Рішення № 82866514, 03.07.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2019 р. справа № 300/1054/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тимощука О.Л.,

за участю: секретаря судового засідання - Ткачук О.П.,

представника відповідача - Кононової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Івано-Франківської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2019/00438, а також рішення про коригування митної вартості товарів №UA206020/2019/000404/2 від 19.03.2019, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), 16.05.2019 звернулася в суд з позовною заявою до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2019/00438, а також рішення про коригування митної вартості товарів №UA206020/2019/000404/2 від 19.03.2019.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України, за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу (марки Skoda, модель Fabia, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1598 см3, 2013 року випуску), та обраний метод його визначення - основний (за ціною договору (контракту)) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), здійснено визначення митної вартості товару, який ввозився позивачем на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок вказаного, відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2019/00438 та оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів №UA206020/2019/000404/2 від 19.03.2019.

Відповідно до тверджень позивача, на підставі рахунку-фактури №19/18/0024 від 07.03.2019 ОСОБА_2 придбала за ціною 80165,28 чеських крон у Чеській республіці вищевказаний автомобіль. При перетині кордону України і декларуванні, декларант ТзОВ «Брок Бізнес Альянс» визначив митну вартість транспортного засобу за ціною договору (контракту). На переконання позивача, відповідач безпідставно поставив під сумнів подані документи, без належного на те обґрунтування, відтак, застосування резервного методу для визначення митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості з 80165 чеських крон до 111 813,79 суттєво порушує права позивача. На підставі вказаного, ОСОБА_2 просить суд визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, судовий розгляд справи призначено на 17.06.2019 о 10:00 год (а.с.1-2).

Ухвалою суду від 27.05.2019 виправлено описку в ухвалі Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 про відкриття провадження в адміністративній справі №300/1054/19, шляхом зміни у пункті 3 резолютивної частини вказаного судового рішення дати судового розгляду на « 18 червня 2019 року о 10 год 00 хв» (а.с.34-35).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву від 05.06.2019 №588/09-10-10-24, який надійшов на адресу суду 07.06.2019 (а.с.44-48). У відзиві представник не погодилась з позовними вимогами, доводами позивача та в обґрунтування своїх заперечень зазначила таке. Під час митного оформлення позивачем автомобіля марки Skoda, модель Fabia, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1598 см3, 2013 року випуску, надано бухгалтерський документ, який зазначає, що сплачено 80 165 чеських крон, однак, такий документ не містить ідентифікуючих даних, згідно із пунктом 5 частини 2 статті 53 Митного кодексу України, а тому, наданий рахунок-фактура не підтверджує сплату коштів саме за вказаний транспортний засіб. Також, представник звернула увагу на розбіжності у ціні за автомобіль, що вказана у митній декларації країни відправлення у позовній заяві (80 665 чеських крон, замість 80 165), та не включення позивачем до митної вартості витрат на брокерську винагороду. Представник вказала на те, що відповідачем повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, однак, неповноту заявлених відомостей у встановлений строк декларантом не усунено; вимоги про проведення письмової консультації до митного органу не надходило. Відтак, враховуючи те, що надані до митного оформлення документи не підтверджують об`єктивно та достовірно заявлену митну вартість, на переконання представника відповідача, дії та рішення останнього відповідають вимогам чинного законодавства, а тому, у задоволенні вимог ОСОБА_2 слід відмовити у повному обсязі.

На адресу суду 18.06.2019 від відповідача надійшли письмові пояснення по справі за №628/09-70-10-24 від 17.06.2019, стосовно методу, який застосовано при коригуванні митної вартості транспортного засобу позивача. Зазначено про те, що за основу взято витяг з каталогу Schwacke №299828/S, який рекомендований до використання при проведенні товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. У поясненнях представник також зауважила, що у товаросупровідному документі - рахунку-фактурі не зазначено про те, що автомобіль має пошкодження, та відсутній сам опис будь-яких пошкоджень, тому, вартість транспортного засобу зменшено на 3% з огляду на перепробіг (а.с.105 та зворотній бік).

У зв`язку із необхідністю витребування додаткових доказів, у судовому засіданні, призначеному на 18.06.2019 оголошено перерву, судовий розгляд призначено на 01.07.2019 о 10:00 год (а.с.111-114).

Позивачем 18.06.2019 подано до суду відповідь на відзив (а.с.116 та зворотній бік). Із висновками представника відповідача у відзиві на позов позивач не погодилась, зазначила про те, що витребовуючи додаткові документи відповідач не вказав, які саме розбіжності чи ознаки підробки виявлено у поданих декларантом документах; окрім переліку необхідних документів відповідачем не зазначено про обставини, які викликають обґрунтований сумнів щодо заявленої митної вартості. Також, у рішенні про коригування митної вартості відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності відповідачем прийнято рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару. Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому саме такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана - недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості (за ціною договору).

У зв`язку із перебуванням судді Тимощука О.Л. у відрядженні, судове засідання, призначене на 01.07.2019 не відбулося, що підтверджується довідкою по справі (а.с.119). Судовий розгляд справи призначено на 03.07.2019, про що повідомлено сторін належним чином, шляхом направлення повісток про виклик (а.с.120-121).

В судовому засіданні 03.07.2019 представнику позивача відмовлено у допуску до участі у розгляді справи, з огляду на повторну відсутність належного підтвердження повноважень адвоката як представника, передбаченого частиною четвертою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила, вважає рішення про коригування митної вартості та картку відмови у прийнятті митної декларації такими, що прийняті у відповідності до норм митного законодавства, з урахуванням усіх обставин, натомість доводи, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив, висновків представника відповідача не спростовують, неправомірність дій та рішень Івано-Франківської митниці ДФС не доводять. Враховуючи наведене, представник просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Судом, розглянувши за правилами, встановленими статтею 262 КАС України дану адміністративну справу, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, зміст відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, додаткових письмових пояснень, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановлено такі обставини.

Позивачем 07.03.2019 придбано у ТзОВ «БУТАН» транспортний засіб - легковий автомобіль марки Skoda, модель Fabia, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1598 см3, 2013 року випуску. Вартість автомобіля позивачем сплачено готівкою у сумі 80 165,00 чеських крон 07.03.2019. Вказана обставина підтверджується наявною в матеріалах справи копією рахунку-фактури (фактури-податкового документа) №19/18/0024 від 07.03.2019 (а.с.23, 26).

Оплату транспортного засобу у вищевказаному розмірі позивачем підтверджено і наявною у матеріалах справи копією квитанції №Р19/40/0021 від 07.03.2019, виданою продавцем ТзОВ «БУТАН» (а.с.21, 24).

Декларантом - ТзОВ «Брок Бізнес Альянс», в інтересах ОСОБА_3 , довірителем якого є ОСОБА_2 , 18.03.2019 подано до Івано-Франківської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA206020/2019/403216, якою задекларовано для митного оформлення товар, що ввозиться на територію України, а саме: марки Skoda, модель Fabia, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1598 см3, номер двигуна НОМЕР_7 , потужність двигуна 55kW, 2013 року випуску. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 80 165 чеських крон (CZK) - графа "42" митної декларації (а.с.11).

Одночасно із митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено рахунок-фактуру №19/18/0024 від 07.03.2019 (а.с.23, 26), акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 13.03.2019 №UA 3/2019/18310 (а.с.81-82); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10.01.2019 НОМЕР_5 (а.с.14-17); бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару №Р19/40/0021 від 07.03.2019 (а.с.21, 24); внутрішній договір-доручення ННО 841565 від 11.03.2019 (а.с.29); сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.009.84144-19 від 14.03.2019 (а.с.53-54); копію митної декларації країни відправлення №MRN 19CZ561000025B4FJR3 від 08.03.2019 (а.с.22, 25); паспорт громадянина України із відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_8 від 04.03.1997 (а.с.64-65).

Подання таких документів відповідач не заперечує.

Інспектором Івано-Франківської митниці ДФС, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації та доданих до неї документів, того ж дня - 18.03.2019 направлено декларанту електронні повідомлення про початок консультації та про надання додаткових документів, які підтверджують вартість придбаного транспортного засобу, відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України - банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару (а.с.84, 85).

У відповідь, декларантом ТзОВ «Брок Бізнес Альянс» Грабельником Л.С. 18.03.2019 направлено інспектору повідомлення про відсутність можливості подати інші банківські, платіжні документи для підтвердження заявленої митної вартості автомобіля ОСОБА_2 Просив винести рішення про коригування митної вартості раніше 10-денного терміну (а.с.51).

Враховуючи відмову декларанта надати додаткові документи, Івано-Франківською митницею ДФС 19.03.2019 відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у відповідності до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206020/2019/00438. Згідно із даною карткою відмови, митна вартість транспортного засобу визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України). Джерело інформації: АСАУР ДФС. Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове залучення спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN-кодом НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 4 365. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені пунктом 5 частини 2 статті 55 та главою 4 Митного кодексу України (а.с.86).

У зв`язку із наведеним, Івано-Франківською митницею ДФС здійснено коригування митної вартості транспортного засобу та 19.03.2019 прийнято оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України) у розмірі 111 813,79 CZK (чеських крон) (а.с.88-90).

Не погоджуючись із таким рішенням митного органу та з метою випуску придбаного автомобіля у вільний обіг, декларантом позивача подано електронну митну декларацію №UA206020/2019/403255 від 19.02.2019 та визначено вартість автомобіля у розмірі 96 363,22 CZK (графа « 45» МД) (а.с.92).

У судовому засіданні, з метою встановлення причини наявних розбіжностей у митній вартості, зазначеній у рішенні про коригування митної вартості товарів та електронній митній декларації №UA206020/2019/403255, представником відповідача надано додаткові пояснення та письмові докази по справі.

Так, судом встановлено, що з огляду на розбіжність у курсі валюти, станом на момент подання нової митної декларації, та зазначеному відповідачем у рішенні про коригування митної вартості транспортного засобу, старшим державним інспектором Стефанишиним В.М. складено аркуш коригування митної декларації від 19.03.2019 № UA206020/2019/403255, відповідно до якого, відомості, що зазначені у митній декларації, зокрема, у графі « 45» в розмірі 96 363,22 CZK, повинні бути вказані в сумі 134 407,24 CZK (а.с.127). Так, з огляду на проведене коригування митної вартості, у графі « 45» МД №UA206020/2019/403255 від 19.03.2019 вартість автомобіля вказано у розмірі 134 407,24 CZK (а.с.126).

Позивач, з метою скасування оскарженого рішення про коригування митної вартості 19.03.2019 звернулась із заявою до начальника Івано-Франківської митниці ДФС. У заяві вказала на те, що до митного оформлення декларантом подано усі необхідні документи, що підтверджують придбавання автомобіля саме за заявленою митною вартістю (а.с.27).

У відповідь позивачу направлено листа від 26.03.2019 №564/10/09-70-19-30, у якому роз`яснено про те, що до митного оформлення не надано банківського платіжного документа, що підтверджує заявлену митну вартість транспортного засобу, рішення митного органу про коригування вартості автомобіля прийнято з використанням в якості цінової інформації спрацювання АСАУР за кодами 105-2 106-2 та автоматично визначено вартість у розмірі 4 356 EUR, відтак, підстав для перегляду рішення про коригування митної вартості Івано-Франківської митниці ДФС немає (а.с.28 та зворотній бік).

Не погоджуючись із рішеннями відповідача, для захисту свого порушеного права позивач звернулась із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує таке.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 (надалі, також - МК України, Кодекс).

За приписами частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із частиною 1 статті 248 коментованого Кодексу, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Положеннями статті 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Наведене встановлено частинами 1, 2 статті 51 МК України.

Згідно із частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту,є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

У відповідності до частини 5 статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Статтею 53 МК України визначено перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, що встановлено частиною 1 статті 53 МК України.

Згідно із частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналіз частин 1 та 2 статті 53 МК України свідчить про те, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Судом встановлено, що подані декларантом позивача 18.03.2019 до митного оформлення документи (декларація митної вартості, рахунок-фактура, платіжний документ (квитанція), що підтверджує сплату коштів) за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 МК України.

Як встановлено судом з матеріалів справи, єдиною підставою здійснення відповідачем коригування заявленої митної вартості автомобіля слугувала невідповідність поданої до митного оформлення квитанції вимогам статті 53 Митного кодексу України, з огляду на відсутність реквізитів, необхідних для ідентифікації товару.

Суд вважає таку позицію Івано-Франківської митниці ДФС помилковою, та з цього приводу зазначає таке.

У відповідності до копії рахунку-фактури №19/18/0024 від 07.03.2019 ОСОБА_2 придбано у ТзОВ «БУТАН» транспортний засіб - легковий автомобіль, вартість якого сплачено готівкою того ж дня у сумі 80 165,00 чеських крон (CZK). Вказаний документ містить усі необхідні реквізити сторін: продавця ТзОВ «БУТАН» та покупця - ОСОБА_2 , їх особисті підписи, а також, відтиск печатки фірми продавця. Водночас, рахунок-фактура містить відомості стосовно ідентифікації транспортного засобу - VIN-код НОМЕР_1 .

Разом із рахунком-фактурою до митного оформлення надано квитанцію №Р19/40/0021 від 07.03.2019, якою підтверджено отримання продавцем ТзОВ «БУТАН» коштів за проданий ОСОБА_2 автомобіль Шкода Фабія RZ 3АМ7206, відповідно до рахунку-фактури №19/18/0024 у повному обсязі 07.03.2019. Вказаний документ скріплено підписами обох сторін та відтиском печатки фірми продавця і, на переконання суду, є тим належним платіжним документом, що підтверджує вартість придбаного товару та містить всі необіхдні реквізити для його ідентифікації.

Враховуючи наведене, твердження відповідача про те, що платіжний документ, яким підтверджується придбання автомобіля не містить ідентифікуючих відомостей про придбаний товар не відповідають встановленим обставинам справи, оскільки квитанція №Р19/40/0021 від 07.03.2019 містить відмітку про те, що кошти сплачено позивачем на виконання рахунку-фактури №19/18/0024 від 07.03.2019, яка у свою чергу, містить відомості щодо VIN-коду придбаного транспортного засобу, який у повному обсязі відповідає коду, зазначеному у посвідченні про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.18), сертифікаті відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.009.84144-19 від 14.03.2019 (а.с.53-54), декларації країни відправлення №MRN 19CZ561000025B4FJR3 від 08.03.2019 (а.с.22, 25) та свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (а.с.77-80).

За змістом частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Наведене передбачено частиною 4 статті 57 МК України.

Згідно із частиною 5 вказаної статті, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 Кодексу.

При цьому, відповідно до частини 6 статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною 2 коментованої статті МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

У відповідності до частин 1, 2, 3 та 5 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як передбачено частиною 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Разом з цим, відповідно до частини 7 статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.

Коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу відповідачем проведено у зв`язку із відсутністю у документах, поданих декларантом, банківського платіжного документа чи будь-якого іншого платіжного документа, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Проте, виходячи з вищенаведених встановлених обставин справи, на переконання суду, сумнів митного органу в правильності визначення митної вартості товару - транспортного засобу: марки Skoda, модель Fabia, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1598 см3, 2013 року випуску, що був у використанні, виходячи виключно з відсутності ідентифікуючих ознак у банківських/платіжних документах, є безпідставний, необґрунтований, такий що не відповідає встановленим фактичним обставинам, та зроблений без з`ясування усіх обставин і належної оцінки поданих до розмитнення платіжних документів.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно з якою посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Також, суд зазначає, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у прийнятті митної декларації не містять жодних обґрунтувань стосовно наявних сумнівів у правильності заявленої митної вартості транспортного засобу.

В контексті вказаного, суд звертає увагу на те, що згідно правових висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 11.09.2012 в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладених в постанові від 30.10.2018 в справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Враховуючи наведене, на переконання суду, посилання відповідача на відсутність ідентифікуючих даних транспортного засобу у поданих платіжних документах, як єдину підставу виникнення обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної митної вартості транспортного засобу та винесення оскаржуваних картки відмови і рішення про коригування митної вартості є безпідставним та доводів позивача не спростовує.

Таким, чином, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності орган доходів і зборів мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.

Як зазначалося судом, відповідач визначив митну вартість автомобіля позивача за шостим (резервним) методом (стаття 64 МК України). Обґрунтовуючи неможливість застосування кожного попереднього методу розмитнення, представником відповідача у відзиві на позовну заяву зазначено таке:

- використання методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (стаття 59 МК України) та методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (стаття 60 МК України) не здійснюється через те, що можливості знайти ідентичний, аналогічний або подібний товар немає, бо критерії, які зазначені дуже різняться;

- метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України) та метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) (стаття 63 МК України) не були використані у зв`язку із відсутністю в органу доходів і зборів інформації щодо основи для віднімання чи додавання вартості.

Проте, в обґрунтування вищезазначених доводів, представником не надано жодного письмового доказу.

Зміст письмових пояснень по справі свідчить про те, що за основу визначення митної вартості товару взято ''джерело інформації'' відомості з програмного продукту SuperSchwacke.

Суд критично ставиться до такої інформації, за допомогою якої, як свідчить матеріали справи і оскаржуване рішення, визначено митну вартість товару у розмірі 4 365 EUR (111 813,79 CZK), з огляду на такі підстави.

По-перше, вказана інформація SuperSchwacke, долучена представником відповідача до матеріалів справи, сформована на іноземній (німецькій) мові (а.с.106-107). Належним чином засвідченого перекладу вказаного документа на українську мову суду не надано.

По-друге, відповідач не обґрунтував підставність і правомірність використання у спірному випадку відомостей оціночної діяльності саме програмного продукту SuperSchwacke.

По-третє, відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу за допомогою програмного комплексу SuperSchwacke з врахуванням ПДВ. Однак, безпосередній переклад з німецької на українську мови витягу з програмного комплексу SuperSchwacke (а.с.107) свідчить про наявність у ньому інформації про два види вартості: "Verkaufswert (Schwacke) inkl. Mehrwertsteuer 4 500 EUR" - "вартість продажу з урахуванням ПДВ 4 500 EUR " та "Еinkaufswert (Schwacke) inkl. Mehrwertsteuer 2 950 EUR"- "купівельна вартість з урахуванням ПДВ 2 950 EUR", inzahlungnahme angebot - платіжна пропозиція - 2 950 EUR. Будь-якого обґрунтування щодо застосування під час коригування митної вартості товару саме пункту «Verkaufswert (Schwacke) inkl. Mehrwertsteuer», представник відповідача не зазначила.

Варто відзначити й те, що інформація із програмного продукту SuperSchwacke містить запис виконаний на німецькій мові "vorbehaltlich der technischen Prufung", безпосередній переклад якого свідчить "підлягає технічній експертизі". Тобто, в будь-якому випадку, оцінка SuperSchwacke здійснена без безпосереднього технічного огляду (експертизи) щодо придбаного автомобіля.

Окрім цього, зі змісту витягу вказаного програмного продукту встановлено, що до характеристик транспортного засобу для визначення вартості автомобіля вказано пробіг, що становить 177 917 км, проте, як встановлено судом, фактичний пробіг придбаного автомобіля становить 209 039 (а.с.57). Будь-яких пояснень чи обґрунтування стосовно застосування вказаного числового значення пробігу представником суду не надано.

Таким чином, наслідком вказаних протиправних дій відповідача є безпідставне, в порушення статті 58 МК України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.

Обґрунтовуючи додатково правомірність винесення оскаржених рішення про коригування та картки відмови, представник відповідача у судових засіданнях звертала увагу суду на наявність розбіжностей в документах стосовно сплаченої вартості за придбаний автомобіль.

Так, згідно із рахунком-фактурою №19/18/0024 від 07.03.2019, вартість легкового автомобіля, придбаного позивачем склала 80 165 CZK, натомість, як випливає зі змісту декларації країни відправлення №MRN 19CZ561000025B4FJR3 від 08.03.2019, суму коштів, сплачених за транспортний засіб зазначено у розмірі 80 665 CZK. При цьому, декларантом (представником) покупця виступав продавець - ТзОВ «БУТАН». З огляду на вказане, представник відповідача зазначила про те, що декларантом при оформленні митної декларації, до вартості автомобіля не включено витрати на брокерську винагороду, посередницькі послуги за кордоном, що передбачено пунктом 1 частини 10 статті 58 МК України.

Однак, суд звертає увагу відповідача, що рішенням про коригування митної вартості розраховано вартість автомобіля саме у розмірі 111 813, 79 CZK, а не 80 665 CZK, як визначено у декларації. Враховуючи те, що єдиною підставою винесення оскаржених картки відмови та рішення слугувало неподання декларантом позивача додаткових платіжних документів, які містять ідентифікуючі ознаки транспортного засобу та висновок суду про безпідставність і необґрунтованість сумніву митного органу в правильності визначення митної вартості товару виключно з цих обставин, на переконання суду, невключення позивачем до митної вартості витрат на брокерську винагороду, що встановлено у судовому засіданні, а не під час митного оформлення відповідачем, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, та не підтверджує правомірність дій та рішень відповідача. Водночас, слід звернути увагу на положення частини 2 статті 77 КАС України, відповідно до якої, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Повідомлення відповідача про витребування додаткових доказів, картка відмови та рішення про коригування митної вартості не містять жодних відомостей щодо вищевказаних розбіжностей, а також вимоги про надання додаткових документів, на підтвердження сплати брокерської винагороди ТзОВ «БУТАН».

Разом з цим, суд зазначає, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Тому суд, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, зокрема, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості та ціну товару.

Така позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду України у постанові від 17.12.2013 по справі № 21-439а13.

Враховуючи наведене, суд не уповноважений переймати на себе повноваження митного органу в частині визначення митної вартості автомобіля, з огляду на не включення до такої вартості позивачем витрат на оплату брокерських послуг. Оскільки суд дійшов висновку про те, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови прийняті відповідачем за відсутності обґрунтованого сумніву та із порушенням встановлених Митним кодексом України вимог, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, відповідно до квитанції №75 від 13.05.2019 (а.с.3).

Учасниками справи не подано до суду доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, а тому в суду відсутні процесуальні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці ДФС №UA206020/2019/00438.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС №UA206020/2019/000404/2 від 19.03.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС (ідентифікаційний код - 39640261) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 ;

відповідач: Івано-Франківська митниця ДФС, адреса: вул. Короля Данила, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76010, код ЄДРПОУ - 39640261.

Рішення складене в повному обсязі 08 липня 2019 р.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.