Рішення № 82888073, 08.07.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1815/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Луцької міської ради до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Луцької міської ради звернувся з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби) про визнання протиправним та скасування припису № 06 від 28 березня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ Держпродспоживслужби проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Ж.К.» (далі – ТзОВ «М.Ж.К.») з питань дотримання вимог законодавства щодо формування та застосування тарифу на утримання будинку. За результатами проведеної перевірки відповідач склав припис № 06 від 28 березня 2019 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін, згідно із яким відповідач вимагає відмінити рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від № 402-1 від 04 липня 2018 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 20-1 від 24 січня 2018 року «Про скориговані тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються житлово-експлуатаційними підприємствами» та зобов`язує підприємства м. Луцьк провести перерахунок вартості послуги з утримання будинку. Із оскарженого припису випливає, що ГУ Держпродспоживслужби установлено порушення позивачем пункту 2 частини третьої статті 4, пункту 2 частини першої статті 5, абзацу 1 пункту 3-1 розділу VI Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189- VIІ від 09 листопада 2017 року (далі – Закон № 2189).

Виконавчий комітет Луцької міської ради уважає оскаржений припис протиправним з огляду на те, що відповідно до пункту 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01 червня 2011 року, (далі – Порядок № 869), рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 20-1 від 24 січня 2018 року, у тому числі і для ТзОВ «М.Ж.К.», із 15 лютого 2018 року до визначення управителів будинків встановлено скориговані тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному будинку. У зв`язку із збільшенням вартості деяких послуг, на підставі порядку № 869, статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Виконавчий комітет Луцької міської ради прийняв рішення № 402-1 від 04 липня 2018 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 20-1 від 24 січня 2018 року «Про скориговані тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються житлово-експлуатаційними підприємствами», яким із 01 серпня 2018 року внесено зміни у графу 5 додатків 1-6 до рішення виконавчого комітету № 20-1 від 24 січня 2018 року, встановлено тарифи для будинків, обладнаних ліфтами.

Позивач звертає увагу, що відповідно до абзацу першого пункту 3-1 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2189 договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі вивезення побутових відходів за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладені за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо згідно з такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

На підставі наведеного уважає, що рішення № 402-1 від 04 липня 2018 року є законним, прийнятим у межах його компетенції, а висновки щодо виявлених порушень є необґрунтованими і такими, що порушують основні принципи здійснення державного нагляду (контролю), оскільки перевірка позивача відповідачем не проводилась, а оскаржений припис винесено за результатами перевірки ТзОВ «М.Ж.К.».

З огляду на вказане, виконавчий комітет Луцької міської ради просить позовні вимоги задовольнити.

У відзиві на позов № 9.05/3568 від 27 червня 2019 року відповідач його вимог не визнав (арк. спр. 30-33). Зазначив, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" щодо термінів застосування фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері комерційного обліку теплової енергії та водопостачання та до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо уточнення порядку введення в дію Закону» із 10 червня 2018 року послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (у складі якої була послуга із утримання ліфтів) не належать до житлово-комунальних послуг. Тому, на переконання відповідача, із вказаної дати органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями щодо встановлення, коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Окрім того зазначив, що Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” установлює правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Відповідно до статті 2 Закону його дія поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

У відповідності до частини першої статті З Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Натомість систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування встановлює Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Згідно частини першої статті 10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. За таких обставин, оскільки Луцька міська рада є органом місцевого самоврядування то її перевірка не може бути проведена на підставі Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Відповідач здійснює свою діяльність у відповідності до Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затверджене наказом Мінагрополітики від 12.04.2017 № 209, зареєстрованим Міністерством юстиції України 13 травня 2017 року за № 604/30472 (далі – Положення). ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області при виконанні повноважень у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін вправі надавати органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (абзац 5 підпункту 10 пункту 4 Положення).

Норми Положення повністю кореспондуються із нормами Закону України “Про ціни і ціноутворення”. Відповідно до статті 2 цього Закону його дія поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Пункт 7 частини першої статті 18 Закону України “Про ціни і ціноутворення” вказує, що уповноважені органи мають право надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Враховуючи вищенаведене, винесення відповідачем оскаржуваного припису відбулось з дотриманням чинного законодавства та у межах наданих йому прав та повноважень у сфері нагляду за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування цін, тому позов не підлягає задоволенню.

Суд, перевіривши доводи позивача і відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Начальник ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області 11 березня 2019 року виніс наказ № 6/06 «Про проведення планової перевірки ТзОВ «М.Ж.К.», яким фахівців установи зобов`язано із 12 по 18 березня 2019 року провести планову перевірку ТзОВ «М.Ж.К.» з питань дотримання законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги (арк. спр. 37); направлення № 06 на виконання наказу № 6/06 від 11 березня 2019 року (арк. спр. 38).

За результатами планового заходу 18 березня 2019 року відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін № 6 (арк. спр. 39-42).

Так, перевіркою ТзОВ «М.Ж.К.» було установлено, що рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 24 січня 2018 року № 20-1 “Про скориговані тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються житлово-експлуатаційними підприємствами” було встановлено на період з 15 лютого 2018 року до визначення управителів будинків скориговані тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному будинку. Четвертого липня 2018 року позивач прийняв рішення № 402-1 “Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 24 січня 2018 року № 20-1 “Про скориговані тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються житлово-експлуатаційними підприємствами”, яким внесено зміни з 01 серпня 2018 року в графу 5 додатків 1-6 до рішення виконкому шляхом викладення їх у новій редакції. Виявлені порушення свідчать про недотримання ТзОВ «М.Ж.К.» пункту 3 статті 4, пункту 1 статті 5, пункту 3-1 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2189, пункт 3 статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» № 5007- VI від 21 червня 2012 року (далі – Закон № 5007).

На підставі вказаного акта 22 березня 2019 року уповноважена особа ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області винесла припис ТзОВ «М.Ж.К.» № 05 із вимогою до 22 травня 2019 року провести перерахунок вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій споживачам відповідних будинків, які обслуговуються товариством, та застосувати тариф у відповідності до чинного законодавства, починаючи із 01 серпня 2018 року (арк. спр. 48).

Окрім того, 28 березня 2019 року заступником начальника ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області винесено припис № 06 із вимогою до Луцької міської ради до 28 квітня 2019 року відмінити рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради № 402-1 від 04 липня 2018 року “Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 24 січня 2018 року № 20-1 “Про скориговані тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються житлово-експлуатаційними підприємствами”; зобов`язано комунальні підприємства міста Луцька, які прийняли до виконання вказане рішення, провести перерахунок вартості послуги з утримання будинку та застосувати тариф у відповідності до чинного законодавства (арк. спр. 49).

Позивач не погоджується із приписом № 06 від 28 березня 2019 року, у зв`язку із чим звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність оскаржуваного у даній адміністративній справі рішення, з огляду на таке.

Законом України «Про ціни і ціноутворення» визначено основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

За змістом статті 16 цього Закону органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.

Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та іншими законами.

Постановою Кабінету Міністрів України № 667 від 02 вересня 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захист прав споживачів.

Згідно із підпунктом 11 пункту 4 даного Положення Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Згідно із пунктом 7 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захист прав споживачів Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи, зокрема в даній справі - ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” №877-V від 05 квітня 2007 року.

Як передбачено абзацами другим, третім статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно із частинами першою, одинадцятою статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Відповідно до статті 5 Закону № 877 планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 01 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб`єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб`єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб`єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).

Проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) формується інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду (контролю).

За приписами частин першої, другої статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Як передбачено частиною шостою статті 7 Закону №877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина сьома статті 7 Закону №877-V).

Згідно із частиною восьмою статті 7 Закону №877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Таким чином, законодавець чітко визначив підстави для проведення заходів державного нагляду (контролю), види таких заходів (плановий і позаплановий), спосіб повідомлення суб`єкта господарювання про проведення такого заходу, спосіб проведення заходу і його наслідки для кожного конкретно визначеного перевіреного суб`єкта (зокрема, винесення припису за результатами проведеної перевірки суб`єкта господарювання).

Як установлено судом, оскаржений припис винесений позивачу за результатами проведення планової перевірки ТзОВ «М.Ж.К.». у зв`язку із порушенням останнім пункту 3 статті 4, пункту 1 статті 5, пункту 3-1 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2189, пункт 3 статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» № 5007- VI від 21 червня 2012 року.

При цьому перевірку Виконавчого комітету Луцької міської ради у межах Закону № 877, Закону № 5007 відповідач, як орган державного нагляду (контролю), не проводив.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що оскаржений припис винесено не на підставі та поза межами повноважень відповідача; необґрунтовано.

Відтак, судом установлено відсутність правових підстав для винесення припису № 06 від 28 березня 2019 року, оскільки позивач фактично не є суб`єктом господарювання перевірку якого проведено із виявленням порушень законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги.

Також суд звертає увагу, що відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, Закон України “Про ціни і ціноутворення” уповноважені органи мають право надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Вказані норми за своєю суттю є загальними та фіксують повноваження органу контролю в той час, як спеціальною нормою, яка регулює порядок реалізації такого повноваження є стаття 7 Закону №877-V.

Окрім того, статтею 10 Закону №877 установлено права суб`єкта господарювання. Так, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю); бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб`єкта господарювання; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб; отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Позивача фактично обмежено у реалізації усіх зазначених прав під час здійснення державного нагляду (контролю), оскільки перевірці піддано ТзОВ «М.Ж.К.», однак результати цієї перевірки (припис № 06 від 28 березня 2019 року) вплинули на права, свободи та інтереси виконавчого комітету Луцької міської ради.

Отже, відповідачем порушено порядок винесення припису, встановлений Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, а саме, винесено припис без проведення перевірки, позбавивши позивача права щодо надання пояснень, заперечень щодо встановлених порушень, а також інших прав зазначених вище.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, припис Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області №06 від 28 березня 2019 винесений з порушеннями є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Тобто, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача судовий збір не стягується.

Відтак, оскільки у даній справі задоволено позов суб`єкта владних повноважень, тому судові витрати позивача у вигляді сплаченого згідно із платіжним дорученням № 2 від 23 травня 2019 року судового збору у сумі 1 921 грн стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 139, 243-246, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Виконавчого комітету Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, 19, ідентифікаційний код юридичної особи 04051327) до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Поліська Січ, 10, ідентифікаційний код юридичної особи 40317441) про визнання протиправним та скасування припису задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області № 06 від 28 березня 2019 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повне судове рішення складене 08 липня 2019 року.