Рішення № 82863863, 26.06.2019, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3371/18

Провадження № 2/209/390/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

за участі секретаря Кулік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача страхове відшкодування за завдані збитки в порядку регресу в розмірі 60000,00 грн., та сплачений судовий збір.

На обґрунтування позову зазначено, що 02 травня 2016 року між ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_2 було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АЕ/8115305, згідно якого позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки «Mercedes», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам. 18 лютого 2017 року на бул. Будівельників в м. Кам`янське Дніпропетровської області мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mercedes», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Gelly», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам «Renault» та «Gelly» було завдано механічних пошкоджень, а власникам цих автомобілів - матеріального збитку. Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 20 квітня 2017 року винним у скоєнні ДТП було визнано ОСОБА_1 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП. Власники пошкоджених внаслідок ДТП автомобілів «Renault» та «Gelly» - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», як до страховика, із заявами про виплати страхового відшкодування за полісом АЕ/8115305. На підставі страхового акту № ОЦ/123/450/17/01113 від 06 квітня 2017 року власнику автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_5 позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 45000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 421 від 14 квітня 2017 року. Також на підставі страхового акту № ОЦ/123\450/17/1130 від 06 квітня 2017 року власнику автомобіля Gelly», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_4 було виплачено страхове відшкодування в розмірі 15000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 422 від 12 квітня 2017 року. Загальний розмір фактично понесених позивачем витрат становить 60000,00 грн. Оскільки відповідач керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що було встановлено постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 20 квітня 2017 року, то згідно ч.6 ст. 261, ст. 979, ч.2 ст. 1187, ст. 1191 ЦК України, ст. 3, ч.1 ст. 22, пп «а» пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», він повинний відшкодувати позивачу страхове відшкодування за завдані збитку в порядку регресу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву та не надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Виходячи з наведеного, відповідно до п.1 ч.3 ст. 223, ч.1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу у судовому засіданні за відсутності представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі письмових доказів та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши письмові докази у справі та встановивши фактичні обставини і зміст спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає у задоволенню.

Судом встановлено, що 18 лютого 2017 року на бульварі Будівельників в м. Кам`янське Дніпропетровської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mercedes», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Gelly», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 . В результаті настання дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та автомобіль «Gelly», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , зазнали механічних пошкоджень.

Винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди, згідно постанови Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 квітня 2019 року по справі № 209/574 /17, провадження № 3/209/139/17, був визнаний відповідач ОСОБА_6 , який керував автомобілем «Mercedes», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, не вибрав безпечну швидкість руху та не впорався з керуванням, внаслідок чого скоїв наїзди на автомобіль «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та автомобіль «Gelly», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

За порушення пунктів 2.5, 12.1 ПДР ОСОБА_6 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік (а.с. 12, 13-15).

Суд вважає, що вина ОСОБА_6 у скоєнні ДТП, який керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, повністю доведена постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року при розгляді справи про адміністративне правопорушення (а.с. 6).

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АЕ/8115305, укладеного 02 травня 2016 року між ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_2 , позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки «Mercedes», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким на момент ДТП керував відповідач, сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам (а.с. 11).

Після настання страхового випадку власники пошкоджених внаслідок ДТП автомобілів «Renault» та «Gelly» - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», як до страховика, із заявами про виплати страхового відшкодування за полісом АЕ/8115305 (а.с. 18-20, 45-47).

Після визначення розміру завданої матеріальної шкоди (а.с. 21-42), на підставі страхового акту № ОЦ/123/450/17/01113 від 06 квітня 2017 року (а.с. 43) ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія» виплатила власнику автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_5 страхове відшкодування в розмірі 45000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 421 від 14 квітня 2017 року (а.с. 43 оберт).

Після визначення розміру завданої матеріальної шкоди (а.с. 48-65), на підставі страхового акту № ОЦ/123/450/17/1130 від 06 квітня 2017 року (а.с. 66) ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія» виплатила власнику автомобіля Gelly», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 15000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 422 від 12 квітня 2017 року (а.с.66 оберт).

Таким чином, загальний розмір фактично понесених позивачем витрат та страхове відшкодування склав 60000,00 грн.

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 38.1.1. пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове цивільне страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.3 ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ч.1 ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Суд вважає, що після виплати страхового відшкодування власникам пошкоджених автомобілів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія», як страховик, отримало право вимоги в порядку регресу до водія транспортного засобу, який визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та керував транспортним засобом у стані алкогольногосп`яніння, тобто до відповідача ОСОБА_6 .

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути в порядку регресу страхове відшкодування в сумі 60000,00 грн.

Відповідно до 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача має бути стягнуто також сплачений судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ЄДРПОУ 20602681, на розрахунковий рахунок № НОМЕР_5 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, страхове відшкодування за завдані збитки в порядку регресу в розмірі 60000,00 грн., а також 1762 грн. сплаченого судового збору, а всього 61762,00 грн. (шістдесят тисяч сімсот шістдесят одна грн.).

Повне судове рішення складено 05 липня 2019 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення або позивачем та іншими учасниками справи апеляційної скарги, якщо заяву та апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.