Рішення № 82865352, 08.07.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1715/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватно-орендної агрофірми «Колос» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Приватно-орендна агрофірма «Колос» (далі – ПОА «Колос», позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 17 травня 2019 року №1740 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПОА «Колос»».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що 17 травня 2019 року ГУ ДФС у Волинській області на підставі статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (надалі – ПК України) було винесено наказ №1740 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПОА «Колос» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при декларуванні показників податкової звітності з податку на прибуток підприємства за 2018 рік та податку на додану вартість за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року тривалістю 10 робочих днів з 20 травня 2019 року. Підставою для проведення перевірки слугувало ненадання пояснень та їх документального підтвердження, які спростовують виявлені недостовірності даних на запит від 05 березня 2019 №7498/10/03-20-14-04-15.

Позивач вважає такий наказ протиправним, оскільки він суперечить нормам податкового законодавства. Зазначив, що листом від 01 квітня 2019 року №01/04-1 надіслав контролюючому органу пояснення та копії документів (первинної документації за 2018 рік на 283-ти аркушах), одночасно зазначивши, що запит не відповідає вимогам підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункту 73.3 статті 73 ПК України, пунктам 9, 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245; просив ГУ ДФС у Волинській області оформити запит відповідно до вимог чинного податкового законодавства та конкретизувати виявлені аналізом Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) розбіжності між податковим зобов`язанням та податковим кредитом. У листі-відповіді ПОА «Колос» також зауважило на те, що хоча ГУ ДФС у Волинській області й посилається на норми підпункту 73.3 статті 73 ПК України, але не вказує на факт порушення податкового законодавства, з приводу якого пропонується надати пояснення. Також запит не містить посилань на підстави надання інформації платником податку. Здійснення господарських операцій не є законною підставою для надання документів, а виявлення ГУ ДФС у Волинській області на підставі аналізу даних фінансової звітності та декларації з податку на прибуток за 2018 рік та податкових декларацій з податку на додану за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року декларування витрат у розмірі 99,7% від суми доходу жодним чином не дають змогу встановити порушення ПОА «Колос» норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що у запиті містилася вимога і щодо надання документів фінансово-господарської діяльності за 2017 рік. Проте відповідачем вже було проведено документальну виїзну перевірку ПОА «Колос» за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, що підтверджується рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року у справі №0340/1931/18. В силу вимог пункту 78.2 статті 78 ПК України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у разі якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

На думку позивача, про протиправність оскаржуваного наказу також свідчить те, що у ньому не вказано реквізити ПОА «Колос» (повне найменування і правильний ідентифікаційний код юридичної особи).

З огляду на те, що запит був оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, а позивачем було надано пояснення та документи, як це можна було зрозуміти із такого запиту, то у відповідача відсутні підстави призначати документальну позапланову виїзну перевірку згідно з підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою від 31 травня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечує (а.с.48-49). В обґрунтування своєї позиції вказав, що на виконання підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України ГУ ДФС у Волинській області проведено аналіз даних фінансової звітності та декларацій з податку на прибуток за 2018 рік, податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року ПОА «Колос», за результатами якого надісланий запит від 05 березня 2019 року №7498/10/03-20-14-04-15 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження». Письмовий запит містив підставу надіслання, передбачену пунктом 73.3 статті 73 ПК України (виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків), перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, а також був скріплений печаткою ГУ ДФС у Волинській області.

08 квітня 2019 року отримано відповідь платника податків від 01 квітня 2019 року №01/04-1, яка не містила запитуваної інформації чи будь-яких інших відомостей щодо виконання запиту контролюючого органу. Платник обмежився лише цитуванням норм ПК України та не надав жодної конкретної інформації, а до частково наданих запитуваних документів відсутні пояснення. Зазначає, що за таких обставин платником створено умови, які ускладнюють здійснення контролюючим органом податкового контролю.

