Ухвала суду № 82871708, 01.07.2019, Городоцький районний суд Львівської області

448/133/18>

1-кп/441/97/2019

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

01.07.2019 р. Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Перетятько О.В.

за участі секретаря Сороки М.В.

прокурора Бруцяк Н.Р.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Коломієць В.Р.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області кримінальне провадження відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тбілісі Республіки Грузія, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , неодруженого, раніше не судимого,

за ст. 293, ч. 2 ст. 332, ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 343 КК України,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду від 28.01.2019р. на розгляд до Городоцького районного суду Львівської обл. направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018140000000076, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2018р., на ОСОБА_2 за ст. 293, ч. 2 ст. 332, ч.2 ст. 342, ч.1 ст. 343 КК України.

З огляду на положення ч.6 ст.34 КПК України, ухвалою судді від 12.02.2019р. призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Коломієць В.Р. клопоче про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки такий не відповідає вимогам КПК України, зокрема, у ньому не міститься належного формулювання обвинувачення, воно є неконкретним та незрозумілим, усупереч ст. 91 КПК України у ньому не зазначено точного місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, та інші обставини, які мають значення та підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, в обвинуваченні міститься покликання на доказ – Указ Президента України від 26.07.2017 р., якого немає в переліку доказів, підозра обвинуваченому не вручалась, обвинувальний акт не затверджено у передбаченому законом порядку та інше, про що подала суду також письмове клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_1 в суді підтримав заявлене захисником клопотання з мотивів, наведених у ньому.

Прокурор Бруцяк Н.Р. в суді щодо задоволення клопотання про повернення обвинувального акту заперечив, вказав, що такий відповідає вимогам ст. 291 КПК України, крім того, зазначив, що у обвинувальному акті зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, викладені в обвинувальному акті твердження органу досудового розслідування мають бути досліджені під час судового розгляду, просить у задоволенні клопотання відмовити.

Потерпілий ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з`явився, з покликанням на проходження служби у Херсонському прикордонному загоні, просив про його проведення у його відсутність, крім того, зазначив, що при вирішенні будь яких клопотань під час підготовчого судового засідання підтримує в повному обсязі позицію прокурора (а.с.192).

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, вивчивши матеріали обвинувального акту, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення – це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу. Частиною 2 статті 291 КПК України передбачено вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт.

За правилами ст. 377 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Формулювання обвинувачення повинно складатись з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету вчинення, обставини які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, тощо.

У кримінальному провадженні №12018140000000076 від 24.01.2018 р. досудове розслідування завершене складанням обвинувального акту на ОСОБА_2 за ст. 293, ч. 2 ст. 332, ч.2 ст. 342, ч.1 ст. 343 КК України.

Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 р. №8 суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

Із змісту обвинувачення на ОСОБА_1 , зокрема, за ч.2 ст. 342 та ч.1 ст. 343 КК України, убачається, що таке вищеозначеним вимогам у повній мірі не відповідає, захисник покликається на притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності двічі за одне діяння, що є неприпустимим.

Згідно з ч. 1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором.

Затвердження прокурором обвинувального акту щодо обвинувачених та не скріплення його печаткою є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу. Оскільки в контексті примітки до ст. 358 КК України під офіційним документом слід розуміти документ, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи – докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднання громадян, юридичних осіб, незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Саме підписання й затвердження обвинувального акту прокурором та скріплення його підпису печаткою надає цьому документу статус офіційного і свідчить про належний нагляд за досудовим розслідуванням.

Зазначена правова позиція збігається з правовою позицією Верховного Суду України у справі №5-50кс15 від 09.07.2015 р.

Даний обвинувальний акт не містить гербової печатки та не може свідчити про належний прокурорський нагляд за досудовим розслідуванням.

Розкриття сутності доказів стороною обвинувачення до початку судового розгляду кримінального провадження по суті, фактично ставить вже на цій стадії провадження сторону захисту у нерівноправне у зрівнянні зі стороною обвинувачення становище, що суперечить принципам рівноправності та змагальності сторін під час судового розгляду, практиці Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 ст.8, ч. 5 ст.9 КПК України, підлягає обов`язковому застосуванню.

Так, в обвинуваченні є покликання на Указ Президента України від 26.07.2017 р. як на доказ вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України. Прокурор у суді не заперечив, що Указ Президента України від 26.07.2017 р. є доказом у даному кримінальному провадженні, між тим, у Реєстрі матеріалів досудових рослідувань такий доказ не назначено.

Розкриття доказів до початку судового розгляду суперечить принципам верховенства права й неупередженості суду, безпосередності дослідження ним доказів, що закріплено у ст. ст.7,8,22,23 КПК України.

Так, Європейський суд з прав людини в п. 87 рішенні по справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року (статус остаточного набрало 06.12.2005 року), в якій були встановлені порушення статті 6 Конвенції визначив, що принцип рівності сторін у процесі є однією зі складових широкого поняття справедливого суду, яке також включає основоположний принцип змагальності процесу. Крім того, принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєве більш невигідне становище порівняно з іншою стороною.

За положеннями ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом та повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Між тим, у Реєстрі не повно зазначено процесуальні дії, проведені під час досудового розслідування, зокрема, щодо одночасного допиту осіб, оглядів відеозаписів, а також, не зазначено про внесення відомостей про кримінальне провадження № 12018140000000076 від 24.01.2018р до ЄРДР, при тому, що обвинувачений покликається на невручення йому підозри у даному кримінальному провадженні, а вручення іншої підозри до внесення даного кримінального провадження до ЄРДР.

Право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого пп. «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

За положенням п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокуророві, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Оскільки вищеозначені обставини свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України, вказані порушення та невідповідність вимогам процесуального законодавства в обвинувальному акті під час підготовчого засідання виправити не вбачається можливим, постановляючи вирок у межах неконкретного обвинувачення та повторивши його недоліки, суд може постановити незаконне і необгрунтоване рішення, що потягне за собою його скасування, а тому, вважає, що обвинувальний Акт підлягає поверненню прокурору відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області, як такий, що не відповідає вимогам цього кодексу.

Керуючись ст. ст. 291, 314, 369-372 КПК України, суд, –

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника – адвоката Коломієць В.Р. – задовольнити.

обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018140000000076, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2018 р., на ОСОБА_2 за ст. 293, ч. 2 ст. 332, ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 343 КК України повернути прокурору відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 05.07.2019 р.

Головуючий суддя Перетятько О.В.