Вирок № 82882306, 08.07.2019, Оболонський районний суд міста Києва

08.07.2019 Справа № 756/7051/16-к

Унікальний № 756/7051/16-к

Провадження № 1-кп/756/133/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«08» липня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Родіонова С.О.,

при секретарях : Ніжегородцевої О.О., Яблуновської М.В.,

Гладкої Ю.Ю.,Семьонової В.С.

за участю прокурора: Носова О.С.

захисника: Плахотнюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Оболонського районного суду м. Києва кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іловайськ, Харцизького району, Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до формулювання обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті,ОСОБА_1 , будучи призначеним на посаду директора ТОВ «Бінетек» (ЄРДПОУ 3725742) протоколом загальних зборів № 2 від 30.05.2011 та в межах своєї компетенції відповідно до Статуту ТОВ «Бінетек» виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

На початку липня 2014 року, у денний час доби, знаходячись за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Бінетек» (код ЄДРПОУ 3725742), а саме: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 , встановивши, що для ведення господарської діяльності пов`язаної із створенням об`єктів архітектури необхідна наявність відповідної ліцензії, отримання якої можливе виключно у разі відповідності підприємства ліцензійним вимогам в частині наявності трудових відносин підприємства з працівниками певної кваліфікації, яких приймають на роботу за основним, так і не за основним місцем роботи та зрозумів, що ТОВ «Бінетек» код ЄДРПОУ 3725742) не відповідає вказаним вимогам.

В цей час, знаходячись за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Бінетек» (код ЄДРПОУ 3725742), а саме: АДРЕСА_1, у нього виник злочинний умисел направлений на службове підроблення, тобто внесення службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, в порушення вимог ст.ст.8, 10 Закону України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності», а саме внесення недостовірної інформації до обов`язкових додатків до заяви на видачу ліцензії для ведення господарської діяльності пов`язаної заяви на видачу ліцензії для ведення господарської діяльності пов`язаної із створенням об`єктів архітектури1 в графі «Відомості про суб`єкт господарювання ТОВ «Бінетек» про працевлаштування на момент подачі документів працівників, з яких п`ять осіб - працівники монтажного зв`язку та двоє осіб - монтажники електричних мереж.

Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на службове підроблення, шляхом внесення службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, в порушення вимог ст.ст.8, 10 Закону України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності», ОСОБА_1 на початку липня 2014 року, у денний час доби, перебуваючи за місцем здійснення господарської діяльності Т0В «Бінетек» (код ЄДРПОУ 3725742), а саме: АДРЕСА_1, вніс недостовірну інформацію до обов`язкових додатків до заяви на видачу ліцензії для ведення господарської діяльності пов`язаної із створенням об`єктів архітектури з графі «Відомості про суб`єкт господарювання ТОВ «Бінетек» (код ЄДРПОУ 3725742)», про працевлаштування на момент подачі документів 7 працівників, з яких п`ять осіб - працівники монтажного зв`язку та двоє осіб - монтажники електричних мереж, які підтвердив власним підписом та відбитком печатки ТОВ «Бінетек».

Відповідно до наданої ПФУ Оболонського району м. Києва (від 29.03.2016, зих.5896/03) інформації, на момент подачі документів для отримання ліцензії ТОВ Бінетек» надавало звітність про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на одну застраховану особу.

В подальшому вказану заяву та обов`язкові додатки до неї, ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції в м. Києві, що за адресою: м. Київ , вул . Л. Українки, 26.

На підставі поданих до Державної архітектурно-будівельної інспекції в м.Києві даних зазначених в заяві та додатках до неї, 26.08.2014 згідно наказу про видачу ліцензії серії АЕ № 526057, ТОВ «Бінетек» отримало ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури терміном дії до 01.08.2017 року.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України, як внесення службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, відмовився від надання показів.

Судом досліджені наступні докази, надані стороною обвинувачення :

- лист Управляння пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва від 29.03.2016 року за № 5896/03 згідно якого у ТОВ «Бінетек» за період з 01.01.2014 року по 31.01.2016 року надав звітність про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на одну застраховану особу,за лютий 2016 року на дві застраховані особи;

- ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 23.03.2016 року про тимчасовий доступ до ліцензійної справи ТОВ «Бінетек»;

- ліцензія серії НОМЕР_1 , видану ТОВ «Бінетек» (код ЄДРПОУ 37257742) на здійснення господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури;

-заяву на видачу ліценції поданої до Державної архітектурно будівельної інспекції України, подану 24.07.2014 року від імені ОСОБА_1 ;

- відомості про суб`єкта господарювання ТОВ «БІНЕТЕК»;

- постанову від 28.03.2016 року про визнання ліцензійної справи ТОВ «Бінетек» речовим доказом;

- висновок експерта від 28.03.2015 року №369/тдд.

Всебічно вивчивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку,відповідно до ст..94 КПК України, суд прийшов до наступного

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

В ст.91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню зокрема подія кримінального провадження(час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно диспозиції ст.366 ч.1 КПК України передбачена кримінальна відповідальність зокрема за умисне внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Таким чином, сторона обвинувачення повинна була суду довести, надавши суду належні і допустимі докази, наявність зазначених в обвинувальному акті обставин щодо часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення.

Разом з цим, суду не надано будь яких доказів на підтвердження того, що обвинувачений будучи призначеним на посаду директора ТОВ «Бінетек» (ЄРДПОУ 3725742) протоколом загальних зборів № 2 від 30.05.2011 та в межах своєї компетенції відповідно до Статуту ТОВ «Бінетек» виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції. Суду не надано для дослідження зазначений протокол загальних зборів, не надано докази, які підтверджують, що обвинувачений був службовою особою, виконував організаційно розпорядчі функції( посадова інструкція,статут, тощо).

Також, суду не надано будь яких доказів на підтвердження зазначених в обвинувальному акті обставин про те, що обвинувачений вчинив цей злочин саме на початку липня 2014 року, у денний час доби, знаходячись за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Бінетек» (код ЄДРПОУ 3725742), а саме: АДРЕСА_1, що він вказану заяву та обов`язкові додатки до неї, засобами поштового зв`язку направив до Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції в м. Києві, що за адресою: м. Київ, вул. Л. Українки, 26.

Згідно обвинувального акту недостовірною інформацією яку вніс обвинувачений до офіційних документів є: «Відомості про суб`єкт господарювання ТОВ «Бінетек» (код ЄДРПОУ 3725742)», про працевлаштування на момент подачі документів 7 працівників, з яких п`ять осіб - працівники монтажного зв`язку та двоє осіб - монтажники електричних мереж.

Разом з цим, на підтвердження того, що ця інформація є недостовірною надано лише відповідь від 29.03.2016, зих.5896/03 надану ПФУ Оболонського району м. Києва на запит слідчого СВ Оболонського управління поліції ГУ Національної поліції в м.Києві Прилипко Д.С. №350/125/51/04-16 від 29.02.2016 р. про те, що ТОВ «Бінетек» (код ЄДРПОУ 37257742) за період з 01.01.2014 року по 31.01.2016 року надав звітність про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на одну застраховану особу, за лютий 2016 року на дві застраховані особи та висновок експерта від 28.03.2015 року №369/тдд .

Разом з цим, суд не може визнати зазначений доказ належним та допустимим, оскільки прокурором суду не доведено, що цей доказ було отримано під час досудового розслідування саме по цьому кримінальному провадженню та в порядку, передбаченому КПК України, оскільки, не надано доказів того, що на час здійснення слідчим запиту до ПФУ Оболонського району м. Києва - 29.02.2016, він мав право, відповідно до вимог п.3 ст.214 КПК України здійснювати досудове розслідування.