Вважає запит від 05 березня 2019 року №7498/10/03-20-14-04-15 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а наказ від 17 травня 2019 року №1740 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПОА «Колос»» законним та обґрунтованим.

Крім того, звертає увагу суду, що для проведення перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області здійснено вихід за юридичною адресою позивача, однак посадових осіб або інших працівників ПОА «Колос» не встановлено, про що складено акт від 20 травня 2019 року №289. 23 травня 2019 року директору агрофірми було вручено копію наказу на проведення документальної позапланової перевірки та ознайомлено з направленнями. У зв`язку з надісланням останнім листа щодо відмови у допуску до документальної позапланової перевірки, 29 травня 2019 року складено акт недопуску до проведення документальної позапланової перевірки №307/14-03. На думку відповідача, зазначені обставини також вказують на уникнення ПОА «Колос» здійснення контролюючим органом функцій податкового контролю.

З наведених підстав у задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні від сторін не надходили.

Водночас, 05 липня 2019 року поза встановленими судом строками для подання відзиву на позов, від відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву (а.с. 52-53), у яких він обґрунтовує наявність підстав для письмового запиту, надісланого ПОА «Колос». Зазначив, що за період діяльності позивача з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року було виявлено ряд ризиків, які можуть свідчити про ухилення від сплати податків, а саме, здійснення операцій з ризиковими суб`єктами господарської діяльності, серед яких Товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) «Зміна» (сума взаємовідносин становить 5485 тис. грн., аналізом ланцюгів постачання якого не встановлено легального походження відповідної продукції, що, у свою чергу, може свідчити про штучне формування податкового кредиту. Також позивач придбав стальний прокат у ТзОВ «Суперія» на загальну суму 641,7 тис. грн., який надалі не реалізовує. Відповідач посилається на розбіжність між сумами задекларованого ПОА «Колос» податкового кредиту з ПДВ та відображеними у податковій звітності ТзОВ «Нафтотрейдингова компанія «Каскад», ТзОВ «Віві Рітейл», ПОСП «Україна» податковими зобов`язаннями. На запит контролюючого органу позивач не надав документального підтвердження та письмового пояснення щодо цих господарських операцій. Вказані ризики свідчать про можливі порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1, 198.5, статті 198 ПК України. Декларування витрат на рівні доходів (співвідношення 99,7%) може свідчити про ризик включення до витрат підприємства сум, що не відносяться до господарської діяльності платника податків. Позивач надав документи на поставку товарів, але не надав документів щодо придбання товарів (робіт, послуг). Тому вважає, що у ГУ ДФС у Волинській області були підстави для отримання інформації, а її ненадання на письмову вимогу (неповне надання), є підставою для позапланової перевірки.

Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

05 березня 2019 року ГУ ДФС у Волинській області на адресу ПОА «Колос» надіслано письмовий запит №7498/10/03-20-14-04-15 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» (а.с.13-16), в якому посилаючись на підпункти 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт 1 абзацу третього пункту 73.3 статті 73 ПК України, просило протягом 15 робочих днів з дня наступного за днем отримання запиту надати пояснення та його документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою копії первинних, бухгалтерських та інших документів), що підтверджують правомірність декларування показників у податковій звітності з податку на прибуток підприємства за 2018 рік та податку на додану вартість за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року. У запиті ГУ ДФС у Волинській області зазначило, що проведено аналіз даних фінансової звітності та декларації з податку на прибуток за 2018 рік та податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року ПОА «Колос» та встановлено декларування витрат у розмірі 99,7% від суми доходів; також аналізом даних ЄРПН встановлено розбіжність між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом. Процитовано норми пункту 47.1 статті 47, пункту 50.1 статті 50, абзацу четвертого пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України стосовно відповідальності платника податків за недостовірність інформації, наведеної у податковій звітності; про обставини, які засвідчують факт вручення запиту; про наслідки ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів наступного за днем отримання відповідного запиту та про обов`язок платника податків за самостійно з`ясованим фактом заниження податкового зобов`язання у раніше поданій ним податковій декларації (після закінчення граничного строку подання декларації) надіслати уточнюючу декларацію і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такої уточнюючої декларації.

Листом від 01 квітня 2019 року №01/04-1 ПОА «Колос» надало ГУ ДФС у Волинській області письмову відповідь на запит, в якій зазначило, що вважає цей запит контролюючого органу оформленим з порушенням вимог податкового законодавства: не вказано на факт порушення податкового законодавства ПОА «Колос», з приводу якого пропонується надати пояснення; підставу для надіслання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує, тому відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України у нього не виник обов`язок щодо надання пояснень та документів. При цьому платник податків зауважив, що посилання контролюючого органу на проведення аналізу даних фінансової звітності та декларації з податку на прибуток, декларацій з податку на додану вартість за 2018 рік і виявлення декларування витрат у розмірі 99,7% від доходів не вказує на порушення норм податкового та іншого законодавства, а у таблиці розбіжностей між податковим зобов`язанням та податковим кредитом незрозуміло, які саме розбіжності виявило ГУ ДФС у Волинській області. Разом з тим, частково надало документи на підтвердження доходів та витрат у 2018 році, а саме: договори (специфікації, додаткові угоди, додатки, протоколи погодження цін), видаткові накладні, акти приймання-передачі, товарно-транспортні накладні, довіреності, приймальні квитанції та інші первинні документи бухгалтерського обліку, всього на 283-ти аркушах. Також ПОА «Колос» просило оформити запит відповідно до вимог чинного законодавства та конкретизувати виявлені ГУ ДФС у Волинській області при аналізі ЄРПН розбіжності між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом (а.с.17-19). Відповідь на запит до ГУ ДФС у Волинській області надіслано поштовим зв`язком цінним листом та отримано останнім (а.с.20-22). Цей факт не заперечується відповідачем.

17 травня 2019 року на підставі статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у зв`язку із ненаданням ПОА «Колос» пояснень та їх документального підтвердження, які спростовують виявлені недостовірності даних, на запит від 05 березня 2019 року № 7498/10/03-20-14-04-15, начальником ГУ ДФС у Волинській області прийнято наказ №1740 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПОА «Колос»» (а.с.11). Цим наказом встановлено провести з 20 травня 2019 року перевірку тривалістю 10 робочих днів за період діяльності з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року з метою дослідження питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при декларуванні показників податкової звітності з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Перевірка контролюючим органом не проведена, так як позивач, не погодившись із даним наказом та вважаючи його протиправним, не допустив перевіряючих до перевірки. Натомість звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить визнати вищезазначений наказ протиправним та скасувати.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1 ПК України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 19-1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Підпунктом 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що для здійснення функцій, визначених законом, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Право контролюючого органу на отримання інформації кореспондується з відповідним обов`язком платника податків подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством (підпункти 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України).

У свою чергу, за змістом пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Цим же пунктом ПК України визначені вимоги до оформлення письмового запиту контролюючого органу. Зокрема, такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Пунктом 73.3 статті 73 ПК України також визначено підстави для запиту контролюючого органу. Так письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 73.2 та 73.3 статті 73 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі – Порядок №1245), яким так само обумовлено вимоги до письмового запиту контролюючого органу про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації.

Пунктом 10 Порядку №1245 встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

З наведеного слідує, що вимоги, які висуваються до змісту запиту, є нормативно визначеними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Абзац шістнадцятий пункту 73.3 статті 73 ПК України встановлює обов`язок платника податків та інші суб`єктів інформаційних відносин подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). Разом з тим, у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Аналогічне положення містить пункт 16 Порядку №1245.

Ненадання інформації, визначеної в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, складеного з дотриманням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим пункту 73.3 статті 73 ПК України має юридичні наслідки для платника податків - є підставою для здійснення документальної позапланової перевірки, право на проведення яких визначене статтею 75 ПК України.

Згідно з абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 ПК України. Цей перелік є вичерпним.

Відповідно до абзацу першого пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно зі пункту 81.1 статті 81 ПК України у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного підпункту пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

У спірному наказі зазначено, що його прийнято на підставі статті 75 та підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України – у зв`язку із ненаданням пояснень та документального підтвердження, які спростовують виявлені недостовірності даних на запит від 05 березня 2019 року №7498/10/03-20-14-04-15.

Підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України дає підстави для здійснення документальної позапланової перевірки у зв`язку із виявленням недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, з наведеного слідує, що для проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України необхідно, щоб одночасно виконувалися такі умови:

1) контролюючий орган виявив недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

2) платник податків не надав пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

3) письмовий запит контролюючого органу відповідає вимогам пункту 73.3 статті 73 ПК України та пункту 10 Порядку №1245, при цьому у запиті має бути зазначена недостовірність даних та відповідна декларація. Тобто, відсутні підстави, які звільняють платника податків від обв`язку надавати відповідь на письмовий запит, оформлений з порушенням встановлених вимог.

У даному випадку, платник податків, вважаючи, що запит від 05 березня 2019 року №7498/10/03-20-14-04-15 не відповідає встановленим вимогам, про що він зазначив у відповіді на запит, все-таки надав частково інформацію та документальне підтвердження на такий запит так як це можна зрозуміти із його змісту (документи на 283-ти аркушах).

Відтак, суду належить перевірити доводи позивача про неналежність запиту та про можливість за таким запитом виконати вимоги контролюючого органу (тобто, наявність обов`язку платника податків), а також доводи відповідача про невиконання обов`язку позивачем на запит та правомірність застосування наслідків невиконання цього обов`язку платником податків - призначення позапланової перевірки на підставі пункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Аналізуючи обставини, що передували прийняттю спірного наказу про проведення позапланової перевірки, встановлено факт надіслання ГУ ДФС у Волинській області на адресу ПОА «Колос» письмового запиту від 05 березня 2019 року №7498/10/03-20-14-04-15. З його змісту видно, що фактичною підставою для його надіслання контролюючим органом стали результати аналізу показників, що містяться у фінансовій звітності, податковій декларації з податку на прибуток, податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, а також податкової інформації, отриманої та опрацьованої відповідно до положень ПК України, а саме даних ЄРПН та показників декларацій та звітів. Факти, на які відповідач посилається у результаті аналізу податкової інформації – декларування витрат у розмірі 99,7% від суми доходів; наявність розбіжності між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом.

Для обґрунтування правових підстав, відповідач у запиті послався на норми ПК України, які дають йому право отримувати інформацію у платника податків - підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України; підпункти 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, які визначають обов`язок платника податків подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючого органу інформацію та документи з обліку доходів, витрат, інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування, первинні документи тощо, а також пункт 1 абзацу третього пункту 73.3 статті 73 ПК України.

Отже, з наведеного слід дійти висновку, що відповідач правовою підставою для направлення письмового запиту від 05 березня 2019 року №7498/10/03-20-14-04-15 вказав пункт 1 абзацу третього пункту 73.3 статті 73 ПК України: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Також у запиті процитовано норми пункту 47.1 статті 47, пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК, пункт 50.1 статті 50 ПК України.

Відповідно до змісту пункту 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Використання податкової інформації як привід для направлення запиту платнику податків є правомірним, разом з тим наявність такої інформації сама по собі не позбавляє податковий орган обов`язку дотримуватися законодавчо встановлених вимог щодо форми та змісту відповідного запиту. Норми податкового законодавства свідчать про те, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто, чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31 травня 2019 року у справі №813/1041/18.

Разом з тим, у даному випадку у запиті від 05 березня 2019 року №7498/10/03-20-14-04-15 не вказано фактів, про які йдеться в пункті 1 абзацу третього пункту 73.3 статті 73 ПК України. Реалізація пункту 73.3 статті 73 ПК України передбачає необхідність наведення податковим органом у запиті конкретних порушень, вчинених цим платником податків, а не лише вживання загальних формулювань та суто посилання на норми податкового законодавства.

