Рішення № 82875671, 24.06.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 24.06.2019 Справа № 554/1434/18

Провадження № 2/554/483/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

24.06.2019 року м.Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судового засідання Сороки Ю.Г., за участю представника позивача ОСОБА_1 , відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки земельної ділянки в натурі на якій розташована відокремлена частина житлового будинку ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки земельної ділянки в натурі на якій розташована відокремлена частина житлового будинку та просить суд припинити спільну сумісну власність на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 загальна площа 0,06 га., та виділити в натурі частину земельної ділянки площею 291 м2, яка розташована по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 . Земельна ділянка описується наступними межами: з боку земельної ділянки по АДРЕСА_2 а довжина межової лінії складає: 27,31м; з боку земельної ділянки міської ради ( вул Освітянська) довжина межової лінії складає: 10,76 м; з боку земельної ділянки міської ради ( вул Залізна) довжина межової лінії складає 26,82 м; з боку земельної ділянки, що пропонується ОСОБА_2 і ОСОБА_3 довжина межової лінії складає 10,76 м.

Як на підставу позову посилається на те, що згідно реєстру прав власності на нерухоме майно будинок за адресою АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 -1/4 частка; ОСОБА_2 -1/8 частка; ОСОБА_3 - 1/8 частка та позивачу ОСОБА_5 - Ѕ частка.

Враховуючи, що між сторонами – співвласниками домоволодіння існують суперечки стосовно володіння та користування спільним майном позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 12.03.2018 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 22 травня 2018 року за клопотанням представника відповідача по справі призначено судово земельно-технічну експертизу.

Згідно повідомлення експерта від 09.08.2018 року - експертизу не проведено у зв`язку з тим, що експерту не були надані додаткові матеріали.

Згідно повідомлення експерта від 27.09.2018 року - експертизу не проведено у зв`язку з несплатою вартості експертизи.

Ухвалою суду від 16.05.2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала просила його задовольнити з підстав викладених у ньому.

Відповідачі та їх представник проти задоволення позову заперечували.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно дост.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на п.ідставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Проаналізувавши обставини справи та відповідні норми законодавства, які регулюють ці відносини, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено документально, що згідно рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21.10.2015 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; треті особи: Виконавчий комітет Октябрської районної ради у м.Полтаві ради, Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавське міське управління юстиції Головного управління юстиції у Полтавській області про виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності та визначення порядку користування земельною ділянкою задоволено частково.

Виділено ОСОБА_5 в натурі належну йому частку майна, що є у спільній частковій власності – житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 та визнано за ним право власності на нерухоме майно, що складається з частини житлового будинку «літ. А-1» ( кв. №2) у складі коридору ( 2-1) площею 3,2 кв.м., кладової (2-2) площею 2,3, передпокою ( 2-3) площею 6,2 кв.м., кімнати ( 2-4) площею 11,5 кв.м., кімнати ( 2-5) площею 8,0 кв.м., сіней ( 2-6) площею 7,2 кв.м., передпокою ( 2-7) площею 6,2 кв.м., загальна площа по квартирі АДРЕСА_3 становить 44, 6 кв.м., житлова 19,5 кв.м., допоміжна 25,1 кв.м.; вбиральні літ. «Г», альтанки літ «Р», навісу літ. «К» огорожі №1, 1\2 частини воріт огорожі №2, як на окремий об`єкт нерухомого майна- окрему садибу.

Вимоги ОСОБА_5 в частині визначення порядку користування земельною ділянкою – залишено без розгляду.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельна ділянка ( кадастровий номер НОМЕР_1 ), загальна площа якої становить 0,06 га, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд зареєстрована, як спільна сумісна приватна власність.

Щодо вирішення питання про технічну можливість виділу частки в натурі земельної ділянки, позивач з даним питанням звернувся до судового експерта, якому було постановлено питання щодо можливих варіантів розподілу земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 між ОСОБА_5 з одного боку та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з іншого.

Так згідно висновку експерта № 09-18 від 01.02.2018 року судовим експертом запропоновано 1 варіант розподілу земельної ділянки, ОСОБА_5 пропонується виділити земельну ділянку площею 291 м2. Земельна ділянка описується наступним межами: з боку земельної ділянки по АДРЕСА_2 а довжина межової лінії складає: 27,31 м; з боку земельної ділянки міської ради ( вул. Освітянська) довжина межової ліні складає: 10,76 м; з боку земельної ділянки міської ради ( вул. Залізна) довжина межової лінії складає 26,82 м; з боку земельної ділянки, що пропонується ОСОБА_2 і ОСОБА_3 довжина межової лінії складає 10,76 м.

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 пропонується виділити земельну ділянку площею 309м2. Земельна ділянка описується наступними межами: з боку земельної ділянки по АДРЕСА_2 а довжина межової лінії складає: 28,70 м; з боку земельної ділянки що пропонується ОСОБА_5 довжина межової лінії складає 27.43м, 1.21 м, 10.76 м.

Також ОСОБА_5 було замовлено виконання кадастрової зйомки земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 . Згідно схеми наданої землевпорядником відображено, що фактично по даному адресу використовується більша за площею земельна ділянка, ніж 0,06 га. Загальна площа земельної ділянки, яка використовується фактично становить 0,1038 га, що на 0,0438 га перевищує площу земельної ділянки, яку надано.

Експертиза замовлена відповідачами не проведена у зв`язку з несплатою вартості експертизи.

Відповідно до ч.2 ст. 367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ст. 88 ЗК України передбачено, що учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення.

Згідно з ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч. 4 ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю декільком особам, право власності на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Пленум Верховного Суду України у п.21 постанови № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснив, що, виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі й тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній, власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов`язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.

Якщо до вирішення судом спору земельна ділянка перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач, слід виходити з розміру його частки у будинку на час виникнення спільної часткової власності. Якщо при вирішенні спору суд встановить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.19 постанови-№ 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних спорів», у справах за позовом учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з`ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір`я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. При пред`явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

Таким чином, суд, при встановлені порядку користування земельною ділянкою, враховує інтереси сторін, можливість сторін користування і здійснення догляду за приналежними їм частинами будинку, можливість підходу до наданих сторонам у користування ділянкам.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи докази в їх сукупності, беручи до уваги той факт, що виділ частки позивача можливий, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2,4 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.12,13,81,89,141,164,263,264,265,280 ЦПК України,-

вирішив:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки земельної ділянки в натурі на якій розташована відокремлена частина житлового будинку - задовольнити.

Припинити спільну сумісну власність на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 загальна площа 0,06 га., та виділити в натурі частину земельної ділянки площею 291 м2, яка розташована по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 . Земельна ділянка описується наступними межами: з боку земельної ділянки по АДРЕСА_2 а довжина межової лінії складає: 27,31м; з боку земельної ділянки міської ради ( вул Освітянська) довжина межової лінії складає: 10,76 м; з боку земельної ділянки міської ради ( вул Залізна) довжина межової лінії складає 26,82 м; з боку земельної ділянки, що пропонується ОСОБА_2 і ОСОБА_3 довжина межової лінії складає 10,76 м.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення виготовлено 03.07.2019.

Суддя В.М.Бугрій