Ухвала суду № 82865321, 02.07.2019, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/4179/18

провадження № 2/0274/680/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02.07.2019 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Вдовиченко Т.М., з участю секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівської державної нотаріальної контори про зняття обмеження із спадкового нерухомого майна, -

В с т а н о в и в :

В серпні 2018 року до суду звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом до Новоград-Волинської державної нотаріальної контори в якому просить скасувати заборону на відчуження будинку АДРЕСА_1 Бердичеві Житомирської області, накладену Новоград-Волинською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Бердичівського кирпичного заводу, архівний запис №69436ZITOMIR від 15.01.1999 р., з датою виникнення 10.10.1976 р.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , внаслідок чого відкрилася спадщина на належний йому на праві власності будинок АДРЕСА_2 . 19.12.2017 року вона звернулася до Бердичівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка. Під час оформлення спадкових прав вона дізналася, що реєстратором - Новоград - Волинською державною нотаріальною конторою Житомирської області 22.03.2006 року за № 2997058 на підставі повідомлення без номера Бердичівського кирпичного заводу накладено заборону на відчуження будинку АДРЕСА_2 власника ОСОБА_2 . Із вищенаведеного реєстраційного запису вбачається, що відповідачем накладено обтяження на об"єкт нерухомості - будинок за цією ж поштовою адресою, але щодо іншою особи, що безумовно відмінна від спадкодавця ОСОБА_2 - власника даного будинку.

Позивачка посилаючись на те, що оскільки заборона на відчуження будинку позбавляє її можливості належним чином розпоряджатися спадковим майном, просить позов задовольнити та розгляд справи проводити у її відсутності.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 25.03.2019 року за клопотання позивачки, замінено неналежного відповідача по справі Новоград - Волинську державну нотаріальну контору на належного відповідача - Бердичівську державну нотаріальну контору.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник Бердичівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, згідно надісланої заяви, просить розглядати справу без його участі. При винесенні рішення покладається на розсуд суду.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 02.08.2018 р. №133051343, заборону на відчуження будинку АДРЕСА_2 області накладено Новоград-Волинською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Бердичівського кирпичного заводу, архівний запис №69436ZITOMIR від 15.01.1999 р., з датою виникнення 10.10.1976 р.№ реєстру:1524, внутр. № НОМЕР_1 , власник ОСОБА_2 .

Згідно наданих Новоград-Волинською державною нотаріальною конторою Житомирської області відомостей, реєстрація заборон на майно проводилось, у тому числі, у державних нотаріальних конторах за місцем розташуванням майна або за місцем реєстрації, проживання боржника. Згідно наданих матеріалів, майно, на яке накладено заборону, знаходиться в м. Бердичеві Житомирської області. Підставою обтяження є повідомлення б/н Бердичівського кирпичного заводу, тобто під час перереєстрації 22.03.2006 року вищевказаної заборони до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яка проводилась працівниками Житомирської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, нині Житомирська філія державного підприємства "Національні інформаційні системи", скоріш за все виникла технічна помилка та реєстратором було зазначено Новоград-Волинську державну нотаріальну контору Житомирської області та боржником зазначено ОСОБА_2 .

Згідно з отриманої інформації з "Алфавітної книги обліку реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, реєстрації зняття таких заборон та арештів" та інформацією з "Реєстру для реєстрації заборон (арештів) на будинки" за 1976 рік, боржником значиться ОСОБА_2 .

Також встановлено, що ОСОБА_1 набула право власності на будинок АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.08.2018 року ( а.с. 8).

Вказаний житловий будинок належав ОСОБА_2 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку на право особистої власності з числом кімнат від однієї до п`яти включно, посвідченого Бердичівською державною нотаріальною конторою 13.03.1969 року за р.1-277. Акту прийомки будинку від 04.03.1983 року, №184, зареєстрованих Бердичівським міжміським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №35, р. №7398 ( а.с. 10).

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ВАТ "Бердичівський цегельний завод" припинив свою діяльність, номер запису 13041170001000525 від 15.05.2006 року.

На сьогоднішній день порядок та підстави зняття заборони з майна регулюються, зокрема статтею 74 Закону N 3425-XI, з якої вбачається, що одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна. якими прописані випадки коли державний виконавець може зняти арешт. Але в даному випадку державний нотаріус не має правових підстав для зняття заборони з будинку, оскільки вищезазначеного повідомлення з підприємства до нього не надходило.

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку встановлених законом.

Оскільки позивачка являється власником майна, підприємство - Бердичівський кирпичний завод припинив свою діяльність, а нотаріус не має правових підстав зняти наявну заборону, а також враховуючи, що іншим шляхом позивачка захистити своє конституційне право не має можливості, суд приходить до висновку, що заборона відчуження на майно - будинок АДРЕСА_2 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 12,13,76- 81, 141, 264- 265, 268,273,354 ЦПК України, ст. 321 ЦК України -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Бердичівської державної нотаріальної контори про зняття обмеження із спадкового нерухомого майна - задовольнити.

Скасувати заборону на відчуження належного ОСОБА_1 нерухомого майна, а саме: будинку АДРЕСА_2 , яку накладено Бердичівською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Бердичівського кирпичного заводу, архівний запис №69436ZITOMIR від 15.01.1999 р., з датою виникнення 10.10.1976 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги можуть подаватися учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлено 08 липня 2019 року.

Головуючий Т.М. Вдовиченко