Рішення № 82887645, 04.07.2019, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 рокуСправа № 912/1346/19

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Глушкова М.С., за участю секретаря судового засідання Кравченка О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №912/1346/19

за позовом Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, 50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, 223А

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ", 26332, Кіровоградська область, Гайворонський район, смт. Салькове, вул. Павлова, 1

про стягнення 21724,71 грн.

Представники сторін:

від позивача – участі не брали;

від відповідача – участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Держаного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі – ДВГРЗ ДСНС) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЧАРНОКІТ” (далі – ТОВ “ЧАРНОКІТ”) про стягнення з останнього 21724,71 грн. заборгованості, з яких: 17859,06 грн. основний борг, 953, 57 грн. інфляційні витрати, 245,92 грн. 3% річних, 2666,16 грн. пеня, з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог ДВГРЗ ДСНС зазначає, що ТОВ “ЧАРНОКІТ” в порушення умов Договору на постійне та обов`язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об`єктів та окремих територій № 162/01 від 25.09.2013, який укладено між сторонами, не здійснило своєчасної оплати послуг наданих позивачем у розмірі 17 859,06 грн., а тому вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Ухвалою від 23.05.2019 господарський суд залишив позовну заяву ДВГРЗ ДСНС без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, допущеним останнім при її поданні. Позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що 05.06.2019 подано (направлено поштою) до суду відповідні докази.

Ухвалою суду від 12.06.2019 продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 912/1346/19, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд у справі призначено на 04.07.2019 о 12:00.

Позивачем 25.06.2019 до суду подано клопотання про розгляд справи без участі його представника. Вказане клопотання господарським судом задоволено.

Представники сторін участі у судовому засіданні не брали.

Представник відповідача у визначений судом строк, як і станом на день засідання не подав заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та не подав відзив на позов, про наявність поважних причин неподання відзиву суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується відповідним витягом з сайту “УКРПОШТА”, відповідно до якого вищевказана ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.06.2019 отримана відповідачем 20.06.2019.

Отже, відповідач з власної ініціативи не скористався своїм правом на подання відзиву та проти позовних вимог не заперечив.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що його явка судове засідання обов`язковою не визнавалась та є правом, а не обов`язком учасників справи, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні 04.07.2019 за відсутності представників сторін.

На підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішується за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні 04.07.2019 досліджено докази у справі.

Розглянувши наявні матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.

25.09.2013 між ДВГРЗ ДСНС (виконавець) та ТОВ “ЧАРНОКІТ” (замовник) укладено договір на постійне та обов`язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об`єктів та окремих територій № 162/01 (далі по тексту - Договір) та відповідні додаткові угоди.

Відповідно до розділу 1 Договору ДВГРЗ ДСНС зобов`язувався організувати цілодобове функціонування своїх структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайних ситуацій або загрози їх виникнення, забезпечує роботи та заходи спрямовані на запобігання та профілактику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, у кількості 1-ї оперативної одиниці згідно з нормативом виїзду на об`єкти замовника, що встановлений планом локалізації та ліквідації аварії. Виконавець здійснює постійне та обов`язкове обслуговування об`єктів замовника.

У п. 4.1. Договору сторони погодили вартість функціонування підрозділів виконавця у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення (з урахування додаткових угод №07/162/01 від 19.05.2017 та №08/258/01 від 01.11.2017).

Відповідно до п. 4.3. Договору перерахування коштів проводиться щомісячно в термін до 10 числа місяця, що слідує за звітним, згідно з наданими Виконавцем рахунками.

Згідно з п. 6.1 Договір укладено на невизначений термін та вступає в дію з 01.01.2014.

Договір підписаний уповноваженими особами сторін та скріплений печатками.

ДВГРЗ ДСНС на виконання п. 4.3. Договору надіслав ТОВ “ЧАРНОКІТ” рахунки на оплату послуг, а саме: №532-ф від 31.10.2017 на суму 1318,35 грн., №406-ф від 31.08.2018 на суму 2945,68 грн., №462-ф від 30.09.2018 на суму 2945,68 грн., №504-ф від 31.10.2018 на суму 2945,68 грн., №562-ф від 30.11.2018 на суму 2945,68 грн., №586-ф від 31.12.2018 на суму 2945,68 грн., №83-ф від 28.02.2019 на суму 3130,64 грн.(а.с. 13-19), а всього на загальну суму 19177,39 грн.

Відповідач своїх зобов`язань в частині оплати отриманих послуг, згідно з умовами Договору № 162/01, не виконав.

У зв`язку з викладеним позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

Вирішуючи даний спір господарський суд виходить з наступного.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання з надання послуг у відповідності до розділу 1 Договору, про що свідчать акти виконання: № 83-ф від 28.02.2019 на суму 3130,64 грн., № 586-ф від 31.12.2018 на суму 2945,68 грн., № 562-ф від 30.11.2018 на суму 2945,68 грн., № 504-ф від 31.10.2018 на суму 2945,68 грн., № 462-ф від 30.09.2018 на суму 2945,68 грн., № 406-ф від 31.08.2018 на суму 2945,68 грн., № 532-ф від 31.10.2017 на суму 1318,35 грн. (а.с. 20-26) на загальну суму 19177,39 грн. Зазначені акти виконання підписані та завірені печатками представників сторін та підписані без зауважень з боку ТОВ “ЧАРНОКІТ”.

Згідно з ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 4.3. Договору перерахування коштів проводиться щомісячно в термін до 10 числа місяця, що слідує за звітним, згідно з наданими виконавцем рахунками.

Відповідно до Акта звірки взаємних розрахунків позивача та відповідача станом на 30.11.2018, заборгованість на користь ДВГРЗ ДСНС складає – 11782,74 грн. (а.с. 52). Отже, заборгованість ТОВ “ЧАРНОКІТ” на час подання позову, з урахуванням актів виконання: № 83-ф від 28.02.2019 на суму 3130,64 грн., №586-ф від 31.12.2018 на суму 2945,68 грн. становить 17859,06 грн.

Відповідно до вимог ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Втім жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів сплати заборгованості в розмірі 17859,06 грн. відповідачем суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ДВГРЗ ДСНС про стягнення з ТОВ “ЧАРНОКІТ” 17859,06 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем також, заявлено вимогу про стягнення з відповідача 953,57 грн. інфляційних витрат, 245,92 грн. 3% річних та 2666,16 грн. пені за період з 11.09.2018 по 13.05.2019.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором

За вимогами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 5.4 Договору визначено, що за порушення оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день затримки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується та виплачується пеня. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання обов`язків за даним Договором.

Відповідно до розрахунку пені, наданого позивачем (а.с.11-12), сума пені складає 2666,16 грн., даний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, обставинам справи та не заперечується відповідачем, а тому вимога щодо стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача (а.с. 10), господарський суд дійшов висновку, що розрахунки 3% в сумі - 245,92 грн. та втрати від інфляції в сумі 953,57 грн. є обґрунтованим та таким, що відповідають обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ДВГРЗ ДСНС підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ" (26332, Кіровоградська область, Гайворонський район, смт. Салькове, вул. Павлова, 1, ідентифікаційний код 32954158) на користь Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, 223А, ідентифікаційний код 33873405) за Договором № 162/01 від 25.09.2013: 17859,06 грн. - основної заборгованості, 953,57 грн. - втрат від інфляції, 245,92 грн. - 3% річних, 2 666,16 грн. - пені та судовий збір в сумі 1 921, 00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення вручити або надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслати ДВГРЗ ДСНС (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий ріг, вул. Кобилянського, 223А); ТОВ "Чарнокіт" (26332, Кіровоградська область, Гайворонський район, смт. Сальково, вул. Павлова, 1)

Повне рішення складено 09.07.2019

Суддя М.С. Глушков

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати ін іформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.