Ухвала суду № 82889533, 08.07.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/2632/2019 Справа № 490/5834/19

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

УХВАЛА

08 липня 2019 року суддя Центрального районного суду м.Миколаєва Гуденко О.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» , Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, ТОВ "Рієлтіс Плюс" про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування майна з володіння,

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2019 року позивачка звернуласядо суду з позовом , в якому просить скасувати державну реєстрацію права власності ( з відкриттям розділу) на нежитлові приміщення кафе з літнім майданчиком , загальною площею 1060,2 кв.м. в м.Миколаєві по АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" від 21.04.2017р. індексний № 34877076 , запис № 20078895 про реєстрацію права власності на вказане нежитлове приміщення за ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" , а також витребувати з володіння ТОВ "Рієлтіс Плюс" вказані нежитлові приміщення на користь ОСОБА_1 .

В обгрунтування позову посилається на те, що при укладанні договру про відступлення прав вимоги за договром іпотеки від 27 березня 2008 року - ТОВ ФК "Дніпрофінансгруп" не виконав обовязкові вимоги договру іпотеки та не представиви обгрунтовану експертну оцінку ( ч.3 ст. 37 ЗУ "Про іпотеку" ).

Проте ціна предмета іпотеки на момент набуття права власності за іпотекодержателем та визначення його ринкової вартості є значно нижчою , ніж на момент укладення договору іпотеки в 2008 році , а наданаий експертний звіт про оцінку майна проведений за порівняльним підходом, що суперечить правовій позиції Великої Палати ВС від 23.01.2019 року у справі № 360/1124/16-ц .

Як наслідок того, що державна реєстрація за ТОВ "Дніпрлофінасгруп" спірного мйна є незаконною, є підстави для витребування майна з чужого незаклонного волдодіння від ТОВ "РІЄЛТІС ПЛЮС".

Як правову підставу позовних вимог щодо скасування державної реєстрації зазначають ст.ст. 203,2015,216 ЦК України, ст. 37 ЗУ "Про іпотеку" , положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» України.

Також до позовної заяви як докази надано договір іпотеки від 27.03.2008 року , копія інформаційної довідки з державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек тощо, а також Звіт про незалежну оцінку № 183/04 від 03.09.2018 року.

Разом з ти, рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 22 жовтня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Гуденко О.А. , позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Імексбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» , Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Рієлтіс Плюс" про визнання недійсними результатів аукціону в електронній формі, договору купівлі-продажу вимоги, договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - задоволено частково.

Скасовано рішення державного реєстратора Риженко Олексія Сергійовича Центру надання адмністративних послуг Миколаївської міської ради про державну реєстрацію права власності ( з відкриттям розділу) на нежитлові приміщення кафе з літнім майданчиком , загальною площею 1060,2 кв.м. в м.Миколаєві по АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" від 21.04.2017р. індексний № 34877076 та скасувати запис № 20078895 про реєстрацію права власності на вказане нежитлове приміщення за ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" . В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Як вбачається з тексту вказаного рішення суду, судом зроблено висновок , що згідно наданого представником позивача Звіту № 183\04 про незалежну оцінку нежитлових приміщень, розташованих за адресою АДРЕСА_1 - станом 03 вересня 2018 року вартість цих приміщень становить 30 197 380 грн. Проте оскільки ця оцінка здійснена через майже півтора року після укладення оспорюваних договорів – таке не має правового значення для правильного вирішення спору та не може бути прийнята судом до уваги. Також судом опосередковано надана оцінка поясненням представника третьої особи у справі ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про те, що продаж предмета іпотеки відбувся за заниженою ціною. Також в рішенні суду суддею Гуденко О.А. проаналізовано відповідність оспорюваних правочинів вимогам і ст. 37 ЗУ "Про іпотеку" , і положенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Постановою Верховного Суду від 22 травня 2019 року рішення Центрального районного суду м.миколаєва від 22 жовтня 2018 року та постанов Миколаївського апеляційного суду від -05 лютого 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Імексбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» , Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Рієлтіс Плюс" про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - скасовано з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права . У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності на нерхуоме майно - відмовлено.

Реалізація принципу верховенства права, визначеного ЦПК України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV визначено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6, має визначатися за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення у справі Де Куббера (De Cubber) від 26 жовтня 1984 року, серія A, № 86, с. 13-14, п. 24).

Згідно з об`єктивним критерієм, необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко з`ясовувані факти, які можуть ставити під сумнів його безсторонність. З цього погляду навіть виступи можуть мати певне значення. Найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань, повинен дати відвід (рішення у справі Де Куббера, серія A, № 86, с. 14, п. 26).

Пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, наголошує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справ і підлягає самовідводу, якщо є інші обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді

Виходячи з цих принципів, суддя зобов`язаний заявити самовідвід для забезпечення принципу безсторонності суду.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що рішення суду від 22.10.2018 року у справі № 490/3505/17 , ухвалено під головуванням судді Гуденко О.А. і в якому вже була надана оцінка певним обставинам з тих самих спірних правовідносин між тими самим сторонами і стосовно того самого предмету спору, було скасовано постановою Верховного Суду від 22.05.2019 року, з метою усунення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, головуючий суддя вважає необхідним заявити собі самовідвід по справі № 490/5834/19.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відвести суддю Гуденко О.А. від розгляду цивільної справи №490/5834/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» , Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, ТОВ "Рієлтіс Плюс" про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування майна з володіння.

Передати цивільну справу №490/5834/19 до апарату суду на повторний автоматизований розподіл.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Гуденко