Рішення № 82863250, 03.07.2019, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1243/17

Провадження № 2/480/70/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Терентьєва Г.В.

за участю секретаря Куртась К.В.,

розглянувши 03 липня 2019 року в місті Миколаєві в залі суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_2 , третя особа: відділ у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання незаконним та скасування розпорядження частково, визнання недійсним державного акту на земельну ділянку,

в с т а н о в и в :

25.07.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_2 , третя особа: відділ у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання незаконним та скасування розпорядження частково, визнання недійсним державного акту на земельну ділянку, а саме: визнати незаконним та скасувати розпорядження Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області № 63-р від 27 лютого 2007 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою в межах території Веснянської сільської ради» в частині № п/п 16 Додатку до цього розпорядження, а саме затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку громадянину ОСОБА_2 для ведення садівництва в СВТ «Весняне» в межах території Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, площею 0,12га.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 28 квітня 2007 року виданий Миколаївською районною державною адміністрацією Миколаївської області на ім`я ОСОБА_2 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку за № 010701800341, в межах території Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, площею 0,12 га для ведення садівництва, та скасувати його державну реєстрацію.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідно до рішення виконкому Веснянської сільської Ради від 15.10.1996 року № 45 йому було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,06 га що розташована на території СВТ «Весняне`про що було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 24.12.1996 року, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 973.

Нещодавно позивачу стало відомо, що на належну йому земельну ділянку, ОСОБА_2 було також видано Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 28.04.2007 року, що підтверджується листом Миколаївської РДА Миколаївської області від 14.04.2017 року № 3 та листом відділу у Миколаївському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 17.05.2017 року № 129/1/115-17.

Так, розпорядженням Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області № 63-р від 27.02.2007 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою в межах території Веснянської сільської ради» було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку громадянин України (71 чоловік) для ведення садівництва в СВТ «Весняне» в межах території Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, де під номером 16 зазначений громадянин ОСОБА_2 .

На підставі вище викладеного та за захистом своїх законних прав позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач не з`явився, однак надав письмову заяву про підтримання позову, в якій одночасно клопотав про розгляд справи за його відсутності.

Представник Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області також в судове засідання не з`явився, відзив не подав, хоч в раніше проведеному засіданні просив призначити справу до загального порядку для надання відзиву.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився, відзиву та будь яких пояснень не подав. Однак його представник в раніше проведеному засіданні зазначив, що позов не визнають та просив призначити справу до загального порядку для надання відзиву.

Представник третьої особи надав лист (заяву) де зазначає, що просить розглянути справу без участі представника Головного управління.

Дослідивши письмові докази по справі, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державним актом на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 , на підставі рішення виконкому Веснянської сільської ради народних депутатів від 15.10.1996 року №45, передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,06 гектарів, яка розташована на території Веснянської сільської ради. Землю передано для садівництва СВТ “Весняне” та згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки №301, опис меж: землеволодіння №270.

Відповідно книжки садовода ОСОБА_1 прийнятий в члени товариства протокол №4 від 18.02.1992 року, садовий участок №301 розмір 600 кв.м. (а.с .6-8)

Як повідомляє Миколаївська районна державна адміністрація, Державний акт на право приватної власності на землю від 28.04.2007 року (серія НОМЕР_1 ) на ім`я ОСОБА_2 було видано на підставі розпорядження голови Миколаївської районної адміністрації від 27.02.2007 №63-р. (копія додається) (а.с. 10-12)

Згідно повідомлення відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 17.05.2017 року, що на підставі розпорядження Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області № 63-р від 27.02.2007 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою в межах території Веснянської сільської ради» громадянину ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1200 га для ведення садівництва, яка розташована в СВТ АДРЕСА_1 ”, діл № НОМЕР_3 в межах території Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 , який зареєстровано 28.04.2007 року за № 010701800341. (а.с. 14)

Як вбачається з копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4805139022018 від 17.09.2018 року, земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_4 , місце розташування: Миколаївська АДРЕСА_2 Миколаївський район, Веснянська сільська рада, СВТ АДРЕСА_1 а (діл. №301); форма власності приватна, площею 0.0615 гектарів, належить позивачу ОСОБА_1 .

Умовні позначення: опис меж: від Б до В земельна ділянка №270; від В до А земельна ділянка №302; площа земельної ділянки 0.0615 гектарів. (а.с. 77-81)

Відповідно наданої копії Відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 , державний акт на право власності на земельну ділянку видано ОСОБА_2 , на підставі розпорядження Миколаївської райдержадміністрації від 27.02.2007 року №63-р, він є власником земельної ділянки площею 0,1200 га, яка розташована в СВТ АДРЕСА_1 ” ділянка № НОМЕР_3 в межах території Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, для ведення садівництва. (а.с .140)

За змістом кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав наведені у і вирішуються в порядку позовного провадження.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 41 Конституції України кожному гарантоване право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а право приватної власності є непорушним.

Відповідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного розпорядження), давала можливість розпоряджатися державним органам земельними ділянками що перебувають у власності або користуванні, лише після вилучення (викупу).

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного суду України “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” від 16.04.2004 року №7, передбачено, що вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 ЗК. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.

Також п. 11 вказаної постанови зазначено, що розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

З огляду на викладене та в силу того, що позивач довів свої вимоги, а відповідачами не надано суду, а ні відзиву, чи спростовуючих доказів наданих позивачем, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст. ст. 3,12,13,81,141,259,263-265,354 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 – задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області № 63-р від 27 лютого 2007 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою в межах території Веснянської сільської ради» в частині № п/п 16 Додатку до цього розпорядження, а саме затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку громадянину ОСОБА_2 для ведення садівництва в СВТ «Весняне» в межах території Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, площею 0,12га.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 28 квітня 2007 року виданий Миколаївською районною державною адміністрацією Миколаївської області на ім`я ОСОБА_2 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку за № 010701800341, в межах території Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, площею 0,12 га для ведення садівництва, та скасувати його державну реєстрацію.

Стягнути з Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області код ЄДРПОУ 04056500, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Г. В. Терентьєв

03.07.2019