Рішення № 82866283, 27.06.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року м. Житомир справа № 240/6426/19

категорія 113050000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Козуба О.М.,

третьої особи Пустовіта Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Департаменту освіти Житомирської міської ради, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування наказу в частині,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 в інтересах своєї малолітньої дитини ОСОБА_3 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати п.1.8 наказу Департаменту освіти Житомирської міської ради від 29.01.2019 №46 "Про провадження протиепідемічних заходів в організованих дитячих колективах" зі змінами, внесеними наказом Департаменту освіти Житомирської міської ради від 04.02.2019 №55;

- визнати протиправним та скасувати п.1.13 наказу Департаменту освіти Житомирської міської ради від 29.01.2019 №46 "Про провадження протиепідемічних заходів в організованих дитячих колективах" зі змінами, внесеними наказом Департаменту освіти Житомирської міської ради від 04.02.2019 №55 (з урахуванням ухвали про відмову у відкритті провадження від 24.04.2019).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вказаними пунктами оскаржуваного наказу відповідачем заборонено зарахування та відвідування закладів освіти дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень.

При цьому вказує, що директором школи, де навчається її дитина, посилаючись на оскаржуваний нормативно-правовий акт, обмежено право дитини ОСОБА_3 на освіту, а саме відсторонено від навчання та заборонено їй доступ до закладу освіти.

Вважає, що вказані положення наказу прийнято з грубим порушенням законодавства, оскільки, як Конституція України, так і профільний Закон України "Про освіту" чітко передбачає гарантований доступ дітей до здобуття повної загальної середньої освіти в незалежності від стану здоров`я, тобто наявності чи відсутності щеплень.

Також зазначає, що повноваження місцевих органів з управління закладами освіти, визначені статтею 66 Закону "Про освіту", не передбачають втручання місцевих органів у внутрішню діяльність закладів освіти (управління, організація освітнього процесу, режим, правила прийому та відсторонення від навчання, кадрові питання) навіть під приводом своєї відповідальності за реалізацію державної політики.

Таким чином, введення обмежувальних заходів тільки щодо певної категорії осіб за ознакою стану здоров`я, заборон відвідування закладів освіти за ознакою відсутності медичного втручання з метою профілактики, покладення на вихованців та учнів закладів освіти обов`язку по підтвердженню права на участь у навчально- виховному процесі шляхом проходження додаткового медичного огляду, надання не передбачених нормами закону додаткових документів, що містять інформацію про стан здоров`я дитини, під час навчального року застосовано структурним підрозділом органу місцевого самоврядування, до повноважень якого законодавцем віднесено створення закладів освіти, їх фінансування та забезпечення якості освіти, тобто сервісні функції.

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти позову, посилаючись на положення ст.15 "Про захист населення від інфекційних хвороб", яким передбачено, що дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. Також зазначає, що оскаржуваний наказ винесено на виконання протокольного рішення міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 01.02.2019 № 3. При цьому, даним наказом не встановлено жодних нових заборон, а лише наголошено на нормах чинного законодавства України та необхідності їх дотримання з огляду на ріст захворюваності населення на кір.

Треті особи подали письмові пояснення, в яких зазначили, що положення оспорюваного наказу прийнято всупереч чинному законодавству та порушують права їх дитини на освіту.

Ухвалою суду від 24.04.2019 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 27.06.2019 розпочато розгляд справи по суті.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позов.

Третя особа вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, 01.02.2019 міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуації на позачерговому засіданні під головуванням заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, першого заступника голови комісії ОСОБА_7 , прийняла протокольне рішення (№3) наступного змісту:

"2. Департаменту освіти міської ради (Арендарчук В.В.) заборонити відвідування закладів дошкільної освіти м. Житомира, закладів загальної середньої освіти м. Житомира... (далі заклади освіти) дітям, які не отримали профілактичних щеплень Строк - з 11 лютого 2019 року

3. Департаменту освіти міської ради (Арендарчук В.В.), управлінню охорони здоров`я міської ради (Місюрова М.О.), КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» міської ради (Дідик І.В.):

3.1. Зарахування вихованців та учнів до закладів освіти, оздоровчих та інших дитячих закладів проводити за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров`я. Строк з 11 лютого 2019 року

3.2. Відвідування закладів освіти вихованців та учнів, яким проведено профілактичні щеплення з порушенням установлених строків у зв`язку з медичними протипоказаннями, здійснювати виключно за рішенням консиліуму відповідних лікарів, при благополучній епідемічній ситуації, за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров`я. Строк - з 11 лютого 2019 року

3.3. Батькам невакцинованих дітей, яких не буде допущено до відвідування закладів освіти, оздоровчих та інших дитячих закладів, рекомендувати звернутися до КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» міської ради з метою проведення необхідних щеплень по віку. Строк - терміново

3.4. Відновлення процесу відвідування вихованцями та учнями закладу освіти, оздоровчих та інших дитячих закладів здійснювати виключно за наявності довідки закладу охорони здоров`я з висновком лікаря про можливість відвідування дитячого колективу".

Протокол №3 оприлюднено 06.02.2019 року Департаментом освіти Житомирської міської ради.

04.02.2019 Департаментом освіти Житомирської міської ради винесено наказ №55 "Про внесення змін до наказу департаменту освіти від 29.01.2019 року №46 "Про впровадження протиепідемічних заходів в організованих дитячих колективах".

Зокрема, доповнено пункт 1 наказу підпунктами наступного змісту:

1.8. Заборонити відвідування закладів освіти дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень.

1.9. Зарахування вихованців та учнів до закладів освіти проводити за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров`я.

1.10. Відвідування закладів освіти вихованцями та учнями, яким проведено профілактичні щеплення з порушенням установлених строків у зв`язку з медичними протипоказаннями, здійснювати виключно за рішенням консиліуму відповідних лікарів, при благополучній епідситуації, за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров`я.

1.11. Батькам невакцинованих дітей, яких не буде допущено до відвідування закладів освіти, рекомендувати звернутися в заклад охорони здоров`я з метою проведення необхідних щеплень по віку.

1.12. Відновлення процесу відвідування вихованцями та учнями закладу освіти здійснювати виключно за наявності довідки закладу охорони здоров`я з висновком лікаря про можливість відвідування дитячого колективу.

1.13. Заборонити зарахування до закладів освіти дітей, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем.

1.14. Попередити батьків дітей, які є вихованцями та учнями закладів освіти, але не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, про заборону з 11.02.2019 року відвідування дитиною закладу освіти у зв`язку з ускладненням епідситуації.

02.04.2019 директором Житомирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №17 було відсторонено дитину позивачки ОСОБА_3 від навчального процесу з посиланням на відсутність у дитини профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень та виконанням наказу відповідача №55 від 04.02.2019 року "Про внесення змін до наказу департаменту освіти від 29.01.2019 року №46 "Про впровадження протиепідемічних заходів в організованих дитячих колективах".

Вважаючи п.1.8 та п.1.13 вказаного наказу протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2000 №1645-III (далі – Закон №1645-III) визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Згідно із ст.11 Закону №1645-III організація та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, зокрема щодо санітарної охорони території України, обмежувальних заходів стосовно хворих на інфекційні хвороби та бактеріоносіїв, виробничого контролю, у тому числі лабораторних досліджень і випробувань при виробництві, зберіганні, транспортуванні та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини та іншої продукції, при виконанні робіт і наданні послуг, а також організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.

Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Особам, які не досягли п`ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об`єктивно інформованих батьків або інших законних представників (ст.12 Закону №1645-III).

Відповідно до статті 15 Закону №1645-III прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров`я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячого закладу не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв`язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що батькам дітей у віці до п`ятнадцяти років надано право відмовитися від проведення обов`язкових щеплень, проте законодавець встановив заборону дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, на відвідування дитячого закладу.

При цьому, виняток заборони на відвідування навчального закладу становлять діти, яким профілактичні щеплення проведено з порушенням установлених строків у зв`язку з медичними протипоказаннями.

Відповідно до п.4 розд.ІІ наказу Міністерства охорони здоров`я України № 434 від 29 листопада 2002 року "Про затвердження Примірного положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу" питання відвідування загальноосвітнього навчального закладу дітьми, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень вирішується індивідуально за рішенням лікарсько-консультативної комісії з залученням епідеміолога територіальної санепідстанції згідно розділу III ст.15 вимог Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб".

Як зазначила позивач у судовому засіданні, вона відмовилась від проведення обов`язкових щеплень своїй дитині, через недовіру до якості вакцин, наявності фактів дитячої смертності після вакцинації. Тобто, причиною відмови були не медичні протипоказання.

Як зазначалось, відповідно до пункту 1.8 наказу Департаменту освіти Житомирської міської ради №55 від 04.02.2019 "Про внесення змін до наказу департаменту освіти від 29.01.2019 року №46 "Про впровадження протиепідемічних заходів в організованих дитячих колективах" заборонено відвідування закладів освіти дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, а відповідно до пункту 1.13 заборонено зарахування до закладів освіти таких дітей.

Проаналізувавши наведені положення оскаржуваного наказу, суд приходить до висновку, що вони дублюють положення статті 15 Закону №1645-III, не суперечать їй, їх зміст не є ширшим, ніж наведено у вказаній статті Закону №1645-III.

На думку суду, заборона на зарахування охоплюється забороною на відвідування закладу освіти, оскільки є її частиною.

Твердження позивача про те, що дана заборона стосується дитячих закладів, тоді як школа не є таким закладом, суд оцінює критично, оскільки стаття 15 Закону №1645-III має назву "Запобігання інфекційним захворюванням у дитячих закладах", її положення розповсюджуються на виховні, навчальні, оздоровчі та інші дитячі заклади. Тобто поняття "дитячий заклад" є узагальнюючим поняттям.

Щодо наявності у відповідача повноважень на винесення оскаржуваного наказу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.62 Закону України "Про освіту" до органів управління у сфері освіти належать: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки; центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти; постійно діючий колегіальний орган у сфері забезпечення якості вищої освіти; державні органи, яким підпорядковані заклади освіти; Верховна Рада Автономної Республіки Крим; Рада міністрів Автономної Республіки Крим; органи місцевого самоврядування.

Рішенням сесії Житомирської міської ради від 08.11.2018 №1215 затверджено Положення про департамент освіти Житомирської міської ради, відповідно до якого департамент освіти Житомирської міської ради є самостійним виконавчим органом, що утворюється Житомирською міською радою, та є підзвітним і підконтрольним міській раді, підпорядковується виконавчому комітету Житомирської міської ради, міському голові, заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради відповідно до розподілу обов`язків, а з делегованих повноважень – органам виконавчої влади.

Основними завданнями департаменту освіти, серед іншого, є реалізація державної політики в галузі освіти, забезпеченні якості освіти на території Житомирської міської ОТГ; здійснення постійного і оперативного управління закладами освіти, що знаходяться в межах відповідної території і належать до сфери управління Житомирської міської ради, та координація діяльності цих закладів освіти; сприяння забезпеченню соціального захисту, охорони життя, здоров`я та захисту прав учасників освітнього процесу в закладах і установах освіти (розділ 2 Положення).

Департамент освіти відповідно до покладених на нього завдань здійснює самоврядні та делеговані повноваження: організовує мережу та здійснює управління закладами загальної, середньої, дошкільної, позашкільної освіти та професійно-технічними закладами освіти Житомирської ОТГ; контролює дотримання закладами загальної, середньої, дошкільної, позашкільної освіти та професійно-технічними закладами освіти комунальної форми власності, законодавства у сфері освіти, державних вимог щодо змісту, рівня і обсягу освітніх послуг відповідно до рівня та профілю навчання (розділ 3 Положення).

Директор департаменту освіти видає у межах компетенції накази, організовує і контролює їх виконання (розділ 6 Положення).

Як зазначалось, оскаржуваний наказ прийнято відповідачем на виконання рішення від 01.02.2019 міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуації на позачерговому засіданні під головуванням заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. При цьому, встановлено, що департамент освіти підпорядковується заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. Оскаржуваний наказ виданий директором департаменту із урахуванням наданих повноважень щодо забезпечення управління закладами освіти Житомирської ОТГ з метою сприяння забезпеченню охорони життя, здоров`я та захисту прав учасників освітнього процесу в закладах і установах освіти.

Як встановлено судом, зміст наказу відповідає положенням статті 15 Закону №1645-III. При цьому, відповідачем не встановлено обмежувальних заходів, а лише наголошено на дотриманні закладами освіти вимог статті 15 Закону №1645-III.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що наказ №55 "Про внесення змін до наказу департаменту освіти від 29.01.2019 року №46 "Про впровадження протиепідемічних заходів в організованих дитячих колективах" видано відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Щодо порушення конституційного права дитини позивачки на освіту слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.53 Конституції України повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Разом з тим, згідно із ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст.27 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування (ст.49 Конституції України).

У спорі, що розглядається, індивідуальне право (інтерес) відмовитися від щеплення батьками дитини при збереженні обсягу права дитини на здобуття освіти, в тому числі в шкільних закладах освіти протиставляється загальному праву (інтересу) інших батьків та їх дітей, які провели щеплення, перед направленням дитини для здобуття освіти в шкільних закладах освіти з метою досягнення загального блага у формі права на охорону здоров`я, що, крім іншого, гарантовано статтями 3, 27 та 49 Конституції України.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004, виходячи зі змісту частини першої статті 8 Конституції України, охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою. Одним з проявів верховенства права, як підкреслюється у підпункті 4.1 цього рішення, є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Про необхідність забезпечення справедливого балансу, який потрібно встановити між конкуруючими інтересами особи та суспільства в цілому, йдеться також у ряді рішень Європейського Суду з прав людини (див. рішення у справі «Ст`єрна проти Фінляндії» (Stjerna v. Finland № 18131/91) та рішення у справі «Юханссон проти Фінляндії» (Johansson v. Finland № 10163/02).

Такий баланс у даних спірних правовідносинах може бути досягнутий лише в разі поєднання трьох складових: 1) надання державою права вибору батькам щодо надання згоди або відмови від проведення профілактичних щеплень дитині на підставі об`єктивної інформованості батьків щодо якості вакцини, її походження, можливих негативних наслідків (реакцій) від проведення або відмови проведення вакцинації для дитини; 2) створення державою рівних умов для отримання дітьми, не залежно від наявності або відсутності у них профілактичних щеплень, середньої освіти, в тому числі шляхом забезпечення функціонування індивідуальної, дистанційної та інших форм середньої освіти, які за всіма критеріями (якості, доступності, зручності тощо) мають бути не гіршими, ніж отримання середньої освіти в умовах стаціонару в комунальних чи державних закладах середньої освіти; 3) надання державою гарантій щодо забезпечення високих стандартів якості, як вакцин, що надходять на внутрішній ринок України, так і медичних послуг, пов`язаних з організацією та проведенням профілактичного щеплення.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постановах від 20.03.2019 у справі №337/3087/17, від 17.04.2019 у справі №682/1692/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує, що відповідно до ст.3 Закону України "Про загальну середню освіту" від 13.05.1999 №651-XIV (далі - Закон №651-XIV) загальна середня освіта - цілеспрямований процес оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності.

Систему загальної середньої освіти становлять: заклади загальної середньої освіти всіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, навчально-виробничі комбінати, позашкільні заклади, науково-методичні установи та органи управління системою загальної середньої освіти, а також професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту (ст.4 Закону №651-XIV).

Громадянам України незалежно від раси, кольору шкіри, особливостей інтелектуального, соціального і фізичного розвитку, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, стану здоров`я, особливих освітніх потреб, місця проживання, складних життєвих умов, мовних або інших ознак забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних навчальних закладах.

Громадяни України мають право на здобуття повної загальної середньої освіти у приватних навчальних закладах (ст.6 Закону №651-XIV).

Заклади загальної середньої освіти можуть створювати у своєму складі класи (групи) з вечірньою (заочною), дистанційною формою навчання, класи (групи) з поглибленим вивченням окремих предметів, спеціальні та інклюзивні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами (ч.3 ст.8 Закону №651-XIV).

Освітній процес у закладах загальної середньої освіти здійснюється за груповою та індивідуальною формами навчання, положення про які затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти (ст.13 Закону №651-XIV).

Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 №8 затверджено Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Положення визначає порядок зарахування осіб на індивідуальну форму навчання та організації індивідуальної форми навчання для забезпечення права на здобуття повної загальної середньої освіти стосовно осіб, щодо яких може запроваджуватися індивідуальна форма навчання, а також осіб, щодо яких неможливо забезпечити навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах за груповою формою навчання, а також порядок оплати праці педагогічних працівників за проведення індивідуальної форми навчання.

Підставою для організації індивідуальної форми навчання є: заява одного з батьків або їх законних представників (для повнолітніх – їх особиста заява) про зарахування на індивідуальну форму навчання, зразок якої наведено у додатку 1 до цього Положення; наказ керівника навчального закладу; погодження відповідного органу управління освітою.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 №466 затверджено Положення про дистанційне навчання. Завданням дистанційного навчання є забезпечення громадянам можливості реалізації конституційного права на здобуття освіти та професійної кваліфікації, підвищення кваліфікації незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров`я, місця проживання відповідно до їх здібностей.

Дистанційне навчання організовується для учнів (вихованців), які з будь-яких причин не можуть відвідувати навчальні заняття в ЗНЗ.

Зарахування (переведення) на дистанційну форму навчання здійснюється за письмовою заявою повнолітньої особи та/або батьків (одного із батьків) або законного представника неповнолітньої особи. Приймання відповідних заяв учнів (вихованців) випускних класів ЗНЗ закінчується до початку другого семестру навчання. Рішення щодо навчання учня (вихованця) за дистанційною формою приймається педагогічною радою та оформлюється наказом керівника ЗНЗ.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 13.03.2017 №369 затверджено Положення про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах, відповідно до якого екстернат – це форма здобуття загальної середньої освіти, що передбачає самостійне, у тому числі прискорене, опанування екстерном змісту навчальних предметів певного освітнього рівня та/або за певний клас в обсязі, визначеному відповідним державним стандартом загальної середньої освіти, та отримання відповідного документа про освіту.

Екстернат організовується для осіб, які з будь-яких поважних причин не можуть відвідувати навчальні заняття в загальноосвітньому навчальному закладі або не можуть пройти річне оцінювання та/або атестацію.

Зарахування особи на екстернат для проходження річного оцінювання та/або атестації здійснюється за письмовою заявою повнолітньої особи або батьків (одного з батьків) неповнолітньої особи чи інших її законних представників.

Отже, державою створено рівні умови для отримання дітьми, незалежно від наявності або відсутності у них профілактичних щеплень, загальної середньої освіти, в тому числі шляхом забезпечення функціонування індивідуальної, дистанційної та інших форм загальної середньої освіти, які за всіма критеріями (якості, доступності, зручності тощо) мають бути не гіршими, ніж отримання загальної середньої освіти в умовах стаціонару в комунальних чи державних закладах загальної середньої освіти.

Листом від 11.02.2019 №393, адресованому керівникам закладів загальної середньої освіти всіх типів та форм власності м.Житомира, Департамент освіти Житомирської міської ради у зв`язку із виконанням наказу "Про заборону відвідування закладів освіти" від 04.02.2019 та необхідністю забезпечити доступ до освіти всіх учнів підпорядкованих закладів просив вивчити можливості реалізації права на освіту через організацію індивідуалізованих форм навчання (а.с.156-159).

Листом від 15.04.2019 Департамент освіти Житомирської міської ради повідомив про організацію дистанційного навчання у наступних закладах середньої освіти м.Житомира: ліцей №25 м.Житомира, Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №26 м.Житомира (а.с.155).

Суд звертає увагу, що дистанційна форма навчання не передбачає відвідування навчального закладу, а тому п.1.8 оскаржуваного наказу не створює перешкод для реалізації позивачкою права на обрання такої форми навчання для дитини. Відсутність дистанційної форми навчання саме у Загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №17 м.Житомира не є порушенням права на освіту при наявності такої форми навчання в інших закладах освіти, оскільки, як зазначалось, дана форма навчання не передбачає відвідування навчального закладу.

Як встановлено судом, позивачці було запропоновано інші форми навчання для її дитини, зокрема індивідуальна, екстернат, дистанційна, від яких вона відмовилась (а.с.52-57).

Враховуючи наведене, з огляду на вимоги ст.15 №1645-III, необхідність забезпечення охорони здоров`я учасників освітнього процесу, суд вважає, що при наявності альтернативних стаціонару форм навчання, право дитини на освіту при виданні оскаржуваного наказу не було порушено.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено, що п.1.8 та п.1.13 наказу №55 "Про внесення змін до наказу департаменту освіти від 29.01.2019 року №46 "Про впровадження протиепідемічних заходів в організованих дитячих колективах" відповідають вимогам ч.2 ст.2 КАС України.

За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.А.Шуляк

Повне судове рішення складене 08 липня 2019 року