Рішення № 82860561, 03.07.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/791/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., за участю секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши в загальному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Малого приватного підприємства "Моріон"

до відповідачів: Фізичної особи Полюховича Андрія Івановича та Фізичної особи-підприємця Бусь Юрія Петровича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненська міська рада

про зобов`язання звільнити торговельні місця

За участю представників сторін

від позивача: представник Полюхович Л.В.;

від відповідачів: Бусь Ю.П.; представник Овдійчук О.О.;

від третьої особи: представник не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Моріон" (далі по тексту Позивач, МПП "Моріон") звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до відповідача фізичної особи - підприємця Полюховича Андрія Івановича в якому просить суд зобов`язати останнього звільнити торговельні місця №237, №238, №306 шляхом демонтажу тимчасових нестаціонарних споруд типу КЗТ розташованих на ринку "Моріон" (м. Рівне, вул. Шевченка, 7).

Ухвалою господарського суду від 24.11.2017 року позовну заяву фізичної особи - підприємця Полюховича Андрія Івановича прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/791/17.

Мале приватне підприємство "Моріон" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до відповідача фізичної особи-підприємця Бусь Юрія Петровича в якому просить суд зобов`язати останнього звільнити торговельні місця №128, №164, №218, №12 шляхом демонтажу тимчасових нестаціонарних споруд типу КЗТ розташованих на ринку "Моріон" (м. Рівне, вул. Шевченка, 7).

Ухвалою господарського суду від 27.11.2017 року позовну заяву фізичної особи - підприємця Бусь Юрія Петровича прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/815/17.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26 грудня 2017 року об`єднано справу №918/791/17 за позовом Малого приватного підприємства "Моріон" до відповідача фізичної особи-підприємця Полюховича Андрія Івановича про зобов`язання звільнити торговельні місця із справою №918/815/17 за позовом Малого приватного підприємства "Моріон" до відповідача фізичної особи-підприємця Бусь Юрія Петровича про зобов`язання звільнити торговельні місця в одне провадження з присвоєнням номеру №918/791/17.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26 грудня 2017 року у справі №918/791/17 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненську міську раду.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11 червня 2019 року у справі №918/791/17 здійснено заміну відповідача - фізичну особу-підприємця Полюховича Андрія Івановича на його правонаступника - фізичну особу Полюховича Андрія Івановича .

Позовні вимоги МПП "Моріон" мотивовані наступним.

Мале приватне підприємство «Моріон» є власником (оператором) ринку «Моріон» розташованого за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 7, що підтверджується Дозволом на розміщення об`єкта торгівлі № 682 від 13.08.2003р., Паспортом ринку від 01.06.2006 р. та Експлуатаційним дозволом № 17-18-488 від 29.11.2016р.. Між Малим приватним підприємством «Моріон», як Орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем Полюхович Андрієм Івановичем, як Орендарем було укладено Договори оренди торговельного місця: № 237/16 від 26.08.2016р., № 238/16 від 31.07.2016р., № 306/16 від 31.07.2016р., а між Малим приватним підприємством «Моріон», як Орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем Бусь Юрієм Петровичем, як Орендарем було укладено Договори оренди торговельного місця № 128/16 від 15.07.2016р., № 164/16 від 15.07.2016, № 218/16 від 15.07.2016 та Договір оренди камери схову № 12-кс/16 від 15.07.2016р.. На підставі вказаних Договорів Позивач передав Відповідачам у строкове платне користування місця, що розташовані на території ринку «Моріон» для провадження торговельної діяльності. В подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди до Договорів, згідно яких сторони домовились, що Договори набувають чинності з 01 серпня 2016 року та діють до 31 жовтня 2017 року включно. Таким чином Позивач вважає, що вищевказані Договори оренди торговельного місця припинили свою дію 31.10.2017 року і що Відповідачі за умовами Договорів зобов`язані у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві об`єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, підписавши акт приймання-передачі (повернення) торгівельного місця в день закінчення дії (розірвання) договору.

Позивач стверджує, що за місяць до закінчення Договорів оренди торговельного місця надіслав Відповідачам повідомлення про те, що термін дії Договорів закінчується 31.10.2017р. та про необхідність звільнити торговельні місця після закінчення дії Договору та про свої заперечення щодо поновлення Договорів. Позивач зазначає, що на даний час Відповідачі усі повідомлення і вимоги Позивача ігнорують, торговельні місця не звільняють.

Від позивача до суду надійшли додаткові пояснення відповідно до яких, останній зазначає наступне.

Як зазначено у позовній заяві від 22.11.2017 року вих. № 410 Мале приватне підприємство "Моріон", є власником (оператором) ринку "Моріон" за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 7, що підтверджується дозволом на розміщення об`єкта торгівлі № 682 від 13.08.2003р., паспортом ринку від 01.06.2006 р. та експлуатаційним дозволом № 17-18-488 від 29.11.2016р. Розміщений ринок "Моріон" на двох суміжних земельних ділянках. Перша знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 3, на якій також розташований Будинок побуту, та що знаходиться в користуванні Позивача на підставі додаткового договору про поновлення договору оренди землі № 561010004000538 від 12.07.2012р. терміном дії до 25.04.2012р. Друга земельна ділянка значиться за адресою: м. Рівне , вул. Шевченка, 7, яка знаходиться в постійному користуванні Позивача, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії РВ 00226 виданий 04.06.1996р.. Вказане підтверджується також п.10 додатку до паспорту ринку.

Згідно п. 1.2. Правил торгівлі на ринках міста Рівного, затверджених рішенням Рівненської міської ради від 31.05.2011 року № 841, ринок - це об`єкт торгівлі, на території якого суб`єкт господарювання, що має право на користування чи розпорядження земельною ділянкою, на якій цей об 'єкт розташований, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями. Аналогічне визначення поняття ринку міститься і в Положенні про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29.07.2009р. № 868 "Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків".

Згідно п. 20 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною податковою адміністрацією України, Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105, надалі - Правила, Адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Про необхідність укладення договору оренди торговельного місця між адміністрацією ринку та підприємцем вказується також у абз. 4 п. 1.16 та п. 1.20 Правил торгівлі на ринках міста Рівного.

Договори оренди торговельних місць на ринках за своєю правовою природою є договорами оренди (найму), правове регулювання яких здійснюється нормами Господарського та Цивільного кодексів України, на норми яких, зокрема посилається Позивач у позовній заяві. Відповідну позицію викладено також у постанові Верховного Суду України від 24.10.2011 р. у справі № 04/33-71 (3-113гс11).

Згідно п. 13 цих Правил торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.

За змістом п. 1.1, п. 1.3 Договорів оренди торговельних місць орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування місця розташовані на території ринку "Моріон" для провадження торговельної діяльності, місцезнаходження яких зазначено на плані території ринку.

Згідно генплану-схеми ринку "Моріон" погодженої начальником ЗДПО-З від 20.08.2004р. торговельні місця Відповідача є визначені. Протягом дії договору оренди і на даний час торговельні місця Відповідача відповідають своєму місцю розташування згідно вказаного плану.

Враховуючи вищевикладене, між МПП "Моріон" та підприємцями ринку склалися відносини що регулюються також Правилами торгівлі на ринках та Договорами оренди саме торговельних місць, що не є тотожним користуванню земельною ділянкою, на якій розміщені об`єкти торгівлі.

Строк дії Договору оренди торговельних місць, який був визначений п. 6.1 договору, в редакції додаткових угод, що наявні в матеріалах справи, закінчився 31.10.2017 року.

Згідно п. 3.2.11. Договору Орендар зобов`язаний передати торгове місце орендодавцю, підписавши акт приймання-передачі (повернення) торгівельного місця в день закінчення дії (розірвання) договору.

Пролонгація та умови продовження відносин між сторонами договором не передбачено.

Отже, укладення договору можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною укласти договір через пряму вказівку закону або ж на підставі обов`язкового для виконання акта планування, державного замовлення. Правила торгівлі на ринках, в т.ч. і в місті Рівному якими передбачено укладення договорів оренди торговельних місць між адміністрацією ринків та підприємцями, є спеціальними нормами.

Враховуючи викладене, Позивач вважає, що укладення підприємцями договорів є правом, а не обов`язком адміністрації ринку.

Відповідачі після закінчення дії Договору, тобто після 31.10.2017 р. також не зверталися з пропозицією укласти Договір оренди на новий термін. Крім того, як зазначено у позовній заяві, Позивач висловив свої заперечення стосовно продовження дії Договору у строк визначений ст. 764 ЦК України.

Представник відповідачів та відповідачі проти заявлених позовних вимог заперечили пославшись при цьому на наступне.

Відповідачі вважають, що у позивача відсутнє право на звернення з позовом до суду з підстав, зазначених у позовній заяві, з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини 5 статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно з статтею 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Згідно із ст. 4 ГПК України Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відмова від права на звернення до господарського суду недійсною.

Наведені положення є реалізацією статті 55 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протправних посягань, а також частини другої статті 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

До суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто, в контексті норми статтей 2, 4 Господарського процесуального кодексу України має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. При цьому, заінтересована особа вправі звертатись до суду за захистом не будь-якого, а виключно охоронюваного законом інтересу, законного інтересу (абз.З п.3.5 мотивувальної частини Рішення КСУ №18-рп/2004 від 01.12.2004 року у справі про охоронюваний законом інтерес).

З наведеного Відповідачі вбачають, що для задоволення позовних вимог про звільнення торгівельного місця потрібно також встановити, чи дійсно майно відповідача розташоване на торговому місці, що належить позивачу, чи наявні необхідні документи, що передбачають діяльність оператора ринку і чи наявне торгове місце як таке. У протилежному випадку, позивач звернувся до суду з позовом з неналежним способом захисту і при тому лише у випадку, якщо дійсно буде встановлено, що якесь майно відповідача знаходиться на земельній ділянці, що перебуває у користуванні позивача.

Відповідачі зазначають, що з позовної заяви вбачають, що Мале приватне підприємство "Моріон" вважає, що є власником (оператором) ринку "Моріон", розташованого за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 7, що підтверджує дозволом на розміщення об`єкта торгівлі №682 від 13.08.2003 року, паспортом ринку від 01.06.2006 року (який Відповідачі вважають не дійсним з 2010 року, оскільки МПП «Моріон» у 2010 році затвердило новий паспорт ринку).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідачі вважають, що в даному випадку позов МПП «Моріон» не грунтується на належних, допустимих, достовірних та достатніх доказах, що підтверджують наступним.

В даному випадку позовні вимоги МПП "Морін" мотивовані тим, що укладені між позивачем та відповідачами Договори оренди торговельних місць, які нібито використовують відповідачі, на земельних ділянках по вул. Шевченка, 3 та по вул. Шевченка, 7 в м. Рівне Рівненської області, що перебувають в користуванні МПП "Моріон", припинили свою дію 31.10.2017 року. МПП "Моріон" надсилав відповідачам повідомлення про необхідність у зв`язку з дим звільнити торговельні місця. Проте відповідачі відмовляються звільнити торговельні місця.

Водночас Відповідачі вважають, що їх торговельні місця не знаходяться на земельних ділянках, які виділені МПП "Моріон" під ринок, а розташовані поза їх межами, а тому позивач не має достатніх правових підстав для звернення до суду із позовом про зобов`язання відповідачів звільнити торговельні місця шляхом демонтажу тимчасових нестаціонарних споруд типу КТЗ розташованих на ринку. Так, як вбачається із матеріалів справи, зокрема, додатку до паспорту ринку «Моріон», як поданого позивачем (2006р.), так і відповідачами (2010р.) місцезнаходженням ринку «Моріон» є м. Рівне, вул. Шевченка. 7 (п. 2 додатку). Згідно з п. 5 додатку до паспорту ринку «Моріон», як поданого позивачем (2006р.), так і відповідачами (2010р.) дата та номер рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельної ділянки під ринок 04.06.1999р. №00226. Відповідачі ж стверджують, що таке рішення Рівненською міською радою про виділення земельної ділянки взагалі ніколи не приймалося.

Отже, Відповідачі вважають, що в даному випадку ринок МПП «Моріон» не створювався у спосіб та у порядку, визначеному чинним законодавством, а тому будь-які торгівельні місця відсутні як такі.

Крім того, Відповідачі зазначають, що в даному випадку не проводилося конкурсу на право створення ринку і надання його в оренду в порядку встановленому Положенням про порядок проведення конкурсів на право створення ринків і надання їх в оренду, затвердженого наказом Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі України від 21 травня 1996 року № 290 і, що земельна ділянка під ринок не відводилася.

Також Відповідачі стверджують, що в даному випадку МПП «Моріон» на місці, на яке МПП «Моріон» вказує як на ринок, не дотримані вимоги відповідно до Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України 26.02.02 № 57/188/84/105, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 р. за N 288/6576, що на їх думку, свідчить про відсутність ринку як такого та документів про діяльність такого ринку.

Відповідачі вважають, що договори оренди торгового місця не відповідають вимогам законодавства, зокрема Положенню про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року №868, ct.ct.J_84, 759, 761 ТІК України, через відсутність у орендодавця будь-яких прав на земельну ділянку, частиною якої є об`єкт оренди; невідповідність визначеного у спірному договорі об`єкту оренди критеріям індивідуально визначеного майна; відсутність у орендодавця будь - яких правовстановлюючих документів на передане в оренду торгове місце чи дозвільних документів на тимчасову споруду; невідповідність спірного договору типовому договору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року №868. Відтак зазначають, що, в даному випадку МПП «Моріон», як суб`єкт господарювання, у відповідності з вимогам ч. 1 ст. 761 ЦК України та п. 2 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року №868, не мало права на передачу в оренду торгових місць за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 7, оскільки не мало права власності чи майнових (у даному випадку речових) прав на ринок, як на об`єкт торгівлі, а відповідно й на його торгові місця, а також прав на користування чи розпорядження земельною ділянкою, на якій кіоски відповідачів розташовані, що є основною підставою для здійснення МПП «Моріон» на вказаному ринку діяльності з організації та/або створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями, а відповідно і для передачі їм торговельних місць в оренду.

З огляду на наведене Відповідачі доходять висновку, що кіоски які, за твердженням Позивача, розміщені на його ринку, завжди належали і належать відповідачам. Стверджують, що будь-яких кіосків («торгових місць») в даному випадку МПП «Моріон» не створювало і не ставило, що вказане майно ніколи не перебувало у власності позивача, а завжди належало відповідачам.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на відповідачів відзиву на позов суду не надала.

Ухвалою суду від 21 лютого 2018 року, за клопотанням представника Відповідачів призначено у справі № 918/791/17 судову експертизу. Проведення судової експертизи доручити Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (43001, м. Луцьк, вул. Ч. Хреста,16). На вирішення експерта поставлено наступні питання:

- Яка площа та в яких геометричних параметрах та координатах перебувають у користуванні МПП "Моріон" земельні ділянки по вул. Шевченка, 3 та по вул. Шевченка, 7 в м. Рівне Рівненської області та на підставі яких правовстановлюючих документів?

- Чи знаходяться торговельні кіоски №№ 237, 238,306, 128,164, 218, 12, які використовують Фізичні особи-підприємці: Полюхович Андрій Іванович та Бусь Юрій Петрович, на земельних ділянках по вул. Шевченка, 3 та по вул. Шевченка, 7 в м. Рівне Рівненської області, що перебувають в користуванні МПП "Моріон" чи поза ними, та в яких межах?.

Ухвалою суду від 05 листопада 2018 року Відповідачів було зобов`язано оплатити рахунки №139, №140 від 03.10.2018р. на суму 12012,00 грн. кожен за проведення судової експертизи та надати суду докази його оплати.

В зв`язку з невиконанням Відповідачами вищевказаної ухвали та не оплати вартості експертизи, ухвала суду від 21.02.2018р. про призначення експертизи не виконана, а матеріали справи Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз повернуті до господарського суду Рівненської області.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.04.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Розгляд справи по суті неодноразово відкладався за клопотанням сторін.

В судовому засіданні при розгляді справи по суті представник Позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених в позовних заявах та додаткових поясненнях до них. Відповідач та представник відповідачів проти позовних вимог Позивача заперечили з підстав, наведених у відзивах та письмових поясненнях.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №33013 1019935 5.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги МПП "Моріон" до фізичної особи Полюховича Андрія Івановича підлягають задоволенню, а в позові до Бусь Юрія Петровича слід відмовити. При цьому господарський суд керувався наступним.

Мале приватне підприємство "Моріон" є власником (оператором) ринку "Моріон", розташованого за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 7, що підтверджується Дозволом на розміщення об`єкта торгівлі № 682 від 13.08.2003 року, паспортом ринку від 01.06.2006 року та Експлуатаційним дозволом №17-18-488 від 29.11.2016 року.

Між Малим приватним підприємством «Моріон», як орендарем та Фізичною особою-підприємцем Полюховичем Андрієм Івановичем, як орендарем було укладено Договори оренди торговельного місця: № 237/16 від 26.08.2016р., № 238/16 від 31.07.2016р., № 306/16 від 31.07.2016р., (надалі - Договори оренди). Вказані Договори укладені на аналогічних умовах, окрім п.1.1., щодо номеру і площі місця та п.4.1., щодо вартості оренди.

Так, згідно умов п.1.1., п.1.2. Договорів Орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування місця, що розташовані на території ринку «Моріон» (далі - об`єкт оренди) для провадження торговельної діяльності, а саме:

- № 237 загальною площею 3,90 кв. метрів, облаштованого тимчасовою нестаціонарною спорудою типу КЗТ;

- № 238 загальною площею 4,1 кв. метрів, облаштованого тимчасовою нестаціонарною спорудою типу КЗТ;

- № 306 загальною площею 3,0 кв. метрів, облаштованого тимчасовою нестаціонарною спорудою типу КЗТ.

01.08.2016 року МПП «Моріон» було передано Відповідачу у строкове платне користування місця №306 та №238, а 01.10.2016 року Відповідачу було передано місце №237. Вказане підтверджується актами приймання-передавання, які є додатками №1 до Договорів.

31.07.2017 року та 15.07.2017 року між сторонами було укладено додаткові угоди до Договорів, згідно яких сторони домовились п.6.1 Договорів викласти у наступній редакції: « 6.1. Договір набуває чинності з 01 серпня 2016 року та діє до 31 жовтня 2017 року включно».

Таким чином. Договори оренди торговельного місця № 237/16 від 26.08.2016р., № 238/16 від 31.07.2016р„ № 306/16 від 31.07.2016р. припинили свою дію 31.10.2017 року.

Згідно п.3.2.5. Договорів у разі припинення або розірвання договору Орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) об`єкта оренди з вини орендаря.

Згідно п.3.2.11. Договорів Орендар зобов`язаний передати торгове місце орендодавцю, підписавши акт приймання-передачі (повернення) торгівельного місця в день закінчення дії (розірвання) договору.

20.10.2017 року МПП «Моріон» було надіслано Відповідачу повідомлення за вих..№310 про те, що термін дії Договору закінчується 31.10.2017р., про необхідність звільнити торгове місце після закінчення дії Договору та про свої заперечення щодо поновлення Договору. Дане повідомлення отримано Відповідачем особисто 23.10.2017р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №3301308811620.

На даний час Відповідач усі повідомлення і вимоги Позивача ігнорує, торговельні місця не звільняє.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Приписами ч. 1 ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 760 ЦК України передбачено, що Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Положеннями ч. 1 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Пунктами 1, 4 ст. 285 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Нормами ч. 2 ст. 291 ГК України встановлено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди.

У відповідності до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Аналогічну правову позицію висвітлено в п. 4.1. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України, від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна".

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем було повідомлено ФОП Полюховича А.І. (лист № 310 від 20.10.2017 року) про необхідність з`явитися до адміністрації МПП "Моріон" для складання актів приймання - передачі (повернення) торговельних місць та звірки взаєморозрахунків та про звільнення торговельного місця на ринку "Моріон" у зв`язку із закінченням терміну дії Договорів оренди торговельного місця.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до 1 ч. ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1статті 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

За таких обставин, Договір оренди торговельного місця № 237/16 від 26.08.2016 року, Договір оренди торговельного місця №238/16 від 31.07.2016 року, Договір оренди торговельного місця № 306/16 від 31.07.2016 року припинили свою дію 31.10.2017 року, відтак Орендар зобов`язаний звільнити об`єкт оренди (торговельні місця №237, №238, № 306) за адресою: м. Рівне. вул. Шевченка, 7 ринок " Моріон" та повернути його Орендодавцю за актом приймання - передачі.

Враховуючи норми чинного законодавства, з припиненням дії договору оренди, відповідачі втрачають статус орендаря, а тому суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про звільнення відповідача з орендованого ним об`єкту за договорами та зобов`язання передати позивачу відповідний об`єкт є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно тверджень Відповідачів про не доведеність Позивачем обставин, на які він посилається та обґрунтовує вимоги, зокрема, відсутність земельної ділянки відведеної для облаштування ринку позивачу; відсутність доказів створення торговельних місць саме позивачем на землі виділеній під ринок позивачу та відсутність доказів створення торговельних місць так само і відповідачем на землі не виділеній позивачу під ринок, то останні не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення

Предметом доказування у справі є факт безпідставного продовження використання торгівельних місць Відповідачами після закінчення дії договорів оренди.

Відповідачами не наведено обставин які б спростовували факт користування ними торговельними місцями на ринку "Моріон" згідно договорів оренди торговельних місць та камери схову.

Мале приватне підприємство "Моріон", є власником (оператором) ринку "Моріон" за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 7, що підтверджуєтьа дозволом на розміщення об`єкта торгівлі № 682 від 13.08.2003 р., паспортом ринку та експлуатаційним дозволом № 17-18-488 від 29.11.2016 р..

Основним видом господарської діяльності МПП "Моріон" є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна що згідно затверджених КВЕД відповідає коду 68.20. Вказане підтверджується відомостями, що містяться і Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та випискою із вказаного реєстру щодо МПП "Моріон". Згідно пояснень до даного виду економічної діяльності цей клас 68.20. включає також діяльність ринків.

Вид діяльності із надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції у державному класифікаторі КВЕД відсутній.

Згідно п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною податковою адміністрацією України, Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.200 № 57/188/84/105, (надалі - Правила), ринок - це суб`єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов`язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Відповідно до п.2 вказаного вище Наказу від 26.02.2002 № 57/188/84/105 ці Правила носять рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на ринках органами місцевого самоврядування.

Згідно п.1.2. Правил торгівлі на ринках міста Рівного, затверджених рішенням Рівненської міської ради від 31.05.2011 року № 841, ринок - це об`єкт торгівлі, на території якого суб`єкт господарювання, що має право на користування чи розпорядження земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями.

Аналогічне визначення поняття ринку міститься і в Положенні про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29.07.2009р. №868 "Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків".

Ринок "Моріон" розміщений на двох суміжних земельних ділянках. Перша ділянка знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 3, на якій також розташований Будинок побуту, та яка перебуває в користуванні Позивача на підставі додаткового договору про поновлення договору оренди землі № 561010004000538 від 12.07.2012р. терміном дії до 25.04.2021р.. Друга земельна ділянка значиться за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 7, яка знаходиться в постійному користуванні Позивача, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії РВ 00226 виданим 04.06.1996р..

Оспорювати законність/незаконність використання земельних ділянок може лише їх власник або законний землекористувач. Відповідачі не є ні власниками, ні землекористувачами земельних ділянок на яких розміщений ринок.

Відповідно до п. 7 Правил торгівлі на ринках затверджених 26.02.2002 та п. 1.7. Правил торгівлі на ринках м. Рівного, Адміністрація ринку узгоджує з місцевим органом самоврядування режим роботи ринку; з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби, ветеринарної медицини, пожежного нагляду, архітектурно- будівельної комісії, державтоінспекції - проектну документацію щодо функціонального планування території ринку, розміщення приміщень, торговельних місць і об`єктів, їх кількості і розміру, забезпечення їх торговельно-технологічним обладнанням та забезпечує утримання території ринку й організацію продажу товарів відповідно до затвердженого плану.

Розміщення ринкових майданчиків біля Будинку побуту (вул. Шевченка,3) та лазні (вул. Шевченка,7) в м. Рівне було дозволено з 1998 року, що підтверджується наказом міського управління торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування "Про надання дозволів на розміщення об`єктів роздрібної торгівлі - торговельних ринкових майданчиків" від 01.07.1998р. № 407.

13.08.2003р. видано дозвіл № 682 на розміщення об`єкта торгівлі, ринку "Моріон", що підтверджується наказом управління торгівлі громадського харчування та побутового обслуговування від 13.08.2003 р. № 777 та самим дозволом. В дозволі затверджено режим роботи ринку.

15.01.2003р. із головним архітектором м. Рівне було погоджено ескіз генплану ринку, м 1:500, для отримання МПП "Моріон" відповідних дозволів, погоджень, техумов.

Також, рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 14.02.2006 р. № 39 "Про паспортизацію ринків м. Рівного" керівників ринків було зобов`язано завершити паспортизацію ринків з виготовлення і узгодження у місцевому органі державного пожежного нагляду схем розміщення торговельних рядів, кіосків, павільйонів, палаток тощо, які розташовані приміщеннях та на відкритих майданчиках.

МПП "Моріон" погодило таку схему з начальником ЗДПО-З ще 20.08.2004 року, згідно якої розміщення торговельних місць Відповідачів відповідають своєму місцерозташуванню і на сьогодні.

МПП "Моріон" погоджувало роботу ринку із територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби. Про відповідність потужностей оператора ринку вимогам санітарних заходів підтверджує експлуатаційний дозвіл №17-18-488 виданий Управлінням Держпродспоживслужби в м. Рівному 29.11.2016р..

Отже, МПП "Моріон" має усі необхідні дозвільні документи для роботи ринку "Моріон".

Відповідно до п. 13 Правил торгівлі на ринках, торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.

Згідно абз. 2 п. 22 Правил торгівлі на ринках Продавці (суб`єкти підприємницької діяльності) можуть мати свій санітарний чи інший одяг, торговельний інвентар, засоби вимірювальної техніки.

Згідно п. 20 Правил торгівлі на ринках Адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Про необхідність укладення договору оренди торговельного місця між адміністрацією ринку та підприємцями вказується також у абз. 4 п. 1.16 та п. 1.20 Правил торгівлі на ринках міста Рівного.

Враховуючи вищевикладене, Позивач правомірно укладав із підприємцями, в т.ч. і Відповідачами договори оренди торговельних місць.

Між сторонами у справі існували правовідносини оренди (найму) торгівельних місць на ринку, правове регулювання яких здійснюється правилами торгівлі на ринках, нормами Господарського та Цивільного кодексів України, що не є тотожним користуванню земельною ділянкою на якій розміщенні торгівельні місця та інвентар.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Так, договорами оренди чітко визначено торговельні місця зазначені на генплані-схемі ринку "Моріон" погодженої 20.08.2004р. із ЗДПО-З, які були передані Відповідачам в оренду, їх площа та тип облаштування.

Таким чином, твердження Відповідачів про відсутність у Позивача відповідного виду діяльності та земельної ділянки відведеної під ринок спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Наявність у МПП "Морін" усіх необхідних дозвільних документів для роботи ринку "Моріон" та правомірність укладення останнім з підприємцями договорів оренди торговельних місць було встановлено рішенням Господарського суду Рівненської області від 26.03.2018 року у справі № 918/800/17 та Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.06.2018 року у справі № 918/799/17, а відтак, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України дані обставини не потребують повторного доказування.

Безпідставними є посилання представника Відповідачів на те, що торгівельні місця, які вимагає звільнити Позивач не знаходяться на земельних ділянках, які виділені Позивачу під ринок, так як Договорами оренди торговельного місця сторони чітко визначили (п.1.1 ) що останні розташовані на території ринку "Моріон". Крім того для можливості вияснення даного питання судом, за клопотанням Відповідачів, була призначена судова експертиза, однак відповідачі не оплатили її вартість, і, відповідно, експертиза проведена не була.

Відтак, суд констатує, що Відповідачі не довели належними та допустимими доказами розміщення спірних торговельних місць поза межами ринку "Моріон".

Безпідставними є посилання представника Відповідачів на те, що Відповідачі фактично не користуються (не займають) торгівельні місця, які вимагає звільнити Позивач.

Як вже зазначалося вище статтею 785 ЦК України встановлено імперативну норму за якою у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Така ж норма передбачена і в Договорах оренди торговельного місця. Ні вказана норма Закону, ні норми Договорів оренди не ставлять обов`язок наймача повернення наймодавцеві речі у разі припинення договору найму в залежність від того чи користується наймач орендованим майном (річчю).

Таким чином, твердження Відповідачів про відсутність у Позивача відповідного виду діяльності та земельної ділянки відведеної під ринок спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги Малого приватного підприємства "Моріон" до фізичної особи Полюховича Андрія Івановича про звільнення торгівельних місць №237, №239, №306 шляхом демонтажу тимчасових нестаціонарних споруд типу КЗТ розташованих на ринку "Моріон" обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Між Малим приватним підприємством "Моріон", як орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем Бусь Юрієм Петровичем, як орендарем було укладено Договори оренди торговельного місця № 128/16 від 15.07.2016р., № 164/16 від 15.07.2016, № 218/16 від 15.07.2016 та Договір оренди камери схову № 12-кс/16 від 15.07.2016р, (надалі - Договори). Вказані Договори укладені на аналогічних умовах, окрім п. 1Л., щодо номеру і площі місця та п.4.1., щодо вартості оренди.

Так, згідно умов п.1.1., н.1.2. Договорів Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування місця, що розташовані на території ринку "Моріон" (далі - об`єкт оренди) для провадження торговельної діяльності, а саме:

- № 12 загальною площею 3.3 кв. метрів, облаштованого тимчасовою нестаціонарною спорудою типу КЗТ;

- № 128 загальною площею 2,0 кв. метрів, облаштованого тимчасовою нестаціонарною спорудою типу КЗТ;

- № 164 загальною площею 3,50 кв. метрів, облаштованого тимчасовою нестаціонарною спорудою типу КЗТ;

- № 218 загальною площею 2.5 кв. метрів, облаштованого тимчасовою нестаціонарною спорудою типу КЗТ. 01.08.2016 року МПП "Моріон" було передано ФОП Бусь Ю.П. у строкове платне користування місця №12, №128, №164, №218. Вказане підтверджується актами приймання- передавання, які є додатками №1 до Договорів. 15.07.2017 року між сторонами було укладено додаткові угоди до Договорів, згідно яких сторони домовились п.6.1 Договорів викласти у наступній редакції: " 6.1. Договір набуває чинності з 01 серпня 2016року та діє до 31 жовтня 2017року включно".

Відтак Позивач вважає, що Договори оренди торговельного місця № 128/16 від 15.07.2016р., № 164/16 від 15.07.2016, № 218/16 від 15.07.2016 та Договір оренди камери схову № 12-кс/16 від 15.07.2016р припинили свою дію 31.10.2017 року, і, відповідно просить суд зобов`язати Фізичну особу-підприємця Бусь Юрія Петровича звільнити торговельні місця №128, №164, №218, №12 шляхом демонтажу тимчасових нестаціонарних споруд типу КЗТ розташованих на ринку "Моріон" (м. Рівне, вул. Шевченка, 7).

Однак зазначені вимоги МПП "Моріон" не грунтуються на Договорі та Законі з огляду на наступне.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 цього ж Кодексу цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відтак суд констатує, що між МПП "Моріон" та Фізичною особою-підприємцем Бусь Юрієм Петровичем, у зв`язку з укладенням вищевказаних Договорів оренди торговельних місць, виникли правовідносини щодо найму (оренди), які регулюються главою 58 ЦК України.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Судом встановлено, що відповідно до Додаткових угод від 15.07.2017р., до Договорів оренди торговельних місць, укладених між МПП "Моріон" та ФОП Бусь Ю.П., сторони домовились, що вказані Договори діють до 31 жовтня 2017 року.

Однак Фізична особа-підприємець Бусь Юрій Петрович після закінчення строку договору найму продовжує користуватися орендованим майно. При цьому Позивач разом з поданням позовної заяви не надав суду доказів того, що протягом одного місяця, після закінчення строку Договорів оренди торговельних місць, він направляв підприємцю письмові заперечення проти продовження орендних відносин. Про направлення підприємцю письмових заперечень проти продовження орендних відносин, та про докази такого направлення Позивач не зазначав ні в позовній заяві, ні в додаткових поясненнях до неї. Крім того в позовній заяві Позивач не зазначав, що він, з незалежних від нього причин, не може подати вказаний доказ одночасно з позовною заявою та не вказував строк в який він може подати суду такий доказ, як то передбачено ч. 4 статті 80 ГПК України.

Відтак суд констатує, що Договори оренди торговельного місця № 128/16 від 15.07.2016р., № 164/16 від 15.07.2016, № 218/16 від 15.07.2016 та Договір оренди камери схову № 12-кс/16 від 15.07.2016р., укладені між МПП "Моріон" та Фізичною особою-підприємцем Бусь Юрієм Петровичем не припинили свою дію 31.10.2017 року, як то стверджує Позивач, а є поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, а саме до 31 жовтня 2019 року, і, відповідно, у Фізичної особи-підприємця Бусь Юрія Петровича відсутні зобов`язання, щодо звільнення торговельних місць, які були предметом оренди за вказаними Договорами.

Докази, надані Позивачем суду 14 06.2019 року, в підтвердження того, що останній

направляв Фізичній особі-підприємцю Бусь Юрію Петровичу заперечення проти продовження орендних відносин, на підставі ч.8 ст.80 ГПК України до розгляду судом не прийняті, так як подані не у встановлений законом строк. Безпідставним є посилання Позивача на те, що строк на подання доказів пропущено ним з поважних причини оскільки на момент подання позову 27.07.2017 року йому на той момент не повернулося письмове підтвердження про отримання листа відповідачем з огляду на таке. По-перше, з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу № 33028 2107957 5 від 07.11.2017р., яке надане позивачем, а саме з штемпеля поштового зв`язку в правому куту, вбачається, що воно отримано позивачем 18.11.2017р., тобто до подання позову. По-друге рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу № 33027 0948126 3 від 20.11.2017р. не є беззаперечним доказом відправлення відповідачу листа від 07.11.2017р. №30, в зв`язку з значним строком між листом та його відправленням, а також через те, що в поштовому повідомленні вручну виправлена дата його подання. По-третє, як уже зазначалося вище, в позовній заяві Позивач не зазначав, що він, з незалежних від нього причин, не може подати вказаний доказ одночасно з позовною заявою та не вказував строк в який він може подати суду такий доказ.

З огляду на наведене суд констатує, що Позивач не довів належними та допустимими доказами факту припинення Договорів оренди торговельного місця № 128/16 від 15.07.2016р., № 164/16 від 15.07.2016, № 218/16 від 15.07.2016 та Договору оренди камери схову № 12-кс/16 від 15.07.2016р., укладених між ним та Фізичною особою-підприємцем Бусь Юрієм Петровичем з 31.10.2017 року, а відтак у останнього відсутнє зобов`язання, щодо звільнення торговельних місць, які були предметом оренди за вказаними Договорами, що у свою чергу, є підставою для відмови у позові.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Малого приватного підприємства "Моріон" до фізичної особи Полюховича Андрія Івановича задоволити.

2. Зобов`язати фізичну особу Полюховича Андрія Івановича ( АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_1 ) звільнити торговельні місця №237, №238, та №306 щляхом демонтажу тимчасових нестаціонарних споруд типу КЗТ розташованих на ринку «Моріон» (м.Рівне, вул.. Шевченка, 7).

3. Стягнути з фізичної особи Полюховича Андрія Івановича ( АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_1 ) на користь Малого приватного підприємства "Моріон" (33028, м. Рівне, вул. Шевченка,буд.7, ЄДРПОУ 13990091) судовий збір в сумі 4800 грн.00 коп..

4. Відмовити в задоволенні позову Малого приватного підприємства "Моріон" до Фізичної особи-підприємця Бусь Юрія Петровича.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без "повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 08 липня 2019 року.

Суддя Марач В.В.