Рішення № 82867535, 25.06.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2019 р. Справа № 480/2011/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Суми в порядку письмового провадження адміністративну справу №480/2011/19 за позовом Головного управління ДФС у Сумській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Головне управління ДФС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009), звернувся до суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Миколаївни ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ), у якій просить стягнути з відповідача податкову заборгованість:

- з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 31504,53 грн.;

- з земельного податку з фізичних осіб у сумі 137,02 грн.;

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 509,93 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що у відповідача наявна податкова заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб, з земельного податку з фізичних осіб та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами. Оскільки заборгованість добровільно відповідачем не погашена, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою суду від 05.06.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення. Ухвала про відкриття провадження у справі направлена на адреси місцезнаходження сторін (а.с.24-25).

Однак, відзив у встановлений ухвалою строк подано не було.

25.06.2019 представником позивача подано додаткові пояснення, відповідно до яких позивач зазначає більш детально про обставини виникнення заборгованості зі сплати єдиного податку з фізичних осіб. Так, 09.02.2018р. відповідачем ФОП ОСОБА_1 було подано податкову звітність (податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи підприємця №2328) якою відповідач самостійно визначив грошове зобов`язання з даного податку на суму 34254,53 грн. При цьому, станом на 31.12.2017 у відповідача значилася переплата у сумі 1750 грн., а 11.05.2018 від ФОП Матюхи Т.М. надійшла сплата у сумі 1000 грн. (а.с.26), відповідно на момент розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку з фізичних осіб становить 31504,53 грн. (34254,53 - 1750.00 - 1000 грн. = 31504,53 грн.).

У судове засідання сторони не з`явились.

Згідно ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15.12.2017), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Таким чином, враховуючи наведені обставини, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, справа розглянута в письмовому провадженні.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем 23.03.2016 подано податкову декларацію про майновий стан №1600002056 (а.с.14-15), у якій самостійно визначено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 509,93 грн. та з військового збору у сумі 50,99 грн. Однак, податкове зобов`язання сплачено не було.

09.02.2018 ФОП ОСОБА_1 було подано звітну декларацію з єдиного податку №2328 (а.с.16-17), якою визначено грошове зобов`язання у розмірі 34254,53грн.

Враховуючи наявну станом на 31.12.2017 переплату у сумі 1750 грн. та часткову сплату від 11.05.2018 у сумі 1000 грн., заборгованість з єдиного податку становить 31504,53грн. (а.с.27).

Крім того, ФОП Матюха Т.М. є платником земельного податку з фізичних осіб.

Відповідно до п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно з п.287.5 ст. 287 Податкового кодексу України, податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України, контролюючим органом були прийняті і направлені відповідачу податкові повідомлення-рішення форми «Ф»: від 30.06.2017 року №9010-0000 на суму 42,65 грн. (а.с.21), від 30.06.2017 року №9011-0000 на суму 21,89 грн. (а.с.20), від 30.06.2018 року №463060-1308-1819 на суму 56,87 грн. (а.с.19), від 30.06.2018 року №463059-1308-1819 на суму 21,89 грн.(а.с.18), якими визначені суми податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення не були оскаржені Відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядках, і на даний час є узгодженими.

Згідно з пп.14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Отже, податкові зобов`язання на загальну суму 32151,48 грн. (а.с.11-12) з єдиного податку з фізичних осіб, по земельному податку та податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, є узгодженими та несплаченими у визначений законом строк, а відтак набули статусу податкового боргу.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з наявністю податкового боргу ФОП ОСОБА_1 направлялась податкова вимога форми «Ф» №5647-54 від 23.11.2018 року (а.с.13), проте заборгованість до цього часу не сплачена.

Згідно п. 20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із пунктом 87.11 статті 87 Податкового Кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у загальному розмірі 32151,48грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Сумській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу – задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податкову заборгованість:

- з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 31504 (тридцять одна тисяча п`ятсот чотири) грн. 53 коп. на р/р 31417699018038, отримувач УК у Білопільск.р./м.Білопілля/18050400, код отримувача 38020201, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998;

- з земельного податку з фізичних осіб у сумі 137 (сто тридцять сім) грн. 02 коп. на р/р 33213813018038, отримувач УК у Білопільск.р./м.Білопілля/11010500, код отримувача 38020201, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998;

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 509 (п`ятсот дев`ять) грн. 93 коп. на р/р 33116341018038, отримувач УК у Білопільск.р./м.Білопілля/11010500, код отримувача 38020201, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець