Рішення № 82892306, 08.07.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6010/18

Провадження № 2/185/2893/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлоград Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, суд -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2018 року Комунальне підприємство "Павлоградтеплоенерго" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2009 року по 01.07.2018 року в розмірі 27 068,49 грн., а також судові витрати по справі.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що Комунальне підприємство «Павлоградтеплоенерго», відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, надає населенню м. Павлограда, а також підприємствам, установам і організаціям теплову енергію для потреб опалення, в обсязі, передбаченому нормативно - правовими актами. Послуги по теплопостачанню були надані в будинок АДРЕСА_1 . Однак, відповідач оплату за спожиту теплову енергію не проводить. У результаті чого, за період з 01.10.2009 року по 01.07.2018 року утворилася заборгованість за спожиту теплову енергію перед КП "Павлоградтеплоенерго" в розмірі 27 068,49 грн.

03 грудня 2018 року заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області позовні вимоги Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію задоволено, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2009 року по 01.07.2018 року в розмірі 27 068,49 грн., а також понесені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору в розмірі 1 762,00 грн.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2019 року заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2018 року по цивільній справі № 185/6010/18 за позовом Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію скасоване та справу призначено до розгляду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнає в повному обсязі та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову, так як 06.06.2008 року вона уклала договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 з ПП ОСОБА_2 "Продмаркет". На момент укладення договору купівлі-продажу квартири заборгованості перед позивачем не було, а борг утворився після купівлі квартири новим власником.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи встановив наступне.

Комунальне підприємство "Павлоградтеплоенерго", відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, надає населенню м. Павлограда, а також підприємствам, установам і організаціям теплову енергію для потреб опалення, в обсязі, передбаченому нормативно - правовими актами.

Послуги по теплопостачанню надаються за адресою: АДРЕСА_1 , за особистим рахунком НОМЕР_1 .

За даними особистого рахунку 1-106366087 за період з 01.10.2009 року по 01.07.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , існує заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 27 068,49 грн.

З письмових матеріалів справи встановлено, що 06 червня 2008 року ОСОБА_1 уклала з ПП Фірма "Продмаркет" договір купівлі-продажу квартири, посвідчений державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шкицькою Ю.А., р. № 1-3014, відповідно до якого ОСОБА_1 передає у власність, а ПП Фірма "Продмаркет" приймає у приватну власність квартиру АДРЕСА_2 і зобов`язується оплатити її вартість за ціною та на умовах, встановлених у цьому договорі.

Відповідно до п. 4 Договору, продавець гарантує, що усі заборгованості по комунальним платежам на придбану квартиру сплачені нею самостійно до підписання та нотаріального посвідчення цього договору.

Згідно довідки КП "Павлоградтеплоенерго" від 14.03.2019 року за № 406 заборгованість за послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 06.06.2008 року відсутня.

Відповідно до вимог ст. 319 ч. 4 ЦК України, вбачається, що власність зобов`язує, а відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Статтями 20, 21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно пункту 10 "Правил надання населенню послуг з водо-, теплозабезпечення та водовідведення", затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 30 грудня 1997 року за № 1497 та пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за № 630, оплата за надані послуги вноситься щомісячно.

У відповідності до ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга статті 16 ЦК України).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживачем є фізична або юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Крім того, вказаний вище обов`язок також передбачено ст. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою Кабінетом Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року власники квартир багатоквартирних будинків зобов`язані вносити на відповідний рахунок власника плату за обслуговування і ремонт будинку. Наймачі квартир вносять плату за найом житла, розмір який встановлений Кабінетом Міністрів України. Ці платежі за комунальні послуги та інші послуги власниками квартир, наймачами й орендаторами вносяться щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця.

Частиною першою ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Виходячи з викладеного, надавши оцінку наданим у справі доказам у їх сукупності, суд приходить до висновку що відповідач була споживачем послуг КП "Павлоградтеплоенерго" до 06 червня 2008 року та у неї відсутні зобов`язання перед КП "Павлоградтеплоенерго" зі сплати заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, що надавалися у квартиру АДРЕСА_2 , після укладання договору купівлі-продажу квартири від 06.06.2008 року, у зв`язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження, а тому у їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 при подачі заяви про перегляд заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2018 року було сплачено судовий збір у розмірі 384,20 грн., який необхідно стягнути з КП "Павлоградтеплоенерго".

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири ) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Бондаренко