Рішення № 82868289, 05.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05 липня 2019 року № 640/3404/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Парфум" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Парфум" звернулось до суду з позовом про:

- визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених та поданих ТОВ "Еліт Парфум", від 14.01.2019 №1050162/32209914; від 14.01.2019 №1050161/32209914; від 14.01.2019 №1050173/32209914; від 22.02.2019 №1084575/32209914; від 22.02.2019 №1084574/32209914; від 22.02.2019 №1084576/32209914;

- зобов`язання Державної фіскальної службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ "Еліт Парфум" податкові накладні від 16.12.2018 №16; від 17.12.2018 №17; від 18.12.2018 №18; від 03.12.2018 №19; від 18.12.2018 №15; від 18.12.2018 №14.

- зобов`язання Головного управління ДФС у м. Києві виключити ТОВ "Еліт Парфум" з переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2019 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін, надано строк для подання заяв по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що реєстрацію податкових накладних від 16.12.2018 №16, від 17.12.2018 №17, від 18.12.2018 №18, від 03.12.2018 №19, від 18.12.2018 №15 від 18.12.2018 №14 зупинено безпідставно, не зазначено в квитанції конкретного та чіткого переліку документів, які на думку контролюючого органу необхідно надати платнику податків. В позовній заяві зазначено, що згідно з оскаржуваними рішеннями, підставою для їх прийняття слугували обставини, які не відповідають фактичним обставинам.

Представником Державної фіскальної служби України подано відзив, відповідно до якого оскаржувані рішення щодо реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних підписані Головою комісії Крупновою О.Ю., тому вимоги до ДФС України є похідними.

У відповіді на відзив представником позивача підтримано позовні вимоги, вказано на відсутність заперечень, які б спростовували доводи позивача.

Головне управління ДФС у м. Києві не скористалось правом на подання відзиву.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено.

Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Еліт Парфум" здійснює діяльність з виробництва продуктів нафтоперероблення; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний).

Між ТОВ "Еліт Парфум" та ТОВ "Актив Петроль" укладено договір поставки скрапленого газу від 06.12.2018 №06/12-01.

На виконання вимог договору від 06.12.2018 №06/12-01 позивачем сформовано та направлено податкові накладні від 16.12.2018 №16, від 17.12.2018 №17, від 18.12.2018 №18.

Згідно з квитанціями від 27.12.2018 №1 податкові накладні прийнято, реєстрацію зупинено для надання пояснень та документів.

Позивачем направлено повідомлення від 10.01.2019 №2, №3, №4 про надання пояснень та копій документів:

- пояснення;

- договір від 06.12.2018 №06-12-01;

- рахунки від 16.12.2018 №468, від 17.12.2018 №469, від 18.12.2018 №470;

- видаткові накладні від 16.12.2018 №474, від 17.12.2018 475, від 18.12.2018 №476;

- товаро-транспортні накладні від 16.12.2018 №16/12/01 №16/12/02, від 17.12.2018 №17/12/01, 17/12/02, від 18.12.2018 №18/12/01;

- договору від 06.12.2018 №1812-0601-ГА-КОМ;

- додаткових угод від 16.12.2018 №00020, від 17.12.2018 №00021, від 18.12.2018 №00022 до договору від 06.12.2018 №1812-0601-ГА-КОМ;

- рахунки від 16.12.2018 №00020, від 17.12.2018 №00021, від 18.12.2018 №00022;

- акти від 16.12.2016 №001708, від 17.12.2018 №001709, від 18.12.2018 №001721;

- паспорт якості.

Рішеннями комісії від 14.01.2019 №1050162/ 32209914 , №1050162/ 32209914 , №1050173/32209914 відмовлено у реєстрації накладних від 16.12.2018 №16, від 17.12.2018 №17, від 18.12.2018 №18 - у зв`язку з ненаданням копій документів (первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, документи що підтверджуються відповідність продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством). Також зазначено, що документи неможливо ідентифікувати/пошкоджені: пояснення від 10.01.2019.

З матеріалів судової справи вбачається, що між ТОВ "Еліт Парфум" та ТОВ "Армі Лімітед" укладено договорі поставки етанолу як складника бензину від 03.12.2018 №0312-18.

На виконання вимог договору від 03.12.2018 №0312-18 сформовано та направлено податкову накладену від 03.12.2018 №19 щодо реалізації етанолу як складник бензину (код згідно УКТ ЗЕД 3824909790).

Згідно з квитанцією від 27.12.2018 податкову накладну прийнято, реєстрацію зупинено для надання пояснень та документів.

Позивачем направлено повідомлення від 20.02.2019 №4 про надання пояснень та копій документів::

- пояснення;

- договір від 03.12.2018 №0312-18;

- рахунок від 03.12.2018 №457;

- видаткова накладна від 03.12.2018 №461;

- договір від 02.08.2017 №0208-ЕТ;

- рахунок від 15.08.2018 №97;

- видаткова накладна від 15.08.2018 №136;

- товарно-транспортна накладна від 15.08.2018 №15-1;

- паспорт якості від 15.08.2018 №203;

- платіжне доручення від 15.08.2018 №669.

Рішенням Комісії від 22.02.2019 №1084575/32209914 відмовлено в реєстрації накладної від 03.12.2018, оскільки платником не надано копій документів, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

У матеріалах судової справи міститься договір, укладений між ТОВ "Еліт Парфум" та ТОВ "Актив Петроль" про поставку етанолу як складника бензину від 17.12.2018 №Е-18/17-12.

На виконання вимог договору від 17.12.2018 №Е-18/17-12 сформовано та направлено податкові накладені від 18.12.2018 №14 та 15 щодо реалізації етанолу як складник бензину (код згідно УКТ ЗЕД 3824909790).

Згідно з квитанцією від 27.12.2018 податкову накладну прийнято, реєстрацію зупинено для надання пояснень та документів.

Позивачем направлено повідомлення від 10.01.2019 №2, №5 про надання пояснень та копій документів:

- пояснення;

- договір від 07.12.2018 №Е-18/17-12;

- рахунок від 18.12.2018 №455;

- видаткова накладна від 18.12.2018 №468;

- товарно-транспортна накладна від 18.12.2018 №468;

- рахунок від 18.12.2018 №456;

- видаткова накладна від 18.12.2018 №469;

- товарно-транспортна накладна від 18.12.2018 №469;

- платіжні доручення від 18.12.2018 №14 та 15;

- договір від 02.08.2017 №0208-ЕТ;

- рахунок від 15.08.2018 №97;

- видаткова накладна від 15.08.2018 №136;

- товарно-транспортна накладна від 15.08.2018 №15-1;

- паспорт якості від 15.08.2018 №203;

- платіжну доручення від 15.08.2018 №669.

Рішенням Комісії від 22.02.2019 №1084574/32209914 та №1084576/32209914 відмовлено у реєстрації накладних від 18.12.2018 №14 та №15, оскільки платником не надано копій документів, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час подання податкової накладної на реєстрацію та ухвалення оскаржуваного рішення, далі - ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 187.1 статі 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Абзацами першим та другим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено "Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341 (Порядок №1246).

Порядок №1246 встановлено:

податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації (пункт 2);

після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (пункт 11);

після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; отримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 12);

за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13).

Відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За визначенням термінів, наведеному в пункті 1 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (Порядок №117) моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик.

Згідно з пунктом 3 Порядку №117 податкові накладні / розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<Рм Х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0,20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Порядком №117 передбачено: що в разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі (пункт 4); податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5); у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6); в разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).

Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Реєстрацію поданих позивачем податкових накладних зупинено, як зазначено в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, через те, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, а щодо податкової накладної від 03.12.2018 №19 ще й вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зупиняючи реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, застосовано формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку №117 не передбачено.

Вказане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктами 12-13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються серед іншого критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку та пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На сайті ДФС України 13.11.2018 оприлюднено критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно з листом від 31.10.2018 за №26010-06-05/28170), затверджені керівником ДФС України 05.11.2018.

Зупиняючи реєстрацію податкової накладної контролюючий орган зазначив критерії ризиковості, затверджені ДФС, зокрема на пункт 1.6, відповідно до якого комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником податку на додану вартість менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу 1 пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригуваннядо податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює абоперевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

Водночас, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду, зокрема, у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію ризиковості здійснення операцій. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій, при цьому не зазначення такого критерію(їв) ризиковості платника податку та/або критерію(їв) ризиковості здійснення операцій, та без зазначення переліку документів, які пропонується надати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, суд вважає, що зупинення реєстрації спірних податкових накладних відбулось з порушенням законодавчо визначених підстав та процедури.

Згідно з вимогами пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 15 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами пунктів 18-20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня.

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як слідує з пункту 22 Порядку №117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Згідно з рішеннями комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 14.01.2019 №1050162/32209914, №1050161/32209914, №1050173/32209914 про відмову позивачу у реєстрації податкових накладних від 16.12.2018 №16, від 17.12.2018 №17, від 18.12.2018 №18 підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Наявна додаткова інформація: документи неможливо ідентифікувати/пошкоджений а саме пояснення від 10.01.2019.

Як убачається з рішень комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 22.02.2019 №1084575/32209914, №1084576/32209914, №1084574/32209914 про відмову в реєстрації податкових накладних від 03.12.2018 №19, від 18.12.2018 №14 та №15 вбачається, що підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Вказані переліки помічені без наявності відповідних підкреслень, як того вимагає форма рішення чи будь-яких дописів з конкретизацією відсутніх документів.

Суд зазначає, що нечіткість формулювання підстав зупинення реєстрації податкової накладної, відсутність посилання на конкретні критерії ризиковості платника податків у квитанції позбавило можливості платника податків надати вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Крім того, матеріали справи свідчать про наявність договорів, додаткових договорів, платіжних доручень, банківських виписок, рахунків-фактур, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі товару, паспортів якості, яким не було надано оцінку.

Під час розгляду справи відповідачі як суб`єкти владних повноважень не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних рішень.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд робить висновок, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірних податкових накладних з формальних підстав без дослідження поданих платником податків первинних документів.

Відповідно до підпункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з пунктом 19, пунктом 20 Порядку 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства, проте не були розглянуті Комісією. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

З огляду на наведений висновок суду, підлягають задоволенню вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених та поданих ТОВ "Еліт Парфум", від 14.01.2019 №1050162/32209914; від 14.01.2019 №1050161/32209914; від 14.01.2019 №1050173/32209914; від 22.02.2019 №1084575/32209914; від 22.02.2019 №1084574/32209914; від 22.02.2019 №1084576/32209914.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні від 16.12.2018 №16; від 17.12.2018 №17; від 18.12.2018 №18; від 03.12.2018 №19; від 18.12.2018 №15; від 18.12.2018 №14 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою направлення її на реєстрацію позивачем.

Позивачем заявлено вимогу про зобов`язання Головного управління ДФС у м. Києві виключити ТОВ "Еліт Парфум" з переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, суд виходить з наступного.

Відповідно до листа Головного управління ДФС у м. Києві від 01.02.2019 №17908/10/26-15-41-05-14 ТОВ "Еліт Парфум" відповідає Критеріям ризиковості відповідно до вимог пункту 1.6 - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Слід звернути увагу, що самі по собі дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо визнання TOB "Еліт Парфум" ризиковим суб`єктом господарювання та включення такого підприємства до переліку ризикових суб`єктів господарювання є технічними діями на виконання рішення комісії, тобто, саме таке рішення суб`єкта владних повноважень слугувало правовою підставою для можливості здійснити внесення певних даних до переліку ризикових суб`єктів господарювання та має правове значення.

Тобто, належний спосіб захисту в даному випадку є скасування такого рішення, водночас позивач не оскаржує відповідного рішення, відповідно підстави для зобов`язання Головного управління ДФС у м. Києві виключити ТОВ "Еліт Парфум" з переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 13.447,00 грн. (платіжні доручення від 25.02.2019 №807, та від 13.03.2019 №823). Оскільки, позов задоволено частково, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в 11.526,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

від 14 січня 2019 року №1050162/32209914 про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 16 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

від 14 січня 2019 року №1050161/32209914 про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 17 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

від 14 січня 2019 року №1050173/32209914 про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 18 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

від 22 лютого 2019 року №1084575/32209914 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 03 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

від 22 лютого 2019 року №1084574/32209914 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 18 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

від 22 лютого 2019 року №1084576/32209914 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 18 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Парфум" податкові накладні:

від 16 грудня 2018 року №16;

від 17 грудня 2018 року №17;

від 18 грудня 2018 року №18;

від 03 грудня 2018 року №19;

від 18 грудня 2018 року №15;

від 18 грудня 2018 року №14.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Парфум" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 11.526,00 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять шість грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Парфум" (ідентифікаційний код 32209914, місцезнаходження: 04074, місто Київ, вулиця Коноплянська, будинок 12).

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, місцезнаходження: 04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідач - Державна фіскальна служба України (ідентифікаційний код 39292197, місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок 8).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець