Рішення № 82866798, 02.07.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року Справа № 280/385/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - позивач) до Головного управління Держпраці в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №ЗП945/565/АВ-П1763П565/ЗП 1795/580/АВ/П/ЗБ-ФС від 04.10.2018 про накладення штрафу в розмірі 11169,00 грн.

Ухвалою суду від 05.03.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 02.04.2019.

02.04.2019 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду адміністративної справи з підстави перебування представника на лікарняному.

Ухвалою суду від 02.04.2019 відкладено підготовче засідання на 21.05.2019, а також продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

В судовому засіданні 21.05.2019 оголошено перерву в розгляді справи до 19.06.2019.

Ухвалою суду від 19.06.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд адміністративної справи по суті на 02.07.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що несвоєчасна виплата заробітної плати по всім філіям підприємства пов`язана з недостатнім фінансуванням і виконанням невідкладних державних завдань по забезпеченню безпечних умов проїзду по дорогам області в кредит. У зв`язку із чим вважає, що вина керівництва філій у несвоєчасній виплаті заробітної плати відсутня. З приводу оскаржуваної постанови зазначає, що остання прийнята в суперечить положенням статті 61 Конституції України, оскільки відповідачем виносяться постанови про накладення різних сум штрафу по всім філіям райавтодорів, які є структурними підрозділами позивача і не є юридичними особами. Відтак, на думку позивача, має місце притягнення двічі до відповідальності за одне і те саме правопорушення. Крім того зазначає, що 07.06.2018 ухвалою Господарського суду Запорізької області по справі №908/671/18 відкрито провадження у справі про банкрутство позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відтак, відповідач не мав права застосовувати штрафні санкції під час дії мораторію. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити, а адміністративну справу розглядати в порядку письмового провадження.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що позивач у позові жодним чином не спростовує виявлені в ході інспекційних відвідувань порушень строків виплати заробітної плати. Зазначає, що відповідно до положень частин 5, 7 статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія запровадженого мораторію не розповсюджується на задоволення вимог поточних кредиторів та на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування. Також, відповідач спростовує посилання позивача на порушення статті 61 Конституції України та вважає, що штраф правомірно застосовано саме до юридичної особи за встановлені факти несвоєчасної виплати заробітної плати на різних філіях підприємства. З огляду на викладене, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, а адміністративну справу розглядати в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Відповідно до приписів ч.4 ст.229 КАС України, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалась.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 06.09.2018 до ГУ Держпраці у Запорізькій області від Державної служби України з питань праці, у зв`язку із надходженням до останнього листа Служби безпеки України від 13.08.2018 №99/564-ДСК, надійшов лист про вжиття заходів реагування відносно філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Запорізький облавтодор» та філії «Токмацький райавтодор» ДП «Запорізький облавтодор» (а.с.87).

06.09.2018 першим заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області видано наказ №1435, яким наказано організувати здійснення інспекційного відвідування у філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Запорізький облавтодор» з питань дотримання законодавства про працю з проведення у термін до 21.09.2018 (а.с.91).

Крім того, 06.09.2018 ГУ Держпраці у Запорізькій області видано направлення на проведення інспекційного відвідування філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Запорізький облавтодор» (а.с.92).

З матеріалів справи вбачається, що у період з 10.09.2018 по 11.09.2018 інспектором Головного управління Держпраці у Запорізькій області Бохан Н.В. проведено інспекційне відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, за результатами якої складено Акт інспекційного відвідування від 11.09.2018 №ЗП945/565/АВ-ЗП1763П565.

Відповідно до висновку Акту інспекційного відвідування встановлено порушення позивачем ч.1, 2 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці» - в філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Запорізький облавтодор» заробітна плата виплачується з порушенням строків, яка визначена чинним законодавством. Так, заробітна плата за квітень 2018 року виплачена - 05.06.2018, 24.07.2018, 26.06.2018, 01.08.2018, 02.08.2018. Заробітна плата за травень 2018 року виплачена - 24.07.2018, 08.08.2018, 22.08.2018, 10.09.2018. Частково виплачена заробітна плата за червень 2018 року - 24.07.2018, 31.07.2018, 08.08.2018, 22.08.2018. Частково виплачена заробітна плата за липень 2018 року - 08.08.2018, 22.08.2018. Станом на 10.09.2018 заборгованість із виплати заробітної плати становить 1150,7 тис.грн: заробітна плата за червень 2018 року у розмірі - 551, тис.грн. перед 124 працівниками; заробітна плата за липень 2018 року у розмірі - 599,7 тис.грн. перед 127 працівниками (а.с.99).

Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 11.09.2018 №ЗП945/565/АВ-ЗП1763П565 підписав начальник філії Ткаченко С .В. Також наявна відмітка про отримання уповноваженою особою об`єкта відвідування копії акту.

Крім того, 10.09.2018 першим заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області видано наказ №1444, яким наказано організувати здійснення інспекційного відвідування філії «Токмацький райавтодор» ДП «Запорізький облавтодор», з питань додержання законодавства про працю та проведення у термін по 12.09.2018 (а.с.104).

Також, 10.09.2018 ГУ Держпраці у Запорізькій області видано направлення на проведення інспекційного відвідування №764 (а.с.105).

12.09.2018 інспектором праці Головного управління Держпраці у Запорізькій області Кропивою С.А. проведено інспекційне відвідування у філії «Токмацький райавтодор» ДП «Запорізький облавтодор», за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 12.09.2018 №ЗП1795/580/АВ.

Актом встановлено порушення частин 1, 2 статті 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці», а саме: порушення строків виплати заробітної плати. Так, на філії станом на 12.09.2018 має місце заборгованість із виплати заробітної плати 59 працівникам в сумі 448,7 тис.грн. в середньому за 2 місяці; останні виплати заробітної плати проводились 08.08.2018 за травень 2018 року в сумі 98,8 тис.грн., 22.08.2018 за травень 2018 в сумі 173,4 тис.грн., 10.09.2018 за залишок за травень 2018 в сумі 119,03 тис.грн. Заробітна плата за червень, липень 2018 року залишається невиплаченою.

Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 12.09.2018 №ЗП1795/580/АВ підписав в.о. начальника філії Гаєнков І.О. Також наявна відмітка про отримання зазначеною особою об`єкта відвідування копії акту.

04.10.2018, за результатами розгляду вищевказаних актів інспекційного відвідування, заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненко О.О. винесено постанову про накладення штрафу № ЗП945/565/АВ-П1763П565/ ЗП1795/580/АВ/П/ЗБ-ФС від 04.10.2018 в розмірі 11169,00 грн. на позивача за порушення вимог частин 1,2 статті 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці», які виявлено під час інспекційних відвідувань.

Позивач, не погодившись з постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень..

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Згідно ч.5 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 від 1947 року (далі - Конвенція), інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.

Згідно статті 16 Конвенції, інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) (далі - Порядок №295).

Пунктом 2 Порядку №295 визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

Держпраці та її територіальних органів;

виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Відповідно до пп.5 п.5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.

Згідно пп.1 п.11 Порядку №295, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Відповідно до п.19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно п.20 Порядку №295, Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Стосовно встановленого порушення ч.1, 2 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 2 статті 115 КЗпП України передбачено, що у разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Аналогічні положення містяться і в частині 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці».

Так, судом встановлено, що філією «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця» заробітна плата: за квітень 2018 року виплачена - 05.06.2018, 24.07.2018, 26.06.2018, 01.08.2018, 02.08.2018; за травень 2018 року виплачена - 24.07.2018, 08.08.2018, 22.08.2018, 10.09.2018; частково виплачена заробітна плата за червень 2018 року - 24.07.2018, 31.07.2018, 08.08.2018, 22.08.2018; частково виплачена заробітна плата за липень 2018 року - 08.08.2018, 22.08.2018.

Також, судом встановлено, що філією «Токмацький райавтодор», останні виплати заробітної плати проводились 08.08.2018 за травень 2018 року в сумі 98,8 тис.грн., 22.08.2018 за травень 2018 в сумі 173,4 тис.грн., 10.09.2018 за залишок за травень 2018 в сумі 119,03 тис.грн. Заробітна плата за червень, липень 2018 року залишається невиплаченою.

Тобто, вбачається порушення строків виплати філіями, передбачених ч.1, 2 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці».

Позивачем зазначене порушення не спростовано, а лише зазначено, що причиною несвоєчасних розрахунків по заробітній платі є недостатнє фінансування підприємства та виконання невідкладних державних завдань по забезпеченню безпечних умов проїзду по дорогам області в кредит.

Проте, суд зазначає, що відповідно до приписів статті 24 Закону України «Про оплату праці», своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Щодо посилання позивача про порушення відповідачем вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» при винесенні оскаржуваної постанови, суд зазначає наступне.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.06.2018 по справі №908/671/18 відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Частиною 2 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Відповідно до з ч.3 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

В силу ч.5 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор). Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв`язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов`язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов`язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов`язання.

Отже, з аналізу зазначених норм вбачається, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Таким чином, що стосується зобов`язань поточних кредиторів, то за цими зобов`язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов`язаннями, похідними від основного зобов`язання, а тому оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.03.2019 у справі 825/1397/17.

За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність посилань позивача на положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки такі не впливають на законність прийнятого відповідачем рішення.

Щодо твердження позивача про безпідставність проведення перевірки філій та застосування штрафу до ДП «Запорізький облавтодор», суд зазначає наступне.

Дочірнє підприємство «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» відповідно до Статуту, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 13.01.2012 №10, є юридичною особою.

Філія «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця» та філія «Токмацький райавтодор» створені як відособлені підрозділи ДП «Запорізький облавтодор».

Суд зазначає, що Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №295, надавав посадовим особам ГУ Держпраці повноваження проводити інспекційні відвідування, як юридичних осіб, так і їх відокремлених підрозділів.

В свою чергу, у відповідності до абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Тобто, чинним законодавством України застосування штрафних санкцій передбачено лише до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що свідчить про правомірність застосування штрафних санкцій до ДП «Запорізький облавтодор», за виявлені порушення у його філіях.

Відповідно до ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Однак, посилаючись на порушення відповідачем вимог статті 61 Конституції України позивач не надав суду будь-яких документальних підтверджень наявності інших рішень відповідача про притягнення Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» до одного виду юридичної відповідальності та за одне й те саме правопорушення.

В свою чергу, суд зазначає, що виявлення фактів недотримання іншими філіями підприємства вимог статті 24 Закону України «Про оплату праці» та статті 115 КЗпП України та за інший період не може вважатись одним і тим самим правопорушенням.

Судом під час розгляду адміністративної справи встановлено, що перевірки відокремлених підрозділів здійснювались у різний період, а предметом перевірки були різні періоди виплати заробітної плати, що спростовує твердження позивача про притягнення двічі до відповідальності за одне й те саме порушення.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» «Автомобільні дороги України».

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" (69095, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623) до Головного управління Держпраці в Запорізькій області (69032, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) про скасування постанови - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова