Рішення № 82866298, 26.06.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2019 рокум. Ужгород№ 0740/1031/18 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, Управління комунальної власності та архітектури виконавчого комітету Мукачівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради (далі – відповідач 1), в якому просить суд: 1) Визнати протиправними дії Виконавчого комітету Мукачівської міської ради щодо невидачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки, а саме на реконструкцію міні АБЦ та кафетерію під офісні приміщення та надбудови мансардного поверху по АДРЕСА_1 в зв`язку з відсутністю згоди всіх співвласників домоволодіння АДРЕСА_2 . 2) Зобов`язати Виконавчий комітет Мукачівської міської ради надати містобудівні умови і обмеження на реконструкцію міні АБЦ та кафетерію під офісні приміщення та надбудови мансардного поверху по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач є власником нежитлових вбудованих приміщень АДРЕСА_3 на підставі Договору дарування від 11 жовтня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Федоровою Н.Г. Задля більш ефективного використання вже власного майна останній вирішив провести реконструкцію відповідних нежитлових приміщень під офісні приміщення та надбудувати мансардний поверх. З метою встановлення будівельних та технічних можливостей реалізації цього проекту позивач звернувся до ПП «Архбудконсул» для проведення технічного обстеження будівельних конструкцій об`єкту, за результатам якого позивачу було надано відповідний Звіт, яким передбачено, що реконструкція вбудованих приміщень АБЦ та кафетерію під офісні приміщення з надбудовами мансардного поверху у частині піддахового простору за адресою: АДРЕСА_4 Мукачево, вул. Ужгородська, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 . 2 - можлива, при отриманні державних будівельних норм та правил, згідно розробленої та погодженої проектно-технічної документації. 30 травня 2018 року позивач звернувся до виконавчого комітету Мукачівської міської ради із заявою про надання містобудівних умов і обмежень на забудову земельної ділянки, а саме на реконструкцію міні АБЦ та кафетерію під офісні приміщення та надбудови мансардного поверху по АДРЕСА_1 . 04 червня 2018 року вищевказана заява з відповідною проектною пропозицією в результаті обговорення було прийнято рішення проектну пропозицію позивача повернути на доопрацювання, а саме: надати згоду власників суміжних домоволодінь на проведення відповідних будівельних робіт. Позивач вважає відмову виконавчого комітету Мукачівської міської ради у наданні йому містобудівних умов і обмежень на реконструкцію власного нежитлового приміщення незаконною та такою, що порушує норми чинного законодавства.

08 листопада 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить суд відмовити у його задоволенні у зв`язку з тим, що при проведенні відповідних робіт з реконструкції та надбудови мансардного поверху позивачем можуть бути порушені права та інтереси власників суміжних домоволодінь. З доданого позивачем до заяви про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки ескізного проекту на реконструкцію міні АБЦ та кафетерію під офісні приміщення та надбудова мансардного поверху по АДРЕСА_1 вбачається, що надбудова мансардного поверху передбачена над в`їздом у двір загального користування (дуфорт). Крім того, конструкція зазначеного в`їзду (дуфорта) є спільною для буд. АДРЕСА_2 . Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦК України розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Відтак, у випадку надання позивачеві містобудівних умов та обмежень на реконструкцію міні АБЦ та кафетерію під офісні приміщення з надбудовою мансардного поверху без згоди власників суміжних домоволодінь, орган місцевого самоврядування порушить вимоги ч. 2 ст. 369 ЦК України. Таким чином, зважаючи на викладене вище відповідач вважає, що дії органу місцевого самоврядування щодо відмови у наданні ОСОБА_1 містобудівних умов і обмежень на реконструкцію міні АБЦ та кафетерію під офісні приміщення з надбудовою мансардного поверху по АДРЕСА_2 . АДРЕСА_6 , є законними, а тому у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Протокольною Ухвалою суду від 20.12.2018 року, занесеною до журналу судового засідання, до участі у справу було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

Третьою особою було подано письмові пояснення щодо адміністративного позову, згідно з якими ОСОБА_2 заперечує проти позову та просить відмовити у задоволенні такого. Зазначає, що будинок АДРЕСА_2 нерозривно зв`язаний з будинком АДРЕСА_2 приміщення АДРЕСА_6 , так як об`єднаний спільним дахом та спільним проїздом, таким чино горище є спільним для обох приміщень. Переконана, що оскільки дах відноситься до конструктивних елементів та є неподільним майном, воно не підлягає відчуженню, і будь-які дії відносно нього повинні здійснюватись з урахуванням думки всіх власників суміжних володінь. Третьою особою згоду на надбудову мансардного поверху позивачу не надано.

Ухвалою суду від 16 травня 2019 року задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі в якості співвідповідача – управління комунальної власності та архітектури виконавчого комітету Мукачівської міської ради (далі – відповідач 2).

Відповідачем 2 було подано відзив на адміністративний позов, в якому просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. У відзиві акцентує увагу суду на те, що все нормативно-правове обґрунтування позовних вимог позивача зводиться до декларування ним п.п. 2.1, 2.2, 2.4. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109 та п.5 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». При цьому, 26.12.2017 року Наказ №109 втратив чинність, а відтак посилання позивача на такий, як на підставу задоволення своїх позовних вимог є неприпустимим.

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

Представником позивача було подано клопотання про розгляд справи у відсутності позивача та його представника за наявними матеріалами справи. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять такі задовольнити.

В матеріалах справи міститься заява від представника відповідачів 1, 2 про розгляд справи без її участі. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Представник третьої особи також подав заяву про розгляд справи у його відсутності та у відсутності третьої особи. Підтримує подані пояснення та вважає позов необґрунтованим та безпідставним. Просить відмовити у задоволенні позову.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачу на праві приватної власності на підставі договору дарування від 11 жовтня 2017 року посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу, Савчинська-Федорова Н.Г. та зареєстрованому в реєстрі за № 881, належить нежитлове приміщення, міні АБЦ та кафетерій розташовані на першому поверсі в будинку за АДРЕСА_1 . Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав, що стверджується витягом № 22783720 від 11 жовтня 2017 року (а.с.12).

Як вбачається із позовної заяви, позивач вирішив провести реконструкцію відповідних нежитлових приміщень під офісні приміщення та надбудувати мансардний поверх.

30 травня 2018 року позивач звернувся з заявою до виконавчого комітету Мукачівської міської ради про надання містобудівних умов і обмежень на забудову земельної ділянки, а саме: на реконструкцію міні АБЦ та кафетерію під офісні приміщення та надбудови мансардного поверху по АДРЕСА_1 (а.с.220).

04 червня 2018 року листом №4315/0/99-18 Управління комунальної власності та архітектури виконавчого комітету Мукачівської міської ради повернуло позивачу проектні пропозиції на доопрацювання (а.с.11).

Вважаючи, що відповідач неправомірно не видав містобудівні умови та обмеження на підставі наданих документів, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом

Частиною 2 статті 19 Конституції України та статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038).

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 6 Закону № 3038 до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Згідно із пунктом 9 частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських ради належать власні (самоврядні) повноваження щодо надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

Статтею 29 Закону № 3038 встановлено, що однією зі складових частин вихідних даних на проектування є містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Відповідно до статті 1 Закону № 3038 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією. Містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону № 3038 фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Статтею 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475\97-ВР, закріплено принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 17,319,321 ЦК України).

Статтями 316, 317, 319, 321, 325 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Власник, відповідно до вимог статті 320 ЦК України, має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно приписів ч.2 ст.383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відтак, позивач, як власник нежитлового приміщення, міні АБЦ та кафетерію по АДРЕСА_1 має право на його реконструкцію.

З цією метою, 30 травня 2017 року позивач звернувся до виконавчого комітету Мукачівської міської ради із заявою про надання йому містобудівних умов і обмежень на реконструкцію міні АБЦ та кафетерію під офісні приміщення та надбудовою мансардного поверху в АДРЕСА_2 .2 (а.с.220).

Вищезазначену заяву скеровано до Управління комунальної власності та архітектури Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, яке Листом за № 4315/0/99-18 від 04 червня 2018 року повернуло позивачу проектні пропозиції на доопрацювання, а саме внесення наступних змін в проектну документацію: - надати згоду власників суміжних домоволодінь; - подати візуалізацію розгортки по даній вулиці із сусідніми будинками (а.с.222).

Вищезазначена відмова (лист-повернення) у наданні містобудівних умов і обмежень на реконструкцію міні АБЦ та кафетерію є незаконною з наступних правових підстав.

Відповідно до частини третьої статті 29 Закону № 3038 містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось відповідачем, ОСОБА_1 до заяви на видачу містобудівних умов та обмежень було додано:

- документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно (існуючі будівлі, споруди);

- викопіювання з топогрофо-геодезичного плану М 1:2000;

- містобудівний розрахунок з ескізними намірами забудови та техніко-економічними показниками запланованого будівництва, реконструкції, фото земельної ділянки з оточенням тощо;

- оригінал паспорту, коду для ідентифікації особи заявника;

- Довіреність на ОСОБА_3 .

Тобто, наданий ОСОБА_1 до міської ради пакет документів відповідав вищевказаним вимогам законодавства.

Частиною четвертою статті 29 Закону № 3038 визначено виключні підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, а саме: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Як вбачається з матеріалів справи та відзиву, підставою для повернення наданих позивачем документів на доопрацювання стало відсутність згоди власників суміжних домоволодінь та відсутність візуалізації розгортки по даній вулиці із сусідніми будинками.

Однак, вказане не може бути належною підставою для відмови ОСОБА_1 у видачі містобудівних умов та обмежень, оскільки ним подано весь визначений частиною третьою статті 29 Закону № 3038 перелік документів, а наміри забудови відповідали вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Крім того, у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (договір дарування від 11.10.2017), недостовірних відомостей виявлено не було.

При цьому варто зазначити, що позивачем все ж таки було надано заяву-згоду співвласників квартир будинку АДРЕСА_2 , однак тільки тих, які мають спільні суміжні стіни, це квартири № 1, № 4 та № 6 (а.с.130). Згоди ОСОБА_2 надано не було.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що Управління комунальної власності та архітектури виконавчого комітету Мукачівської міської ради, повертаючи ОСОБА_1 документи, надані для оформлення містобудівних умов та обмежень, на доопрацювання, діяв необґрунтовано, не в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом № 3038.

Відтак, дії Управління комунальної власності та архітектури виконавчого комітету Мукачівської міської ради щодо невидачі ОСОБА_1 містобудівних умов і обмежень на забудову земельної ділянки, а саме на реконструкцію міні АБЦ та кафетерію під офісні приміщення та надбудови мансардного поверху по АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю згоди всіх співвласників домоволодіння АДРЕСА_2 - неправомірні.

Отже, позовна вимога щодо визнання незаконними дій Управління комунальної власності та архітектури виконавчого комітету Мукачівської міської ради щодо невидачі ОСОБА_1 містобудівних умов і обмежень на забудову земельної ділянки, а саме на реконструкцію міні АБЦ та кафетерію під офісні приміщення та надбудови мансардного поверху по АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю згоди всіх співвласників домоволодіння АДРЕСА_2 належить до задоволення.

Що стосується вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача надати містобудівні умови та обмеження, суд вважає, що така вимога не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за встановленими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини в справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії», в яких останній зазначив, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції не полягає у підміні органів влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна вимоги щодо зобов`язання Управління комунальної власності та архітектури виконавчого комітету Мукачівської міської ради надати містобудівні умови і обмеження на реконструкцію міні АБЦ та кафетерію під офісні приміщення та надбудови мансардного поверху по АДРЕСА_1 задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд зазначає, що у відповідності до абз.10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачає, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з нормами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у відповідності до положень ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У зв`язку з наведеним, враховуючи ч.2 ст.9 КАС України, з метою захисту порушених суб`єктом владних повноважень прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати виконавчий комітет Мукачівської міської ради та Управління комунальної власності та архітектури виконавчого комітету Мукачівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання містобудівних умов і обмежень на реконструкцію міні АБЦ та кафетерію під офісні приміщення та надбудови мансардного поверху по АДРЕСА_1 в порядку, встановленому законом.

Судові витрати, здійснені позивачем, у разі часткового задоволення позову згідно з ч. 3 ст.139 КАС України присуджуються відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, Управління комунальної власності та архітектури виконавчого комітету Мукачівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Управління комунальної власності та архітектури виконавчого комітету Мукачівської міської ради щодо невидачі ОСОБА_1 про надання містобудівних умов і обмежень на забудову земельної ділянки, а саме на реконструкцію будинку міні АБЦ та кафетерію під офісні приміщення та надбудови мансардного поверху по АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю згоди всіх співвласників домоволодіння АДРЕСА_2 .

3. Зобов`язати виконавчий комітет Мукачівської міської ради та Управління комунальної власності та архітектури виконавчого комітету Мукачівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання містобудівних умов і обмежень на забудову земельної ділянки, а саме на реконструкцію будинку міні АБЦ та кафетерію під офісні приміщення та надбудови мансардного поверху по АДРЕСА_1 .

4. В решті позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувать Управління комунальної власності та архітектури виконавчого комітету Мукачівського міської ради (пл. Духновича, буд. 2, м. Мукачево, Закарпатської області, 89600, код ЄДРПОУ - 41242244) судовий збір в сумі 396,45 грн. (триста дев`яносто шість грн. 45 коп.).

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувать виконавчого комітету Мукачівської міської ради (пл. Духновича, буд. 2, м. Мукачево, Закарпатської області, 89600, код ЄДРПОУ - 04053743) судовий збір в сумі 132,15 грн. (сто тридцять дві грн. 15 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08 липня 2019 року.

СуддяЯ.М. Калинич