Ухвала суду № 82892375, 09.07.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 194/531/17

1-кп/185/48/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року. м. Павлоград.

Колегія Павлоградського міськрайонного суду

Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Тимченка С.О.,

суддів: Гаврилова В.А., Бондаренко В.М.,

секретаря - Молчанової Н.Ю.,

під час судового засідання кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п. 3,9,12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.3,9,12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.396, ч.3 ст.146 КК України,

за участю:

прокурора - Мухи Я.В.,

потерпілого - ОСОБА_4 ,

представника потерпілого - Білоусова Г.О.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників - Жмуренка А.В., Сліпця С.М., Кобринчук О.М.,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017040400000114 від 27 лютого 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.3,9,12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.3,9,12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.396, ч.3 ст.146 КК України.

Прокурор просить суд продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, для запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та просить суд обвинуваченому ОСОБА_5 змінити запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою з тих підстав, що обвинувачений ОСОБА_5 систематично порушує вимоги ухвали суду щодо запобіжного заходу та залишав у нічний час своє помешкання без повідомлення суду, та може скритися від суду.

Потерпілий та його представник підтримали клопотання прокурора.

Обвинувачені та їх захисники заперечували проти задоволення клопотання прокурора, та обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Колегія суддів, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, вислухавши клопотання прокурора, думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.05.2019 року обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту, строк якого закінчується 13.07.2019 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п.79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Колегія суддів приходить до висновку про доцільність продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про осіб обвинувачених дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні обвинуваченим вказаного запобіжного заходу, та які на даний час не відпали, а саме: можуть переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Так, обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обвинувачуються у скоєнні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, судове слідство ще проводиться. Даних про незадовільний стан здоров`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у суду не має, покарання за вчинення злочинів, у разі доведеності вини обвинувачених, передбачено до п`ятнадцяти років позбавлення волі або довічне позбавлення волі. Крім того, відсутні соціальні звязки обвинувачених що говорить те, що останні ніде не працюють, не мають постійного самостійного джерела доходу, не одружені, на утриманні осіб не мають, за місцем реєстрації не проживають. Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено, та більш м`який запобіжний захід не може забезпечити виконання своїх обов`язків обвинуваченими.

Таким чином, суд вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав, вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і про необхідність продовження відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має бути продовжено до 60 діб.

Крім того, відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

З приводу клопотання прокурора щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_3 з домашнього арешту на тримання під вартою колегія суддів важає, що у клопотанні слід відмовити, так як на даний час суду не надано офіційних доказів від органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_3 про порушення ним тих обовязків, які зазначені в ухвалі суду, а саме: прибувати до суду за першою вимогою, не відлучатися із міста Тернівка Дніпропетровської області без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого мешкання.

Колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з урахуванням обов`язків обвинуваченого, строком до 60 діб, так як на даний час ризики, які існували при обранні даного запобіжного заходу, не відпали, та саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у повній мірі забезпечить дотримання обвинуваченим ОСОБА_3 процесуальних обов`язків під час судового розгляду кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п. 3,9,12 ч.2 ст. 115 КК України, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 60 діб, а саме до 07 вересня 2019 року.

ОСОБА_2 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.3,9,12 ч.2 ст. 115 КК України, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 60 діб, а саме до 07 вересня 2019 року.

У клопотанні прокурора стосовно зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з домашнього арешту на тримання під вартою - відмовити.

ОСОБА_3 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.396, ч.3 ст.146 КК України, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк до 60 діб, а саме до 07 вересня 2019 року з покладанням наступних обов`язків:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із міста Тернівка Дніпропетровської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого мешкання.

Заборонити ОСОБА_3 в період часу з 21.00 години до 06.00 години наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Виконання ухвали покласти на начальника Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя С.О. Тимченко.

Судді В.М.Бондаренко

В.А.Гаврилов