Ухвала суду № 82860397, 03.07.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

03 липня 2019 року Справа № 915/1261/16

м. Миколаїв

За заявою позивача: розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Кредо" Максимова Андрія Анатолійовича (свідоцтво № 394 від 26.02.2013, адреса для листування: 01030, м. Київ, а/с № 85 )

До відповідача: Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг", вул. Бориспільська, 2, с. Мартусівка, Бориспільський район, Київська область, 08343.

В особі Миколаївської філії комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг", вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017.

До відповідача: ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Учасники справи про банкрутство:

Ініціюючий кредитор: ОСОБА_2, АДРЕСА_3 .

Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "К-Термінал", вул. Лягіна, 8, м.Миколаїв, 54001.

Кредитор: ГУ ДФС у Миколаївській області, 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6.

Кредитор: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", вул. Артема, 60, м. Київ, 04050.

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Кредо", вул. Лягіна, 8, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 13845029.

Про: визнання протиправними дій державного реєстратора Миколаївської філії Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Марянчук Наталії Володимирівни щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44610216 від 14.12.2018, а також про скасування вказаного рішення державного реєстратора індексний номер 44610216 від 14.12.2018

Суддя Ткаченко О.В.

За участю секретаря Сулейманової С.М.

Представники:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідачів: представники не з`явились.

Від ініціюючого кредитора: ОСОБА_2

Від інших кредиторів: представники не з`явились.

Від боржника: керівник - Зайцев С.М.

Суть спору: В провадженні Господарського суду Миколаївської області знаходиться справа № 915/1261/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Кредо".

05.04.2019 в межах справи про банкрутство № 915/1261/16 розпорядником майна Максимовим А.А. подано заяву про визнання протиправними дій державного реєстратора Миколаївської філії Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Марянчук Наталії Володимирівни щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44610216 від 14.12.2018, а також про скасування вказаного рішення державного реєстратора індексний номер 44610216 від 14.12.2018.

В обґрунтування заявлених вимог розпорядник майна вказує, що:

- По-перше, ухвалою суду від 07.12.2016 порушено провадження у справі № 915/1261/16 про банкрутство ТОВ ВКП "Кредо" та, зокрема, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. У зв`язку з наведеним у відповідності до вимог ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» забороняється задоволення вимог кредиторів, а задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.

- По-друге, оскільки боржником не отримувалась вимога про погашення боргу, державний реєстратор не пересвідчився, чи була у відповідності до вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV направлена на адресу боржника така вимога про усунення порушень, та чи дотримано 30-денний строк для виконання порушеного зобов`язання.

- По-третє, з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.12.2018 № 149522176 не вбачається, чи дотримано іпотекодержателем вимоги ст. 37 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV щодо здійснення оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності на момент набуття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність і чи досліджено цю обставину державним реєстратором.

- По-четверте, розпорядником майна зазначено, що рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за індексним номером 44610216 від 14.12.2018 прийнято особою, якій анульовано доступ до державного реєстру у відповідності до наказу Міністерства юстиції України від 27.11.2018 №3716/5. Проте у судовому засіданні 02.07.2019 представником розпорядника майна заявлено усне клопотання про залишення даної підстави без розгляду.

Відповідно до п.п. 8, 9 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника.

При цьому, господарський суд зазначає, що зазначені положення Закону про банкрутство застосовуються при розгляді спорів з майновими вимогами до боржника, в тому числі спору про визнання недійсним будь-якого правочину, належать до виключної підсудності господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Предметом судового розгляду у даному випадку є спір про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство, а тому він безпосередньо пов`язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою суду від 05.04.2019 заяву прийнято до розгляду в межах справи № 915/1261/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Кредо", розгляд заяви про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно призначено на "25" квітня 2019 року о 12 год. 00 хв.

У зв`язку з тим, що головуючий у даній справі суддя - Ткаченко О.В. 25.04.2019 перебував у відпустці, судове засідання, призначене на 25 квітня 2019 року, не відбулось, про що складено повідомлення.

Ухвалою суду від 26.04.2019 учасників справи повідомлено, що розгляд заяви про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно відбудеться 16 травня 2019 року о 14:00.

26.04.2019 від відповідача-2 - ОСОБА_1 до суду надійшов відзив, за змістом якого відповідач заперечує проти заявлених вимог у повному обсязі та зазначає, що:

- по-перше, відповідач-2 вважає, що норми Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV є спеціальними по відношенню до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому дія мораторію не розповсюджується на передане в іпотеку майно. При цьому відповідач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 по справі № 902/492/17, п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп, постанову Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 «Про судову практику в справах про банкрутство»;

- по-друге, відповідач-2 вказує на направлення на адресу боржника - ТОВ ВКП "Кредо" вимог/іпотечних повідомлень про дострокове погашення заборгованості від 01.06.2018;

- по-третє, у відповідності до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, відсутні вимоги до державного реєстратора щодо внесення до запису про нерухоме майно відомостей про реквізити оцінки, на підставі якої здійснювалась реєстрація права власності.

Ухвалою суду від 17.05.2019 зобов`язано Комунальне підприємство "Агенція адміністративних послуг" надати суду до 03.06.2019 матеріали реєстраційної справи щодо прийнятого державним реєстратором Марянчук Наталією Володимирівною рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44610216 від 14.12.2018, а також відкладено розгляд заяви про визнання протиправними дій державного реєстратора Миколаївської філії Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Марянчук Наталії Володимирівни щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44610216 від 14.12.2018 у судовому засіданні "05" червня 2019 року о 14 год. 00 хв.

05.06.2019 до судового засідання від боржника надійшли пояснення щодо звіту про оцінку майна, виконаного ФОП Жук В.М. від 02.07.2018, а також додано копію рецензії від 22.05.2019 на звіт про оцінку майна.

Вимоги ухвали суду від 17.05.2019 Комунальним підприємством «Агенція адміністративних послуг» щодо надання суду матеріалів реєстраційної справи залишились невиконаними, витребувані документи суду не надані.

Ухвалою суду від 06.06.2019 зобов`язано Департамент надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради та ДП «Національні інформаційні системи» до 27.06.2019 надати суду матеріали реєстраційної справи щодо прийнятого державним реєстратором Миколаївської філії Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Марянчук Наталією Володимирівною рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44610216 від 14.12.2018, а також відкладено розгляд заяви про визнання протиправними дій державного реєстратора Миколаївської філії Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Марянчук Наталії Володимирівни щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44610216 від 14.12.2018 у судовому засіданні "02" липня 2019 року о 14 год. 00 хв.

Проте вимоги ухвали суду від 06.06.2019 ані Департаментом надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, ані ДП «Національні інформаційні системи» щодо надання суду матеріалів реєстраційної справи залишились невиконаними, витребувані документи суду не надані.

У судовому засіданні 02.07.2019 представник розпорядника майна підтримав заявлені вимоги у повному обсязі та просив скасувати рішення державного реєстратора Миколаївської філії Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Марянчук Наталії Володимирівни індексний номер 44610216 від 14.12.2018.

Представник відповідача - ОСОБА_1 проти заявлених вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні заявлених вимог.

У судовому засіданні 02.07.2019 суд вийшов до нарадчої кімнати до 03.07.2019 о 09:30 для постановлення судового рішення у справі.

03.07.2019 у відповідності до ст. 233 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, господарський суд, -

встановив:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.12.2016 було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ ВКП "Кредо", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ ВКП "Кредо", розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Слободяна Василя Миколайовича (свідоцтво № 183 від 08.02.2013 року, вул. Соборна, 25, м.Вінниця, 21050), а також постановлено здійснити офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

На виконання вимог ухвали суду від 07.12.2016 з метою виявлення усіх кредиторів на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 08.12.2016 за № 38213 було здійснено оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі № 915/1261/16 про банкрутство ТОВ ВКП "Кредо", призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Слободяна Василя Миколайовича.

У відповідності до ухвали суду від 12.05.2017 було визнано кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в загальному розмірі 2780831,52 грн. заборгованості та в сумі 2756,00 грн. витрат по сплаті судового збору, відхилено кредиторські вимоги в сумі 4535,13 грн. відсотків та в сумі 4104,40 грн. пені, а також зобов`язано розпорядника майна включити кредиторські вимоги в сумі 2780831,52 грн. до реєстру вимог кредиторів окремо, в сумі 2756,00 грн. витрат по сплату судового збору - до першої черги реєстру задоволення кредиторських вимог.

Як встановлено ухвалою суду від 12.05.2017, кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в загальному розмірі 2780831,52 грн. заборгованості виникли у зв`язку з неналежним виконанням боржником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором №05-06/11 від 30.06.2011. При цьому ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" скористався передбаченим пунктом 2 додаткової угоди № 2 від 08.04.2015 до кредитного договору №05-06/11 від 30.06.2011 правом дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, комісій, неустойки, тобто до настання строків, встановлених цією додатковою угодою, у випадках несвоєчасного та/або у неповному обсязі виконання позичальником своїх зобов`язань, визначених п.п. 1.3.2, 1.4, цієї додаткової угоди, прострочення позичальником строків погашення заборгованості за кредитом, нарахованими процентами в інших випадках, передбачених кредитним договором.

В забезпечення виконання боржником зобов`язань за кредитним договором № 05-06/11 від 30.06.2011 між банком та ТОВ ВКП "Кредо" було укладено договір іпотеки від 31.10.2012, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Сіряковою О.В. за реєстровим № 2820, згідно умов якого ТОВ ВКП "Кредо" передало в якості предмету іпотеки комплекс торговельний по вул. Спаська, 45/1 у м. Миколаєві, який складається з шести павільйонів, загальною площею 229,10 кв.м., що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на торговельний комплекс, виданого 02.10.2001 року виконкомом Миколаївської міської ради на підставі рішень виконкому від 23.10.1998 року за №598, від 13.09.2001 року за №777, зареєстрованого в КП "Миколаївське міське бюро технічної інвентаризації" 02.10.2001 року за реєстровим №876 в реєстровій книзі №7.

Також, в забезпечення виконання боржником зобов`язань за кредитним договором № 05-06/11 від 30.06.2011 між сторонами було укладено договір застави майнових прав № 05-06/11мп від 01.07.2011, за умовами якого ТОВ ВКП "Кредо" передав в заставу майнові права вимоги за договором поставки №08 від 30.06.2011 року, відповідно до якого заставодавець ТОВ ВКП "Кредо" зобов`язався передати товар ТОВ "УКР ХІМ АГРО ТРЕЙД" у строк до 30.07.2014 року, а саме: селітра аміачна марки "Б" у кількості 1 570 т, за ціною 10000,00 грн за 1 т, з ПДВ, всього у сумі 15700000,00 грн.

Ухвалою суду від 16.10.2018 було постановлено відсторонити Слободяна Василя Миколайовича від виконання обов`язків розпорядника майна у справі № 915/1261/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Кредо" (код ЄДРПОУ 13845029).

Ухвалою суду від 26.11.2018 розпорядником майна ТОВ ВКП "Кредо" призначено арбітражного керуючого Максимова Андрія Анатолійовича (свідоцтво № 394 від 26.02.2013, адреса для листування: 01030, м.Київ, а/с № 85 ).

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, 30 травня 2018 року, відповідно до результатів протоколу електронних торгів № UA-EA-2018-03-05-000073-а від 27.04.2018 року (Т. 4 а.с. 166), між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір про відступления (купівлі-продажу) прав вимоги (Т. 5 а.с. 42-47), відповідно до умов якого ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відступив право вимоги громадянці України ОСОБА_1 за:

- Кредитним договором № 05-06/11 від 30.06.2011 року, укладеним між ТОВ «ВКП «Кредо» та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»;

- Іпотечним договором від 31.10.2012 року, укладеним між ТОВ «ВКП «Кредо» та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»;

- Договором застави майнових прав № 05-06/11мп від 01.07.2011 року;

- Договором поруки № 05-06/11п1 від 30.06.2011 року;

- Договором поруки № 05-06/11п2 від 30.06.2011 року.

А ОСОБА_1 у відповідності до п. 2.2. договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги набуває права кредитора за визначеними у додатку № 1 до цього договору щодо сплати загальної суми заборгованості, яка включає суму основного боргу, процентів, штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до договору.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 149522176 від 14.12.2018 стало відомо, що право власності на нерухоме майно, а саме комплекс, торговельний, розташований по вулиці Спаська (вулиця Свердлова), будинок 45/1 у місті Миколаєві, який складається з шести павільйонів загальною площею 229,10 кв. м. 14 грудня 2018 року зареєстровано за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 149522176 від 14.12.2018 підставою виникнення права власності на майновий комплекс, торговельний, розташований по вулиці Спаська (вулиця Свердлова), будинок 45 /1 у місті Миколаєві, який складається з шести павільйонів загальною площею 229,1 кв. м., номер об`єкта в РПВН1986570 зазначено дублікат договору про внесення змін № 1 до Іпотечного договору посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Сіряковою О.В. 31.10.2012 року та зареєстрованого в реєстрі за №2820, серія та номер: 386, виданий 08.06.2018, видавник: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Сірякова О.В.; Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, серія та номер: 550, виданий 30.05.2018, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипова І.В.; дублікат Іпотечного договору, виданий замість втраченого Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Сіряковою О.В. 31.10.2012 року і зареєстрованого у реєстрі за №2820, серія та номер:385, виданий 08.06.2018, видавник: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Сірякова О.В.; Повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: б.н, виданий 06.06.2018, видавник ДД УДМПЗ «Укрпошта» ВПХ №89 м. Дніпропетровськ; Вимога/ Іпотечне повідомлення про дострокове погашення заборгованості, серія та номер: б.н, виданий 01.06.2018, видавник: Іпотекодержатель: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Підставою внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за індексним номером: 44610216 від 14.12.2018 року прийняте Державним реєстратором Марянчук Наталею Володимирівною Миколаївської філії комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг».

Встановивши обставини справи, дослідивши докази, господарський суд зазначає наступне:

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV, іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

За приписами ч. 2 ст. 33 Закону України статті 7 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Проте з 19 січня 2013 року набрала чинності нова редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) від 22 грудня 2011 року N 4212-VI.

Відповідно до п. 11 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" нової редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Згідно вимог ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

У відповідності до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Пунктами 6-7 статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» визначено, що під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п`ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.

Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином статтею 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» врегульовано правовідносини, пов`язані із застосуванням мораторію на задоволення вимог кредиторів, який має на меті зупинення виконання грошових зобов`язань кредиторів та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення їх виконання.

У відповідності до п. 5 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином суд доходить до висновку про приорітетність норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та неможливість застосування положень ч. 2 ст. 33 Закону України статті 7 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV після порушення провадження у справі про банкрутство.

За таких обставин прийняте державним реєстратором Миколаївської філії Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Марянчук Наталією Володимирівною рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44610216 від 14.12.2018 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Крім того ухвалою суду від 03.07.2019 визнано недійсним договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.05.2018, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та громадянкою України Вежбицькою Катериною Романівною, зареєстрованого в реєстрі за № 550 та посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Антиповою І.В.

Враховуючи, що зазначений договір став підставою для прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення, суд також зазначає про наявність підстав для скасування прийнятого державним реєстратором Миколаївської філії Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Марянчук Наталією Володимирівною рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44610216 від 14.12.2018.

При цьому суд зазначає, що посилання відповідача-2 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 по справі № 902/492/17 не підтверджують висловлену ним у відзиві позицію, оскільки вказана постанова встановлює правові підстави визначення та обґрунтування розміру забезпечених кредиторських вимог саме майнового поручителя - особи, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника. При цьому Великої Палати Верховного Суду відзначила, що визначаючи розмір забезпечених кредиторських вимог та включаючи їх окремо до реєстру, повинні застосовуватись положення статті 19 Закону України «Про заставу» та статті 7 Закону України «Про іпотеку» та встановлюватись на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою майна, а також склад та розмір цих вимог.

Постанова Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 «Про судову практику в справах про банкрутство» не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки регулювала та роз`яснювала питання застосування Закону України від 14 травня 1992 р. № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30 червня 1999 р. № 784-XIV, далі - Закон).

Крім того господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є обов`язковою.

За змістом частин 1 та 2 статті 12 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

2. Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Згідно вимог п. 1 ч. 3 ст. 9 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до змісту пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України, ст.ст.13, 73-74, 76-79 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Ухвалами суду від 17.05.2019 та від 06.06.2019 було зобов`язано Комунальне підприємство "Агенція адміністративних послуг", а також зобов`язано Департамент надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради та ДП «Національні інформаційні системи» надати суду матеріали реєстраційної справи щодо прийнятого державним реєстратором Марянчук Наталією Володимирівною рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44610216 від 14.12.2018.

Проте вимоги ухвал суду від 17.05.2019 та від 06.06.2019 щодо надання суду матеріалів реєстраційної справи залишились невиконаними, витребувані документи суду не надані.

При цьому суд зауважує, що заявлені розпорядником майна вимоги підлягають задоволенню з наведених вище підстав незалежно від наявності процедурних порушень при проведенні реєстраційних дій державним реєстратором.

Згідно ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Керуючись ч. 6 ст. 12 ГПК України, ст.ст. 9, 19, 45 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44610216 від 14.12.2018, прийняте державним реєстратором Миколаївської філії Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" (ід.код 42255333) Марянчук Наталією Володимирівною.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

3. Ухвалу надіслати на адресу всіх учасників справи.

За передбаченими частиною 1 ст. 256 ГПК України приписами апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ст. 255, підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку

Повний текст ухвали складений та підписаний: « 08» липня 2019 року.

Суддя О.В. Ткаченко