
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2019 року м.ПолтаваСправа № 440/1928/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Сендецької В.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Олійник А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
В С Т А Н О В И В:
29 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14 лютого 2019 року №Ф-2567-51/126.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
В обгрунтування протиправності оскаржуваної вимоги позивач зазначив, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування лише при умові, що така особа не є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності і що вона отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності. Так як позивач є найманим працівником комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради, тобто працює за трудовим договором на посаді начальника юридичного відділу, отримує заробітну плату із якої відраховується єдиний внесок, контролюючий орган безпідставно склав вимогу про сплату боргу від 14 лютого 2019 року №Ф-2567-51/126.
24 червня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив у якому відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав безпідставності позову (а.с. 30-31).
01 липня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив у якій позивач просив відхилити заперечення Головного управління ДФС у Полтавській області та визнати протиправною і скасувати оскаржувану вимогу (а.с. 39-40).
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до Довідки КП "Кременчукводоканал" №02/3593 від 27 травня 2019 року ОСОБА_1 працює в КП "Кременчукводоканал" з 07 лютого 2005 року на посаді начальника юридичного відділу по даний час (а.с. 15).
Згідно Довідки про доходи виданої КП "Кременчукводоканал" №23/3581 від 24 травня 2019 року ОСОБА_1 за період січень 2018 року - квітень 2019 року нараховувалася заробітна плата з якої, зокрема вираховувався єдиний соціальний внесок (а.с. 18).
На підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області від 26 червня 2018 року №11 ОСОБА_1 отримано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2227 (а.с. 14).
Згідно Довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру від 03 липня 2018 року №1816030700035 адвоката ОСОБА_1 взято на облік Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області за №18205 (а.с. 12).
14 лютого 2019 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області складено вимогу №Ф-2567-51/126, якою зобов`язано ОСОБА_1 сплатити заборгованість з єдиного внеску в розмірі 2457,18 грн. (а.с. 11).
Позивач не погоджуючись із вимогою №Ф-2567-51/126 від 14 лютого 2019 року, звернувся до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, судом встановлено наступне.
Відповідно до положень пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.
Згідно із підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ, згідно частин другої та третьої статті 9 даного Закону, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи. Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Водночас, перелік платників та особливості сплати єдиного внеску в залежності від категорії унормовано статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Згідно пункту 5 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Так, особи, які провадять в тому числі адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно пункту 5 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до платників єдиного внеску.
Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності як самозайнята особа та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.
Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно положень статті 13 вказаного вище Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 із 07 лютого 2005 року перебуває у трудових відносинах із КП "Кременчукводоканал" та на даний час обіймає посаду начальника юридичного відділу.
Таким чином, позивач надає правову допомогу в рамках трудових відносин з КП "Кременчукводоканал" перебуваючи на посаді начальника юридичного відділу та є працівником в межах незалежної професійної діяльності.
Згідно Довідки про доходи виданої КП "Кременчукводоканал" №23/3581 від 24 травня 2019 року ОСОБА_1 за період січень 2018 року - квітень 2019 року нараховувалася заробітна плата з якої, зокрема вираховувався єдиний соціальний внесок
При цьому, представником відповідача до суду не надано будь - яких пояснень або належних та допустимих доказів того, що позивач здійснює незалежну професійну діяльність поза межами КП "Кременчукводоканал", як самозайнята особа та отримує дохід від такої діяльності.
Враховуючи те, що позивач, як самозайнята особа (адвокат) поза межами КП "Кременчукводоканал" не працює, відповідно доходів від незалежної професійної діяльності не отримує, тому визначена в оскаржуваній вимозі Головного управління ДФС у Полтавській області від 14 лютого 2019 року №Ф-2567-51/126 сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 457,18 грн. фактично є подвійним оподаткуванням одного й того самого доходу позивача.
Вказане повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 28 березня 2019 року у справі № 820/6324/17 (адміністративне провадження №К/9901/51065/18, №К/9901/50934/18).
Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності сформованої ним вимоги вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 лютого 2019 року №Ф-2567-51/126 на суму 2 457,18 грн. зі сплати єдиного внеску.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов належить задовольнити у повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639, юридична адреса: вул. Європейська, 4, м.Полтава, 36000) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області про сплату боргу від 14 лютого 2019 року №Ф-2567-51/126.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639, юридична адреса: вул. Європейська, 4, м.Полтава, 36000) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Повне рішення складено 08 липня 2019 року.
Суддя С.О. Удовіченко
Судове рішення № 82867237, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 02.07.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/1928/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: