Рішення № 82860461, 02.07.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2546/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Цісельського К.О.

розглянувши справу №916/2546/18

за позовом: Фізичної особи - підприємця Малиновського Олега Леонідовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до відповідача: Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, офіс 1016, код ЄДРПОУ 37396233)

про стягнення 51 751,85грн.

Представники сторін:

від позивача - Малиновський О.Л.,

від відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Малиновський Олег Леонідович звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» в якому просить стягнути грошові кошти у загальній сумі 37582,23грн., яка складається з суми зобов`язань за договором з додатковими (розширеними) його умовами в розмірі 30431,00грн. та з суми нарахованих штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання в розмірі 7151,23грн., якими є наступні:

- стягнути з відповідача на користь позивача грошову винагороду в розмірі 30200,00грн., яка становить 40% від стягнутих коштів та складається з окремих винагород, якими є наступні: в розмірі 12800,00грн. за стягнення коштів в сумі 32000,00 грн. з Приватного підприємства "СТОД" за судовим рішенням від 05.04.2018р. по справі № 916/4242/15; в розмірі 11600,00грн. за стягнення коштів в сумі 29000,00грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "А І ТВ" за судовим рішенням від 31.08.2016р. по справі №916/1666/16; в розмірі 5800,00грн. за стягнення коштів в сумі 14500,00грн. з Фірми "Істок-ЛТД" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю за судовим рішенням від 26.07.2016р. по справі № 916/1665/16;

- стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену грошову винагороду від стягнень: з Фізичної особи-підприємця Савіної І.М. коштів в сумі 20670,00грн. за судовим рішенням від 23.02.2016р. по справі № 916/4845/15 та Фізичної особи-підприємця Шуйського О.Ю. коштів в сумі 27560,00грн. за судовим рішенням від 18.02.2016р. по справі №916/4856/15, в загальному розмірі 231,00грн.;

- стягнути з відповідача неустойку у вигляді пені, інфляційних втрат та 3% річних за порушення грошового зобов`язання та прострочку платежів в розмірі 7151,23грн., згідно попереднього розрахунку, який міститься в Додатку 1 до позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог Фізична особа - підприємець Малиновський Олег Леонідович посилається на неналежне виконання Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» зобов`язань за укладеним між сторонами договором №ПР-02/03/14 від 19.03.2014р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.11.2018р. (суддя Степанова Л.В.) відкрито провадження у справі №916/2546/18 за правилами спрощеного позовного провадження.

18 грудня 2018р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" грошові кошти у загальній сумі 39 093 грн. 07 коп., яка складається з суми зобов`язань за договором з додатковими (розширеними) його умовами в розмірі 30 431 грн. 00 коп. та з суми нарахованих штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання в розмірі 8 662 грн. 07 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2018р. (суддя Степанова Л.В.) провадження у справі №916/2546/18 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України, з урахуванням того, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленого судом станом на 20.12.2018р., фізична особа-підприємець Малиновський Олег Леонідович припинив свою господарську діяльність за власним рішенням, про що 30.10.2018р. здійснено запис у Реєстрі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2019р. апеляційну скаргу Малиновського Олега Леонідовича задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.12.2018 р. у справі №916/2546/18 скасовано, справу №916/2546/18 повернуто до Господарського суду Одеської області для подальшого розгляду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2019р. справу №916/2546/18 було передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельського О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2019р. суддею Цісельським О.В. прийнято справу №916/2546/18 до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06 березня 2019р.

22 лютого 2019р. від Малиновського О.Л. до канцелярії Господарського суду Одеської області за вх.№2-818/19 надійшла заява про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/2546/18.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.02.2019р. у задоволенні заяви Малиновського Олега Леонідовича про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/2546/18 відмовлено.

Розпорядженням керівника апарату суду від 26.02.2019р. відповідно до ст.39 ГПК України призначено повторний автоматичний розподіл заяви Малиновського О.Л. про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/2546/18. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2019р. визначено суддю Господарського суду Одеської області Щавинську Ю.М. для розгляду заяви Малиновського О.Л. про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/2546/18 відповідно до ст.39 ГПК України .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.02.2019р. (суддя Щавинська Ю.М.) заяву Малиновського Олега Леонідовича про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/2546/18 задоволено.

Розпорядженням керівника апарату №136 від 28.02.2019р., згідно ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 32, 39, 40 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 4.2.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 06.02.2019р. (протокол №17-01/2019), призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/2546/18. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2019р. справу передано на розгляд судді Рога Н.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.03.2019р. матеріали справи №916/2546/18 за позовом Малиновського Олега Леонідовича до Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" про стягнення грошових коштів у загальній сумі 39 093 грн. 07 коп. , яка складається з суми зобов`язань за договором з додатковими (розширеними) його умовами в розмірі 30 431 грн. 00 коп. та з суми нарахованих штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання в розмірі 8 662 грн. 07 коп., направлено для розгляду за підсудністю до Господарського суду м.Києва.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.03.2019р. про направлення матеріалів справи для розгляду за підсудністю до Господарського суду м.Києва скасовано, матеріали справи №916/2546/18 направлені для розгляду до господарського суду Одеської області.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2019р. справу передано на розгляд судді Рога Н.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.05.2019р. (суддя Рога Н.В.) задоволено заяву судді Рога Н.В. про самовідвід від розгляду справи №916/2546/18.

Розпорядженням керівника апарату №194 від 03.05.2019р., згідно до статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 32, 40 Господарського процесуального кодексу України, пункту 4.2.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 13.03.2019р. (протокол №17-02/2019), призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/2546/18.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2019р., справу №916/2546/18 було передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Погребної К.Ф., яка своєю ухвалою від 08.05.2019п. прийняла відповідну справу до свого провадження із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

23.05.2019р. за вх.. №2-2419/19 до Господарського суду Одеської області надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" грошові кошти у загальній сумі 51 751,85грн., яка складається з суми зобов`язань за договором з додатковими (розширеними) його умовами в розмірі 30 431 грн. та з суми нарахованих штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання в розмірі 21 320,85грн.

23.05.2019р. за вх.. №2-2421/19 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідачів, а саме позивач просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідачів Приватну організацію «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами; Товариство з обмеженою відповідальністю «УМИГ Мьюзік», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна»; Товариство з обмеженою відповідальність «Українська Музична Видавнича Група» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Груп».

В задоволення зазначеного клопотання судом було відмовлено, з огляду на те що воно було подано з пропуском строку передбаченого ст. 48 ГПК України та відсутністю відповідного клопотання на його поновлення.

29.05.2019р. за вх.. №2-2350/19 позивачем було подано до суду заяву про зміну підстав позову та 10.06.2019р. доповнення до заяви про зміну підстав позову.

Судом в задоволенні відповідної заяви було відмовлено, з огляду на той факт що позивач відповідною заявою змінює одночасно і предмет і підставу позовних вимог, що є порушення положень ст. 46 ГПК України та пропуском строку передбаченого ст. 46 ГПК України та відсутністю відповідного клопотання на його поновлення.

Крім того, 03.06.2019р. за вх.. №2-2615/19 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, згідно якого останній просив суд витребувати у публічного акціонерного товариства державного експортно-імпортного банку України (AT «Укрексімбанк») інформацію щодо руху грошових коштів на цьому рахунку з 2016р. по 2019р., з метою отримання доказів по справі № 916/2546/18 щодо надходження грошових коштів на рахунок ПО «ОКУАСП» за судовими стягненнями по справах №№ 916/1665/16, 916/1666/16, 916/4242/15, 916/4845/15, 916/4856/15, 916/1493/18. 10.06.2019р. позивачем було подано доповнення про витребування судом додаткових доказів.

Судом в задоволенні відповідного клопотання судом було відмовлено з огляду на невідповідність його положенням ст. 81 ГПК України.

Також, 02.07.2019р. до суду від позивача надійшла заява про зміну статуту позивача, згідно якої останній просить суд з`явлення до стягнення грошові кошти, нараховані штрафні санкції а також судові витрати стягнути на користь фізичної особи.

Судом в задоволення відповідної заяви було відмовлено, з огляду на невідповідність її положенням ГПК. Проте викладені в ній обставини судом будуть враховані при винесені рішення, з урахуванням висновків зроблених ПЗАГС в постанові від 04.02.2019р.

Відповідач 03.06.2019р. за вх.ГСОО №10987/19 надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників стопін, суд встановив наступне.

19.03.2014р. між Фізичною особою-підприємцем Малиновським Олегом Леонідовичем (представник) та Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» (ПО «УЛАСП») укладено договір №ПР-02/03/14 про надання послуг у галузі авторського права та суміжних прав.

Відповідно до п.2.2. договору №ПР-02/03/14 в порядку та на умовах, визначених даним договором, представник зобов`язується за завданням ПО «УЛАСП»: надавати послуги відповідно до п.3.1. даного договору по виявленню користувачів та укладенню ліцензійних договорів в межах території з такими користувачами, як: дискотеки, клуби, танцювальні майданчики, бари, кафе, ресторани, торгівельні та/або розважальні центри, організатори виставок, організатори показів мод, організатори спортивних змагань, організації аудіо-відео прокату, організації теле- та радіомовлення, музеї, художні галереї, виставкові зали, підприємства і організації у сфері туризму та санаторно-курортні комплекси, підприємства готельного комплексу, транспортні організації, казино, фотоательє, спортивно-розважальні заклади; організатори концертно-видовищних заходів, організатори гастрольних заходів тощо; телерадіоорганізації; провайдери програмної послуги; здійснювати супроводження ліцензійних договорів відповідно до п.3.1.9. даного договору.

Згідно із п.2.3. договору №ПР-02/03/14 ПО «УЛАСП» зобов`язується прийняти послуги, передбачені п.2.2. та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених розділом 4 даного договору.

Пунктом 2.5. договору №ПР-02/03/14 встановлено, що підтвердженням надання послуг за цим договором є підписання акту прийому-передачі послуг, який складається представником та підписується уповноваженими особами кожної із сторін та скріплюється печатками.

Умовами п.3.1 договору №ПР-02/03/14 встановлено, що Представник зобов`язаний: виконувати завдання ПО «УЛАСП», пов`язані з виконанням умов договору. Особисто надавати ПО «УЛАСП» послуги, передбачені договором. Виявляти в межах території Користувачів та сприяти їх залученню до співробітництва з ПО «УЛАПС». Виявляти незаконне використання творів (у т.ч. об`єктів суміжних прав) та, за письмовим погодженням з ПО «УЛАПС» здійснювати фіксацію і вживати заходи для усунення таких порушень. Фіксація має бути проведена та оформлена представником відповідно до «Методики організації і проведення контрольного прослуховування його результатів» (затверджену директором ПО «УЛАСП»). Проводити всю переддоговірну роботу, в т.ч представляти ПО «УЛАСП» у переговорах з Користувачами з питань укладання між останніми та ПО «УЛАСП» ліцензійних договорів на право використання музичних творів, об`єктів суміжних прав без права підписання будь-яких документів від імені ПО «УЛАСП». При укладанні ліцензійного договору між Користувачем і ПО «УЛАСП» оригінал такого договору візується Представником. Тільки завірені Представником (на останній сторінці ліцензійного договору з Користувачем) ліцензійні договори включаються в акт прийму передачі послуг відповідно до п. 2.5 Договору. Дотримуватись всі вимог ПО «УЛАСП» щодо укладання та оформлення ліцензійних договорів з Користувачами з обов`язковою перевіркою достовірності та правильності їх оформлення. Орієнтований розмір винагороди (роялті) погоджується Представником з ПО «УЛАСП» до початку переговорів з користувачем. Представники повинні вчасно надсилати ПО «УЛАСП» оформлені ліцензійні договори з повним комплектом засвідчених копій документів, зазначених у договорах. Надавати необхідну методичну допомогу Користувачам, правильність оформленні звітної та іншої документації, передбаченої договором щодо використання об`єктів авторського права та суміжних прав за установленою і ліцензійному договорі формою. Своєчасно вживати заходи щодо здійснення ефективного супроводження договорів, які зазначені в Акті договорів прийому-передачі наданих послуг, оформленого за формою наведеною в додатку 1 до договору. Проводити роз`яснювальну роботу серед Користувачів з питань дотримання законодавства України в сфері авторського права і суміжних прав. Зберігати конфіденційність отриманої від Користувачів та ПО УЛАСП» інформації щодо фінансових та інших ліцензійних договорів і даного договору. Неухильно дотримуватись та забезпечувати виконання всіх вимог ПО «УЛАСП» щодо укладання та супроводження ліцензійних договорів з Користувачами. Добросовісно, своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов`язання за даним договором.

Згідно із пунктами 3.3.4., 3.3.5. та 3.3.6. договору №ПР-02/03/14 ПО «УЛАСП» зобов`язане: прийняти результати наданих послуг представником; за умови виконання представником положень п.3.1. даного договору, виплатити представнику винагороду за надані послуги в термін і в розмірі, визначеному розділом 4 даного договору; добросовісно, своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов`язання за даним договором.

Відповідно до п. 4.1. договору №ПР-02/03/14, за надані послуги відповідно до розділу 2 даного договору та за умови виконання представником зобов`язань, зазначених в п.3.1. даного договору, щомісячно після підписання сторонами акту прийому-передачі послуг, ПО «УЛАСП» перераховує представнику протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання зазначеного акту винагороду, розмір якої вираховується в процентному відношенні від суми отриманої ПО «УЛАСП» за ліцензійними договорами, укладеними при посередництві представника.

За положеннями п.п.4.2.1., 4.2.2., 4.2.3. договору №ПР-02/03/14 сума винагороди за надані послуги становить: 100% від першого місячного платежу, отриманого ПО «УЛАСП» від користувача за договорами, укладеними при посередництві представника, але не більше суми місячного платежу, встановленого договором, укладеним між користувачем та ПО «УЛАСП» за посередництва представника, та у подальшому 10 % від щомісячних платежів, що фактично отримані ПО «УЛАСП» від користувача протягом 2-12 місяців строку дії договору з користувачем, відповідно, якщо зазначений договір укладений строком на 1 рік або більше. Після дванадцятого місяця надання послуг розмір винагороди представника підлягає додатковому погодженню, шляхом укладання додаткової угоди до даного договору. 20% від загальної суми коштів, отриманих ПО «УЛАСП» від користувача за договорами, укладеними при посередництві представника, якщо зазначені договори укладені строком менше ніж на 1 рік. У разі, якщо за договором, укладеним між користувачем та ПО «УЛАСП» строком на 1 рік або більше при посередництві представника, виникає заборгованість більше ніж 3 місяці, сума винагороди представника підлягає зміні шляхом її перерахування та становить 20% від загальної суми коштів, отриманих ПО «УЛАСП» від користувача за відповідним договором.

Положення пункту 4.3. договору №ПР-02/03/14 визначають, що сума щомісячної винагороди за надані послуги остаточно визначається в акті прийому-передачі послуг згідно з п.2.5. даного договору.

Згідно із п.4.5. договору №ПР-02/03/14, підставою для виплати винагороди представнику є акт прийому-передачі послуг, зазначений в п.2.5. даного договору, який підписується сторонами виключно за наявності: укладання між ПО «УЛАСП» і користувачами ліцензійних договорів, виконання всіх зобов`язань користувачами із дотриманням умов, передбачених п.3.1. даного договору; фактичного надходження від користувачів авторської винагороди, винагороди за використання об`єктів суміжних прав, звітів та актів до ПО «УЛАСП» по ліцензійним договорам з користувачами, визначеними в п.2.2.1.1., п.2.2.1.2. та п.2.2.2. даного договору, які відповідають вимогам ПО «УЛАСП».

Виплата винагороди Представнику здійснюється за умови виконання ним своїх зобов`язань після підписання акту прийому-передачі послуг обома Сторонами один рахунок на місяць виключно з коштів, які надійшли на рахунок ПО «УЛАСП» від Користувачів по ліцензійним договорам, укладеним при посередництві або які супроводжуються Представником (п.4.6 договору).

Відповідно до положень пункту 4.8 договору №ПР-02/03/14, представник має право лише на винагороду встановлену цим договором, але не має право на відшкодування будь-яких витрат пов`язаних з його виконанням.

Пунктами 10.1. та 10.2. договору №ПР-02/03/14 встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє по 31.12.2014р. При цьому зобов`язання сторін, що виникли під час дії даного договору, залишаються в силі до повного їх виконання. Закінчення строку даного договору не звільняє сторони від відповідальності за будь-яке порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Зміни та додатки до даного Договору укладаються у письмовій формі шляхом підписання додаткової угоди до даного договору та є чинним за умови підписання їх уповноваженим представником обох сторін (п.11.1 договору).

Пунктом 11.6 договору №ПР-02/03/14 встановлено, що сторони домовились, що після підписання даного договору всі попередні переговори та домовленості за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосується предметом даного договору, втрачають юридичну силу.

Згідно пункту 11.9 договору №ПР-02/03/14 витрати кожної із сторін, пов`язаних з виконанням зобов`язань за даним договором відшкодовується самостійно силами кожної зі сторін.

Додатковою угодою №5 від 30.04.2018р. до договору №ПР-02/03/14 від 19.03.2014р. сторони погодили продовжити дію вказаного договору до 01.09.2018р.

Позивач вказує, що після укладання Договору, але до початку виконання зобов`язань по проведенню фіксації, сторони погодти додаткові (розширені) умови договору, за якими позивач отримував винагороду в розмірі 40 % від стягнутих коштів за судовими позовами, які будуть ґрунтуватись на зроблених позивачем Матеріалах фіксації. Зазначені додаткові (розширені) умови позивача та відповідач узгодили шляхом листування електронною поштою.

За посиланнями позивача Відповідач сумлінно виплачував Позивачу вищезазначену винагороду.

Так, справи які були завершені ухваленням відповідних судових рішень на користь ОКУАСП та за якими Відповідач сплатив Позивачу винагороду в повному обсязі є наступні: 1) по справі № 916/4847/15 було стягнуто з ТОВ «Платин» грошові кошти в сумі 13780,00 грн. та судовий збір. Відповідач сплатив Позивачу винагороду у розмірі 40% від основної суми 13780,00 грн., що складає 5512,00 грн. та яка відповідно Акту № 01 від 31.01.17 р. була перерахована на картковий рахунок Позивача; 2) по справі № 916/4848/15 було стягнуто з ФОП Живченко С.С. грошові кошти в сумі 13780,00 грн. та судовий збір. Відповідач сплатив Позивачу винагороду у розмірі 40% від основної суми 13780,00 грн., що складає 5512,00 грн. та яка відповідно Акту № 27 від 29.07.16р..

Також, позивач вказує, що справи які були завершені ухваленням відповідних судових рішень на користь ОКУАСП та за якими Відповідач не повністю виплатив Позивачу винагороду є наступні:1) по справі № 916/4845/15 було стягнуто з ФОП Савіной І.М. грошові кошти в сумі 20670,00 грн. та судовий збір. Відповідач був зобов`язаний сплатити Позивачу винагороду в розмірі 40% від основної суми 20670,00 грн., що складає 8268,00 грн.; по справі № 916/4856/15 було стягнуто з ФОП Шуйського О.Ю. грошові кошти в сумі 27560,00 грн. та судовий збір. Відповідач був зобов`язаний сплатити Позивачу винагороду в розмірі 40% від основної суми 27560,00 грн., що складає 11024,00 грн. Отже, загальний розмір винагороди Позивача по вищезазначеним стягненням по справах 916/4845/15 та № 916/4856/15 складав 19292,00 грн., але Відповідач сплатив відповідно Акту № 09 від 29.09.17 р. разом кошти в сумі лише 19061,00 грн., які були перераховані на картковий рахунок Позивача. Відповідач не доплатив Позивачу різницю винагороди в сумі 231,00 грн.

Позивач стверджує, що справи, які були завершені ухваленням відповідних судових рішень на користь ОКУАСП та за якими Позивач не отримав жодної винагороди є наступні 1) по справі № 916/1665/16 було стягнуто з Фірми "Істок-ЛТД" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю грошові кошти в сумі 14500,00 грн. та судовий збір. Відповідач був зобов`язаний сплатити Позивачу винагороду в розмірі 40% від основної суми 14500,00 грн., що складає 5800,00 грн. 2) по справі № 916/1666/16 було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "А І ТВ" грошові кошти в сумі 29000,00 грн. та судовий збір. Відповідач був зобов`язаний сплатити Позивачу винагороду в розмірі 40% від основної суми 29000,00 грн., що складає 11600,00 грн. 3) по справі № 916/4242/15 було стягнуто з Приватного підприємства "СТОД" грошові кошти в сумі 32000,00 грн. та судовий збір. Відповідач був зобов`язаний сплатити Позивачу винагороду в розмірі 40% від основної суми 32000,00 грн., що складає 12800,00 грн.

Отже, посилаючись на вищенаведені обставини, Фізична особа - підприємець Малиновський Олег Леонідович звернулась до господарського суду Одеської області з відповідним позовом, за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

При цьому, суд вказує, що виключне право на визначення предмету та підстави позову належить позивачу, натомість суд, вирішуючи спір, повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ФОП Малиновського О.Л. направлені на стягнення грошової винагороди, яка становить 40% від стягнутих коштів та складається з окремих винагород та штрафних санкцій.

При чому підставою відповідного позову за думку позивача стало неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг у галузі авторського та суміжних прав №ПР-02/03/14 від 19.03.2014.

В силу статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України).

При цьому, ст.12 Цивільного Кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом 19.03.2014р. між Фізичною особою-підприємцем Малиновським Олегом Леонідовичем (представник) та Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» (ПО «УЛАСП») укладено договір №ПР-02/03/14 про надання послуг у галузі авторського права та суміжних прав.

За умовами якого, представник зобов`язується за завданням ПО «УЛАСП»: надавати послуги відповідно до п.3.1. даного договору по виявленню користувачів та укладенню ліцензійних договорів в межах території з такими користувачами, як: дискотеки, клуби, танцювальні майданчики, бари, кафе, ресторани, торгівельні та/або розважальні центри, організатори виставок, організатори показів мод, організатори спортивних змагань, організації аудіо-відео прокату, організації теле- та радіомовлення, музеї, художні галереї, виставкові зали, підприємства і організації у сфері туризму та санаторно-курортні комплекси, підприємства готельного комплексу, транспортні організації, казино, фотоательє, спортивно-розважальні заклади; організатори концертно-видовищних заходів, організатори гастрольних заходів тощо; телерадіоорганізації; провайдери програмної послуги; здійснювати супроводження ліцензійних договорів відповідно до п.3.1.9. даного договору, а ПО «УЛАСП» зобов`язується прийняти послуги, передбачені п.2.2. та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених розділом 4 даного договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Як визначено у ст.901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.610, ч.1 ст.612 ЦК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Так звертаючись до суду з відповідним позов, позивач просить суд стягнути з відповідача винагороду в розмірі 40% від стягнутих грошових коштів за судовими позивами.

В той же час з аналізу договору від 19.03.2014р. за №ПР-02/03/14 про надання послуг у галузі авторського права та суміжних прав вбачається, що зазначена винагорода не була передбачена його умовами.

Так відповідно до п. п 4.1. договору №ПР-02/03/14, за надані послуги відповідно до розділу 2 даного договору та за умови виконання представником зобов`язань, зазначених в п.3.1. даного договору, щомісячно після підписання сторонами акту прийому-передачі послуг, ПО «УЛАСП» перераховує представнику протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання зазначеного акту винагороду, розмір якої вираховується в процентному відношенні від суми отриманої ПО «УЛАСП» за ліцензійними договорами, укладеними при посередництві представника. Сума винагороди за надані послуги становить: 100% від першого місячного платежу, отриманого ПО «УЛАСП» від користувача за договорами, укладеними при посередництві представника, але не більше суми місячного платежу, встановленого договором, укладеним між користувачем та ПО «УЛАСП» за посередництва представника, та у подальшому 10 % від щомісячних платежів, що фактично отримані ПО «УЛАСП» від користувача протягом 2-12 місяців строку дії договору з користувачем, відповідно, якщо зазначений договір укладений строком на 1 рік або більше. Після дванадцятого місяця надання послуг розмір винагороди представника підлягає додатковому погодженню, шляхом укладання додаткової угоди до даного договору. 20% від загальної суми коштів, отриманих ПО «УЛАСП» від користувача за договорами, укладеними при посередництві представника, якщо зазначені договори укладені строком менше ніж на 1 рік. У разі, якщо за договором, укладеним між користувачем та ПО «УЛАСП» строком на 1 рік або більше при посередництві представника, виникає заборгованість більше ніж 3 місяці, сума винагороди представника підлягає зміні шляхом її перерахування та становить 20% від загальної суми коштів, отриманих ПО «УЛАСП» від користувача за відповідним договором (п.п.4.2.1., 4.2.2., 4.2.3. договору №ПР-02/03/14). Сума щомісячної винагороди за надані послуги остаточно визначається в акті прийому-передачі послуг згідно з п.2.5. даного договору (п. 4.3. договору №ПР-02/03/14). Підставою для виплати винагороди представнику є акт прийому-передачі послуг, зазначений в п.2.5. даного договору, який підписується сторонами виключно за наявності: укладання між ПО «УЛАСП» і користувачами ліцензійних договорів, виконання всіх зобов`язань користувачами із дотриманням умов, передбачених п.3.1. даного договору; фактичного надходження від користувачів авторської винагороди, винагороди за використання об`єктів суміжних прав, звітів та актів до ПО «УЛАСП» по ліцензійним договорам з користувачами, визначеними в п.2.2.1.1., п.2.2.1.2. та п.2.2.2. даного договору, які відповідають вимогам ПО «УЛАСП» (п.4.5. договору №ПР-02/03/14) Виплата винагороди Представнику здійснюється за умови виконання ним своїх зобов`язань після підписання акту прийому-передачі послуг обома Сторонами один рахунок на місяць виключно з коштів, які надійшли на рахунок ПО «УЛАСП» від Користувачів по ліцензійним договорам, укладеним при посередництві або які супроводжуються Представником (п.4.6 договору).

Відповідно до положень пункту 4.8 договору №ПР-02/03/14, представник має право лише на винагороду встановлену цим договором, але не має право на відшкодування будь-яких витрат пов`язаних з його виконанням.

Позивач зазначає, що 40% винагороди від стягнутих коштів за судовими позовами, які будуть ґрунтуватись на зроблених позивачем Матеріалах фіксації, сторони погодили додатково (розширили) умови договору. Зазначені додаткові (розширені) умови позивача та відповідач узгодили шляхом листування електронною поштою.

В той же час на дуку суду відповідні посилання позивача є помилковими, оскільки умовами договору чітко передбачено, що зміни та додатки до даного Договору укладаються у письмовій формі шляхом підписання додаткової угоди до даного договору та є чинним за умови підписання їх уповноваженим представником обох сторін (п.11.1 договору).

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, письмових додаткових угод щодо визначення винагороди в 40% від стягнутих коштів за судовими позовами, які будуть ґрунтуватись на зроблених позивачем Матеріалах фіксації між сторонами не укладалось.

Отже на думку суду позивачем при звернені до суду з відповідним позовом не доведено неналежного виконання відповідачем умов договору від 19.03.2014р. за №ПР-02/03/14 про надання послуг у галузі авторського права та суміжних прав вбачається в частині виплати винагороди в розмірі 40% від стягнутих коштів за судовими позовами, які будуть ґрунтуватись на зроблених позивачем Матеріалах фіксації, оскільки зазначена винагорода взагалі не була передбачена умовами договору.

Також, судом встановлено що в справах за рішеннями якими на думку позивача йому має бути сплачена винагорода, відповідач не був жодною зі сторін.

Позивач зазначав, що по судовим справам №916/1665/16, №916/1666/16, №916/4242/15 на рахунок відповідача було стягнуто суму, встановлену самим рішенням, проте жодних доказів на підтвердження відповідного факту виплат саме за судовими рішення до суду не надав.

В той же час суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як передбачено ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов`язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Право на захист - це нормативно врегульована можливість управомоченого суб`єкта застосувати засоби правоохоронного характеру для відновлення порушеного права та застосування передбачених законом методів для припинення дій, завдяки яким право було порушено.

Право на захист особа здійснює на свій розсуд, водночас, у передбачений порядок із застосуванням певних форм, засобів і способів захисту. Вірно визначені форма, засіб і способи захисту повинні забезпечити не декларативне, а ефективне відновлення прав сторони. Право саме на ефективний юридичний захист задеклароване ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Позивач при звернення з відповідним позовом до суду як спосіб захисту свого порушеного права визначив стягнення заборгованості за договором від 19.03.2014р. за №ПР-02/03/14 про надання послуг у галузі авторського права та суміжних прав.

В той же час спірним договором не передбачено виплату відповідної винагороди за будь якими судовими рішеннями. Фактично ж позивач просить суд стягнути з відповідача вартість винагороду за використання його результатів праці (технічна фіксація порушень), проте враховуючи обраний ним спосіб захисту порушеного права, як то стягнення заборгованості з відповідача за неналежне виконання умов за договором, фактично унеможливлює такий захист.

Пунктами 1, 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" N 6 від 23.03.2012 р. роз`яснено про те, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до пункту другого і четвертого частини третьої статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобод в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, враховуючи викладене, обраний позивачем спосіб захисту позовних вимог, з урахуванням відсутності в спірному договорі будь яких посилань на виплату винагороди в розмірі 40% від стягнутих коштів за судовими позовами, відсутність додаткової угоди, яка б регламентувала відповідне питання, ненадання належних та допустимих доказів на підтвердження неналежного викання відповідачем зобов`язань за спірним договором, суд дійшов до висновку, що позовна вимога ФОП Милиновський О.Л ., на задоволенні якої в межах позовного провадження наполягає позивач, задоволенню не підлягає.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам та запереченням позивача та відповідача надано можливість їх представникам в судовому засіданні обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Малиновського О . Л. є не обґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються, в зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

З підстав відмови судом у задоволенні позовної вимоги про стягнення основного боргу, суд відмовляє у задоволенні похідної від неї вимоги про стягнення 21320,85грн. штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання.

Заявлене відповідачем у відзиві на позов клопотання про необхідність застосування до грошових розрахунків позивача строків позовної давності задоволенню судом не підлягає, оскільки у задоволенні позову у даній справі відмовлено за його недоведеністю.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено повністю, судові витрати у розмірі 2844,20грн. судового збору, 446,52 грн. витрат на поштові послуги з відправки відповідачу копії документів по справі; 344 грн. витрат на копіювання судових документів, 193,96грн. витрат на папір для роздруківки судових документів; 384грн. транспортних витрат, пов`язаних з прибуттям до суду; 1306,02грн. відсотків за позикою, 1900грн. пені за прострочку повернення позики.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволені позову відмовити повністю.

2. Покласти на Малиновського О.Л. судові витрати у розмірі 2844,20грн. судового збору, 446,52 грн. витрат на поштові послуги з відправки відповідачу копії документів по справі; 344 грн. витрат на копіювання судових документів, 193,96грн. витрат на папір для роздруківки судових документів; 384грн. транспортних витрат, пов`язаних з прибуттям до суду; 1306,02грн. відсотків за позикою, 1900грн. пені за прострочку повернення позики.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 липня 2019 р.

Суддя К.Ф. Погребна