Рішення № 82872082, 05.07.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.07.2019

Справа № 320/3667/19

Провадження № 2/320/2350/19)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" липня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Фоміна В.А.,

при секретарі - Захарової І.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом органу опіки та піклування - Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області до ОСОБА_1 про позбавленням батьківських прав та стягнення аліментів,

за участю представника позивача - Шкурко Т.О.,

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки та піклування - Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області звернуся до суду із позовом в якому просить позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно його малолітньої дитини - доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь державного закладу, в якому буде перебувати дитина, або фізичної особи, в родині якої буде проживати дитина, аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Позов мотивовано тим, що відповідач по справі тривалий час свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини, не цікавиться її життям і здоров`ям, успіхами у навчанні, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її самоусвідомлення, матеріально не утримує.

В підготовчому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач в підготовчому засіданні не заперечував проти задоволення позову, визнавши його в повному обсязі. При цьому зазначив, що він хворий на ВІЛ та постійно знаходиться на лікуванні, однак бажає в подальшому забрати дитину.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем не порушує прав та законних інтересів інших осіб.

Суд, вислухавши доводи позовної заяви, зазначені позивачем на її обґрунтування, пояснення відповідача, вислухавши свідка ОСОБА_3 , вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого повторно 17 квітня 2019 року виконавчим комітетом Світлодолинської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, актовий запис № 05 /а.с.5/.

За рішенням виконавчого комітету Світлодолинськї сільської ради від 15 січня 2019 року № 13 про відібрання дитини, малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , направлено до КЗ «Мирненський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР /а.с.10/.

Згідно довідки виконкому Новомиколаївської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області № 201 від 06 травня 2019 року ОСОБА_1 проживає разом з батьками на території Новомиколаївської сільської ради за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.7/.

Згідно акту обстеження умов проживання, складеного комісією Новомиколаївської сільської ради встановлено, що ОСОБА_1 вихованням дитини не займається, здоров`ям та розвитком не опікується. Умови для виховання та розвитку дитини не створювались /а.с.8/

Також, згідно характеристики на ОСОБА_1 , виданої Новомиколаївською сільською радою № 202 від 06 травня 2019 року, останній раніше судимий, має доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак участь у її вихованні не бере /а.с.9/.

Згідно висновку органу опіки та піклування - Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № 01-24/592 від 18 червня 2019 року встановлено, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню доньки протягом тривалого часу, тому керуючись пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування - Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області вража доцільним позбавлення його батьківських прав по відношенню до малолітньої дини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також з даного приводу в судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_3 , яка показала, що її донька та відповідач сумісно проживали та від даних відносин у них народилась донька ОСОБА_2 . Їй відомо, що її донька з відповідачем часто сварились, зловживали алкогольними напоями. В 2016 році відповідач забравши гроші пішов від її доньки. З того часу, він дитиною не цікавився, матеріально не допомагав, дитина батька не знає.

Суд вважає, що відсутні підстави не довіряти показанням допитаної судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , оскільки її показання не суперечать зібраним по справі доказам.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку своєї особистості потребує любові і розуміння, вона повинна рости під опікою і відповідальністю своїх батьків в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, схваленої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1989 року, і ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Конвенції ООН про права дитини, схваленої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1989 року, і ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року, держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

У відповідності до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані поважати дитину, виховувати її, піклуватись про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до пункту 2 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати та батько можуть бути позбавленні судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пункт 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» закріплює, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Під час судового розгляду справи встановлено, що відповідач систематично і навмисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків протягом тривалого часу: не виявляє інтересу до існування своєї дитини, не спілкується з дитиною у обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення, не цікавиться долею дитини, матеріальної допомоги не надає, про її фізичний, духовний та розумовий розвиток не піклується.

За таких обставин суд вважає, що є достатньо підстав для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як передбачено ч.3 ст.166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 191 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Таким чином, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь державного закладу, в якому буде перебувати дитина, або фізичної особи, в родині якої буде проживати дитина, аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 травня 2019 року до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 3 842 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 133, 141, 200, 241-246, 258, 263-265 ЦПК України,суд, -

У Х В А Л И В:

Позов органу опіки та піклування - Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області до ОСОБА_1 про позбавленням батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно його малолітньої дитини - доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь державного закладу, в якому буде перебувати дитина, або фізичної особи, в родині якої буде проживати дитина, аліменти на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави (ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок два) грн. 00 коп..

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню й оскарженню не підлягає.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В.А. Фомін