Рішення № 82878376, 04.07.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/22463/18

Пров. №2/766/771/19

04 липня 2019 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Неменко Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним, заборгованості погашеною,-

В С Т А Н О В И В:

14 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила визнати недійсним кредитний договір без номеру від 30.05.2013 року, визнати кредитну заборгованість за ним повністю погашеною, стягнути на її користь витрати по сплаті судового збору.

Позовна заява мотивована тим, що вона уклала договір під впливом обману, оскільки для отримання грошового переказу їй було роз`яснено, що вона повинна відкрити валютний рахунок. Внаслідок необхідності отримання переказу вона була вимушена відкрити валютний рахунок, а однією з умов його відкриття їй визначили обов`язок оформлення кредитного договору. Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи їй роз`яснені не були. Отриманою кредитною карткою вона не користувалася до липня-серпня 2013 року. Зняті кошти погашалися нею щомісячно. Через деякий час вона дізналася про наявність в неї заборгованості. За судовим рішенням з неї стягнуто 7689,72 грн., судове рішення нею не оскаржено.05.04.2018 р. вона влаштувалася на роботу та оформлювала картку для отримання заробітної плати та на її прохання погасити однім платежем заборгованість за судовим рішенням, їй було відмовлено. Вважає, що тим саме вона зробила усну заяву про розірвання кредитного договору, але менеджер її усну заяву не прийняла та ввела її у оману.

В подальшому на її картку для виплати заробітної плати була перерахована заробітна плата, з якої частково відповідачем були зняті кошти. Так повторювалося кожного разу при нарахуванні її заробітної плати, а всього банком було утримано з неї 12423,51 грн.. З вересня 2018 року вона почала отримувати заробітну плату на платіжну картку іншого банку.

На її звернення менеджер банку пояснила, що 124323,54 грн. зняті в рахунок погашення заборгованості, а заборгованість за її кредитним договором складає на листопад 2018 року 120тис.грн.

Вважає, що кредитний договір повинний бути визнаний недійсним на підставі ст. 230 ЦПК України, оскільки банк ввів її в оману щодо обставин, що мають істотне значення (детальний розпис сукупної вартості кредиту, не зазначено реальної процентової ставки, правила щодо зміни відсоткової ставки є несправедливою, вона не підписувала умови кредиту, відсутні докази, що підтверджують, що їй зрозумілі тощо.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19 листопада 2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими документами направлена відповідачу.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03 грудня 2018 року заяви позивача про уточнення позовних вимог та витребування доказів від 29.11.2018 р. не приймати до розгляду та повернуто заявникові.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29 грудня 2018 року у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31.01.2019 р.

Підготовче засідання 31.01.2019 р. було відкладене за клопотанням представника АТ КБ «Приватбанк» Логвіновської А.А. через її зайнятість у Херсонському апеляційному суді на 28.02.2019 року.

В підготовче засідання належним чином повідомлені сторони не прибули, від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутн6ість.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду за суттю в судове засідання на 26 квітня 2019 року.

В судове засідання 26.04.2019 р. належним чином повідомлені сторони не прибули, від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.

Позивачем до позовної заяви не додано доказів на підтвердження своїх вимог та обставин, викладених у позовній заяві, крім ксерокопій кредитної картки 5168755301466989 (строк дії до 04.2017), картки для виплат 5168757365769530 (строк дії 03.22), рішення суду про стягнення неї заборгованості, копій квитанції про відправлення її запитів.

Оскільки позивачем подано заяву про визнання кредитного договору недійсним та одночасно заборгованості за ним погашеною, в судовому засіданні підлягає дослідженню кредитний договір (умови), а також обставини, на які посилається позивач щодо погашення заборгованості за кредитним договором.

Позивачем в порушення вимог ЦПК України такі докази не надані, клопотання про їх витребування у разі неможливості подання за приписами ст. 84 ЦПК України не заявлено.

Відповідачем відзив на позов не подано.

За таких обставин, суд маючи сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їх процесуальних прав та виконання обов`язків щодо доказі, ухвалою від 26 квітня 2019 року витребував у відповідача АТ «Комерційний банк «Приватбанк»:

-копію кредитної справи за кредитним договором без номеру від 30.05.2012 р. укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 у відділенні банку за адресою: м.Херсон, проспект Ушакова, 43;

-письмові пояснення щодо спору: чи розірваний вказаний кредитний договір; чи існує заборгованість за вказаним договором з 01.07.2017 р. (оскільки заборгованість станом на 30.06.2017 р. визначена та стягнута за судовим рішення); яким чином виконується рішення Білозерського районного суду Херсонської області у справі № 648/2649/17), на підставі чого здійснювалися відрахування з картки для виплат № НОМЕР_1 та в рахунок чого ці відрахування зараховувалися, а також іншу необхідну інформацію для своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Цією ж ухвалою витребувано від позивача ОСОБА_1 усі докази, що вона має у своєму розпорядженні на підтвердження її позовних вимог та обставин, викладених у позовній заяві, розгляд справи відкладено на 23 травня 2019 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23 травня 2019 року через невиконання ухвали суд від 26.04.2019 р. повторно витребувані докази від сторін, а судове засідання відкладене на 04.07.2019 р.

Ухвалу про повторне витребування доказів отримана позивачем ОСОБА_1 08.06.2019 р., 18.06.2019 р. від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, жодним доказів на виконання ухвали суду не надано.

04.07.2019 року від представника АТ «КБ «ПриватБанк» надійшли письмові пояснення та копія анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 30.05.2013 р. вказали, що за кредитним договором від 30.05.2013 р. існує станом на 04.07.2019 р. заборгованість в розмірі 264683,14 грн.

В судове засідання сторони не з`явилися - по час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач просила розглянути справу у її відсутність, причини неявки представника відповідача невідомі.

Дослідивши надані сторонами докази судом встановлені наступні обставини справи.

Рішенням Білозерського районного суду м. Херсона від 03 квітня 2018 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку 7465,72 грн. в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором №б/н від 30.05.2013 року; 224,00 грн. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору. Рішення набрало законної сили 04.05.2018 року (арк. справи 13-15).

Вищевказаним рішенням встановлені наступні обставини:

1.30.05.2013 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» із анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «Приватбанк» та погодилася, що вказана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складає договір про надання банківських послуг.

2. Згідно заяви відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 3000 грн. на платіжну карту зі сплатою відсоткової ставки за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з щомісячним, до 25 числа місяця, наступного за звітним, погашенням кредиту. В порушення п.2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач з 24 лютого 2014 року не сплачує позивачу гроші в рахунок погашення кредиту та процентів.

Білозерський районний суд м. Херсона, ухвалюючи судове рішення 03.04.2018 р. дійшов висновку, що позивачем не надано достатніх доказів, що відповідач був повідомлений належним чином про зміну процентної ставки за кредитним та не долучено деталізованого розрахунку заборгованості за кредитним договором в частині пені та комісії, внаслідок чого позов задоволено частково, стягнувши заборгованість за Договором станом на 30.06.2017р., що становить 7465 грн. 72 коп., до якої входять: 2985 грн. 96 коп. - заборгованості за кредитом; 3648 грн.06 коп. - заборгованості по відсоткам; штрафи 500 грн. (фіксована частина) та 331 грн. 70коп. (процентна складова).

Постановою державного виконавця Білозерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 09.08.2018 р. відкрито виконавче провадження №56955838 з примусового виконання виконавчого листа №648/2649/17 виданого 14.06.2018 р. Білозерським районним судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості в розмірі 7689,72 грн. (арк. справи 24).

Згідно довідки №228 від 19.11.2018 р. виданої ДП "Птахогосподарство "Чорнобаївське" ПАТ "Агрохолдинг Авангард", ОСОБА_1 працювала на вказаному підприємстві з 05.04.2018 р. по 06.09.2018 р. на посаді Птахівник ( 6122 ), дохід за період з 05.04.2018 р. по 06.09.2018 р. склав 49148,04 грн (арк. справи 23).

Як вбачається з скриншоту з додатку "Приват24" щодо руху коштів по картці * 9530 (картка для виплат), 26.06.2018 р. відбулось автоматичне списання грошових коштів для погашення простроченої заборгованості по карті 88*21 в розмірі 2564,24 грн.; автоматичне списання грошових коштів для погашення простроченої заборгованості по карті 51**89 в розмірі 791,00 грн.; 31.07.2018 р. зарахування 3403,54 грн. автоматичне погашення простроченої заборгованості *89, 01.08.2018 р. списання 8598,35 грн. за прострочений кредит (арк. справи 38-39).

З анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 30.05.2013 р. вбачається, що ОСОБА_1 , надавши свої персональні дані, ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами ПриватБанк виявила бажання оформити на своє ім`я картку «Універсальна» (арк. справи 91-92).

Позивачем не оспорюється факт підписання нею заяви, отримання картки, зняття коштів тощо.

Згідно частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За нормами частин першої-другої ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.627 та ч.1 ст.628 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Тлумачення статті 230 ЦК України свідчить, що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення (абзац 2 частини першої статті 229 ЦК України).

Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.

У постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15 зроблено висновок, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пунктів 2,3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункту 4 частини третьої статті 18 Закону).

Позивач просить визнати недійсним договір в цілому, посилається на те, що їй не булав надано повна інформація щодо умов кредитування, що спростовується підписом ОСОБА_1 у заяві-анкеті про приєднання, в якій зазначено, що вона ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами ПриватБанка (арк. справи 91-92). Тобто, позивачка, підписуючи анкету-заяву від 30 травня 2013 року, приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг у банку та тим самим підтвердила свою згоду, що підписана нею анкета-заява разом з вказаними Умовами та Правилами надання банківських послуг складає між нею та АТ КБ «ПриватБанк» договір.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), які обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст. 81 ЦПК України), доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не довела підстав для визнання недійсним кредитного договору від 30 травня 2013 року, а тому у цій частині позов задоволенню не підлягає.

Щодо вимог про визнання заборгованості по кредитним договором від 30.05.2013 року повністю погашеною.

Рішенням Білозерського районного суду від 03.04.2019 р. у справі № 648/2649/17, що розглянуто за участі представника ОСОБА_1 та набрало законної сили 04.05.2018 р. встановлено, що станом на 30.06.2017 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 30.06.2017 р. склала 2985,96 грн., 3648,06 грн. заборгованість за відсотками, штраф 500,000 (фіксована частина) та штраф 331,70 грн. (процентова складова), а разом 7465,72 грн.

Позивачем надано копію постанови про відкриття виконавчого провадження (арк справи 24), але відомостей про виконання судового рішення в повному обсязі суду не надано.

Крім того, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що після 30.06.2017 р. договір було розірвано, змінено або його дія припинена, внаслідок чого після 30.06.2017 р. їй не нараховувалися проценти, пеня тощо.

Згідно пояснень АТ КБ «ПриватБанк» (арк справи 86-87) заборгованість ОСОБА_1 станом на 04.07.2019 р. складає 264383,14 грн.

Наданий позивачем скриншот по картці *9530 карта для виплат з відомостями про списання коштів для погашення простроченої заборгованості по карті 51**8926.06.2018 р. (арк справи 38), відомості скрішоту по картці 5*89 (арк справи 39) свідчать про наявність заборгованості станом на 01.08.2018 року в розмірі -119664,09 грн. Суд вважає, що зазначені докази не є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом повного погашення заборгованості за кредитним договором від 30.05.2013 року.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, позивачем не доведено обставини повного погашення нею кредитної заборгованості за договором від 30.05.2013 року, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у цій частині.

При зверненні до суду з даним позовом позивач була звільнена від сплати судового збору на підставі ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів». Тобто, сплата позивачем судового збору здійснена помилково, а відтак підлягає поверненню позивачеві.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, судові витрати по справі компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складено 08 липня 2019 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 9, 10, 12, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50) про визнання кредитного договору недійсним, заборгованості погашеною відмовити в повному обсязі.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Зобов`язати УК у м. Херсоні повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) помилково сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн. за квитанцією №2 від 13.11.2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. В. Ус