Рішення № 82886944, 01.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.07.2019Справа № 925/1300/18За позовом Фізичної особи-підприємця Понуровського Юрія Олексійовича

до 1) Головного управління Державної фіскальної служби України в Черкаській області

2) Державної казначейської служби України

про стягнення матеріальної та моральної шкоди

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники сторін:

від позивача Понуровський Ю.О.

від відповідача 1 Русенко А.Ю.

від відповідача 2 не прибули

В судовому засіданні 01.07.2019 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Понуровський Юрій Олексійович звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Черкаській області; Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу було завдано моральної шкоди в зв`язку з прийняттям незаконних податкових-повідомлень рішень про донарахування податкових зобов`язань; крім того, витрати на правову допомогу, які були понесені позивачем при розгляді адміністративних справ є збитками, що завдані незаконними діями відповідачів.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.12.2018 справу № 925/1300/18 за позовом Фізичної особи-підприємця Понуровського Юрія Олексійовича до Головного управління Державної фіскальної служби України в Черкаській області; Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

22.01.2019 від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій він просить стягнути збитки у розмірі 16500,00 грн та моральну шкоду у розмірі 255157,36 грн шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.02.2019 справу № 925/1300/18 за позовом Фізичної особи-підприємця Понуровського Юрія Олексійовича до Головного управління Державної фіскальної служби України в Черкаській області; Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 925/1300/18 розподілено до розгляду судді Усатенко І.В.

Ухвалою суду від 14.03.2019 прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.04.2019.

Через канцелярію суду 01.04.2019 від відповідача 1 надійшов відзив, в якому він проти позову заперечує та зазначає, що витрати на правову допомогу, понесені позивачем при розгляді судами адміністративних справи, мають відшкодовуватись як судові витрати у відповідних судових справах і не є збитками. Щодо моральної шкоди, то зазначено, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами завдання йому моральної шкоди, а лікарняний, доданий як доказ уже подавався в рамках іншої судової справи.

04.04.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що витрати на правову допомогу в рамках адміністративних справ він не може стягнути з відповідача, оскільки, ним пропущено строк на звернення з заявою про ухвалення додаткового рішення. Щодо моральної шкоди позивач вказує, що вона не підлягає грошовій оцінці, що саме суд вирішує який розмір є обґрунтованим, а сторона може лише пропонувати суму, яку просить стягнути.

15.04.2019 в підготовчому засіданні оголошено перерву на 13.05.2019.

19.04.2019 від відповідача 1 надійшли заперечення на відповідь на відзив з додатками, в яких підтримав обставини, викладені у відзиві.

Ухвалою суду від 13.05.2019 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті на 06.06.2019.

В судовому засіданні 06.06.2019 оголошено перерву до 01.07.2019.

В судове засідання 01.07.2019 представник відповідача 2 не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Представник відповідача 1 проти позову заперечував, з підстав, викладених в заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

Представник позивача просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача 1 просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Понуровський Юрій Олексійович, зареєстрований як суб`єкт господарювання - 19.08.2016, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 за видом діяльності: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

16.08.2017 Головним управлінням ДФС у Черкаській області складено акт №337/23-00-13-0117/2316412035 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФОП Понуровський Ю.О. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2016 по 30.06.2017.

Вказана обставина встановлена Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 у справі № 823/1294/17 за позовом Фізичної особи-підприємця Понуровського Юрія Олексійовича до головного державного ревізора - інспектора відділу контрольно - перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Черкаській області Сердюка Сергія Олександровича, Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання дій протиправними.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 № 823/1294/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018, задоволено адміністративний позов. Визнано протиправними дії головного державного ревізора - інспектора відділу контрольно - перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Черкаській області Сердюка Сергія Олександровича щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт від 16.08.2017 №337/23-00-13-0117/2316412035. Стягнуто на користь позивача судовий збір в розмірі 1 600,00 грн.

За результатами проведеної перевірки на підставі акту від 16.08.2017 №337/23-00-13-0117/2316412035 були прийняті податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 05.09.2017 № 0011021303, № 0011061303, № 0011031303, № 0011181303.

Рішенням Окружного адміністративного суду Черкаської області від 05.04.2018, яке набрало законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018, у справі № 823/1778/17 за позовом фізичної особи-підприємця Понуровського Юрія Олексійовича до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39392109) від 05.09.2017 № 0011021303, № 0011061303, № 0011031303, № 0011181303.

В акті від 16.08.2017 №337/23-00-13-0117/2316412035 зроблено висновок (п. 3) про порушення ФОП Понуровським Ю.О. пп.1.2 п. 1 ст. 7 та абз.3 п.8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого донараховано єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 19372,14 грн. в тому числі за 2016 р.-19372,14грн. За результатами перевірки відповідачем складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.09.2017 № Ф-0011001303 на суму 19372,14 грн. та винесено Рішення № 0011011303 від 05.09.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 1937,21 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року у справі № 823/1503/17, яке набрали законної сили Постановою Київського апеляційного адміністративного позову від 11.12.2018, за позовом фізичної особи-підприємця Понуровського Юрія Олексійовича до Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування рішення та вимог адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДФС у Черкаській області від 05 вересня 2017 року №Ф-0011001303 на суму 19372,14 грн., визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 05 вересня 2017 року №0011011303 про нарахування штрафних санкцій на суму 19372,14 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

30.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Лойер Компані" (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Понуровським Юрієм Олексійовичем (замовник) укладено договір № 30/08/2017 про надання юридичних послуг та правової допомоги.

Згідно п. 1.1., 2.3, 4.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надати замовнику визначені цим договором юридичні послуги та правову допомогу. Послуги надаються виконавцем замовнику шляхом: представництва інтересів замовника; усного та письмового консультування; проведення експертиз (аналізу та вироблення правової позиції) документів наданих замовником; складання проектів, необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв: надання послуг щодо захисту інтересів замовника в будь-яких органах, підприємствах, установах чи перед та/чи у взаємовідносинах фізичними особами де це необхідно для досягнення мети цього договору викладеної у його загальних положеннях. Строк надання послуг починається з дати підписання даного договору та закінчується 31.12.2017. За надані послуги замовник виплачує виконавцеві плату у розмірі 16500,00 грн.

До матеріалів справи долучено акт здачі-прийняття виконання робіт (надання послуг) до договору № 30/08/2017 про надання юридичних послуг та правової допомоги від 31.10.2017. Згідно вказаного акту за період з 30.08.2017 по 31.10.2017 виконавцем були виконані, а замовником прийняті наступні роботи:

1 Написання позовної заяви про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки Фізичної особи-підприємця Понуровського Юрія Олексійовича з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2016 по 30.06.2017 вартістю 3000,00 грн (30.08.2017).

2 Проведення аналізу документів замовника на предмет відповідності вимогам законодавства вартістю 2250,00 грн (31.08.2017)

3 Надання усної консультації з питань дотримання вимог податкового законодавства вартістю 1000,00 грн (31.08.2017)

4 Написання позовної заяви про скасування вимоги про сплату боргу № Ф-0011001303 від 05.09.2017 та рішення № 0011011303 віл 05.09.2017 вартістю 3000,00 грн (29.09.2017)

5 Надання усної консультації з питань дотримання вимог податкового законодавства вартістю 1000,00 грн (29.09.2017)

6 Проведення аналізу документів замовника на предмет відповідності вимогам законодавства вартістю 2250,00 грн (10.10.2017)

7 Написання позовної заяви про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2017 № 0011021303, 0011061303, 0011031303, 0011181303 вартістю 3000,00 грн (11.10.2017)

8 Надання усної консультації з питань дотримання вимог податкового законодавства вартістю 1000,00 грн (25.10.2017).

Загальна вартість наданих юридичних послуг складає 16500,00 грн.

До матеріалів справи на підтвердження понесення витрат на правову допомогу згідно вищезазначеного акту долучено платіжні доручення: № 225 від 30.08.2017 на суму 5000,00 грн, № 248 від 09.10.2017 на суму 9300,00 грн, № 302 від 23.11.2017 на суму 2200,00 грн.

Позивач просить відшкодувати його витрати на правову допомогу згідно вищезазначеного акту як збитки, завдані неправомірними діями відповідача 1.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому згідно частини 2 ст.22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до ст. 1173, 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Позивач вбачає заподіяння йому шкоди у вигляді сплачених ним витрат за договором про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ст. 134 КАСУ витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу доданого до матеріалів справи акту вбачається, що позовні заяви (п. 1, 4, 7 акту) були предметом розгляду у рамках справ № 823/1294/17, № 823/1778/17, № 823/1503/17 і питання про відшкодування витрат по їх написанню (за заявою сторони) мало бути розглянуто в рамках відповідних адміністративних справ, оскільки, витрати на правову допомогу входять до складу судових витрат (у разі належного підтвердження).

Отже процесуальним законодавством внормовано порядок відшкодування сторонам суму витрат понесених на правову допомогу. Належних та допустимих доказів того, що позивач у встановленому законодавством порядку звертався з заявою про відшкодування йому витрат на правничу допомогу в рамках відповідних адміністративних справ, суду не надано. Позивач не реалізував гарантоване йому законодавством право на відшкодування витрат на правову допомогу. Однак вказана обставина не свідчить про те, що в зв`язку з не реалізацією свого права на стягнення витрат на правову допомогу в рамках адміністративних справ, у нього виникло право на стягнення понесених ним витрат у вигляді збитків. Отже не реалізація права не змінює правову природу коштів, які ним понесені за договором про надання правової допомоги та порядку їх відшкодування.

Щодо пунктів 2, 3, 5, 6, 7 акту, то з поданих до матеріалів справи доказів не вбачається, що вказані витрати були понесені позивачем в рамках певних судових справ чи в зв`язку з неправомірними діями відповідачів.

Враховуючи положення статей 22 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; факту збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини. В цьому випадку на позивача покладено обов`язок доказати шкоду (її розмір), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок.

З акту не вбачається, що проведення аналізу документів замовника на відповідність вимогам законодавства та надання усної консультації з питань дотримання вимог податкового законодавства було здійснено юридичною фірмою, в зв`язку з неправомірними діями відповідачів чи з їх вини. Отже відсутні всі необхідні елементи правопорушення для застосування такої міри відповідальності як збитки. З вищезазначеного вбачається, що саме щодо витрат на правову допомогу пов`язаних з наданням консультації та оцінки документів на відповідність податковому законодавству - відсутня протиправна поведінка відповідача, причинно-наслідковий зв`язок та вина.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 255157,36 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Позивачем на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди надано:

1 Висновок № 556/23-00-22-010 від 25.05.2017 службової перевірки щодо інформації, викладеної ФОП Понуровським Ю.О. від 12.05.2017 на можливі неправомірні дії посадових осіб ДПІ у Черкасах та ГУ ДФС у Черкаській області при односторонньому розірванні договору про визнання електронних документів, яка надійшла з ГУВБ ДФС України листом від 17.05.2017 № 12335/7/99-99-22-03-01-17. Зазначений висновок стосується дій працівників ДФС щодо блокування подання звітності та реєстрації податкових накладних, що унеможливлює проведення господарської діяльності ФОП Понуровським Ю.О.;

2 Довідку № 2/23-00-13-0117 від 11.04.2017 ГУ ДФС у Черкаській області про результати проведення зустрічної звірки ФОП Понуровський Ю.О. щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПАТ "УМБ-23" їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.11.2016 по 30.11.2016, якою встановлено відображення в податковому обліку господарських опареній та розрахунків із ПАТ "УМБ-23";

3 Висновок судового експерта Бойко С.Г. № 9/24 від 11.09.2018, на вирішення якому були поставлені питання щодо суми збитків, завданих ФОП Понуровському Ю.О. внаслідок припинення рішення про тимчасове зупинення дії договору про надання звітності в електронному вигляді (у вигляді пені сплаченої ПАТ "УМБ-23" у розмірі 200000,00 грн понесених ФОП Понурувським Ю.О.), в результаті неможливості виконання умов договору № 17/10 від 17.10.2016 та чи підтверджується документально нанесені ФОП Понуровському Ю.О. збитки в результаті перешкоджання його господарській діяльності при призупиненні реєстрації податкових накладних за 1, 2 квартали 2017 від недоотриманого прибутку у сумі 48889,68 грн, та чи є причинний зв`язок між понесеними ФОП Понуровським Ю.О. збитками та призупиненням реєстрації податкових накладних. Висновком встановлено, що сума збитків у розмірі 200000,00 грн є доведеною.

4 Листок непрацездатності серії АДЗ № 456328 за період з 30.08.2017 по 09.09.2017.

Суд зазначає, що висновок № 556/23-00-22-010 від 25.05.2017; висновок експерта № 9/24 від 11.09.2018 стосуються інших правовідносин, зокрема щодо обставин не реєстрації податкових накладних позивача та завдання йому в зв`язку з цим збитків. Вказані докази були предметом розгляду та підставою для стягнення моральної шкоди та збитків при розгляді справи № 925/1196/18. Вказані документи не є належними та допустимими доказами в підтвердження обставин щодо завдання моральної шкоди в рамках правовідносин, що є предметом розгляду у даній справі.

Щодо листка непрацездатності серії АДЗ № 456328 за період з 30.08.2017 по 09.09.2017 суд зазначає, що акт від 16.08.2017 №337/23-00-13-0117/2316412035, складений 16.08.2017. Саме на підставі вказаного акту прийнято податкові повідомлення-рішення, якими вже визначено суми податкових зобов`язань позивача на загальну суму 2551573,61 грн. Повідомлення-рішення датовані 05.09.2017 і саме вони містять розмірі донарахованих податкових зобов`язань позивача, натомість сам акт не містить сум, а тому листок непрацездатності, поданий позивачем, виписаний 30.08.2017 не може підтвердити обставини, на які позивач посилається в позовній заяві: що з отриманням акту на 2551573,61 грн стан його здоров`я погіршився, оскільки, в акті суми зобов`язань не вказані. Отже листок непрацездатності виданий за період з 30.08.2017 по 09.09.2017 не може підтверджувати обставини щодо погіршення стану здоров`я, в зв`язку з донарахуванням позивачу податкових зобов`язань на суму 2551573,61 грн, оскільки, сума додаткового податкового зобов`язання стала відома позивачу лише з прийняттям податкових повідомлень-рішень 05.09.2017, а не після складення акту перевірки від 16.08.2017. Також суд відзначає, що вказаний доказ подавався позивачем в рамках справи № 925/1196/18 щодо підтвердження моральної шкоди в інших правовідносинах.

Позивач визначає суму моральної шкоди у розмірі 10% від суми донарахованих йому податкових зобов`язань. Проте, суд відзначає, що розмір моральної шкоди не може бути обрахований у відсотковому співвідношенні до сум неправомірних донарахувань податкових зобов`язань, що виникли у позивача внаслідок неправомірних дій відповідача 1, оскільки розмір моральної шкоди не є наслідком розміру неправомірно донарахованих сум податків та не пов`язаний з будь-якими існуючими грошовими зобов`язаннями та їх розміром. Натомість моральна шкода має визначатись з урахуванням обставин щодо наявності моральних страждань особи, погіршення стану її здоров`я, ділової репутації та впливу на можливість ведення підприємницької діяльності. Щодо збитків, завданих при веденні підприємницької діяльності, то вони були заявлені позивачем та відшкодовані у підтвердженому розмірі у справі № 925/1196/18, в рамках тієї ж справи було відшкодовано моральну шкоду пов`язану з діями відповідача 1, які перешкоджали нормальному веденню господарської діяльності, в зв`язку з не реєстрацією податкових накладних.

Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди не доведені належними та допустимими доказами. Оскільки позивачем не подано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження наявності моральної шкоди, перенесених моральних страждань та переживань; не подано доказів наявності вини, причинного зв`язку між діями відповідача та шкодою (погіршення стану здоров`я, зниження престижу, ділової репутації тощо). Тобто докази того, що внаслідок отриманням та подальшого судового оскарження акту перевірки та податкових повідомлень-рішень позивачу завдано моральну шкоду, суду не надані.

Враховуючи ту обставину, що позивач не надав суду доказів заподіяння (наявності) моральної шкоди, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 255157,36 грн необґрунтованими.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, не встановлено складу правопорушення, необхідного для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як стягнення збитків та моральної шкоди, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Понуровського Юрія Олексійовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 3939109); Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ідентифікаційний код 37567646) про стягнення з Державного бюджету України матеріальної шкоди, завданої протиправними діями та рішеннями Головного управління ДФС у Черкаській області в загальній сумі 16500,00 грн та моральної шкоди, завданої протиправними діями та рішеннями Головного управління ДФС у Черкаській області в загальній сумі 255157,36 грн - відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 09.07.2019

Суддя І.В.Усатенко