Рішення № 82862931, 03.06.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6284/18

Провадження № 2/487/456/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2019 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання - Ободенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу №487/6284/18 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївської міської ради про визнання права власності на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що на підставі дозволу Миколаївської міської ради депутатів 02.04.1968 року за гроші його батька ОСОБА_3 було побудовано гараж, за адресою: АДРЕСА_1 , який було зруйновано та відновлено в 1970 році СУ тресту «Миколаївжилбуд». ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько, на момент його смерті позивач проживав разом із спадкодавцем та є єдиним спадкоємцем першої черги. У серпні 2014 року він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини на гараж після смерті його батька, але поставою нотаріуса йому в цьому було відмолено, у зв`язку зі відсутністю правовстановлюючих документів на гараж та технічний паспорт на гараж оформлений на ім`я ОСОБА_1 19.04.2016 року Миколаївська міська рада рішенням №4/40 надала йому дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 26 кв.м., з метою передачі її в оренду для обслуговування індивідуального гаража по АДРЕСА_1 , про те необхідно додати правовстановлюючі документи на гараж. Крім того, посилався, що згідно рішення апеляційного суду Миколаївської області від 05.12.2013 року, було визнано незаконним п. 38 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №2657 від 20.12.2006 року, яким гараж по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 надано нову адресу АДРЕСА_1 , відмовлено у припиненні права власності на гараж АДРЕСА_1 та залишено без змін рішення суду першої в частин скасування свідоцтва про право власності на індивідуальної гараж по АДРЕСА_1 видане ОСОБА_1 , тому вважає, що його право власності на гараж не припинено.

Ухвалою від 28.09.2018 року судді Нікітіна Д.Г. відкрите провадження у справі.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2018 року, на підставі розпорядження керівника апарату суду №402 від 12.12.2018 року, справу передано на розгляд судді Щербині С.В.

Ухвалою від 17.12.2018 року справу прийнято до провадження та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою від 26.03.2019 року витребувано з Третьої миколаївської державної нотаріальної контори спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26.03.2019 року надвела заява від представника відповідача про розгляд справи за його відсутності.

25.04.209 року представник позивача надала до суду клопотання про приєднання до матеріал справи документів.

03.06.2019 року представник позивача надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за відсутності її та позивача, позовні вимоги підтримала, просила про задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного:

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права власності.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 . Позивач як єдиний спадкоємець першої черги звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на гараж 2-б, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Проте, постановою державного нотаріуса Третьої миколаївської державної нотаріальної контори від 13.04.2019 року, ОСОБА_1 було в цьому відмовлено, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на вказане нерухоме майно на ім`я спадкодавця та відсутності спадкового майна після померлого.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Так, на підставі рішення Миколаївської міської ради народних депутатів №467 від 02.04.1968 року ОСОБА_3 , як інваліду Великої Вітчизняної війни 2 групи була надано дозвіл на будівництв гаража у дворі будинку АДРЕСА_3 , із зобов`язанням проект та місце будівництва гаражу узгодити із головним архітектором міста. Рішенням Миколаївської міської ради народних депутатів №1230 від 05.10.1971 року, будинку АДРЕСА_4 . Крім того, відповідно до довідки №866 від 25.05.970 року Управлінням капітального будівництва гараж ОСОБА_3 поновлений БУ-9 тресту «Николаевжилстрой». Технічний паспорт на спірний гараж виготовлений ММБТІ станом на 04.08.2003 року на ім`я ОСОБА_1 ..

У 2006 році ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовом ради про визнання за ним право власності в порядку спадкування за законом на капітальний гараж по АДРЕСА_1 , заочним рішенням від 28.09.2006 року за ОСОБА_1 було визнано право власності в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на капітальний гараж по АДРЕСА_1 , яке в подальшому було скасовано та остаточним рішенням (ухвалою) від 17.10.2007 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду, ухвала набрала законної сили 26.10. 2011 року.

Пунктом 38 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №2657 від 20.12.2006 року гаражу по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 надано нову адресу: АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №10 від 26.01.2007 року надано право ОСОБА_1 оформити право власності на індивідуальний гараж, що розташований по АДРЕСА_1 та видати свідоцтво про право власності.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, за ОСОБА_1 визнано право власності на індивідуальний гараж, що розташований по АДРЕСА_1 літ. А загальною площею 21,2 кв.м. з оглядовою ямою. На ім`я ОСОБА_1 видано технічний паспорт на гараж від 02.02.2007 року. Згідно довідки б/н від 01.04.2019 року право власності на індивідуальний гараж, що розташований по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1

Проте, судом встановлено, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.10.2013 року визнано недійсним та скасовано п. 32 Рішення Миколаївської міської ради №10 від 26.01.2007 року, яким оформлено право власності ОСОБА_1 на індивідуальний гараж, що розташований по АДРЕСА_1 , скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно індивідуальний гараж площею 21,2 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 видане ОСОБА_1 , право власності ОСОБА_1 на індивідуальний гараж, що розташований по АДРЕСА_1 припинено, в частині вимог про визнання недійсним п. 38 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №2657 від 20.12.2006 року та усунення перешкод в користуванні майном, шляхом знесення гаражу відмовлено. Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 05.12.2013 року, рішення суду першої інстанції від 18.10.2013 року, скасовано в частині вимог та визнано недійсним п. 38 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №2657 від 20.12.2006 року щодо надання гаражу нової адреси, в задоволенні а припинення права власності відмовлено, в іншій частині рішення залишено без змін.

При цьому, право власності ОСОБА_1 на спірний гараж було припинено рішенням суду, але не з підстав, передбачених ст. 346 ЦК України, а у зв`язку із скасуванням рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про оформлення права власності на спірний гараж, що і стало підставою для скасування свідоцтва про право власності, тому твердження позивача, що спірний гараж належить йому на праві власності є безпідставним.

На теперішній час позивач звернувся за захистом своїх порушених прав з даним позовом про визнання права власності на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.

Отже, на підставі викладеного, із урахуванням того, що суду не надано правовстановлюючого документу на підтвердження того, що спадкодавцю ОСОБА_3 спірний гараж належав на праві власності, що під будівництво гаражу була виділена земельна ділянка, яка передана у власність або користування спадкодавцю, суд приходить до висновку, що спірний гараж не входить до спадкової маси, після смерті ОСОБА_3 , а тому суд не може визнати право власності на такий об`єкт за спадкоємцем позивачем ОСОБА_1

Тому, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд приходить до переконання про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 76, 81 89, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.

Рішення набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і в порядку, встановлений ст. ст. 354, 355 ЦПК України.

Суддя: С.В. Щербина

Повний текст рішення складено 21.06.2019 року.