У свою чергу, зазначивши про аналіз даних фінансової звітності та декларації з податку на прибуток за 2018 рік та податкових декларацій з податку на додану вартість з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, відповідач не вказав про виявлену недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих ПОА «Колос» (у якій декларації, за який податковий (завітний) період, який показник не є достовірним), а вказав про декларування витрат у розмірі 99,7% від суми доходів і наявність розбіжностей між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом у ЄРПН. Водночас, така підстава для надіслання письмового запиту як виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, визначена пунктом 3 абзацу статті 73.3 ПК України, відповідачем не була вказана.

Отже, наведене свідчить про те, що зазначені в запиті відповідача правові підстави не відповідають фактичним обставинам, що не дає підстав вважати такий запит обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам щодо змісту відповідного запиту.

На думку суду, саме по собі декларування витрат у розмірі 99,7 % від суми доходів не може вказувати на порушення вимог податкового чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача як контролюючий орган. Також, зазначивши у запиті про наявність розбіжностей у ЄРПН між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом, відповідач не вказав, у чому саме полягає порушення з боку позивача при формуванні податкового зобов`язання чи податкового кредиту (їх завищення чи заниження) під час здійснення господарських операцій з конкретними контрагентами, за якою декларацією (у якому податковому періоді), за яким показником. Тобто, у запиті відсутні чітко окреслені обставини, які вказують на можливі порушення податкового законодавства позивачем чи про недостовірність даних податкових декларацій.

Призначаючи перевірку з підстав ненадання відповіді на обов`язковий запит, контролюючий орган, зобов`язаний наводити конкретний підпункт та пункт статті 78 ПК України, не підміняючи один підпункт іншим. Так у разі надсилання запиту, де зазначено порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та в разі недотримання платником податків вимог щодо надання пояснень та документальних підтверджень, відповідна перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України. У випадку надсилання запиту, в якому містяться відомості про виявлення недостовірностей даних щодо відповідної декларації та не вжиття особою дій щодо надання у встановленому порядку відповіді на вказаний запит, перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Не дивлячись на те, що у запиті відповідач послався на пункт 1 абзацу третього пункту 73.3 статті 73 ПК України, в спірному наказі є посилання на підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

І хоч спільним для підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, є обставина ненадання або надання не у повному обсязі пояснень та документальних підтверджень протягом 15 календарних днів на письмовий запит контролюючого органу, однак вони передбачають абсолютно різні підстави для проведення позапланових перевірок. Тому у разі наявності обставин для подання письмового запиту, що передбачені підпунктами 1 та 3 абзацу третього пункту 73.3 статті 73 ПК України, контролюючий орган має вказати в такому запиті, які саме факти, що свідчать про порушення платником податків законодавства, виявлено контролюючим органом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не в змозі надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

На думку суду, запит не містить конкретний опис інформації, що запитується. Так відповідач встановив такий перелік запитуваної інформації: копії первинних документів щодо придбання товару/послуги та подальшої їх реалізації, виробництва або використання у господарській діяльності; інформацію щодо залишків нереалізованих товарів, місць їх зберігання (із підтверджуючими документами); договори купівлі-продажу товарів, про надання послуг, найму (оренди), зберігання тощо; документально оформлені повноваження на здійснення господарської операції, які в інтересах платника податків одержують продукцію (письмові договори, довіреності тощо); затверджений керівником платника податків перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна; первинні документи щодо придбання (одержання)/продажу (поставки) товарів або послуг (накладні, акти прийманні-передачі, з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, тощо); первинні документи щодо транспортування продукції - з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки (товарно-транспортні накладні, перевізні документи (накладні) на перевезення вантажів залізничним транспортом, договори про надання послуг перевезення тощо); первинні та інші документи щодо обліку руху активів всередині підприємства; картки рахунків, в яких відображені взаєморозрахунки з вказаним контрагентами, картки складського руху придбаного товару, залишки товарно-матеріальних цінностей, місце їх зберігання; первинні документи щодо здійснення виробництва товарів (норми виробництва, технологічні картки, сертифікати та дозволи на здійснення виробництва та ін.); документи щодо підтвердження відповідності продукції, декларації про відповідність, сертифікати якості, застосування яких передбачено нормативно-правовими актами або договором, а також інші документи, які передбачені затвердженими технічними регламентами; розрахункові документи (платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки (їх корінці), документи щодо проведення розрахунків за акредитивами, векселі); регістри бухгалтерського обліку, до яких перенесено інформацію із запитуваних первинних документів; фінансову і статистичну звітність та адміністративні дані, в показниках яких знайшли відображення документально оформлені господарські операції; документи дозвільного характеру та ліцензії, без наявності яких суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності; документи, підтверджуючі наявність приміщень, автотранспорту (власних/орендованих) для ведення господарської діяльності, їх місцезнаходження (місце зберігання); інші документи: розшифровку та зведені регістри, кошторис, журнали-ордери, відомості, первинні та/або інші документи за рахунками бухгалтерського обліку 90, 91, 92, 93, 94, 95, 97, з яких перенесено інформацію та сформовано показники фінансової звітності за 2017 рік; підтверджуючі документи за показником «Запаси» (р.1100 Балансу) станом на 31 грудня 2017 року (розшифровку номенклатури товарно-матеріальних цінностей) та відображення місць зберігання. навантаження, розвантаження; суми орендної плати, договорів оренди; розшифровку в розрізі номенклатури, зведені регістри, первинні та/або інші документи за рахунком бухгалтерського обліку 10 «Основні засоби», а також договори оренди, купівлі, продажу основних засобів, використання їх у господарській діяльності, період введення в експлуатацію, порядок нарахування амортизації тощо; підтверджуючі документи щодо використання придбаного пального (бензин, дизпаливо) у 2017 році на суму 445,1 тис. грн. (шляхові листи, норми списання, транспортні накладні тощо).

Зі змісту запиту не можливо встановити, які господарські операції та з якими контрагентами відповідач вважає такими, що свідчать про порушення податкового чи іншого законодавства, чи які конкретно показники податкової звітності платник податків має підтвердити з огляду на цей перелік. Не дивлячись на те, що письмовий запит не є зрозумілим для виконання, позивач надав первинні документи. При цьому у даному випадку надання позивачем первинних документів без пояснення господарських операцій є передбачуваним, адже платник податків з такого запиту не міг чітко розуміти межі (обсяг запитуваної) інформації та її документального підтвердження. Запитувати необхідно не всю інформацію у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, а конкретно визначену, тобто ту, яка пов`язана із встановленими контролюючим органом на підставі аналізу податкової інформації фактів, що свідчать про порушення з боку платника податків законодавства. В іншому випадку, виконання запиту ніколи не буде можливим і завжди матиме наслідок проведення позапланової документальної перевірки.

Відповідач не прореагував на прохання позивача конкретизувати виявлені ГУ ДФС у Волинській області під час аналізу ЄРПН розбіжності між податковим зобов`язанням та податковим кредитом. Якщо платник податків намагається виконати вимогу інформаційного запиту, який для нього є незрозумілим, то контролюючий орган мав би уточнити зміст інформації, яку необхідно підтвердити. Однак відповідач цього не зробив.

Суд погоджується з позицією відповідача, що виявлені факти, які свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин, у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Лише якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Однак суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення законодавцем вказаного правила спрямоване на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку. В той же час, суб`єкт господарювання має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. У такому спорі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб`єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Відповідь була надана ПОА «Колос» у визначений законодавством строк, однак відповідач не надав суду доказів на підтвердження проведеного аналізу пояснень та документів, які були надані позивачем.

Доповнення до відзиву, які відповідач подав 05 липня 2019 року поза межами встановленого судом строку, лише свідчить про те, що ГУ ДФС у Волинській області намагається усунути ті недоліки письмового запиту 05 березня 2019 року №7498/10/03-20-14-04-15, які він допустив при його формуванні, зокрема, обґрунтувати наявність підстав для запиту та суть виявлених на підставі аналізу податкової інформації порушень податкового законодавства.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 162 КАС України заперечення проти позову відповідач викладає у відзиві, який подається в строк, встановлений судом. Недотримання цієї процедури порушує баланс рівності сторін перед законом і судом, оскільки обмежує право позивача висловити свою позицію щодо таких пояснень. Відтак, суд вважає, що відповідач не дотримався обов`язку добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, встановленого частиною другою статті 44, частиною першою статті 45 КАС України.

У свою чергу, аналіз письмового запиту та додаткових пояснень від 05 липня 2019 року свідчить про невідповідність інформації, вказаної відповідачем: у запиті зазначено про розбіжність між податковим кредитом та податковими зобов`язаннями ПОА «Колос» (контрагент ТзОВ «Зміна») на 1,00 грн., а в додаткових поясненнях мова йде про обсяг операції на суму 5485 тис.грн.; такий контрагент як ТзОВ «Суперія», про який зазначено у додаткових поясненнях відповідача від 05 липня 2019 року, у письмовому запиті платнику податків взагалі не згадується.

Наведене дає підстави для висновку про недобросовісність та непослідовність дій відповідача як контролюючого органу та недотримання встановлених ПК України процедур під час реалізації функцій, визначених податковим законодавством.

З цього приводу суд враховує позицію, викладену Європейським судом з прав людини у рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04, пункт 70) стосовно принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 08 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119). Суд також вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п.ункт 74).

На підставі аналізу наведених вище норм законодавства та обставин у справі, перевірених наданими сторонами доказами, суд дійшов переконання, що відповідачем не доведено правомірності призначення документальної позапланової виїзної перевірки у зв`язку із ненаданням пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит, який оформлений з порушенням встановлених пунктом 73.3 статті 73 ПК України, пунктом 10 Порядку №1245 вимог (в частині зазначення конкретних підстав для направлення такого запиту, фактів виявлених порушень). Із самого наказу від 17 травня 2019 року №1740 неможливо ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу (не юридичну) для призначення відповідної перевірки, тобто конкретні обставини податкового правопорушення. Суду не надано доказів на підтвердження виявлення недостовірності даних податкової звітності ПОА «Колос» та які показники, якої конкретно податкової звітності необхідно підтвердити платнику податків (звітний період податкової декларації).

Недотримання контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень законодавчих вимог до своєї поведінки не може мати наслідком проведення позапланової перевірки у зв`язку із ненаданням (надання не у повному обсязі) пояснень та їх документального підтвердження платником податків, для якого такий обов`язок відсутній в силу пункту 73.3 статті 73 ПК України та пункту 16 Порядку №1245.

Наведена правова позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02 квітня 2019 року у справі №815/5735/16.

Безпідставними є посилання відповідача у відзиві на позов щодо відсутності посадових осіб ПОА «Колос» за юридичною адресою та відмови від проведення документальної позапланової перевірки, оскільки лежать поза межами даного спору.

Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не владного суб`єкта. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, а наказ Головного управління ДФС у Волинській області від 17 травня 2019 року №1740 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПОА «Колос»» – визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 1921,00 грн., що підтверджуються платіжним дорученням від 24 травня 2019 року №51, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.2, 42).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватно-орендної агрофірми «Колос» (45776, Волинська область, Горохівський район, село Мерва, ідентифікаційний код юридичної особи 05478203) до Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4 ідентифікаційний код юридичної особи 39400859) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Волинській області від 17 травня 2019 року №1740 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПОА «Колос»».

Стягнути на користь Приватно-орендної агрофірми «Колос» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судові витрати у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк