Рішення № 82890993, 05.07.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8557/19

Провадження № 2/161/2432/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

05 липня 2019 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Присяжнюк Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Петрової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Луцька цивільну справу №161/8557/19 за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Служба у справах дітей Луцької міської ради, до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька,

встановив:

22 травня 2019 року позивачка, інтереси якої представляє адвокат Піддубний О.О., звернулася до суду із вказаним позовом. Свій позов мотивує тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що дитина повністю перебуває на її утриманні, відповідач у вихованні дочки участі не приймає і матеріально не утримує. Зазначає, що позивачка має намір поїхати з донькою на відпочинок до сім`ї рідної сестри за її запрошенням до Федеративної Республіки Німеччина у серпні 2019 року. Однак, відповідач на неодноразові звернення про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон не дає. Просить суд дати дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон дитини без згоди батька в її супроводі за межі України неповнолітньої дитини.

Позивач та представник позивача подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності за наявними матеріалами справи, позовні вимоги підтримали, щодо заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, зокрема, шляхом розміщення судового оголошення про розгляд справи на веб-сайті судова влада. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавалось.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, натомість у заяві від 05.07.2019р. просила розгляд справи здійснювати за її відсутності, висловила позицію щодо задоволення позовних вимог.

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 5 березня 2019 року (а.с. 4).

З копії свідоцтва про народження від 6 серпня 2010 року вбачається, що батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 (а.с.3).

Як вбачається з матеріалів справи, після розірвання шлюбу неповнолітня дитина залишилась на повному утриманні позивача. Також встановлено, що відповідач не приймає участі у вихованні дочки, не сплачує аліментів, та з невідомих причин в добровільному порядку згоди на виїзд неповнолітньої дитини ОСОБА_3 за кордон не дає.

Згідно ч. 2 ст. 154 СК України батьки мають право звертатися до суду за захистом прав та інтересів дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 313 ЦК України, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Частиною 2 ст. 141 СК України встановлено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Підпунктом 1 п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 року №57, визначено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним із батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску.

Відповідно до підп. 2 п.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється на підставі рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 вагомих аргументів на відмову в оформленні документів не наводить, а тому отримати дозвіл відповідача на оформлення проїзних документів та тимчасові виїзди за кордон неповнолітньої дитини не надається можливим.

Обставин, які обмежують право неповнолітньої ОСОБА_4 на виїзд за межі України суд не вбачає, виїзд за кордон не суперечить інтересам дитини, а тому, дійшов висновку про можливість задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає таке.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

В той же час, відповідно до ч. 1, п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, з огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 768,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00грн., що підтверджуються договором про надання правничої допомоги №02-ц/19 від 22.01.2019р. з додатком №1, актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №13 від 22 травня 2019 року, квитанцією №02/19 від 22 травня 2019 року (а.с. 13-17).

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 141, 154 Сімейного кодексу України, ст. 313 Цивільного кодексу України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Надати дозвіл на разовий тимчасовий виїзд дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі України, а саме - до Федеративної Республіки Німеччини без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 , у супроводі матері ОСОБА_1 , в період з 1 серпня 2019 року по 31 серпня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. сплаченого судового збору та 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач може оскаржити заочне рішення безпосередньо до Волинського апеляційного суду або через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Служба у справах дітей Луцької міської ради, місце знаходження: 43000, м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 21.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Л.М. Присяжнюк