Навпаки як видно із наданого прокурором витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню №12016100050004281 воно було розпочате лише 28.04.2016. Прокурор зазначав, що ці відомості отримані під час проведення досудового розслідування по іншому кримінальному провадженню №1201610002681 з якого було виділено матеріали по цьому кримінальному провадженню, але, як видно із постанови про виділення матеріалів від 28.04.2016 останнє кримінальне провадження було відкрито 15.03.2016, тобто також пізніше здійснення запиту слідчого.

Окрім цього, згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування у обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відомості про суми внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не можна визнати беззаперечними доказами на підтвердження реальної кількості працевлаштованих осіб, оскільки вони в першу чергу лише свідчать про кількість застрахованих осіб.

Що стосується висновку експерта від 28.03.2015 року №369/тдд,, то як видно з цього висновку він зроблений зокрема на підставі наданих слідчим для дослідження експерту вільних зразків підпису ОСОБА_1 ,експериментальних зразках підпису ОСОБА_1 .

Разом з цим, суду не надано вказані об`єкти дослідження, не надано докази підтверджуючи, що вони отримані в порядку, передбаченому КПК України, їх не було долучено в якості речових доказів.

З досліджених у судовому засіданні документів: ухвали суду від 23.03.2016 про надання дозволу до документів, ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури від 01.08.2014, заяви на видачу ліцензії та доданих до неї документах, повідомленні про підозру зазначено різні ідентифікаційні коди ТОВ «Бінетек», а саме вказано коди ЄДРПУ «39375042», 37257742» замість «3725742», як зазначено прокурором в зміненому обвинувальному акті. Прокурором зазначено в новому обвинувальному акті про те, що це було зазначено помилково.

Стороною захисту під час судового розгляду надано витяг з ЄДРПУ, згідно якого код «39375042» належить ТОВ «Трестбуд-1» , а не ТОВ «Бінетек».

Разом з цим, стороною обвинувачення не були прийнято заходів щодо усунення помилок, допущених у цих документах. Самостійно суд не може усунути ці помилки. Більш того суду не надано доказів, що код ЄДРПУ «3725742», зазначений в обвинувальному акті відомостях про суб`єкта господарювання належить ТОВ «Бінетек»

За таких обставин, суд вважає, що прокурором не доведено, що зазначені документи стосуються цього кримінального провадження і не приймає їх до уваги.

Що стосується умислу обвинуваченого мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, то в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_1 , встановивши, що для ведення господарської діяльності пов`язаної із створенням об`єктів архітектури необхідна наявність відповідної ліцензії, отримання якої можливе виключно у разі відповідності підприємства ліцензійним вимогам в частині наявності трудових відносин підприємства з працівниками певної кваліфікації, яких приймають на роботу за основним, так і не за основним місцем роботи та зрозумів, що ТОВ «Бінетек» (код ЄДРПОУ 3725742) не відповідає вказаним вимогам і у нього виник злочинний умисел направлений на службове підроблення.

Разом з цим, будь які докази, які б підтверджували ці обставини суду не надано.

Відповідно до ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі якщо не було доведено, що:

-Вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа,

-Кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим,

-В діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок ухвалюється також у разі встановлення підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.1,2 ч.1 ст.284 КПК України.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення винуватості особи у вичинені кримінального правопорушення.

Враховуючи, що стороною обвинувачення не було доведено суду про наявність зазначених у обвинувальному акті обставин про вчинення кримінального правопорушення, що це кримінальне правопорушення вчинено умисно саме ОСОБА_1 , що він є суб`єктом цього злочину, тому суд вважає, що у суду відступні підстави для визнання його винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, тому, відповідно до ст.373 КПК України, його слід визнати невинуватим та виправдати.

Цивільний позов не заявлено. Питання щодо речових доказів слід вирішити в

порядку передбаченому ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 373,374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати не винуватим у пред`явленому обвинувачені у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України

Виправдати ОСОБА_1 за ч.1 ст.366 КК України через недоведеність вчинення ним даного кримінального правопорушення.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази по справі: ліцензійну справу ТОВ «Бінетек» зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.

Головуючий С.О. Родіонов