
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1688/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Толіман", 61066, м. Харків, вул. Велозаводська, 4; ідент. код 32761575
до Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод", 61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Римарська, будинок 21А, офіс 4
про стягнення 42772,83 грн.
за участю представників:
позивач – Кандиба Т.О. (ордер ХВ № 000578 від 21.05.19)
відповідач – не з`явився
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Толіман", 03.06.2019 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод", про стягнення заборгованості у розмірі 42772,83 грн., з яких: 41210,86 грн. основний борг; 1117,91 грн. інфляційні втрати; 444,06 грн. - 3 % річних. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10221,25 грн. позивач, також, просить покласти на відповідача. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки № 435 від 02.01.2018 року в частинні здійснення своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2019 р. прийнято позовну заяву ТОВ "Толіман" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1688/19 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 03.07.2019 р. о 10:00.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Станом на 03.07.2019 до матеріалів справи будь-яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
У судовому засіданні 03.07.2019 р., керуючись приписами ст. 252 ГПК України, суд перейшов до розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зазначив, що відповідачем будь-яких дій направлених на погашення існуючої заборгованості станом на 03.07.2019 вчинено не було, у зв`язку з чим просить суд задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Зокрема, ухвала суду про відкриття провадження у справі, була вручена відповідачу 12.06.2019 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
За таких підстав, враховуючи те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі та повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання була завчасно направлена відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи та про дату, час та місце проведення судових засідань, проте не виявив бажання бути присутнім у судовому засіданні, та його неявка не перешкоджає розгляду справи в порядку ч. 1 ст. 202 ГПК України.
Крім того, враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте відзив на позовну заяву у строк встановлений судом або докази погашення заборгованості не подав, суд вирішує справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГП України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
02 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Толіман" [позивач, постачальник) та Товариством з додатковою відповідальністю "Салтівський Хлібзавод" (відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 435, відповідно до умов якого постачальник прийняв на себе обов`язок поставити покупцю в порядку і на умовах, визначених договором, паливно-мастильні матеріали (товар), а покупець прийняв на себе обов`язок прийняти і сплатити його вартість у порядку та на умовах договору.
Відповідно до п. 1.2. договору асортимент, кількість і вартість товару, що поставляється за цим договором, визначаються між сторонами в Додатках, які є невід`ємною частиною договору. В якості додатків сторони вживають: рахунки (рахунки-фактури), оплачені покупцем згідно п.3.3. договору; видаткові накладні на товар; інші письмові угоди сторін, що визначають ті чи інші умови договору.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що оплата покупцем партії товару, згідно з рахунком постачальника, проводиться в такій формі: 100% попередня оплата шляхом зарахування на банківський рахунок постачальника. Постачання товару повинно бути проведено не пізніше 3-х (трьох) банківських днів з моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Відповідно до п.3.5. договору днем здійснення оплати товару визначається день, в який сума, що підлягає сплаті, зараховується на розрахунковий рахунок постачальника.
Згідно п. 4.4. договору моментом прийняття партії товару від постачальника, у тому числі за асортиментом і кількістю, є підписання відповідальною особою покупця видаткової накладної на товар.
Відповідно до п. 6.1. договору строк дії договору становить до 31.12.2018р.
18 березня 2019р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої дія Договору подовжена до 31 грудня 2019 р.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами мають тривалий характер, зокрема позивач на виконання своїх зобов`язань за спірним договором у січні - лютому 2019 р. передав у власність відповідача товар за видатковими накладними: № 10 від 02.01.2019 р. на суму 17113,00 грн., № 29 від 11.01.2019 р. на суму 5157,50 грн., № 41 від 14.01.2019 р. на суму 9650,50 грн., № 68 від 21.01.2019 р. на суму 18395,50 грн., № 118 від 28.01.2019 р. на суму 5063,00 грн., № 91 від 01.02.2019 р. на суму 18564,50 грн., № 114 від 04.02.2019 р. на суму 8007,00 грн., № 130 від 13.02.2019 р. на суму 1755,00 грн., тобто на загальну суму 83705,50 грн., що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вказує позивач, у позовній заяві та встановлено з наданого до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків, складеного між сторонами станом на 19.02.2019 року, у відповідача станом на 01.01.2019 р. існував борг у розмірі 21943,86 грн.; за спірний період позивачем було поставлено товар на загальну суму 83705,50 грн. В свою чергу, відповідачем були здійснені оплати на користь позивача у загальному розмірі на суму 64438,50 грн. Таким чином, відповідач розрахунок за отриманий від позивача товар за спірними договором у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим, у останнього станом на 19.02.2019 р. виникла перед позивачем заборгованість за поставлений товар за договором № 435 від 02.01.2018 р. в розмірі 41210,86 грн.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, враховуючи вищевикладене, не надання відповідачем доказів здійснення своєчасної оплати поставленого товару, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого ТОВ "Толіман" за договором № 435 від 02.01.2018 р. товару на суму 41210,86 грн.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Матеріали справи містять докази виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором щодо своєчасної поставки відповідачу товару та не містять доказів в підтвердження оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар у повному обсязі, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 41210,86 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем за період з січня по квітень 2019 року зроблений розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 1117,91 грн., та 3% річних за період з 01.01.2019 по 28.05.2019 р., сума яких складає 444,06 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунки, судом встановлено, що вони відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, здійснені арифметично вірно, а тому нараховані суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню з відповідача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами п. п. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України)
Як свідчать матеріали справи, у зв`язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до Адвокатського об`єднання "Ястребова, Кузьмін і партнери", з метою надання йому юридичних послуг з приводу захисту інтересів в суді, про що було укладено відповідний договір про надання правничої допомоги у господарському провадженні від 16.05.2019 р.
Факт надання юридичних послуг адвокатом Кандибою Тетяною Олександрівною підтверджується наявним в матеріалах справи: ордером ХВ № 000578 від 21.05.2019 р. (копія), попереднім розрахунком суми судових витрат на професійну правничу допомогу, актом приймання-передачі наданих послуг (вих. № 601 від 27.05.2019, платіжним дорученням № 7055 від 30.05.2019 р. про сплату позивачем на користь адвоката грошових коштів у розмірі 10221,00 грн.
Враховуючи викладене, а також те, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат підтверджується матеріалами справи, а відповідач в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, суд приходить до висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача, шляхом стягнення з останнього на користь позивача 10221,25 грн. витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Римарська, будинок 21А, офіс 4; ідент. код 41659659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Толіман" (61066, м. Харків, вул. Велозаводська, 4; ідент. код 32761575) 41210,86 грн. основного боргу, 1117,91 грн. інфляційних втрат, 444,06 грн. - 3% річних та 1921,00 грн. судового збору, 10221,25 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "08" липня 2019 р.
Суддя М.І. Шатерніков
Судове рішення № 82887488, Господарський суд Харківської області було прийнято 03.07.2019. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 922/1688/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: