Рішення № 82871354, 02.07.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/12723/18 2/335/495/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 липня 2019 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Соболєвої І.П.,

за участю секретаря судового засідання Хома Д.М.,

представника позивача ОСОБА_1 А.,

представника відповідача Глазунова В.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-б, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” про скасування акту про порушення від 03.09.2018 № 00142604 та рішення, що оформлене протоколом № 848 засідання комісії з розгляду Актів від 27.09.2018 про нарахування суми недооблікованої електричної енергії,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила суд скасувати акт про порушення від 03.09.2018 ПАТ „Запоріжжяоблнерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, стягнути з відповідача судові витрати у повному обсязі.

Позов обґрунтовала тим, що 03.09.2018 ПАТ „ Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж складено акт про порушення № 00142604 на ОСОБА_3 про порушення вимог п. 5.5.5.8, п. 5.5.5.20 ПРЕЕ, в якому зазначено про здійснення інших дій споживача, що призвели до зміни показів засобу обліку, а саме використання пристрою, вмонтованого в засіб обліку, що зупиняє лічильний механізм та дає змогу без облікового споживання електричної енергії.

Протоколом засідання комісії з розгляду актів ПАТ „Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж від 27.09.2018 розглянуто акт про порушення № 000142604 від 03.09.2018, прийнято рішення відповідно до якого, споживачем здійснені дії, що призвели до без облікового споживання електричної енергії (п. 3.1.3 Методики, виконати розрахунок за 3 роки згідно п. 8.26 ПРРЕЕ та п. 3.3.а Методики). Затвердити розрахунок в сумі 206 771 грн. 62 коп. за обсяг не облікованої електричної енергії 128 297 к ВТ/год. Сплатити споживачу вартість додаткових послуг 1 801 грн. 63 коп. та надано відповідні розрахунку.

Однак, з актом про порушення та протоколом засідання комісії позивач не погоджується. Зазначає, що при поведенні перевірки не було встановлено жодного пошкодження пломб на розрахунковому засобі та індикаторів магнітного впливу. Актом проведення експертизи лічильника електроенергії від 20.09.2018, здійсненої підпорядкованої ПАТ „Запоріжжяобленерго” організації ДРПО ПАТ „Запоріжжяобленерго” було виявлено – цоколь лічильника має пошкодження, а саме запаяний прямокутний отвір, через який всередину було вмонтовано стронній засіб. При знятті кожуха всередині лічильника було виявлено стружку та сторонній пристрій, підключений в ланцюг живлення та ланцюг лічильного механізму, за допомогою якого є можливість зупиняти лічильний механізм.

При цьому встановлено, що пломби лічильника – заводу – виробника не пошкоджені, індикатор дії впливу магнітного поля – не пошкоджений, контрольна пломба справа не пошкоджена.

При проведенні експертизи, представниками ДРПО ПАТ „Запоріжжяобленерго” фактично не було виявлено жодних правопорушень, однак за телефоном дзвінком було отримано розпорядження про необхідність оформлення саме таки висновків експертизи.

Отже, з актом про порушення та висновками експертизи позивач не погоджується з тих підстав, що на її думку жодних втручань в засіб обліку вона не здійснювала та не вчиняла жодних дій щодо не забезпечення збереження і цілісності установлених на його території розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбуванняю.

Також, на думку ОСОБА_2 виявлене порушення правил користування електричної енергії, знаходиться поза межами відповідальності споживача. Вона вважає, що не повинна нести відповідальність за вказані порушення, оскільки їх наслідком виявився згаданий вище сторонній пристрій, котрий вбудований у внутрішню конструкцію розрахункового засобу обліку, який не мав ознак пошкодження, з моменту його передачі на відповідальне зберігання споживачу, під час його технічної перевірки представниками енергопостачальної організації та складання зазначеного вище акта про порушення, був повірений та опломбований упродовж зазначеного періоду, що виключає можливість споживача здійснити таке втручання в засіб обліку після його державної перевірки і встановлення пломби заводу виробника та за їх наявності.

Відтак, оскільки відповідальність споживача електроенергії наступає виключно за умови поушення ним договору або законодавства України, а відповідно до ПРРЕЕ відповідальність споживача настає лише у випадку, коли має місце певні незаконні дії споживача та з огляду на те, що факт втручання позивача у роботу лічильника, що призвело б до заниження показів засобу обліку є недоведеним, ОСОБА_2 просила суд скасувати акт про порушення № 00142604 від 03.09.2018.

Також, у зв`язку із тим, що протоколом № 848 засідання комісії з розгляду Актів від 27.09.2018 року позивачу було нараховано суму недоблікованої електричної енергії, ОСОБА_2 просила і скасувати рішення ПАТ „Запоріжжяобленерго”, що оформлене протоколом № 848 засідання комісії з розгляду Актів від 27.09.2018 про нарахування і суми недооблікованої електричної енергії.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 01.11.2018.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження із повідмоленням (виклику) сторін. Сторони повідомлені про дату розгляду справи та наданий час для подання відзиву та заперечень.

19.12.2018 представником відповідача було надано Відзив на позовну заяву, у якому ПАТ „Запоріжжяобленерго” просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

05.02.2019 позивачем було подано до суду заяву про зміну предмету позову, в якій ОСОБА_2 остаточно просить скасувати акт про порушення від 03.09.2018 ПАТ „Запоріжжяоблнерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, та рішення, що оформлене протоколом № 848 засідання комісії з розгляду Актів від 27.09.2018 про нарахування суми недооблікованої електричної енергі, а також стягнути з відповідача на свою користь понесені нею судові витрати.

11.03.2019 представником відповідача були надані суду письмові заперечення проти заяви ОСОБА_2 про зміну предмету позову, а 22.03.2019 письмові пояснення, згідно яких ПАТ „Запоріжжяобленерго” просить у задоволенні позовних вимог, які викладені у позовній заяві, а також у заяві про зміну предмет позову відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги. Надала пояснення аналогічні викладеним у позові та у заяві про зміну предмету позову.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на відсутність обраного позивачем способу захисту в законі, так і в відсутністю діях відповідача будь-яких незаконних дій.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши учасників провадження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.07.2014 між ОСОБА_4 та ВАТ «Запоріжжяобленерго» було укладено договір № 522207142 про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 .

В свою чергу, позивач зареєстрована за вищевказаною адресою з 24.02.2012, що підтверджується копією її паспорту громадянина України.

03.09.2018 рейдовою бригадою Енергопостачальника за результатом технічної перевірки об`єкта електропостачання, за адресою: АДРЕСА_1 , було складено акт про порушення № 00142604.

Як вбачається з вищезазначеного акту, підставою для його складання стало порушення споживачем вимог п. 5.5.8, та п. 5.5.20 ПРРЕЕ, а саме: „здійснення інших дій споживача, що призвели до зміни показів засобу обліку, а саме використання пристрою вмонтованого в засіб обліку, що зупиняє лічильник механізм та дає змогу без обліково споживати електричну енергію. Контролер під час контрольного огляду не мав можливості виявити дане порушення. Лічильник направлено на експертизу.”.

Згідно протоколу № 848 від 27.09.2018 засідання комісії з розгляду Актів, вбачається, що на підставі акту про порушення ПКЕЕН № 00142604 від 03.09.2018, пояснювальної РБ та інших зібраних документів, прийнято рішення щодо причетності споживача ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до виявленого порушення ПКЕЕН, а саме споживачем здійснені дії, що призвели до без облікового споживання електричної енергії (п. 3.1.3 Методики, виконати розрахунок за 3 роки згідно п. 8.26 ПРРЕЕ та п. 3.3.а Методики). Затвердити розрахунок в сумі 206 771 грн. 62 коп. за обсяг не облікованої електричної енергії 128 297 к ВТ/год. Споживачу необхідно сплатити споживачу вартість додаткових послуг 1 801 грн. 63 коп. та надано відповідні розрахунку.

Відповідно до статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енргопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.

За змістом частини другої статті 27 Закону України „Про електроенергетику” (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) та пункту 48 Правил користування електричною енергією для населення правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об’єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Пунктом 37 зазначених Правил передбачено, що енергопостачальник має право, зокрема перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією; тимчасово припиняти постачання електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках, передбачених пунктами 34 і 35 цих Правил.

Пунком 53 ПКЕЕН передбачається, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об’єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об’єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Разом з тим, способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині статті 16 ЦК України, до яких належить: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до абзацу 12 частини другої статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним, як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Оскарження дій щодо факту складення акта, так і самого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов’язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, це носить рекомендаційний характер і сторони у разі необхідності можуть вжити заходів для досудового врегулювання спору.

Складений відповідачем протокол також є лише фіксацією заподіяних внаслідок необлікованого використання електроенергії збитків та у разі звернення постачальника електричної енергії із позовом до суду про відшкодування вказаних збитків може бути наданий, як доказ, який повинен оцінюватись судом у сукупності з іншими належними доказами, а його самостійне оскарження не передбачено чинним законодавством.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 12.09.2011 № 6-25цс11 та постановах Верховного Суду в справі № 200/15509/14-ц від 14.06.2018, у справі № 285/1893/17 від 08.08.2018, у справі № 306/2659/16-ц від 26.09.2018.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскарження порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, а також формули розрахунку відповідно до Методики № 562 повинно відбуватися виключно під час звернення постачальника електричної енергії з позовом до суду про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок необлікованого використання електроенергії.

В матеріалах справи відсутні докази звернення ПАТ „Запоріжжяобленерго” до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення з неї суми спричинених збитків за вищевказаним актом та протоколом.

Відтак суд виходить із того, що акт про порушення № 00142604 від 03.09.2018 та протокол не встановлюють для позивача будь-яких обов’язків, крім рекомендації сплатити донараховану вартість електричної енергії, що є різновидом претензії, а викладені позивачем доводи не дають підстав вважати, що обраний ним спосіб захисту відповідає закону.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Враховуючи вказане, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки визнання протиправним та скасування акта про порушення, а також рішення комісії з розгляду вказаного акта, оформленого у вигляді протоколу, не є самостійним способом захисту порушеного права, обставини незаконності акта встановлюються під час звернення до суду з позовом постачальника електричної енергії та підстави скасування можуть бути доведеними позивачем під час розгляду справи.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, у задоволені вимог ОСОБА_2 слід відмовити у повному обсязі.

Оскільки судом прийнято рішення про необхідність відмовити в задоволенні позову, судові витрати, які просить відшкодувати позивач відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 76-81,263-265, 272, 273, 274-279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” про скасування акту про порушення від 03.09.2018 № 00142604 та рішення, що оформлене протоколом № 848 засідання комісії з розгляду Актів від 27.09.2018 про нарахування суми недооблікованої електричної енергії.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі оголошення вступної та резолютивної частин рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.07.2019.

Суддя І.П. Соболєва