Рішення № 82865250, 03.07.2019, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/1148/17

провадження №2/216/1710/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бутенко М.В.,

за участю секретаря судового засідання Клименко О.В.,

розглянувши в залі Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє вимог щодо предмета спору Придніпровська товарна біржа про визнання договору купівлі - продажу квартири дійсним,

СУТЬ СПОРУ:

У березні 2017 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє вимог щодо предмета спору Придніпровська товарна біржа про визнання договору купівлі - продажу квартири дійсним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Згідно листа Першої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 04.04.2018 року за вих. № 562/02-14 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в шестимісячний термін із заявою про прийняття спадщини звернулася дочка ОСОБА_1 . Більше до нотаріальної контори з заявами ніхто не звертався.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.04.2018 року ОСОБА_1 було залучено до участі у справі.

26 березня 2019 року ОСОБА_1 надіслала уточнену позовну заяву про визнання договору купівлі - продажу квартири дійсним. В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначила, що 14 листопада 1997 року її мати ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка діяла як покупець і відповідачем ОСОБА_2 , який діяв як продавець, було укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна, а саме однокімнатної квартири загальною площею 34,4 кв.м., житловою площею 17,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 5056 грн. Договір купівлі - продажу квартири було укладено і зареєстровано на Придніпровській товарній біржі на підставі ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" та в нотаріальній конторі не посвідчений. Наразі вона (позивач) бажає розпорядитися успадкованою квартирою, але в нотаріальній конторі їй повідомили, що не посвідчена нотаріально угода купівлі - продажу цієї квартири є недійсною, тому вона вимушена звертатися до суду за захистом своїх прав та майнового інтересу, як спадкоємиці померлої матері, яка була власницею квартири. Крім того, біржовим договором купівлі - продажу нерухомого майна було здійснено фактичну передачу майна від продавця ОСОБА_2 до покупця ОСОБА_3 , покупець сплатила грошову суму за квартиру і користувалася цією квартирою як власниця, що вказує на те, що обидві сторони правочину вважали його укладеним і виконали його умови. Таким чином, всі зобов`язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна сторонами виконані в повному обсязі, тому договір купівлі-продажу може бути визнаний дійсним в судовому порядку, що передбачено ст. 47 ЦК України, в редакції 1963 року. На теперішній час вона бажає успадкувати цю квартиру, у зв`язку з чим, вона вимушена звернутись до суду.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд: визнати дійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна - однокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 14 листопада 1997 року між продавцем ОСОБА_2 і покупцем ОСОБА_3 і зареєстрований в Придніпровській товарній біржі за номером 813-Н/97. Визнати за нею право приватної власності на однокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, позовні вимоги підтримала у повному обсязі просила задовольнити, про що надала суду письмову заяву, просила справу розглядати у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, позов визнав, про що надав суду письмову заяву, не заперечував щодо задоволення позовних вимог, просив справу розглядати у його відсутності.

Третя особа, Придніпровська товарна біржа, про день час та місце розгляд справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності суду не надала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно наданих суду матеріалів, 14 листопада 1997 року ОСОБА_3 , уклала договір купівлі-продажу нерухомого майна, реєстраційний номер 813-Н/97, предметом якого згідно п.1 договору є квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 площею 34,4 кв.м., житловою площею 17,2 кв.м, та складається з 1 кімнати. Зазначений договір був укладений в Криворізькій філії Придніпровської товарної біржі, посвідчений директором філії Придніпровської товарної біржі ОСОБА_4 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу нерухомого майна, копією технічного паспорту (а.с. 6,7).

Згідно наданих матеріалів, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 34).

Згідно наданого суду листа Першої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 04.04.2018 року за вих. № 562/02-14 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в шестимісячний термін із заявою про прийняття спадщини звернулася дочка ОСОБА_1 . Більше до нотаріальної контори з заявами ніхто не звертався. Було заведено спадкову справу № 464-2017. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось, заповіт від імені померлої даною нотаріальною конторою не посвідчувався (а.с. 48).

Постановою державного нотаріуса Першої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 27 березня 2018 року ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме, видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу (а.с.49).

Згідно змісту позову, при укладенні на Придніпровській товарній біржі договору купівлі-продажу зазначеної квартири, всі зобов`язання за договором нерухомого майна сторонами виконані в повному обсязі, ОСОБА_3 сплатила за дану квартиру грошові кошти та прийняла її шляхом проживання в ній, сторони ніяких претензій один до одного не мали. В односторонньому порядку позивач не може зареєструвати договір належним чином, а також отримати спадщину, що порушує її права та законні інтереси.

Аналізуючи встановлені фактичні обставини та правовідносини сторін, суд керується наступними нормами права.

Згідно ч.2 ст. 47 ЦК Української РСР, в редакції 1963 року, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.

Згідно до ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно ст.220 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч.3 ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на біржі не підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вiд 01 липня 2004 року № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28 квітня 1978 року «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», який до введення в дію ЦК України від 16 січня 2003 року, регулював порядок застосування ст. 47, ч.2 ЦК України від 1963 року, з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі продажу, в тому числі при придбанні на біржових торгах, міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини; дарування іншого майна на суму понад 500 крб. і валютних цінностей на суму понад 50 крб. Якщо така угода виконана повністю або частково однією із сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч.2 ст. 47 ЦК за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Однак це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені в законі обмеження (наприклад, статтями 105, 114 ЦК). Щоб не допустити неправильного визнання дійсним угод на підставі ч.2 ст. 47 ЦК, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Судом було встановлено, що сторони при укладенні договору не були обізнані про обов`язковість нотаріального посвідчення договору, а також враховуючи той факт, що текст договору купівлі-продажу не містив вимоги щодо обов`язкового нотаріального посвідчення угоди, вважали правомірним набуття ними права власності на квартиру. Сторонами виконані усі вимоги ст.655 ЦК України, волевиявлення учасників було вільне, відповідало внутрішній волі сторін; правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зараз позивач не має можливості скористатися правом власності на нерухоме майно, оскільки договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений, а відповідач хоч і не заперечує проти його укладення, та не заперечує проти позову, але ухиляється від належного оформлення договору.

Враховуючи викладене, суд вважає, достатньо підстав для визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Вирішуючи позовні вимоги, щодо визнання права власності в порядку спадкування за законом, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтями 68 та 69 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або за заповітом нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства ( за законом або за заповітом) та склад спадкового майна. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов`язково вимагаються відповідні документи. Так, факт смерті і час відкриття спадщини підтверджуються свідоцтвом органу реєстрації актів цивільного стану про смерть спадкодавця, а родинні та інші відносини спадкоємців зі спадкодавцем можуть бути підтверджені свідоцтвом органу реєстрації актів цивільного стану; копіями актових записів; копіями рішення суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин. При спадкуванні за заповітом перевіряється наявність заповіту. При видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом оригінал заповіту, поданий спадкоємцем, залишається у справах нотаріуса.

Свідоцтво про право на спадщину видається за заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, кожному з них окремо із визначенням прізвища, імені, по батькові та часток у спадщини інших спадкоємців.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно та зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В судовому порядку право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України), та є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Пунктом 9 частини 1статті27Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1липня 2004року №1952-ІV, передбачено, що однією із підстав державної реєстрація права власності та інших речових прав є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи вищезазначені обставини, та приймаючи до уваги, що позивач позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, права, свободи чи інтереси інших осіб не порушуються, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. ст. 13, 141 ЦПК України, судові витрати у справі відносяться на рахунок позивача.

Керуючись ст.15 Закону України «Про товарну біржу», ст. 47 ЦК України (1963 р.), ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє вимог щодо предмета спору Придніпровська товарна біржа про визнання договору купівлі - продажу квартири дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, реєстровий № 813-Н/97 від 14 листопада 1997 року, укладений в Криворізькій філії Придніпровської Товарної біржі між ОСОБА_3 ОСОБА_2 , квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 34,4 кв.м., житловою площею 17,2 кв.м., та складається з 1-ї кімнати.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 34,4 кв.м., житловою площею 17,2 кв.м., та складається з 1-ї кімнати, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) в дохід держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подачі апеляційної скарги рішення суду, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ;

Третя особа: Придніпровська товарна біржа, ЄДРПОУ 13420399, м. Дніпро, вул. Набережна Леніна, буд. 15 а.

Суддя М.В. Бутенко