Рішення № 82887320, 08.07.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/443/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання Б. Рижого, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Рівненського міського центру зайнятості

до відповідача Головного управління національної поліції в Рівненській області

про стягнення 48 445, 88 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У червні 2019 року Рівненський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовом до Головного управління національної поліції в Рівненській області, в якому просить, посилаючись на Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", стягнути 48 445,88 грн, виплачених як допомога по безробіттю.

Ухвалою суду від 25.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.07.2019 року.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Як вбачається з позовної заяви, старший лейтенант поліції А. Кравченя у період з 03.11.2017 року по 19.11.2018 року перебував на обліку в позивача та отримав матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю в розмірі 48 445,88 грн. Заразом рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 817/1692/17 від 05.02.2018 року, яке залишене без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 року, А. Кравченю поновлено на посаді, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління національної поліції в Рівненській області № 226 о/с від 09.10.2017 року про звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції А. Кравченю відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за п. 4 (у зв`язку із скороченням штату).

09.04.2019 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 48 445,88 грн, мотивуючи її приписом п. 1 ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття".

03.06.2019 року від відповідача надійшов лист, в якому повідомлялося про те, що кошти на відшкодування у зв`язку із поновленням на посаді А. Кравчені суми виплаченої позивачем відсутні, відшкодування буде здійснено відразу після надходження цільових коштів на рахунок відповідача.

Відповідач відшкодування у добровільному порядку не провів, отже станом на день подання позову залишається невідшкодованою 48 445, 88 грн матеріальної допомоги по безробіттю, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ч. 3 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття" тощо.

04.03.2019 року від відповідача надійшов відзив, в якому останній із позовними вимогами не погоджується з тих підстав, що керівник органів поліції не має вибору щодо звільнення з посади; ОСОБА_1 . Кравченя отримав як допомогу по безробіттю, так і грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, а відповідач, у свою чергу, виплативши грошові кошти за час вимушеного прогулу, має повернути позивачеві також допомогу по безробіттю, що призведе до значних матеріальних збитків у відповідача. Крім того, на думку відповідача, в його діях не було вини, позивач сплатив грошові кошти А. Кравчені добровільно, позивачем не доведено існування причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та шкодою, завданою позивачу, а відтак відсутні підстави для застосування ст. 1166 ЦК України. З урахуванням викладеного відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

З 2015 року А. Кравченя працював на посаді старшого інспектора сектору автомобільно - технічної інспекції управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

09.10.2017 року наказом відповідача №226о/с відповідно до ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 . Кравченю звільнено зі служби у поліції у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за п. 4 (у зв`язку із скороченням штату).

03.11 .2017 року А. Кравченя у зв`язку із звільненням звернувся до позивача за сприянням у працевлаштуванні, а також про призначення виплати допомоги по безробіттю, про що свідчать заяви останнього про надання статусу безробітного та про призначення виплати допомоги по безробіттю.

03.11.2017 року А. Кравчені надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю терміном 360 календарних днів з 10.11.2017 року по 04.11.2018 року (персональна картка № НОМЕР_1 ).

А. Кравченя перебував на обліку в Рівненському міському центрі зайнятості в статусі безробітного у період з 03.11.2017 року по 19.11.2018 року та отримав матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю в сумі 48 445,88 грн, що підтверджується довідкою № 01-40/1395 від 29.03.2019 року.

Допомогу по безробіттю перераховано на рахунок № 25602799257030 філії ПАТ КБ "ПриватБанк", на підтвердження чого надано заяву про виплату пенсії або грошової допомоги.

Заразом, як установлено судом, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 817/1692/17 від 05.02.2018 року, яке залишене без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 року, А. Кравченю поновлено на посаді, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління національної поліції в Рівненській області № 226 о/с від 09.10.2017 року про звільнення зі служби в поліції відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за п. 4 (у зв`язку із скороченням штатів).

18.12.2018 року наказом відповідача № 310 о/с А. Кравченю поновлено на роботі на посаді старшого інспектора сектору автомобільно - технічної інспекції управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Рівненській області з 10.10.2017 року, виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 10.10.2017 року по 05.02.2018 року в сумі 32 481,05 грн.

09.04.2019 року позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення № 07-17/784 з вимогою про відшкодування коштів в сумі 48 445,88 грн у зв`язку із поновленням ОСОБА_1 . Кравчені на посаді за рішенням суду, на підтвердження чого свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

31.05.2019 року на вказане повідомлення позивача відповідач підготував лист № 3188/116/05/29-2019, в якому повідомив про те, що кошти на відшкодування суми, виплаченої ОСОБА_1 . Кравчені як допомоги по безробіттю, у зв`язку із поновленням останнього на посаді, відсутні. Відшкодування буде здійснено відразу після надходження цільових коштів на рахунок відповідача.

Станом на дату розгляду справи в суді відповідач відшкодування у добровільному порядку не провів, отже сума в розмірі 48 445,88 грн матеріальної допомоги по безробіттю залишається не відшкодованою, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із наданням та відшкодуванням матеріальної допомоги по безробіттю, регулювання яких здійснюється Конституцією України, Законом України "Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття", Законом України "Про зайнятість населення" тощо.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

За змістом ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина, основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Частинами 1, 2 ст. 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття створений для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення застрахованих інших функцій згідно із цим кодексом і статутом фонду. Держава є гарантом застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

За ч. 2 ст. 21 Закону України «Про зайнятість населення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Відповідно до п.п. 1, 19 та п. 21 ч. 2 ст. 22 цього ж Закону територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відповідно до покладених на них завдань здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України: здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи; забезпечують надання соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.

Частиною 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що Фонд зобов`язаний, зокрема виплачувати забезпечення та надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом.

Згідно з визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття":

- загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків та гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

- страховий випадок - подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи, внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу;

- об`єкт страхування на випадок безробіття - страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім`ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених ст. 7 цього Закону.

Терміни "застрахована особа", "страхувальники" та "роботодавці" вживаються у цьому Законі у значенні, наведеному у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Так, у ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" безробітним вважається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. Статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" видами забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Зважаючи на наведені приписи законодавства, А. Кравченя, як застрахована особа, у зв`язку з настанням страхового випадку отримала право на матеріальне забезпечення - допомоги по безробіттю.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, на підставі рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 817/1692/17 від 05.02.2018 року, яке залишене без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 року, А. Кравченю поновлено на роботі на посаді старшого інспектора сектору автомобільно - технічної інспекції управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Рівненській області з 10.10.2017 року.

Приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з практикою Європейського суду право на справедливий розгляд судом, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Желтяков проти України», «Христов проти України»).

Реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили (п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення").

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття зобов`язаний контролювати правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, вживати заходів до раціонального використання коштів; має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також, незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

У свою чергу, із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду (ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

З урахуванням наведеного судом установлено, що оскільки А. Кравчені, як безробітному, виплачено позивачем допомогу по безробіттю в сумі 48 445, 88 грн, зважаючи, що його у подальшому поновлено на роботі за рішенням суду, відтак у позивача виникло право на стягнення з відповідача суми виплачених страхових коштів, а в останнього - обов`язок їх повернути.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були дослідженні судом, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а отже про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 48 445,88 грн страхових коштів, виплачених безробітному у зв`язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 1 921,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено в повному обсязі, відтак судовий збір в розмірі 1 921,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 120, 123, 129, 130, 233, 236 - 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Рівненського міського центру зайнятості до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про стягнення 48 445,88 грн задовольнити.

Стягнути з Головного управління національної поліції в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Хвильового, 2, ідентифікаційний код 40108761) на користь Рівненського міського центру зайнятості (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 4, ідентифікаційний код 21084805, банківські реквізити: отримувач: Рівненській міський центр зайнятості, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 38012714, п/р 37175005703761) 48 445,88 грн матеріальної допомоги по безробіттю.

Стягнути з Головного управління національної поліції в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Хвильового, 2, ідентифікаційний код 40108761) на користь Рівненського міського центру зайнятості (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 4, ідентифікаційний код 21084805, банківські реквізити: отримувач: Рівненській міський центр зайнятості, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 38012714, п/р 37175005703761) 1 921,00 грн судового збору.

Позивач: Рівненський міський центр зайнятості (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 4, ідентифікаційний код 21084805, банківські реквізити: отримувач: Рівненській міський центр зайнятості, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 38012714, п/р 37175005703761).

Відповідач: Головне управління національної поліції в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Хвильового, 2, ідентифікаційний код 40108761).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 08.07.2019 року.

Суддя О.Андрійчук