Ухвала суду № 82892174, 28.03.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4934/18

Провадження № 2-о/202/12/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

28 березня 2019 року м. Дніпро

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря -Дмитрієва Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація, про встановлення юридичного факту загибелі, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , зацікавлені сторони:Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація, звернулася до суду з заявою про встановлення юридичного факту загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при виконанні обов`язку військової служби 12.08.2014 р. в районі м.Вуглегірськ Бахмутського району Донецької області України внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

В обґрунтування заяви вказує, що є членом громадської організації "Всеукраїнський рух "Сила права", народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Києві, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . 05.03.1992 року від шлюбу з ОСОБА_3 народився ОСОБА_2 . 26.03.2014 року син заявника був мобілізований та проходив військову службу у військовій частині польова пошта А1126 на посаді механіка-водія 2-го парашутно -десантного відділення 3-го парашутно - десантного взводу 9-ї парашутно - десантної роти 3-го парашутно-десантного батальйону у складі військової частини ( 25 окрема повітряно-десантна бригада Збройних Сил України).

В період з 31.05.2014 року по 19.06.2014 року та з 11.07.2014 року по 12.08.2014 року солдат ОСОБА_2 безпосередньо брав участь в захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької та Луганської областей у складі військової частини А1126 25-ї окремої повітряно-десантної бригади Збройних Сил України. Також зазначає, що у кінці лютого-на початку березня 2014 року війська Російської Федерації окупували Крим та з цього часу розпочалась військова агресія Російської Федерації проти України, згідно з заявою Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків" від 21.04.2015 року № 337-VIII збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалась 21 лютого 2014 року. Факт тимчасової окупації Російською Федерацією частин Донецької і Луганської областей зафіксовано у ст.1 Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях". 12 серпня 2014 року син заявника ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання в районі м. Вуглегірськ Бахмутського району ( раніше Артемівського) району Донецької області загинув. Довідкою про причину смерті №332 від 14.08.2014, лікарським свідоцтвом про смерть №332 від 14.08.2014 та свідоцтвом про смерть встановлено, що смерть ОСОБА_2 дійсно сталася у м. Вуглегірськ Бахмутського району ( раніше Артемівського) району Донецької області внаслідок гострої кровотечі, осколкового поранення грудної клітини з ушкодженням легенів, серця, аорти, ушкодження внаслідок дій, передбачених законом та воєнних операцій. Витягом із протоколу засідання ЦВЛК по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №2550 від 05.09.2014 встановлено, що «Осколкове поранення грудної клітини з ушкодженням легенів, серця, аорти, гостра кровотеча (ушкодження внаслідок дій, передбачених законом і військових операцій) солдата військової служби за призовом на особливий період під час мобілізації ОСОБА_2 стало причиною його смерті. Крім того, даний витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії встановлює, що таке поранення і вищевказана причина смерті пов`язані з виконанням обов`язків військової служби. Згідно із витягом із наказу командира військової частини польова пошта А14126 (по стройовій частині) від 18.08.2014 року №173, солдата військової служби за призовом на особливий період під час мобілізації ОСОБА_2 було виключено із списків особового складу військової частини Збройних Сил України у зв`язку зі смертю. Указом Президента України №873/2014 від 14.11.2014 ОСОБА_2 посмертно нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Вказує, що саме в результаті збройної агресії та воєнного конфлікту, який був розпочатий Російською Федерацією, син заявника ОСОБА_2 отримав поранення 12 серпня 2014 року. Встановлення юридичного факту поранення при виконанні обов`язку військової служби, яке сталось внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України буде породжувати юридичні наслідки у вигляді набуття чоловіком заявника статусу жертви міжнародного збройного конфлікту як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03 липня 1954 року. Вказує, що встановлення факту отримання поранення саме внаслідок військової агресії Російської Федерації можливе лише у судовому порядку, оскільки іншого порядку встановити такий факт чинним законодавством не передбачено.

Заява надійшла до суду 16 серпня 2018 року, провадження у справі відкрито ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Волошина Є.В. від 16.08.2018 року.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2018 року справа розподілена судді Зосименко С.Г.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2018 року справа розподілена судді Слюсар Л.П.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2018 року вказану справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку окремого провадження.

Заявник в судове засідання не з`явився. Відповідно до заяви просив розглядати справу без його участі та задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи Міністерства соціальної політики України в судове засідання не з`явився. Відповідно до поданої заяви від 18.02.2019 року просили розглядати справу без їх участі.

Суд, вивчивши матеріали справи, доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 42 ЦПК України регламентовано склад учасників справи, зокрема, у справах окремого провадження учасниками справи є заявник, інші заінтересовані особи (ч. 3 ст. 42 ЦПК)

Як передбачено ч.3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно з ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Відповідно до ч.1 ст.8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Відповідно до ст.223 ЦПК України суд вправі розглянути справу у відсутність учасника справи виключно за умов належного повідомлення останнього про час та місце розгляду справи.

Частиною 1 ст. 79 ЗУ «Про міжнародне приватне право» передбачено, що пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Вказана норма визначає імунітет від пред`явлення позову до іноземної держави та залучення її до участі у справі як третьої особи. Натомість, у даному випадку Російська Федерація бере участь як заінтересована особа у справі окремого провадження.

Оскільки необхідною передумовою справедливого судового розгляду, дотримання принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін є належне повідомлення про судовий процес учасників справи, в тому числі заінтересовану особу, а у даній заяві ОСОБА_1 однією із заінтересованих осіб вказує іноземну державу - Російську Федерацію, а тому повідомлення про час та місце розгляду справи повинно здійснюватись у порядку, передбаченому міжнародним договором, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, для чого необхідно відкласти судове засідання.

Відповідно до ч.1 ст.498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі-іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне направити судове доручення через Міністерство юстиції України для вручення компетентному органу Російської Федерації виклику (повідомлення) про день судового розгляду згідно умов Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року, ратифікованої із застереженнями Законом України №240/94-ВР від 10.11.94 року.

Оскільки до вручення виклику до суду зацікавленій особі Російської Федерації в порядку виконання судового доручення про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави розгляд справи є об`єктивно неможливий, оскільки в іншому випадку буде порушений принцип відкритості судового розгляду, що є складовою частиною права на справедливий суд, тому провадження у справі необхідно зупинити, що передбачено п.8 ч.1 ст.252 ЦПК України.

Керуючись ст. 8, 223, 252, 260, 261, 294, 353, 498 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відкласти судове засідання на 28 травня 2019 року о 09 год. 00 хв.

У відповідно до умов Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року направити судове доручення до компетентного органу Російської Федерації щодо вручення Уряду Російської Федерації повідомлення про час та місце судового засідання.

Провадження у справі на час виконання судового доручення про надання правової допомоги зупинити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку, в іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга подається на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Суддя Л.П. Слюсар