина другастатті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третястатті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених уст. 61 Конституції Українищодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

З матеріалів справи вбачається, що підставами стягнення як штрафу, так і пені як різновидів неустойки є порушення позичальником строків повернення кредиту та сплати відсотків за його користування. Отже, по суті таке стягнення є подвійною цивільно-правовою відповідальністю одного й того ж виду за одне й теж порушення договірного зобов`язання.

Тлумачення статей 3 та 549 ЦК України, дозволяє стверджувати, що при виборі того який вид неустойки (штраф чи пеня) повинен стягуватися, слід враховувати справедливість і розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України). Тому необхідно визначити стягнення якого виду неустойки (штрафу чи пені) є нерозумним і несправедливим, з урахуванням їх розміру.

На підставі викладеного, враховуючи, що розмір пені значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, суд доходить висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені є необґрунтованими, суперечать вимогам розумності та справедливості, тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені банком судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 893.26 гривень (6809.12*1762/13431.33=893.26).

Керуючись статтями 7-10, 13, 141, 263-265, 268, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 20 листопада 2015 року станом на 21 червня 2018 року за період з 21.03.2017 по 21.06.2018 в розмірі 6809 гривень 12 копійок, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 4127.13 грн., 1566.21 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 500 грн. фіксована частина та 615.78 грн. процентна складова.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" 893 гривні 26 копійок витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги можуть подаватися учасниками справи до або через відповідні суди.

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО № 305299, знаходиться за адресою: п/і 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає: АДРЕСА_1 , ідн.номер НОМЕР_2 , паспорт: серія НОМЕР_3 , виданий 21 березня 2012 року Бердичівським МВ УМВС України в Житомирській області.

Головуючий суддя О.В.Замега