Рішення № 82877632, 01.07.2019, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1277/19

2/583/490/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого Плотникова Н.Б.

при секретарі Логвиненко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом

Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 11711,44 грн. за кредитним договором б/н від 25.09.2015 року. Позовні вимоги мотивує тим, що 25.09.2015 року між сторонами було укладено кредитний договір б/н, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 1000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, тому просить стягнути з неї заборгованість по кредитному договору в сумі 11711,44 грн. та судові витрати.

Позивач в судове засідання не з`явився, в письмовій заяві просить справу розглядати у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Свої заперечення мотивує тим, що вона особисто не брала в кредит ніяких грошових коштів у ПриватБанку в 2015 році в сумі 1000 грн. На той час вона ( ОСОБА_1 ) навчалася, отримувала стипендію, яку потрібно було перераховувати за вказівкою керівництва на картку для виплат «ПриватБанка» і тому вона підписала відповідну заяву на отримання саме картки для виплат. Була спроба нав`язати їй разом із карткою для виплат і кредитну картку, але вона відмовилася і їй повідомили, що її віддадуть у користування іншій особі. Ніякої переддоговірної роботи працівниками банку з нею проведено не було, ніяких умов та правил користування банківською карткою ніхто не розповідав, будь-яких пояснень у письмовому вигляді не надавав, доступу до мережі інтернет в неї ( ОСОБА_1 ) немає. Вона не підписувала і не була ознайомлена з «Умовами та правилами надання банківських послуг», про що свідчить відсутність її підпису на екземплярі, що надавав позивач в обгрунтування позовних вимог, у зв`язку з чим їх не можна вважати складовою частиною укладеного договору. Ніяких грошових коштів в сумі 1000 грн. вона не знімала і не користувалась ними. Також зазначає, що розрахунок заборгованості складений позивачем з порушенням вимог чинного законодавства, адже банк проводить безпідставне нарахування процентів, застосовує різні коефіцієнти, декілька видів пені, так звані «вимоги», все це здійснює в односторонньому порядку, без погодження з держателем картки. З даного розрахунку вбачається, що з 2016 року банком починається стягуватись чотири види пені, що також суперечить цивільному законодавству. Тому наданий на дослідження суду розрахунок невірний, складений з істотними порушеннями і не може бути прийнятий судом як такий, що не відповідає вимогам щодо його складення і як доказ на обґрунтування позовних вимог. Вважає, що позивачем взагалі не доведено факту укладення між нею (Ружинською ОСОБА_2 ) та банком кредитного договору, так як наданими банком доказами засвідчено, що відповідач заповнювала анкету-заяву з приводу відкриття їй карткового рахунку для виплати заробітної плати (стипендії), у якій своїм підписом засвідчила друкований текст, в якому взагалі відсутня інформація щодо отримання кредитної картки, її номеру, серії, строку дії, інше. З якими саме затвердженими Умовами і Правилами ознайомлено відповідача і вона згодна в анкеті-заяві не зазначено, а тому свердження банку про те, що Умови та Правила надання банківських послуг є умовами надання відповідачу кредиту грунтується на припущенях і том не може бути покладено в основу доказування підстав вимог позову. Ніякого посилання про узгодження сторонами умов кредитного договору, а саме суми кредитного ліміту, умов його отримання, розміру процентів за користування кредитом підписана анкета-заява не містить. Крім того зазначає, що виникнення заборгованості починається з 2015 року, а з позовом в суд банк звенувся лише 12.03.2019 року.

23.05.2019 р. від позивача – АТ КБ «ПриватБанк» надійшла відповідь на відзив, в якій представник АТ КБ «Приватбанк» просить задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі, посилаючись на те, що банком надані докази на підтвердження факту укладення кредитного договору та наявність невиконання кредитних зобов`язань, зокрема копія кредитного договору, розрахунок заборгованості, копія паспорта відповідача, виписка по рахунку, фото клієнта з карткою. Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, в якій зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованими на сайті банку, Тарифами банку, які разом із цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Зазначає, що відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , ключем до карткового є пластикова картка, яку отримав відповідач, та мобільний телефон, який вказав відповідач. На підтвердження позовних вимог позивачем надано виписку по картковому рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, а отже й отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Вважає, що виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами у справі.

Заслухавши пояснення відповідача, її представника, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.09.2015 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 1000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується анкетою-заявою ОСОБА_1 від 25.09.2015 року.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк», банк публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг». Тобто Умови та Правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.

Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в ПриватБанку, які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.

Згідно ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Таким чином, акцептуючи оферту банку, відповідач підписом у заяві визнав та погодився на запропоновані банком умови.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1.1.3.2.4 Договору для позивача передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин договору. При цьому у сторін договору виникають обов`язки: у кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених п. 1.1.3.1.9 Договору; у позичальника: отримання виписки про стан та про здійснення операції по карткових рахунках.

На підставі п. 1.1.5.2 Договору – неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов`язань за даним договором.

Згідно п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках колив односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку.

У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів банку» клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору виконавши умови п. 2.1.1.5.4 Договору.

Встановлено, що АТ КБ «ПриватБанк» умови договору виконав та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Згідно ст..629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Договору відповідач зобов`язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Банку нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.2.1 договору клієнт сплачує банку проценти у подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.

Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6 Договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти на погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 порушила зобов`язання по погашенню кредиту, передбачені договором від 25.09.2015 року, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Станом на 19.02.2019 року заборгованість відповідача перед АТ КБ «ПриватБанк» становить 11711,44 грн., в тому числі:

- заборгованість за тілом кредиту – 0,00 грн.,

- заборгованість за простроченим тілом кредиту – 1932,23 грн.,

- нараховано відсотків за користування кредитом – 0,00 грн.,

- нараховано пені за прострочене зобов`язання – 6695,33 грн.,

- нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 2050,00 грн.

- штраф (фіксована частина) – 500,00 грн.,

- штраф (процентна складова) – 533,88 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ст.. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Договору - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (правова позиція, викладена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15).

Умовами та правилами надання банківських послуг, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості за договором (п. 2.1.1.12.6.1) та сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань по кредитному договору у розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову ( п. 2.1.1.7.6).

Отже, кредитним договором передбачена подвійна юридична відповідальність у вигляді пені та штрафу за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

За таких обставин суд з урахуванням обставин справи, балансу інтересів сторін, враховуючи матеріальний стан відповідачки, стягує з боржника штраф у розмірі 596,61 грн., який складається з фіксованої частини 500 грн. та процентної складової 96,61 грн. (1932,23 грн. х 5% = 96,61 грн.).

Враховуючи викладене, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 2528,84 грн., що складається з наступного: заборгованість за простроченим тілом кредиту – 1932,23 грн., штраф (фіксована частина) – 500 грн., штраф (процентна складова) – 96,61 грн.

Доводи відповідачки та її представника про те, що позивачем не доведено факту укладення між ОСОБА_1 та банком кредитного договору, так як надана банком анкета-заява не містить ніякого посилання про узгодження сторонами умов кредитного договору, а саме суми кредитного ліміту, умов його отримання, розміру процентів за користування кредитом, суд не бере до уваги з наступних підстав.

Позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 25.09.2015 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація, необхідна для отримання кредитної картки. Підписанням анкети-заяви позичальника відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. Відповідач отримала кредитну картку та користувалася нею, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 10.05.2019, згідно якої клієнт ОСОБА_3 Ю ОСОБА_4 згідно кредитного договору від 25.09.2015 року отримала картку № НОМЕР_1 «Універсальна» зі строком дії до останнього дня 05.2020 року, фото клієнта – ОСОБА_1 . з кредитною карткою (а.с. 71, 74), випискою по картковому рахунку № НОМЕР_2 (а.с. 72), яка є первинним бухгалтерським документом, з якої вбачається, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, відповідач користувалась грошима, 21, 22 та 29 грудня 2016 р. з кредитної картки знімали грошові кошти через банкомат, поповнювався мобільний рахунок, здійснювався розрахунок за покупки.

Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мінюсту від 12.04.2012 р. № 578/5, вона містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача, всі операції за картковим рахунком, і проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки «Універсальна».

Отже, відповідач, підписавши Анкету-заяву позичальника та отримавши кредитну картку «Універсальна» приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів, що складають кредитний договір.

Крім того, суд не погоджується з доводами позивача про пропуск строку позовної давності, так як з виписки з банківського рахунку відповідача вбачається, що заборгованість по кредиту виникла з 21.12.2016 року, а з позовом в суд банк звернувся 16.03.2019 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Згідно ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України – судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам (22% від 1921 гривні 00 копійок) в сумі 422,62 грн.

Встановлено, що відповідачкою під час розгляду справи були понесені судові витрати на професійну правову допомогу в сумі 3000,00 грн.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що 24.04.2019 р. між ОСОБА_1 та адвокатом Кудіним О.М. укладено договір про надання правничої допомоги. Повноваження представника ОСОБА_1 – адвоката Кудіна О.М. підтверджено ордером серія СМ № 2404 від 24.04.2019 р. Оплата витрат на правову допомогу склала 3000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 24.04.2018 року, актом виконаних робіт від 24.04.2018 р. (а.с. 47-49).

Враховуючи, що позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково на 22 %, з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру відмовлених позовних вимог в сумі 2340 грн. (3000,00 грн. х 78 % = 2340,00 грн.).

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 530, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Грушевського, 1 Д м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_4 – для погашення заборгованості та судових витрат, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.09.2015 року в розмірі 2528,84 грн. та 422,62 грн. судових витрат, а всього 2951,46 грн. (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят одну грн. 46 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Грушевського, 1 Д м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 2340,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова