Ухвала суду № 82861493, 02.07.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4178/19

Провадження № 1-«кс»/522/11540/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Попревич В.М., розглянувши клопотання заявника ТОВ «УКРХЛІББУД 1» Паличука Сергія Олександровича, про вирішення питання в порядку ст. 100 КПК України, в рамках кримінального провадження № 42019000010000164, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

Заявник ТОВ «УКРХЛІББУД 1» ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження № 42019000010000164, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, посилаючись на наступне.

Слідчим в ОВС слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Довгальовим І.В., здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000000164, відомості про яке внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Так, було встановлено, що співробітники Одеської митниці ДФС систематично отримують неправомірну вигоду від представників комерційних структур, що постійно ввозять на територію України вантажі, зокрема через Одеський та Чорноморський морські торговельні порти, які у подальшому, без проведення належного розмитнення, потрапляють у вільний обіг на територію України.

Здійснення митного оформлення (митних формальностей, процедур) таких вантажів відбуваються для прикриття незаконного переміщення товарів комерційного призначення з використанням документів, що містять неправдиві відомості, з метою ухилення від сплати митних платежів, для чого особами, яким підконтрольні суб`єкти ЗЕД, користуючись злочинними зв`язками з службовими особами Одеської митниці ДФС, надаються завідомо недостовірні данні про митну вартість товарів (в бік її зменшення) у товаросупровідних документах; а також надають завідомо недостовірну та неповну інформацію, щодо виду імпортованих товарів та їх ваги, з метою заниження ставок мита та інших митних платежів. Зокрема, можуть мати місце факти декларування товарів прикриття із мінімальною ставкою мита та недекларування частини вантажу.

В період 2018 року до Одеського та Чорноморського морських торгівельних портів в зону діяльності Одеської митниці ДФС на суднах закордонного плавання надійшли вантажі у контейнера, які були вивантажені з суден та розміщені під митним контролем на території Одеського та Чорноморського морських торгівельних портів.

Станом на 18 березня 2019 року закінчився строк тимчасового зберігання вантажів у контейнерах № HLXU 3708757, № ZCSU 9028760, № EMCU 1357509, № TRKU 4410488 та № TRKU 4422489 та не було вжито заходів, передбачених ч. 4. ст. 204 МК України.

Слідчий в ОВС слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Довгальов І.В., в рамках кримінального провадження № 42019000000000164, відомості про яке внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про надання тимчасового доступу.

18 березня 2019 року слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В. задовольнив вищезазначене клопотання та надав слідчому слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Довгальову І.В. дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів з можливістю вилучення, що розміщено на складі (відкритому складі) Дочірнього підприємства «Контейнерний термінал Одеса» компанії «Ейч Ейч ЕЛ Ей Інтернешнл ГМБХ» (код ЄДРПОУ 31506059), а саме: м. Одеса, Митна площа, 1, а саме: вантажних контейнерів № HLXU 3708757, № ZCSU 9028760, № EMCU 1357509, № TRKU 4410488 та № TRKU 4422489 та вантажу який у них зберігається, документів що стали підставою для переміщення вказаного вантажу через митний кордон України, документів щодо розміщення вказаного вантажу. Також, слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В. зобов`язав відповідальні особи надати доступ та можливість вилучення слідчому ОВС слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Довгальову І.В, або іншим слідчим, що входять до складу слідчої групи вказаного кримінального провадження, зазначених речей та документів.

08 квітня 2019 року слідчий в ОВС слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Довгальов І.В., в рамках кримінального провадження № 42019000000000164, провів огляд речей та документів, які було розміщено на складі (відкритому складі) Дочірнього підприємства «Контейнерний термінал Одеса» компанії «Ейч Ейч ЕЛ Ей Інтернешнл ГМБХ» (код ЄДРПОУ 31506059), а саме: м. Одеса, Митна площа, 1, про що було складено протокол про тимчасовий доступ до речей і документів та вилучив вантажні контейнери зокрема № HLXU 3708757.

Вищезазначений вантажний контейнер № HLXU 3708757 у відповідності до акту приймання - передачі вилученого товару було передано на відповідальне зберігання ТОВ "Укрхліббуд1" в особі ОСОБА_1 .

У відповідності до акту приймання - передачі у вантажному контейнері № HLXU 3708757 знаходиться: 28 коробок у яких міститься фарш;60 коробок у яких міститься морозиво;53 коробки у яких міститься яловичина;1 коробка у якій міститься жир;1 коробка у якій міститься телячій жир;1 коробка у якій міститься фарш з яловичини;1 коробка у якій міститься куряче філе;7 коробок у яких міститься паляниця;1 коробка у якій міститься маргарин;1 коробка у якій міститься вершки;2 коробки у яких міститься часник;1 коробка у якій міститься сосиски;6 коробок у якій міститься ковбаси;1 коробка у якій міститься смородина;1 коробка у якій міститься куряча печінка.

Як з`ясувалось під час огляду на вищезазначені харчові продукти та продовольчу сировину відсутні ветеринарні документи, у продукції закінчився термін придатності, не має маркування на українській мові, не має відповідних сертифікатів якості.

На час звернення до суду, вантажний контейнер № HLXU 3708757 перебуває на території складу, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Балтська дорога, 55 який орендовано ТОВ "Укрхліббуд1" та є приєднаним до мереж електропостачання.

У відповідності до паспортних характеристик 20-футовий контейнер-рефріжиратор споживає 5,94 кВт на годину. Тариф за яким обліковується електроспоживання розраховується наступним чином: 2,85 плюс реактивність тобто 3,20 за 1 кВт.

Якщо прийняти вищезазначені показники то 20-футовий контейнер - рефріжиратор споживає 142, 6 кВт на добу, тобто 456,19 гривен на добу. За період з 08.04.2019 до часу звернення до суду (63 доби) вартість електроенергії, яку було витрачено на утримання 20-футовий контейнер -рефріжиратор, склала 28 739 (двадцять вісім тисяч сімсот тридцять дев`ять) 97 коп.

24 квітня 2019 року слідчий в ОВС слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Довгальов І.В., в рамках кримінального провадження № 42019000000000164 звернувся до Одеської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

В подальшому слідчим в ОВС слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Довгальовим І.В. було отримано відповідь (вих.. № 372 від 03 травня 2019 року), копію якої було передано ТОВ "Укрхліббуд1".

У відповідності до вищезазначеної відповіді харчові продукти та продовольча сировина, яка зберігається у вантажному контейнері № HLXU 3708757 підлягає утилізації.

Позиція учасників судового процесу.

Представник заявника до судового засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд клопотання за її відсутністю, вимоги клопотання підтримує в повному обсязі.

Прокурор до судового засідання не з`явився, надав заяву в якій заперечив проти задоволення клопотання та стверджували, що підстав для задоволення клопотання не має, та просив розгляд клопотання здійснювати за його відсутності.

Положення закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні скарги.

Кримінальний процесуальний кодекс

Стаття 2. Завдання кримінального провадження

Частина 1. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стаття 107. Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження

Частина 1. Рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов`язковим.

Стаття 100. Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію

Частина 1. Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Частина 2. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частина 3. Документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.

Частина 4. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа вона зобов`язана відшкодувати володільцю витрати, пов`язані з втратою чи знищенням документа та виготовленням його дубліката.

Частина 5. Речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання.

Частина 6. Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:

пункт 1. повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

пункт 2. передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

пункт 3. знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;

пункт 4. передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля.

У випадках, передбачених цією частиною, речові докази фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описуються. У разі необхідності може бути збережений зразок речового доказу, достатній для його експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження.

Речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Частина 7. У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частина 8. Реалізація, технологічна переробка або знищення речових доказів у випадках, передбачених цією статтею, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а у випадках, якщо такі речові докази передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, - відповідно до закону та прийнятих на його виконання актів законодавства.

Частина 9. Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому:

пункт 1. гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю);

пункт 2. гроші, цінності та інше майно, які призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються;

пункт 3. майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується;

пункт 4. майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання;

пункт 5. гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;

пункт 6. гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються;

пункт 6-1. майно (грошові кошти або інше майно, а також доходи від них) засудженого за вчинення корупційного злочину, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, його пов`язаної особи конфіскується, якщо в суді не підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно.

Пов`язаними особами засудженого є юридичні особи, які при його сприянні отримали у власність чи користування зазначене майно.

Якщо суд визнає відсутність законних підстав набуття прав на частину майна, то конфіскується ця частина майна засудженого, а у разі неможливості виділення такої частини - її вартість. У разі неможливості конфіскації майна, законність підстав набуття прав на яке не було підтверджено, на засудженого покладається обов`язок сплатити вартість такого майна;

пункт 7. документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Частина 10. Під час вирішення питання щодо спеціальної конфіскації насамперед має бути вирішене питання про повернення грошей, цінностей та іншого майна власнику (законному володільцю) та/або про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна знав про їх незаконне походження та/або використання. У разі відсутності у винної особи майна, на яке може бути звернене стягнення, крім майна, яке підлягає спеціальній конфіскації, збитки, завдані потерпілому, цивільному позивачу, відшкодовуються за рахунок коштів від реалізації конфіскованого майна, а частина, що залишилася, переходить у власність держави.

Частина 11. У разі якщо власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у пункті 1 частини дев`ятої цієї статті, був встановлений після застосування спеціальної конфіскації та не знав і не міг знати про їх незаконне використання, він має право вимагати повернення належного йому майна або коштів з державного бюджету, отриманих від реалізації такого майна.

Частина 12. Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.

Закон України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції"

Стаття 1. Неякісна та небезпечна продукція

У цьому Законі до неякісної та небезпечної продукції відноситься:

- продукція, яка не відповідає вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів і нормативних документів стосовно відповідних видів продукції щодо її споживчих властивостей;

- продукція, яка не відповідає обов`язковим вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів і нормативних документів щодо її безпеки для життя і здоров`я людини, майна і довкілля;

- продукція, якій з метою збуту споживачам виробником (продавцем) навмисне надано зовнішнього вигляду та (або) окремих властивостей певного виду продукції, але яка не може бути ідентифікована як продукція, за яку вона видається;

- продукція, під час маркування якої порушено встановлені законодавством вимоги щодо мови маркування та (або) до змісту і повноти інформації, яка має при цьому повідомлятися;

- продукція, строк придатності якої до споживання або використання закінчився;

- продукція, на яку немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують якість та безпеку продукції.

Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження - затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104

29. Речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан, знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду.

Технологічна переробка або знищення таких предметів і товарів здійснюється з дотриманням вимог Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 р. № 1340, Загальних вимог до здійснення переробки, утилізації, знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2001 р. № 50 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 4, ст. 131).

Про передачу предметів для технологічної переробки або знищення складається акт у двох примірниках, один з яких зберігається в матеріалах кримінального провадження, інший передається відповідному підприємству.

30. Про передачу речових доказів для реалізації, технологічної переробки або знищення в книзі обліку робиться відповідна відмітка.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали.

У своєму клопотанні заявник посилається на те, що на харчових продуктах та продовольчої сировині відсутні ветеринарні документи, у продукції закінчився термін придатності, не має маркування на українській мові, не має відповідних сертифікатів якості.

В подальшому слідчим в ОВС слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Довгальовим І.В. було отримано відповідь (вих № 372 від 03 травня 2019 року), копію якої було передано ТОВ "Укрхліббуд1".

У відповідності до вищезазначенної відповіді харчові продукти та продовольча сировина, яка зберігається у вантажному контейнері № HLXU 3708757 підлягає утилізації.

В рамках розгляду клопотання про знищення вказаної продукцїї заявником, варто окремо звернути особливу увагу на те, що на даний час ТОВ "Укрхліббуд1" ОСОБА_1 будь-яких правових підстав на звернення з вказаним клопотанням, а також розпоряджатися майном не має право, оскільки дане майно було передано на відповідне зберігання відповідно до акту від 28.06.2019 року.

Заявником не надано процесуальних документів, з якими їм надано право на розпорядження майном, яке було вилучено на підставі ухвали Приморського райсуду м. Одеси від 08.04.2019 року.

Відповідно до ст. 7 КПК України, Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться принципи верховенства права та законності.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Як вказано у рішенні Європейського суду, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).

Відповідно до ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Основною функцією слідчого судді під час досудового розслідування, є недопущення неправомірного порушення основоположних прав людини, в тому числі права на мирне володіння своїм майном.

З урахуванням вище наведеного, приходжу до висновку, про необґрунтованість в задоволенні клопотання відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2,100, 372 КПК України, Закон України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», слідчий суддя, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання заявника ТОВ «УКРХЛІББУД 1» ОСОБА_1 , про вирішення питання в порядку ст. 100 КПК України, в рамках кримінального провадження № 42019000010000164, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя: В.М. Попревич

02.07.2019