Вирок № 82881464, 04.07.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/128/19 Справа № 706/871/17 Категорія: ч.1 ст.296 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Орендарчук М. П. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Поєдинка І. А. Ятченка М. О.Ятченка М. О., Биби Ю. В.Биби Ю. В. Семчук А. В.з участю прокурора обвинуваченогоРідзель О.В. Борець Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні та доповненнями до неї на вирок Христинівського районного суду Черкаської області від 13.06.2018 року, яким

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Христинівка Христинівського району Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середня технічна, не працюючого, одруженого, учасник АТО, раніше не судимого, проживаючого по АДРЕСА_1 .

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі пятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

На підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання, призначеного за цим вироком, у зв`язку з амністією.

в с т а н о в и л а :

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він 26 травня 2017 року близько 18 год. в с АДРЕСА_2 Христинівка Христинівського району Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, зайшов на подвір`я домоволодіння АДРЕСА_3 яке належить ОСОБА_2 де в подальшому, діючи умисно, безпричинно з хуліганських мотивів, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю зневажливим становленням до загально прийнятих норм поведінки, моральності та добропристойності, що відкрито виразилося в його діях, почав ногами стукати в двері, а після відкриття вхідних дверей невісткою ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , погрожував фізичною розправою останній та виражався в її адресу нецензурними словами, чим грубо порушив громадський порядок та спокій громадян. При цьому він на зауваження присутніх припинити протиправні дії не реагував та продовжуючи свої хуліганські дії, пошкодив паркан на території домоволодіння а також вхідні двері у будинку відірвавши дверну ручку та розбивши шибку вікна будинку, чим спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі та доповненні до неї, прокурор у кримінальному провадженні не погоджуючись з вироком районного суду, просить його скасувати в частині призначеного покарання через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки санкція ч.1 ст.296 КК України передбачає штраф у виді 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Ці вимоги судом першої інстанції не дотримані.

Так, висновок суду щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам провадження і ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні в порядку вимог ч.3 ст.349 КПК України та не оскаржують в апеляційній скарзі прокурора.

Як встановлено матеріалами кримінального провадження, суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України. Проте, призначив покарання, у виді 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень (вісімсот п`ятдесят) гривень, що не відповідає санкції ч.1 ст.296 КК України.

Колегія суддів встановивши порушення судом першої інстанції, а саме неправильне призначення покарання через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги прокурора з постановленням нового вироку.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.409 КПК Укрпаїни підставою для скасування судового рішення є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.413 КПК України, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення є неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точного змісту.

Колегія суддів кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.296 КК України, як хуліганство грубе порушення громадського порядку з митою явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю. При призначенні покарання колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу винуватого, який на обліку у лікарів нарколога та психолога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, а також пом`якшуючі обставини покарання – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

За таких обставин, врахувавши обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, колегія суддів вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч.1 ст.296 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 захищав незалежність, суверенність та територіальну цілісність України, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, є учасником бойових дій з 27.05.2015 року, та є суб`єктом ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році».

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання, перешкод в застосуванні амністії не має.

Згідно ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним в межах апеляційної скарги.

Враховуючи вище наведене колегія суддів приходить до переконання про задоволення апеляційної скарги прокурора, в зв`язку з чим рішення суду першої інстанції в частині призначення покарання підлягає до скасування з ухваленням нового вироку.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 409, 412 КПК України, колегія суддів

з а с у д и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні з доповненням – задовольнити.

Вирок Христинівського районного суду Черкаської області від 13 червня 2018 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 в частині призначеного покарання - скасувати.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України та призначити покарання за ч.1 ст.296 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

На підставі ст. 2 ЗУ «Про амністію у 2016 році», ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання у зв`язку з амністією.

В решті вирок Христинівського районного суду Черкаської області від 13 червня 2018 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без змін.

Вирок суду апеляційної інстанції може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Головуючий :

Судді :