Ухвала суду № 82888448, 09.07.2019, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/689/19

УХВАЛА

іменем України

09 липня 2019 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі колегії суддів:

головуючого судді: Васильєвої Т.Ю.

суддів: Бондаренко О.І., Ганкіної І.А.,

секретар судового засідання Манюк Л.В.

за участю:

прокурора Майданюка В.А.,

захисника обвинуваченого Седнівця О.В., адвоката Данича О.С.,

захисника обвинуваченої Балакші Ю.І., адвоката Долженко О.М.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження по обвинувальному акту, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018020000000142 від 17.04.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

На підставі ст. 331 КПК Українив судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, посилаючись на те, що стосовно обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого закінчується до завершення судового розгляду, проте ризики, які були підставою для обрання та продовження даного запобіжного заходу не змінилися. Вважає, що запобіжний захід відносно обвинуваченого обрано правильно, підстави для його зміни чи скасування відсутні, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків та інших обвинувачених, які ще не були допитані, та вчиняти нові злочини.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Данич О.С. щодо продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_1 заперечували, вказали, що на їхню думку ризики, наведені прокурором безпідставні та необґрунтовані, оскільки ОСОБА_1 раніше не судимий, має двох новонароджених дітей та дружину, яка здійснює догляд за їхніми дітьми, а його мати хворіє та також потребує допомоги. Тому просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позицію сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_1

Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник Долженко О.М. також підтримали позицію сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_1 .

Вислухавши думку учасників судового засідання,оглянувши надані суду матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1. ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний повторно до спливу продовженого строку розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи або навчання, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа тощо.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.10.2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з правом внесення застави. В подальшому, ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області від 29.11.2018 та від 25.01.2019 строк тримання під вартою ОСОБА_1 було продовжено до 03.04.2019 року, визначено розмір застави. Ухвалами Вінницького районного суду Вінницької області від 02.04.2019 та 31.05.2019 строк тримання під вартою ОСОБА_1 було продовжено до 30.07.2019 включно.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою колегія суддів виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, чинити тиск на потерпілих осіб та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви»).

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, колегія суддів враховує також вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні, в тому числі, особливо тяжкого злочину.

У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

На даній стадії розгляду кримінального провадження колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, доцільності змінювати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не вбачається, заявлені під час обрання запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Обставини, на які посилається адвокат обвинуваченого Седнівця О.В., а саме наявність в обвинуваченого дружини, малолітніх дітей, хворої матері, вже були предметом дослідження та оцінки судом при вирішенні клопотань про продовження строку тримання під вартою. Наявність цих обставин та відсутність скарг на поведінку ОСОБА_1 до дільниці з обслуговування житлового фонду за його місцем проживання не є достатньою підставою для висновку суду про зменшення чи відсутність вказаних судом ризиків, на уникнення яких було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, враховуючи як тяжкість пред`явленого обвинувачення, його об`єм, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується ОСОБА_1 , а також зважаючи на те, що судовий розгляд кримінального провадження тільки розпочато, потерпілі та свідки ще не допитувались. Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості перебування обвинуваченим ОСОБА_1 під вартою до суду не надходило.

Тому, для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, колегія суддів вважає виправданим тримання ОСОБА_1 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та уникнення встановлених судом ризиків, необхідно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб з залишенням попереднього розміру застави в сумі 552 300 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 177, 183, 199, 331 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на строк 60 діб, тобто до 07.09.2019 включно.

Залишити ОСОБА_1 встановлену заставу в розмірі 552 300 грн., які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

прибувати на виклики суду за першою вимогою;

не відлучатись з населеного пункту за місцем проживання без дозволу суду;

повідомляти суду про зміну місця проживання, роботи або навчання;

утриматись від спілкування з особами, які являються потерпілими, свідками та обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;

носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави та покладення обов`язків на ОСОБА_1 , визначити термін їх дії строком два місяці.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 . в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий суддя: Т.Ю. Васильєва

Судді: О.І. Бондаренко

І.А. Ганкіна