Рішення № 82867024, 05.07.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2350/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2019 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправними дії Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах на заяву, подану разом із додатками 01.08.2018;

- визнати протиправним та скасувати рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах на заяву, подану разом із додатками 01.08.2018;

- зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 періоди роботи в якості доярки, ОСОБА_1 , згідно відомостей, що містяться в архівних довідках, а саме з 1992 року по 1998 рік та згідно відомостей, що містяться у трудовій книжці, а саме з 01.03.2007 по 30.04.2011 в ПП СВФ «Агро» та з 01.05.2011 по 18.05.2018, в ПАТ СВФ «Агротон» Центральний регіон» з урахуванням довідок про заробітну плату.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , за час своєї трудової діяльності набула право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з чинним законодавством України. Позивач звернулася до Старобільського об`єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області з заявою щодо визначення права на призначення пенсії 1 серпня 2018 року. На що було отримано відповідь, де відповідач за розглядом наданих документів прийняв Рішення № 19 про відмову у призначенні пенсії від 12 листопада 2018 року у зв`язку з відсутністю необхідного стажу в умовах праці, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення згідно діючого законодавства. У рішенні № 19 від 12.11.2018 Відповідач відмовив громадянці ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком згідно пункту 5 частини другої Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування» з урахуванням норм Закону України від 02.03.2105 № 213 VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» в порядку призначення пенсії жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння) свинарками-операторами в колгоспах , радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, у зв`язку з відсутністю у заявника необхідного стажу в якості доярки, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними.

Ухвалою суду від 07 червня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку прощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 1-2).

04 липня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 53-55), в обґрунтування якого зазначено, що пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ № 637 від 12.08.1993, зазначено, що для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств (або їх правонаступників) за встановленою формою згідно додатку № 5. Крім того, починаючи з 2000 року, спеціальний трудовий стаж повинний бути зазначений в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. В разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника, як у випадку позивачки за період роботи в колгоспі (КСП) ім. XX з`їзду КПРС та Кооперативі «Колядівський» рішення про підтвердження спеціального стажу приймаються комісіями створеними при головних управліннях Пенсійного фонду України в областях та порядку, затвердженому постановою Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.10.2018 про підтвердження стажу роботи дояркою за період з січня 1988 року по лютий 2007 року та наданого до заяви пакету документів, Комісією при головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області прийнято рішення про часткове підтвердження права на зарахування періоду роботи в якості доярки, а саме: з 01.01.1998 по 31.12.1991 та з 01.01.1999 по 28.02.2007, а також про відмову в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи в якості доярки з 01.01.1992 по 31.12.1998, у зв`язку з відсутністю відомостей про виконання встановлених норм обслуговування тварин. Періоди роботи в діючих підприємствах, а саме: з 01.03.2007 по 30.04.2011 в ПП СВФ «Агро» та з 01.05.2011 по 18.05.2018, в ПАТ СВФ «Агротон» Центральний регіон» не зараховані до стажу в якості доярки по причині відсутності вище зазначених уточнюючих довідок та відсутності даних щодо пільгового стажу за ці періоди в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійного Страхування. На підставі записів в трудовій книжці не встановлюється право на пільгове пенсійне забезпечення, оскільки в трудовій книжці не зазначені всі необхідні відомості, які б підтверджували, зокрема, встановлення норм обслуговування тварин та їх виконання протягом заявленого періоду роботи дояркою. За наявними документами стаж в якості доярки підтверджено в кількості 09 років 10 місяців 27 днів.

На підставі викладеного Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 01.08.2018 позивач звернулась до Старобільського ОУПФУ Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 61-62).

Рішенням Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 12.11.2018 №19, відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії (а.с. 63).

Листом Старобільського ОУПФУ Луганської області від 28.12.2018 №11771/03-02 повідомлено, що пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ № 637 від 12.08.1993, зазначено, що для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств (або їх правонаступників) за встановленою формою згідно додатку № 5. Крім того, починаючи з 2000 року, спеціальний трудовий стаж повинний бути зазначений в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. В разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника, як у випадку позивачки за період роботи в колгоспі (КСП) ім. XX з`їзду КПРС та Кооперативі «Колядівський» рішення про підтвердження спеціального стажу приймаються комісіями створеними при головних управліннях Пенсійного фонду України в областях та порядку, затвердженому постановою Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.10.2018 про підтвердження стажу роботи дояркою за період з січня 1988 року по лютий 2007 року та наданого до заяви пакету документів, Комісією при головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області Прийнято рішення про часткове підтвердження права на зарахування періоду роботи в якості доярки, а саме: з 01.01.1998 по 31.12.1991 та з 01.01.1999 по 28.02.2007, а також про відмову в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи в якості доярки з 01.01.1992 по 31.12.1998, у зв`язку з відсутністю відомостей про виконання встановлених норм обслуговування тварин. Періоди роботи в діючих підприємствах, а саме: з 01.03.2007 по 30.04.2011 в ПП СВФ «Агро» та з 01.05.2011 по 18.05.2018, в ПАТ СВФ «Агротон» Центральний регіон» не зараховані до стажу в якості доярки по причині відсутності вище зазначених уточнюючих довідок та відсутності даних щодо пільгового стажу за ці періоди в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійного Страхування. На підставі записів в трудовій книжці не встановлюється право на пільгове пенсійне забезпечення, оскільки в трудовій книжці не зазначені всі необхідні відомості, які б підтверджували, зокрема, встановлення норм обслуговування тварин та їх виконання протягом заявленого періоду роботи дояркою. За наявними документами стаж в якості доярки підтверджено в кількості 09 років 10 місяців 27 днів (а.с. 15-16).

Зазначене також підтверджується рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області від 07.11.2018 №10/23 (а.с. 71-72).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Стаття 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1058-IV передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат (абзац 4 частини 2 статті 5 Закону № 1058-IV).

Закон № 1058 доповнено розділом XIV-1«Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV, жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року (абзац 5 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , а із заявою про підтвердження стажу роботи звернулась 16.10.2018, тобто на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії досягла необхідного віку - 51 рік, встановленого статтею 114 Закону № 1058-IV.

Поряд з цим, статтею 114 Закону № 1058-IV, визначені й інші вимоги, необхідні для отримання жінками, які працюють доярками (операторами машинного доїння) пенсії за віком на пільгових умовах, а саме наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-XII (далі - Закону № 1788-XII).

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначена правова норма кореспондується з пунктом 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від за № 58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція № 58).

Так, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно п. 1.5. питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників", цією Інструкцією та іншими актами законодавства.

Так, відповідно до п. 4 постанови КМУ від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Посилання відповідача у своєму відзиві на ту обставину, що в трудовій книжці колгоспника позивача відсутні записи на підтвердження факту виконання позивачем норм обслуговування тварин, суд вважає їх безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Аналізуючи чинні нормативно - правові акти України, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає про те, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.

Усі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством.

При цьому, самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.

Відтак, суд зауважує, що позивач, як особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому відсутність записів на підтвердження факту виконання позивачем норм обслуговування тварин не може бути підставою для не зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача на посаді доярки (оператора машинного доїння).

Крім того, зазначеним правовим нормам відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Порядком, який визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника є Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (далі - Порядок № 18-1).

Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії) (пункт 3 Порядку № 18-1).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 18-1 Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи:

1) заяву про підтвердження стажу роботи;

2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);

3) трудову книжку;

4) документи, видані архівними установами, зокрема:

а) довідку про заробітну плату;

б) копії документів про проведення атестації робочих місць;

в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7, згідно якого до свинарок безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу доярками, свинарками, мають відповідні посвідчення, які постійно зайняті протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Дояркам, свинаркам які відпрацювали повний польовий період на колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, доярки та свинарки яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "доярка" та свинарка, запроваджена в 1961 році.

Строк зберігання первинних документів підприємств, організацій, установ визначено Наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України "Про затвердження переліку типових документів" №41 від 20.07.98 року. Згідно даного Наказу строк зберігання первинних документів, наряди, табелі обліку робочого часу, графіки та т.і. становить 3 роки.

Судом встановлено, що пільговий стаж позивача дояркою за період з 01.01.1992 по 31.12.1998 архівними довідками Архівного відділу Новоайдарської РДА, «Трудовий архів Новоайдарського району» №№ Х-2/76 від 20.06.2018, № Х-1/73 від 20.06.2018, №3-Х/543 від 22.06.2018, 3-Х/536 від 22.06.2018, 3-Х/530 від 22.06.2018, 3-Х/537 від 22.06.2018, 3-Х/531, 3-Х/532 від 22.06.2018, 3-Х/539 від 22.06.2018, 3-Х/533 від 22.06.2018, 3-Х/534 від 22.06.2018, 3-Х/540 від 22.06.2018, №3-Х/541 від 22.06.2018, 3-Х/535 від 22.06.2018; індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 (а.с. 26-47).

Також судом встановлено, що пільговий стаж позивача дояркою за період з 01.03.2007 по 30.04.2011 та з 01.05.2011 по 18.05.2018 в ПП СВФ «Агро» та в ПАТ СВФ «Агротон» підтверджується відповідними записами в трудовій книжці Позивача (а.с. 18-20) та довідками, виданими СВФ «Агро» та в ПАТ СВФ «Агротон»: від 31.01.2019 №06ВК-19, від 13.07.2018 №7ВК, від 07.06.2018 №23 індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 (а.с. 21, 23-24).

Відповідачем не заперечується, що Позивач у спірні періоди працювала на посаді доярки (оператора машинного доїння). При цьому, відповідач зазначає, що єдиною підставою для не зарахування до пільгового стажу позивача періодів її роботи дояркою є відсутність відомостей щодо виконання встановлених норм обслуговування тварин.

У свою чергу, відповідачем жодним чином не зазначено, яким саме нормативно - правовим актом встановлено норми обслуговування тварин, та яким чином вони мають визначатися, якщо підприємство ліквідовано та відомості в архіві не збереглися.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі Ковач проти України від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі Чуйкіна проти України від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі Швидка проти України від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Отже, трудовою книжкою, та відповідними доказами доведено пільговий характер роботи позивача, пільговий стаж позивача на посадах доярки, що відповідає необхідним умовам для призначення пільгової пенсії.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на встановлені обставини та на правове регулювання спірних правовідносин, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог, та: визнати протиправним та скасувати Рішення від 12.11.2018 № 19; зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з обранням належного та ефективного способу захисту порушених прав позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходь з такого.

За приписами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою суду від 07 червня 2019 року відстрочено Позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі (а.с. 1-2).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд дійшов висновку, що судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області у сумі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 12.11.2018 №19 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код: 41246506, місцезнаходження: 92704, Луганська обл., Старобільський район, місто Старобільськ, квартал Дружби, будинок 1 А) призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з дня звернення із заявою про призначення пенсії - з 01.08.2018, з урахуванням правової позиції суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код: 41246506, місцезнаходження: 92704, Луганська обл., Старобільський район, місто Старобільськ, квартал Дружби, будинок 1 А) на користь Державного бюджету України за банківськими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Ірметова