Постанова № 82889871, 09.07.2019, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/1100/19

Провадження № 3/493/488/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року м.Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючої-судді Мясківської І.М.,

за участю секретаря Тихонової Н.І.,

прокурора Мішустіна М.А.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балта Одеської області, громадянина України, українця, ІПН НОМЕР_1 , пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,

-за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

18.06.2019 року на адресу Балтського районного суду Одеської області з Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України надійшов протокол № 472 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 472, складеного 06.06.2019 року в м. Балта Одеської області, оперуповноваженим Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Поліщуком С.М., ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи «Ширяївський виправний центр (№111)», маючи звання лейтенанта внутрішньої служби державної кримінально-виконавчої служби і являючись суб`єктом декларування та відповідальності за корупційні правопорушення, відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст.. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог абзацу 1 ч. 2 ст. 45 Закону, як особа, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно, без поважних причин, подав 02.10.2018 року декларацію типу – перед звільненням за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, будучи звільненим з займаної посади та припинивши державну службу 28.09.2018 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що несвоєчасне 02.10.2018 року подання декларації типу «Перед звільненням» обумовлене поважними причинами, а саме: витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію : про його доходи за період з 21.03.2018 року по 27.09.2018 року, які він отримав 28.09.2018 року, однак не в повному обсязі, та про доходи його дружини ОСОБА_2 , які він отримав 02.10.2018 року; та труднощами, пов`язаними із авторизацією за допомогою електронного цифрового підпису та виготовленням нового електронного цифрового підпису. Труднощі в нього виникли у зв`язку з тим, що під час подання попередніх електронних декларацій ним було допущено технічну помилку у зазначені його прізвища, а саме замість ОСОБА_3 ним було помилкового зазначено Зогородний, що призвело до того, що під час його спроби авторизуватися на сайті НАЗК як ОСОБА_4 система вибивала помилку, що унеможливлювала авторизуватися на сайті НАЗК для подання декларації, а лише згодом, 02.10.2018 року йому вдалося знайти і додзвонитися на телефон гарячої лінії НАЗК з питань подання електронних декларацій, де оператор рекомендував йому подавати декларацію за допомогою нового електронного підпису на ім`я ОСОБА_5 , одразу після чого, подати в електронному вигляді, через цей же Інтернет сайт заяву до НАЗК про заміну в ЄДРД його прізвища із раніше помилково зазначеного Зогородний на ОСОБА_4 .

Крім того, вважає, що було порушено порядок проведення перевірки відносно нього, оскільки перевірка проводилась працівниками УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НП України, які не відносяться до суб`єктів, які наділені правом перевірки декларацій.

Прокурор в судовому засіданні протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтримав та просив притягнути останнього до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення правопорушника, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вирішуючи питання щодо вини ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, суд виходить з наступного.

У відповідності до абзацу 15 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єкти декларування - - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.п. «д» п. 1. ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України.

Загородного Б.В. наказом № 164о/с від 05.12.2017 року Державної установи «Ширяївський виправний центр (№111)» призначено на посаду начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи «Ширяївський виправний центр (№111)».(а.с. 37)

Наказом № 122о/с від 27.09.2018 року лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 . звільнено із служби в органах державної кримінально-виконавчої служби України в запас Збройних сил України за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням).(а.с. 38)

ОСОБА_1 , під розпис зобов`язався згідно Закону України «Про запобігання корупції» подати декларацію тип якої «Перед звільненням» за період 2018 року не охоплений раніше поданою декларацією (тобто з 1 січня 2018 року по дату, яка передує даті звільнення), а у 2019 році подати декларацію за 2018 рік тип якої «Після звільнення» за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції. (а.с. 40)

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Згідно Роз`яснення щодо застосування окремих положень Закону України «про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11.08.2016 року № 3, із останніми змінами, по питанню № 1 п. 2 роз`яснено, що Законом України «Про запобігання корупції» передбачено 4 типи декларацій, однією з яких є декларація суб`єкта декларування, який припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається не пізніше дня такого припинення.

Судом встановлено, що на ОСОБА_1 , відповідно до п.п. «д» . 1. ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», поширюється дія вказаного Закону, і він був зобов`язаний подати декларацію типу «Перед звільненням» за період не охоплений раніше поданими деклараціями, до 28.09.2018 року включно, оскільки днем звільнення відповідно до наказу № 122о/с від 27.09.2018 року є 28.09.2019 року, а декларація подається не пізніше дня такого припинення.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вина ОСОБА_1 повністю і об`єктивно підтверджується відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення № 472, складеного 06.06.2019 року в м. Балта Одеської області, оперуповноваженим Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Поліщуком С.М., а також іншими доказами, які знаходяться в матеріалах справи, а саме: повідомленням № 4 від 26.02.2019 року Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування; рапортами оперуповноваженим Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Поліщуком С.М на початок перевірки 26.04.2019 року та на закінчення перевірки 06.06.2019 року, з змісту якого вбачається, що в ході проведення збору доказів відносно начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи «Ширяївський виправний центр (№111)» ОСОБА_1 , 06.06.2019 року було зібрано достатньо доказів та встановлено факт того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, а саме несвоєчасно, 02.10.2018 року, без поважних на те причин, подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій державного або місцевого самоврядування; роздруківкою з єдиного державного реєстру декларацій, відомостями з Державної установи «Ширяївський виправний центр (№111)»; письмовими поясненням ОСОБА_1 від 06.06.2019 року, де ОСОБА_6 пояснив, що з вимогами антикорупційного законодавства був ознайомлений, в тому числі і поданням декларацій перед звільненням, але подати електронну декларацію типу «Перед звільненням» не зміг у зв`язку із технічними обставинами, прямого умислу не подавати декларацію в нього не було, крім того з часу реєстрації його рапорту про звільнення та наказу про звільнення пройшло менше доби.( а.с. 13)

Суд критично ставиться до твердження ОСОБА_1 щодо поважності причин несвоєчасного подання декларації типу «Перед звільненням», оскільки, ОСОБА_1 отримав довідку про свої доходи 28.09.2018 року, крім того, не заперечив той факт, що міг і сам порахувати свої доходи, що стосується довідки про доходи його дружини ОСОБА_2 наданої 02.10.2018 року, суд не вважає поважною, оскільки декларація типу «Перед звільненням» охоплює період, що не був охоплений раніше поданими деклараціями та містить інформацію станом на останній день такого періоду, останнім днем такого періоду є день, що передує дню подання декларації, тобто доходи повинні були бути станом на 27.09.2018 року, якщо б декларація заповнювалася вчасно, наприклад 28.09.2018 року, а не станом на 02.10.2018 рік. Крім того, суб`єкт декларування має право подати виправлену декларацію упродовж семи днів після подання первинної декларації.

Помилку в зазначені прізвища ОСОБА_1 , суд не вважає поважною причиною у несвоєчасності заповнення декларації перед звільненням, оскільки ця технічна помилка була відома ОСОБА_1 ще при заповненні щорічної декларації, яка була заповнена до 01.04.2018 року.

Що стосується твердження ОСОБА_1 про порушення порядку проведення перевірки відносно нього, оскільки перевірка проводилась працівниками УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НП України, які не відносяться до суб`єктів, які наділені право перевірки декларацій, то суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП особами, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема за правопорушення передбачене ст.. 172-6 КУпАП, є уповноважені на те посадові особи Національної поліції.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини тощо.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у інкримінованому адміністративному правопорушенні, оскільки правопорушник своїми діями, перебуваючи на посаді начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи «Ширяївський виправний центр (№111)», маючи звання лейтенанта внутрішньої служби державної кримінально-виконавчої служби і являючись суб`єктом декларування та відповідальності за корупційні правопорушення, відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст.. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог абзацу 1 ч. 2 ст. 45 Закону, як особа, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно, без поважних причин, подав 02.10.2018 року декларацію типу – перед звільненням за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, будучи звільненим з займаної посади та припинивши державну службу 28.09.2018 року. Його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тому правопорушника слід притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, застосувавши до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору становить 0,2 % розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 3, 45 Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 9, 23, 24, 33, 40-1, 172-6, 245, 280, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, танакласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (Отримувач коштів: УК у Балтському р-ні Балтський р-н/21081100, ЄДРПОУ: 37343087; Банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: 31111106015057; Призначення платежу: *;21081100; 09.07.2019 року; справа № 493/1100/19; ОСОБА_1 ).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 384,20 грн. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Призначення платежу: 22030106; 09.07.2019 року; справа № 493/1100/19; ОСОБА_1 ).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскарженою до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

СУДДЯ