Вирок № 82873462, 08.07.2019, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2879/19

Провадження № 1-кп/346/424/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого - судді Веселова В.М.

cекретаря - Максим`юк М.А.

прокурора - Галай Р.І.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коломия кримінальне провадження № 1-кп/346/424/2019 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Рудники Снятинського району Івано-Франківської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, в силу ст. 89 КК України не судимий, розлучений, проходить військову службу за контрактом на посаді начальника їдальні групи матеріального забезпечення військової частини А4267, у військовому званні старший сержант, учасника АТО (ООС), депутатом не обирався, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.408 ч.3 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.408 ч.3 КК України, а саме дезертирство, тобто нез`явлення на службу з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Кримінальне правопорушення обвинуваченим було вчинено за таких обставин.

Так, 30.03.2016 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та Міністерством оборони України укладено контракт про проходження військової служби на строк три роки.

Наказом командира військової частини - польова пошта В3950 від 15.04.2016 № 84-РС старший сержант ОСОБА_1 призначений на посаду начальника їдальні групи матеріального забезпечення військової частини А4267. Відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта В3950 від 15.04.2016 № 104 старший сержант обвинувачений ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення даної військової частини.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині старший сержант обвинувачений ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Також, у ст. 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

З моменту видання виконувачем обов`язків Президента України Указу «Про часткову мобілізацію» №303/2014 від 17.03.2014 на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.

Згідно п.п. 1, 3 ч. З ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Про особливий період несення військової служби та порядок проходження військової служби старшому сержанту обвинуваченому ОСОБА_1 достеменно було відомо і до часу нез`явлення на службу останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.

Однак, 19.02.2018р. о 09 год. 00 хв. старший сержант обвинувачений ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за контрактом, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, з метою ухилитися від виконання обов`язків військової служби, без поважних причин, не з`явився на службу до розташування військової частини А4267 (Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Моцарта, 33), приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, який не з`явився на службу до військової частини, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 408 КК України - дезертирство, тобто нез`явлення на службу з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

07.08.2018року о 13 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_1 самостійно з`явився до військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону (м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 9) не маючи наміру продовжувати службу у військовій частині - польова пошта В3950 (Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Моцарта, 33).

Свою вину в судовому засіданні обвинувачений визнав в повному обсязі і пояснив, що він дійсно вибув з військової частини до себе додому по сімейним обставинам і не повернувся.

У вчиненому кримінальному правопорушенні обвинувачений щиро кається і просить суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом кримінального правопорушення повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.

Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

Вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії слід кваліфікувати за ст.408 ч.3 КК України, як дезертирство, тобто нез`явлення на службу з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

При обранні міри покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не знаходить.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття та визнання вини в повному обсязі, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, позитивну характеристику з місця служби та проживання,є учасником АТО (ООС).

За наявності обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, зокрема, його матеріальний стан, стан здоров`я, відсутність завдання шкоди, щодо обвинуваченого можливо застосувати ст.75 КК України звільнивши від відбування покарання з випробуванням. Таке покарання, на думку суду, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.373,374,375 КПК України,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.408 ч.3 КК України і, призначити покарання - 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов"язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти діб з моменту його проголошення через Коломийський міськрайонний суд.

Суддя Веселов В. М.