Рішення № 82887583, 09.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2019Справа № 910/4191/19За позовом Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія «Рік – Автогарант»

до відповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інтер – Поліс»

про стягнення 1850,00 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство " Страхова компанія «Рік – Автогарант»" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер – Поліс» про стягнення 1850,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем в силу положень ст.27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки відповідальність власника транспортного засобу, водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інтер – Поліс» на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач вказує, що обов`язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 09.04.2019 позовну заяву залишено без руху. Встановлено заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви – 7 (сім) днів з дня вручення ухвали. Встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви – шляхом подання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви у письмовому вигляді.

22.04.2019 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання вимог ухвали від 09.04.2019 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.05.2019 відкрито провадження у справі № 910/4191/19, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 01030 5033184 2 отримав ухвалу суду від 07.05.2019 про відкриття провадження у справі 10.05.2019, проте не скористався своїм правом, забезпеченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив у встановлений строк суду не надав. Про наслідки не подання відзиву відповідач був повідомлений ухвалою суду від 07.05.2019 про відкриття провадження у справі № 910/4191/19.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інтер – Поліс» не скористалось наданими процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзивів на позов, а відтак не скористалися наданими їх процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2018 між Товариством з додатковою відповідальністю “Страхова компанія «Рік – Автогарант»” (страховик) та ПП «ВВП Сервіс», в особі директора Курильців Володимир Степанович (страхувальник), укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності власників наземного транспорту та від нещасного випадку на транспорті № 013/10/18, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, та пов`язані з володінням користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом “SKODA RAPID”, д.р.н. НОМЕР_1 .

01.03.2018 в м. Львові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу “SKODA RAPID”, д.р.н. НОМЕР_1 , який належить ПП «ВВП Сервіс» під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу “Chevrolet AVEO” д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 (власник ОСОБА_3 ) Довідка про дорожньо-транспортну пригоду № 3018064394160006

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 . Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Франківського районного суду м. Львова від 03.05.2018 № 465/1188/18 (набрала законної сили), відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до наказу ПП «ВВП Сервіс» № 1- К від 01.10.2010 Курильціва В. ОСОБА_4 було прийнято на роботу, на посаду директора ПП «ВВП Сервіс».

Рішенням власника ПП « ВВП Сервіс» № 5- 12/2015 від 04.12.2015 трудові відносини з Курильцівим ОСОБА_5 , якого було прийнято на роботу, відповідно до наказу № 1- К від 01.10.2010, на посаду директора ПП «ВВП Сервіс», було продовжено безтерміново.

Відповідно до наказу ПП «ВВП – Сервіс» № 21/06-2014 від 20.06.2014 відповідальним за керування та технічний стан транспортного засобу “Skoda Rapid”, д.р.н. НОМЕР_1 , призначено ОСОБА_1 .

Згідно з заявою повідомлення про подію № 100-048/18 від 02.03.2018, ОСОБА_1 , директор ПП «ВВП Сервіс», повідомив ТзДВ «СК « Рік – Автогарант» про настання події, що має ознаки страхового випадку.

Згідно з висновком експертного авто - товарознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та ринкової вартості КТЗ №112 від 19.03.2018 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «SKODA RAPID», д.р.н. НОМЕР_3 , на момент дослідження становить 3038,20 грн.

Відповідно до ремонтної калькуляції № 03/112/18 від 16.03.2018 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «SKODA RAPID», д.р.н. НОМЕР_3 становить 3038,20 грн.

Відповідно до заяви про виплату страхового відшкодування №100-124/18 від 26.04.2018 директор ПП «ВВП – Сервіс» Курильців В.С. просить ТзДВ « СК «Рік- Автогарант» виплатити страхове відшкодування шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок СТО ПП «Лад».

Згідно рахунку № 0001 від 26.04.2018, виставленого ПП “Лад” вартість ремонту автомобіля «SKODA RAPID», д.р.н. НОМЕР_3 становить 2850,00 грн.

Відповідно до страхового акту № 026/18 КТЗ від 26.04.2018 року та розрахунку до нього сума страхового відшкодування складає 2850,00 грн. (сума згідно рахунку СТО).

Згідно розпорядження №026/18 КТЗ від 26.04.2018 та платіжного доручення № 748 від 27.04.2018 сума вартості відновлювального ремонту автомобіля «SKODA RAPID», д.р.н. НОМЕР_3 була сплачена на рахунок СТО (ПП “Лад”) у розмірі 2850,00 грн.

Тобто сума розрахована позивачем та виплачена за ремонт автомобіля «SKODA RAPID», д.р.н. НОМЕР_3 становить суму визначену у страховому акті № 026/18 КТЗ від 26.04.2018 та складає 2850,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією про врегулювання збитків в порядку регресу від 09.07.2018 № 50-302/18 на суму 2850,00 грн. (докази направлення та отримання в матеріалах справи).

Відповідач відповіді на заяву не надав суму страхового відшкодування не сплатив.

Згідно з досудовою вимогою №50-487/18 від 14.11.2018 ТзДВ «СК «Рік – Автогарант»» звернулося до ОСОБА_2 з вимогою відшкодувати франшизу (1000,00 грн.), шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТзДВ «СК «Рік – Автогрант».

Згідно з випискою по рахунку від 10.12.2018 на поточний рахунок ТзДВ «СК «Рік – Автогарант»» ОСОБА_2 перерахував грошові кошти у розмірі 1000,00 грн., згідно з досудовою вимогою №50-487/18 від 14.11.2018.

Позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 1850,00 грн. (сплачена сума страхового відшкодування з вирахуванням франшизи в розмірі 1000,00 грн.).

Відповідно до ст.ст.8, 9 Закону України “Про страхування” страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст.25 Закону України “Про страхування”).

Згідно із Законом України “Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів” (ст.ст.9, 22, 28, 29) страхова сума – це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того

власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Ст. 36 зазначеного Закону передбачений порядок виплати страхового відшкодування. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення

страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у

зв`язку з визнанням майнових вимог заявника тощо.

У разі визнання вимог заявника обґрунтованими страховик зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за сплаченою ним сумою страхового відшкодування з вирахуванням франшизи.

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1,3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина учасника ДТП, який керував автомобілем “Chevrolet Aveo” д.р.н. НОМЕР_2 Филипів ОСОБА_6 В. встановлена у судовому порядку постановою Франківсього районного суду м. Львова від 03.05.2018 № 465/1188/18 (набрала законної сили).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля “Chevrolet Aveo” д.р.н. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Інтер - Поліс” на підставі полісу № АК/4144336.

Як зазначено позивачем, та не спростовано відповідачем, договором (полісом) № АК/4144336, відповідно до якого застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля “Chevrolet Aveo” д.р.н. НОМЕР_2 , передбачено франшизу у розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1, ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 2850,00 грн. шляхом переказу коштів на рахунок СТО. Отже позивач поніс фактичні затрати у розмірі 2850,00 грн.

Позивач, при визначенні основної суми заборгованості, врахував розмір франшизи (1000,00 грн.) за полісом № АК/4144336 та наявність вини ОСОБА_2 і просив стягнути з відповідача 1850,00 грн.

Відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки “SKODA RAPID”, д.р.н. НОМЕР_4 , було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, обставини визнані позивачем у позовній заяві та підтверджені матеріалами справи, відповідач не спростував шляхом подання належних та допустимих доказів. Відповідач не скористався наданим йому правом на подачу відзиву та доказів у спростування обставин щодо наявності підстав для стягнення з нього вартості відновлювального ремонту автомобіля “SKODA RAPID”, д.р.н. НОМЕР_4 , витрати на який поніс позивач.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом – ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі права позивача порушені, а строк виплати страхового відшкодування є таким, що настав.

Таким чином, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 1850,00 грн.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ Інтер - поліс” (01033, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 69, код ЄДРПОУ 19350062) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Рік - Автогарант” (79071, м. Львів, вул. Щирецька, будинок 36, код ЄДРПОУ 38325928) страхове відшкодування у розмірі 1850 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. та 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп.) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко