Рішення № 82867097, 08.07.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2019 р. справа № 400/1632/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув у спрощеному позовному провадженні, у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаВійськової частини А3767, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286

провизнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Військової частини А3767 (далі - відповідач або Військова частина А3767), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача в частині не виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 31.12.2017 рік;

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 рік включно, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації базовий місяць – січень 2008 року.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Дане клопотання позивача судом не розглядалося по суті, так як відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору.

Ухвалою від 04.06.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем у період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 рік протиправно не нараховувалась та не виплачувалась індексація.

Відповідач подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову, у зв`язку з тим, що індексація нараховується та виплачується в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, з 01.01.2016 року збільшилось грошове забезпечення військовослужбовців за рахунок щомісячних премій і в першу чергу в межах бюджетних асигнувань сплачувались грошове забезпечення військовослужбовцям, винагороди за безпосередню участь в АТО чи інших заходах, розрахунки зі звільненими військовослужбовцями, грошова допомога для оздоровлення, відповідач керувався ст. 5 Закону України "Про індексацію доходів населення" та роз`ясненнями Департаменту фінансів Міністерства оборони України ( а. с. 25-32).

Відповідач подав до суду клопотання про залучення Міністерства оборони України та Департаменту фінансів Міністерства оборони України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, яке містилось у відзиві. Ухвалою від 08.07.2019 року суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Позивач подав відповідь на відзив відповідача, в якому не погоджується з доводами відповідача, просить задовольнити позов в повному обсязі та відмовити відповідачу в залученні третіх осіб (а. с. 33-35).

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач з 06.2011 року по 31.12.2017 року проходив військову службу у Військовій частині А3767.

Наказом командира Військової частини А 3767 (по строковій частині) № 290 від 31.12.2017 року позивача звільнено з військової служби у запас (у зв`язку із закінченням контракту) та виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

14.05.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання довідки про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення за час проходження служби у військовій частині.

З відповіді Військової частини А3767 № 698 від 17.05.2019 року на звернення позивача, відповідач надав довідки-розрахунки нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення з лютого 2014 року по грудень 2015 року, стосовно нарахування та виплати індексації у період 2016-2017 роках, зазначає, що в нього не було фінансової можливості для виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям та відповідного порядку нарахування.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ " Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами ст. 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ передбачено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Згідно із пунктом 1-1 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на ст. 5 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, оскільки будь-яких застережень щодо нездійснення в зв`язку з цим індексації з дати, з якої позивач просить нарахувати індексацію, вказана норма не містить.

Аналогічний висновок підтверджується постановою Верховного Суду від 12.12.2018 року по справі № 825/874/17.

Крім того, така позиція узгоджується з практикою Європейського Суду.

Так, при розгляді справи "Кечко проти України" Європейський Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення Суду). У зв`язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів, якими встановлені відповідні доплати та пільги з бюджету і які є діючими, та ЗУ "Про Державний бюджет" на відповідний рік, де положення останнього, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон. Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Тобто, аргументи відповідача про відсутність механізму реалізації законодавчого положення, відсутність бюджетних асигнувань та відсутність коштів, як причина невиконання своїх зобов`язань, не можуть бути підставою для невиконання вимог закону.

Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України, оскільки вони мають рекомендаційний характер, а тому не може бути підставою для не нарахування та не виплати позивачу індексації за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 рік.

Щодо позовної вимоги, в якій позивач просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення враховуючи базовий місяць січень 2008 року, суд зазначає наступне.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення грошових доходів населення.

Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні докази, що в період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 рік відповідачем було встановлено базовий місяць та існують докази зміни у вказаний період посадового окладу позивача, у суду відсутня можливість самостійно визначити базовий місяць для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 рік.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що встановлення місяця підвищення (базового місяця) у відповідності до положень Порядку № 1078 та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" належить до повноважень відповідача.

Відповідачем в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявними у матеріалах справи доказами спростовано правомірність дій відповідача щодо не виплати індексації грошового забезпечення, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивач на підставі ст. 5 ч. 1 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини А3767 (с. Гилицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ЄДРПОУ 07913732) задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Військової частини А3767 (с. Гилицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ЄДРПОУ 07913732) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 рік.

3. Зобов`язати Військову частину А3767 (с. Гилицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ЄДРПОУ 07913732) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 рік.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз