Ухвала суду № 82882991, 02.07.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25885/19

Провадження № 2-з/761/407/2019

У Х В А Л А

02 липня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення викового провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

01 липня 2019 року протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Фролової І.В.

Разом із позовом до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження №47646810, що здійснюється Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві на підставі виконавчого листа у справі №2-12919 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, виданого 16 жовтня 2013 року Шевченківським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 1835943,80 грн.

Заява вмотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості захисту прав позивача, оскільки на даний час вчиняються активні виконавчі дії щодо виконання рішення суду про стягнення з позивача на користь банку кредитної заборгованості, а саме: постановою Дніпровського РВ ДВС м. Київ ГТУБ у м. Києві від 14 травня 2015 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1

Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї матеріали, матеріали цивільної справи, дійшов до наступного висновку.

Згідно положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно положень п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст.149 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та заявлений представником позивача захід забезпечення позову є взаємопов`язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову (зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку) підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа, оскільки саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.

Враховуючи предмет даного позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе зупинити виконавче провадження №47646810, що здійснюється Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві на підставі виконавчого листа у справі №2-12919 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, виданого 16 жовтня 2013 року Шевченківським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 1835943,80 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149, 150 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення викового провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - задовольнити у повному обсязі.

Зупинити виконавче провадження №47646810, що здійснюється Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві на підставі виконавчого листа у справі №2-12919 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, виданого 16 жовтня 2013 року Шевченківським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 1835943,80 грн.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох років.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: