Ухвала суду № 82880785, 03.07.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1982/19

Провадження № 2/645/1245/19

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

03 липня 2019 р. . Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Іващенко С.О.,

секретаря судових засідань – Гурської С.Ю.,

за участю:

прокурора Харківської місцевої прокуратури №3 –Анголенко П.О.

представника позивача Харківської міської ради – Дейнега К.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, про визнання недійсним договору купівлі – продажу, скасування державної реєстрації права власності шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 Н.Коваленко звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, про визнання недійсним договору купівлі – продажу, скасування державної реєстрації права власності шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог прокурором зазначено, що вивченням місцевою прокуратурою питання наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері земельних правовідносин, встановлено порушення вимог законодавства під час використання земельних ділянок, розташованих на території Немишлянського району м. Харкова. Зокрема встановлено, що Державним реєстратором відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Рєзановою І.Ю., у порушення п. 42 і п. 81 Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ст.ст. 18, 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, на підставі наданих останньою документів, які містять недостовірні відомості.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2018, яке набрало законної сили, задоволено позов Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі ХМР до державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області Рєзанової І.Ю., треті особи: ОСОБА_1 , управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення літ. «Б-2», гараж №4, площею 20,9 кв.м, розташоване на другому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 . А згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №162119791 від 03.04.2019 встановлено, що рішенням приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А. від 05.02.2019 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) під реєстраційним №1282140463101, номер запису 45373387, на підставі договору купівлі продажу №518 від. 05.02.2019, зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на нежитлове приміщення літ. «Б-2», гараж №4, площею 20,9 кв.м, розташоване на другому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 .

В позові зазначено, що наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на вищезазначене нежитлове приміщення, чинить перешкоди у фактичному поновленні порушеного права територіальної громади м. Харкова на земельну ділянку, самовільно зайняту під час самовільного будівництва гаражу, що є підставою вжиття заходів захисту шляхом представництва прокурором інтересів держави в особі Харківської міської ради в суді.

В позові зазначено, що гараж АДРЕСА_2 є самочинною будівлею, місцева прокуратура ставить питання про визнання договору купівлі-продажу недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 заявив клопотання про залишення позову без розгляду, з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України.

В обгрунтування свого клопотання представник відповідача посилався на положення ч.1 ст. 2, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», висновок Верховного Суду, висловлену у справі № 915/20/18 (ЄДРСРУ № 79687771) щодо питання представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування, рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 АПК України від 08.04.99 р. № 3-рп\99. Також посилався на рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Менчинська проти Росії» (№42454/02 від 15.01.2009), де відзначено, що сторонами цивільного провадження є позивач та відповідач, яким надаються, рівні права, зокрема право на юридичну допомогу. Підтримка* яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян або коли потрібно захистити інтереси держави (п.35). Просте повторення прокуратурою правових доводів, які наводяться однією зі сторін процесу, має сенс лише в тому випадку, коли це відбувається з метою впливу на суд. У зв`язку з цим ЄСПЛ послався на резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи №1604 (2003) щодо ролі прокуратури в демократичному суспільстві, заснованій на верховенстві права, відповідно до якої її функції не повинні давати приводу для конфлікту інтересів або бути перепоною для окремих осіб для звернення за захистом своїх прав (п.38). У цій справі Євросуд констатував, що втручання прокурора у розгляд справи на стадії оскарження рішення завдало шкоди зовнішнім ознакам справедливого судового розгляду та принципу рівності сторін (п. 39).

З цих підстав представник відповідача вважає, що прокурором не надано обґрунтувань своєї участь в процесі, не дотримано вимог чинного законодавства, а отже у нього відсутні повноваження на ведення справи, у зв`язку з чим позовна заява має бути залишена без розгляду.

Представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Готвянський С.І., який діє на підставі договору про надання правової допомоги, доводи зазначені в клопотанні адвоката Мельника Р.В., що діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду підтримав в повному обсязі.

Представник Харківської місцевої прокуратури №3 – Анголенко П.О. проти клопотання заперечував, вказуючи, що звертаючись до суду, заступник прокурора діяв у межах повноважень, визначених ст.23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки Харківська міська рада самостійно не звернулась до суду за захистом своїх інтересів, які збігаються з інтересами держави, а таким чином в даному випадку відбулось нездійснення захисту інтересів держави уповноваженим суб`єктом владних повноважень.

Представник Харківської міської ради – Дейнега К.В., також заперечував проти даного клопотання, пояснивши, що Харківській міській раді нічого не заважало самостійно звернутись до суду з таким позовом і до Харківської місцевої прокуратури №3 із заявою про представництво її інтересів.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

В обґрунтування свого права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради, заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 посилався на те, що з часу встановлення факту порушень законодавства при використанні ОСОБА_1 та ОСОБА_5 спірної землі Харківської міською радою не вживались заходи захисту у судовому порядку порушених прав територіальної громади м.Харкова та відповідні позовом до відповідача з цих підстав не пред`являлись, а тому прокурор набув право на представництво та звернення до суду за захистом інтересів держави, оскільки відповідний суб`єкт владних повноважень хоч і усвідомлював порушення інтересів держави та мав відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не зхвертався.

На підтвердження вказаних доводів до позовної заяви додано звернення заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 Н.Коваленко до Харківського міського голови Кернеса Г.А. від 02.04.2019, в якому повідомив про встановлення порушень права територіальної громади м.Харкова на спірну земельну ділянку та про те, що Харківською місцевою прокуратурою №3 готується позовна заява до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про з визнання недійсним договору купівлі – продажу, скасування державної реєстрації права власності шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, про встановлення порушення відповідачем вимог чинного законодавства під час використання землі під об`єктами нерухомості прокурор повідомив Харківського міського голову листом від 02.04.2019 р., тоді як 05.04.2019 р., не отримавши результатів розгляду вказаного повідомлення, заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_6 вже звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі – продажу, скасування державної реєстрації права власності шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зі змісту звернення керівника Харківської місцевої прокуратури №3 до Харківського міського голови від 02.04.2019 р., вбачається, що в даному зверненні прокурор інформує про вже фактично прийняте ним рішення про звернення до суду з цивільним позовом, і з цього звернення ніяким чином не вбачається, що позов буде пред`явлений прокурором через те, що Харківська міська рада не може самостійно захистити інтереси територіальної громади.

Частиною 2 статті 4 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Разом з тим, ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз ч.ч.3,4 ст. 56 ЦПК України у взаємозв`язку з ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі у цивільних справах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Таким чином, прокурор не може вважатись альтернативним суб`єктом звернення до суду та замінювати суб`єкта владних повноважень, який може та бажає захищати інтереси держави в суді.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Згідно ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Суд вважає, що звертаючись до суду з позовом, заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 не з`ясував причин, які перешкоджають Харківській міській раді самостійно захистити інтереси Ради, які збігаються з інтересами держави, та не повідомив про них суду, відтак, не підтвердив підстав для представництва інтересів держави, таким чином, у справі не було передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без розгляду, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Вказаний висновок суду відповідає правовим позиціям, висловленим у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 806/1000/17, від 10.05.2018 року у справі № 918/323/17, від 20.09.2018 р. у справі № 924/1237/17, від 08.02.2019 р. у справі № 915/20/18 (ЄДРСРУ № 79687771), а також в ухвалах Верховного Суду від 07.05.2018 року у справі № 910/18283/17, від 16.05.2018 року у справі № 826/13768/16 та від 19.07.2018 року у справі №822/1169/17

Керуючись ст.ст.189, 257, 260 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, про визнання недійсним договору купівлі – продажу, скасування державної реєстрації права власності шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно – залишити без розгляду з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського Апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення, через Фрунзенський районний суд м.Харкова.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження – після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Позивач – Харківська місцева прокуратура №3 – місцезнаходження: 61075 м. Харків, пр. Індустріальний,40;

В інтересах держави в особі – Харківська міська рада – 61003 м. Харків, м. Конституції,7, код ЄДРПОУ04059243;

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;

Відповідач – ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ; відома адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ;

Третя особа – Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради – місцезнаходження: 61091 м. Харків, вул.. Танкопія, 15/2, код ЄДРПОУ 02146340,

Повний текст ухвали виготовлений 08.07.2019.

Суддя -