Ухвала суду № 82887073, 09.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

09.07.2019Справа № 910/8855/19

Суддя господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЮНА-ВЕСТА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суматра-ЛТД"

про стягнення 155 489,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

08.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЮНА-ВЕСТА" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суматра-ЛТД" про стягнення 155 489,20 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Залишення позовної заяви без руху – це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, п. 3 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

У п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Однак, до позовної заяви заявником не додано обґрунтованого розрахунку суми заявленої до стягнення заборгованості за договором поставки №12-01-ОТ від 02.02.2016 з посиланням на первинні документи.

Як досліджено судом, розраховуючи суму позовних вимог, позивач зазначає, що заборгованість становить 155 489,20 грн. (160 963,20 грн. + 164 526,00 грн. – 170 000,00 грн. = 155 489,20 грн.). Однак до матеріалів позовної заяви позивачем долучено копії видаткових накладних лише на суму 164 526,00 грн. та копії платіжних доручень на суму 170 000,00 грн. Проте суд звертає увагу позивача на призначення платежу у платіжному дорученні №2899 від 11.02.2019 «оплата платежу згідно дог. №206-РЕ від 20.06.2017» та відсутність будь яких посилань на вказаний договір у тексті позовної заяви, а також на відсутність договору із такими реквізитами в матеріалах позовної заяви.

З урахуванням наведеного вище, позивачу слід усунути зазначений недолік позовної заяви шляхом надання до суду обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми основної заборгованості у розмірі 155 489,20 грн. з посиланням на первинні документи (платіжні доручення, банківські виписки, рахунки-фактури тощо), а також шляхом долучення належних копії означених первинних документів на підтвердження існуючої суми заборгованості у розмірі 160 963,20 грн. до матеріалів справи. Суд зазначає, що посилання позивача на той факт, що сума заборгованості відповідача на 01.11.2018 становила 160 963,20 грн. та підтверджується актом звірки взаємних розрахунків не може братися судом до уваги виходячи з правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.04.2019 у справі №910/493/18 де визначено, що сам по собі акт звірки розрахунків не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, тобто акт не є належним доказом здійснення суб`єктами господарювання господарських операцій за певним правочином.

Частиною 1 ст. 164 Кодексу передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

При цьому, належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Також, згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

У якості доказів направлення відповідачу копії позовної заяви заявником надано опис вкладення у цінний лист від 27.06.2019 р. та накладну №8530100229356 від 27.06.2019.

Проте, за відсутності документа, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), наданий опис вкладення та накладна не можуть вважатись належними доказами надсилання відповідачу поданої до суду позовної заяви з доданими до неї документами.

З урахуванням наведеного вище, позивачу слід усунути зазначений недолік позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу документу, яким підтверджується надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) відділом поштового зв`язку з здійснення направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів неї документів за накладною №8010803390546 від 05.07.2019.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦСБУ-Охорона" підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЮНА-ВЕСТА" без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЮНА-ВЕСТА» строк на усунення недоліків позовної заяви – протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЮНА-ВЕСТА» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду оригіналу документу, яким підтверджується надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) відділом поштового зв`язку з здійснення направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів неї документів за накладною №8010803390546 від 05.07.2019;

- подання до суду обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми основної заборгованості у розмірі 155 489,20 грн. з посиланням на первинні документи (платіжні доручення, банківські виписки, рахунки-фактури тощо), а також шляхом долучення належних копії означених первинних документів на підтвердження існуючої між сторонами суми заборгованості у розмірі 160 963,20 грн. до матеріалів справи.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЮНА-ВЕСТА», що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://ki.arbitr.gov.ua.

Суддя М.О. Лиськов