Рішення № 82888479, 08.07.2019, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/542/2019

130/801/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2019 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Сенько Л.Ю.,

за участі секретаря Даніловської А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача Гребенюк О.С. звернувся в суд з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 69494,05 грн. за кредитним договором №б/н від 16.12.2014 та судові витрати у розмірі 1921 грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що свої зобов`язання за договором №б/н від 16.12.2014 позивач виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 31000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, а також іншими витратами відповідно до договору та станом на 18.03.2019 має заборгованість за кредитним договором. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «Приватбанк».

Представник позивача Гребенюк О.С. подав клопотання, в яких просив проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та за відсутності представника позивача.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 03.05.2019 відкрито провадження по справі та призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Відповідачу одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі надіслано копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

В своєму відзиві на позов, який надійшов до суду 24.05.2019, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до нього у повному обсязі. Пояснив, що з 17.07.2015 по 07.10.2016 він проходив військову службу по мобілізації, а також з 29.11.2016 по 01.02.2019 - за контрактом, про що є відповідні записи у військовому квитку. Він неодноразово надавав у відділення «Приватбанку» відповідні документи про проходження військової служби.

Від позивача відповіді на відзив до суду не надходило.

З огляду на вищезазначене суд, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, клопотань сторін проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не подано.

Відповідно до ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п.3 ч.1 ст.3 ЦК України, а в ч.1 ст.626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

В судовому засіданні відповідно до матеріалів справи встановлено, що 16.12.2014 відповідач ОСОБА_1 отримав від позивача кредит у розмірі 31000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписами у заяві (а.с.10-26).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №б/н від 16.12.2014 відповідач ОСОБА_1 допустив прострочену заборгованість перед позивачем, яка станом на 18.03.2019 (а.с.5-6) складає 69494,05 грн., з яких: 22784,23 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 15739,50 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 26614,89 грн. - нараховано пені за прострочене зобов`язання, 570,00 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 3285,43 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 5-9).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов надання банківських послуг - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п.2.1.1.5.6. Умов надання банківських послуг - у разі невиконання зобов`язання за Договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно п.2.1.1.7.6. Умов надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по кожному із грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф розмір якого встановлено тарифами договору.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

З копії військового квитка серії НОМЕР_1 виданого ОСОБА_1 Жмеринським військовим комісаріатом Вінницької області 16.07.2015 вбачається, що 17.07.2015 на підставі Указу Президента України №15 від 14.01.2015 «Про часткову мобілізацію» він був призваний у Збройні Сили України та по 07.10.2016 проходив військову службу; а також з 29.11.2016 по 01.02.2019 він проходив військову службу за контрактом.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Пунктом 1 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.

За змістом ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період продовжується з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Мобілізацією, згідно з положеннями наведеної статті, є комплекс заходів, здійснюваних, серед іншого, з метою переведення Збройних Сил України на організацію і штати воєнного часу.

У частині четвертій статті 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що зміст мобілізації становить переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також адміністративно-територіальних одиниць України на роботу в умовах особливого періоду.

Таким чином, закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду. Законом не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Водночас ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надано визначення поняттю демобілізації як комплексу заходів, спрямованих, серед іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, на організацію і штати мирного часу.

Системний аналіз наведених правових норм, а також загальновідомих обставин іноземної агресії щодо України дає суду підстави стверджувати, що у проміжки між періодами проведення мобілізації стан особливого періоду не припинявся.

Врахувавши наведені положення законодавства, суд дійшов висновку про те, що позивачу, як військовослужбовцю Збройних сил України, штрафні санкції, пеня та проценти за кредитним договором не повинні нараховуватися, оскільки на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За таких обставин, відсутні правові підстави для стягнення нарахованої пені за прострочене зобов`язання в розмірі 26614,89 грн., нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. в розмірі 570 грн., штрафу (фіксованої частини) в розмірі 500 грн. та штрафу (процентної складової) в розмірі 3285,43 грн., які були нараховані в період дії особливого періоду, а тому у задоволенні позову в зазначеній частині слід відмовити.

З огляду на викладене, з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за тілом кредита в розмірі 22784, 23 грн. та заборгованість за простроченим тілом кредита в розмірі 15739,50 грн.

Судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.ст.3, 626, 629, 634, 1050, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_3 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №б/н від 16.12.2014 на загальну суму 38523 (тридцять вісім тисяч п`ятсот двадцять три) грн. 73 коп., яка станом на 18.03.2019 складається з наступного: 22784,23 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 15739,50 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, а також судові витрати в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя